Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Макроекономіка. Частина 2 → 
« Попередня   ЗМІСТ   Наступна »

Поняття обмінного курсу

Ми вже неодноразово використовували поняття обмінного курсу. Визначимо його більш формально. Обмінний курс (у вітчизняній літературі його також іноді називають валютним курсом) показує, в якій пропорції валюта однієї країни обмінюється на валюту іншої країни. Є дві основні системи вказівки обмінних курсів. Перша - це звична в Росії система, коли вказується, скільки одиниць національної валюти дається за одну одиницю іноземної. Така система частіше застосовується для валют, які є більш дешевими щодо основних світових валют. Історично така система називається європейською, або системою оголошення ціни, так як вказується ціна іноземної валюти в термінах національної, як це робиться зі звичайними товарами і послугами всередині країни.

Друга система зручніша для валют, які є більш дорогими у порівнянні з іншими. При такій системі вказується, скільки одиниць іноземної валюти припадає на одиницю національної валюти. Ця система називається англо-американської (в силу історичних причин - починаючи з XIX ст. Британський фунт стерлінгів, а потім і долар США традиційно були більш дорогими валютами, або системою оголошення обсягу (кількості). Очевидно, що друга система є просто зворотної до першої . Якщо, наприклад, обмінний курс російського рубля до долара США становить 50 руб. за 1 дол, по першій системі, то по другій системі це буде 0,02 дол. США за 1 руб. в зв'язку з тим що в різних країнах більш звичними є різні системи котирувань обмінних ку рсов, в залежності від того, яка система прийнята в підручнику або статті, можуть відрізнятися висновки стосовно до зростання або падіння обмінного курсу. Тому при читанні робіт, в яких використовується поняття обмінного курсу, слід звернути увагу на обрану автором систему. Найчастіше американські і британські автори використовують другу систему, а європейські - першу. У нашому підручнику ми використовуємо першу систему, як більш звичну російському читачеві.

Слід зазначити, що якщо в обраної нами системі котирувань обмінний курс зростає (наприклад, замість 50 руб. За 1 дол. США починають давати 60 руб. За 1 дол.), То національна валюта слабшає, дешевшає. Якщо не відмовитися, це може здатися протиріччям - ми звикли в російській мові співвідносити зростання з чимось позитивним, з поліпшенням, зміцненням. Однак це протиріччя здається - очевидно, що якщо ми за одиницю іноземної валюти віддаємо більше національної, то національна валюта стає дешевшою, а іноземна - дорожчий.

Відзначимо, що до сих пір ми розглядали номінальний обмінний курс, т. Е. Те, як зіставляються номінали валют різних країн. Однак номінальний обмінний курс не дає уявлення про те, якою є реальна купівельна спроможність грошових одиниць різних країн. Для зіставлення купівельної спроможності валют в термінах товарів і послуг використовують реальний обмінний курс.

якщо Е - номінальний обмінний курс (наприклад, рублів за долар), то реальний обмінний курс розраховується за формулою

де е - реальний обмінний курс, Р * - рівень цін за кордоном, Р - рівень цін в нашій країні. У випадку з обчисленням реального обмінного курсу рубля до долара США нам потрібно буде використовувати рівень цін в США і в Росії. Нескладно бачити, що, оскільки рівень цін в США вимірюється в доларах, а в Росії - в рублях, то реальний обмінний курс - величина безрозмірна.

Найчастіше економістів цікавить не стільки номінальний або реальний обмінний курс сам по собі, скільки їх зміна, динаміка. Ми залишаємо читачеві можливість переконатися самостійно, що темп приросту реального обмінного курсу співвідноситься з темпами приросту номінального обмінного курсу та відповідних рівнів цін наступним чином:

де 8 - тими приросту реального обмінного курсу, е - тими приросту номінального обмінного курсу, л * - інфляція за кордоном, я - інфляція в нашій країні. Зауважимо, що якщо інфляція за кордоном вище, ніж в нашій країні, то, за відсутності зміни номінального обмінного курсу, реальний обмінний курс буде рости, що означає, що в реальних термінах наша валюта дозволить купити більше товарів і послуг.

До сих пір ми розглядали двосторонні номінальний і реальний обмінний курс, т. Е. Обмінний курс між двома валютами. У макроекономіці, проте, частіше йдеться про деяке узагальненому обмінному курсі по відношенню до всього зовнішнього світу відразу. На практиці в цьому випадку розраховують так званий ефективний номінальний, або реальний обмінний курс.

Ефективний номінальний обмінний курс розраховується наступним чином:

де N - кількість країн - торговельних партнерів, Ei - номінальний обмінний курс національної валюти по відношенню до валюти країни г, wi - частка країни i в зовнішньоторговельному обороті нашої країни.

Ефективний реальний обмінний курс визначається аналогічним чином, тільки замість номінальних обмінних курсів з країнами - торговими партнерами використовуються відповідні реальні обмінні курси. Слід зазначити, що методик розрахунку ефективних обмінних курсів існує кілька, і ми наводимо лише найпростішу і інтуїтивно зрозумілу з них.

  1. Прогнозування за аналогією і випереджальні методи
    При прогнозуванні за аналогією використовуються прогнозні методики, схожі з використовуваними в минулому або в інших схожих ситуаціях. Застосування аналогії в прогнозуванні - природний спосіб перенесення відомих методів для аналізу майбутніх подібних ситуацій. Якщо при аналізі теперішню і
  2. Прогнозування основних виробничих фондів та інвестицій в економіці, основні виробничі фонди: поняття та облік з метою макроекономічного аналізу
    В результаті вивчення даного розділу студент повинен: знати основні показники, що утворюють основу виробничого потенціалу; методи оцінки основних виробничих фондів; особливості планування залучення інвестицій; вміти визначати роль і місце іноземних інвестицій в економіці країни; використовувати
  3. Прогнозування і планування соціально-економічних процесів, прогнозування і планування трудових ресурсів і зайнятості, демографічна ситуація як основа планування трудових ресурсів і зайнятості
    В результаті вивчення даного розділу студент повинен: знати основні моделі демографічного прогнозування; роль трудових ресурсів у визначенні динаміки економічного розвитку; основні методи прогнозування міграції; вміти аналізувати демографічну ситуацію; визначати обмеження майбутнього економічного
  4. Прогноз коефіцієнтів прямих витрат
    Основою для початкової формулювання методу «Витрати - Випуск» була гіпотеза про незмінність коефіцієнтів прямих витрат при зміні обсягів виробництва. Але з плином часу деякі коефіцієнти витрат можуть змінюватися в результаті впровадження нових методів виробництва (нових технологій). Ще В.
  5. Проблема подвійного рахунку
    Якщо ми підсумовуємо весь обсяг продукції, виробленої за період часу (наприклад, за рік) всіма підприємствами будь-якої економіки, чи отримаємо ми реальну картину економічної ситуації в національній економіці? Ні, така методика призведе до значного спотворення результатів діяльності економіки.
  6. Приватизація та інших країнах з перехідною економікою: подібності та відмінності
    Доцільно розглянути процес приватизації в Росії та інших країнах з перехідною економікою. Незважаючи на припущення про те, що приватизація в даних країнах повинна мати багато схожих моментів, приватизація в Росії йшла абсолютно унікальним шляхом і мала ряд відмінних рис: 1. До початку процесу
  7. Причини відмінностей в цінах. Особливість обліку
    Більшість типів товарів і послуг продаються на ринку в різних модифікаціях, фізичні характеристики яких істотно відрізняються один від одного. Наприклад, картопля може бути зі старого і нового врожаю, червоним або білим, помитий або непомитим, россипио або в розфасовці, сортовані або несортовані.
  8. Портрет типової транснаціональної компанії
    транснаціональна компанія - це фірма, яка діє в двох і більше країнах, що здійснює виробництво, розподіл, обмін і споживання продукції в міжнародних масштабах. Як правило, на зарубіжні активи ТНК доводиться не менше 30% їх загального обсягу, міжнародний бізнес є важливим, якщо і не вирішальним
© 2014-2021  epi.cc.ua