Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Олександр Володимирович Глічев. Якість, ефективність, моральність, 2009 - перейти до змісту підручника

7.3. Про оцінку та дослідженні економічної ефективності якості продукції


Розглянуті вище форми прояву ефективності якості продукції та систем якості не вичерпують усього різноманіття завдань, які виникають при розгляді ефективності.
До теперішнього часу використовуються головним чином два підходи до оцінки ефективності якості продукції.
Один з них виходить з того, що поліпшення якості завжди ефективно. Назвемо цей підхід апріорним.
Інший підхід пов'язаний з прагненням зробити крок у напрямку розрахункових, чисельних методів визначення ефективності якості і прийняття на цій основі найкращих рішень. Назвемо його оціночним. Реалізується цей підхід поки ще досить спрощено, як правило, за схемою, укрупнено представленої на рис. 6.1.
В умовах ринкових відносин, при посиленні комерційної діяльності вже неможливо задовольнятися жодним, ні іншим підходом до оцінки ефективності якості продукції. Час настійно вимагає йти далі, розвиваючи методологію кількісних оцінок і проводячи дослідження ефективності якості продукції. Зауважимо, що за своїми цілями і завданням обидва методи не вступають в протиріччя, а доповнюють один одного.
Кількісна оцінка ефективності являє собою процедуру встановлення економічного, технічного або естетичного переваги конкретного типу або виду продукції, або окремого одиничного виробу в порівнянні з аналогічними діючими або знову створюваними. Порівняння може здійснюватися по відношенню до досягнутого або нормативного рівня ефективності.
Методи оцінки визначають ефективність в статиці, в зафіксованих значеннях параметрів якості на конкретний момент часу. Однак вони не дають уявлення про можливі варіанти динаміки процесу створення і застосування продукції, не дозволяють передбачати техніко-економічні наслідки, пов'язані із зміною якості.
Дослідження ефективності має своїм завданням не тільки визначення рівня ефективності, а й виявлення причин і факторів, що обумовлюють цей рівень, вивчення можливостей і резервів, а також способів і шляхів підвищення ефективності шляхом поліпшення якості продукції тим чи іншим способом.
Одна з центральних цілей такого дослідження - вивчення змін різних сторін ефективності у зв'язку із змінами параметрів якості продукції і процесів її створення та використання [58] як функціональних залежностей один від одного і від їх змін в часі.
У процесі дослідження розробляється, вирішується і аналізується коло взаємопов'язаних проблем і питань, що дозволяє глибше проникнути в природу створюваних виробів і виявити умови їх функціонування, можливі зміни ефективності та визначити доцільність цих змін.
Прийнявши таку позицію як вихідну, ми отримуємо можливість зробити суттєвий крок вперед у розвитку методології пізнання економічної природи якості продукції та оцінки наслідків зміни рівня якості, обгрунтовано пропонувати рішення, які необхідно приймати в системах якості. Таким чином ми переходимо від оцінки ефективності в статиці до вивчення її в динаміці, тобто до розгляду ефективності як функції багатьох параметрів якості, що змінюються процесів виробництва і положення продукції на ринку, а також в умовах використання, експлуатації, тобто на всіх стадіях життєвого циклу продукції.
Перехід від оцінки ефективності поліпшення або погіршення якості до дослідження має принципове значення, так як на цьому шляху поєднуються, об'єднуються ідеї та методи оцінки, моделювання та дослідження операцій. На наш погляд, процес поліпшення якості продукції і його перетворень під впливом багатьох чинників і особливостей стадій життєвого циклу є типовим об'єктом дослідження операцій.
Нагадаємо в цьому зв'язку деякі положення теорії дослідження операцій і методів ситуаційного аналізу.
У теорії дослідження операцій центральним є поняття операція, що означає сукупність умов та обставин, в яких протікає той чи інший процес. При дослідженні операцій вивчаються суттєві елементи процесу та їх взаємозв'язок в інтересах вибору рішень, які забезпечують найкращі результати протікання цього процесу. Для постановки завдань, що вирішуються цим методом, важливі також характер, зміст процесів, їх призначення і закони протікання.
Встановити закон протікання будь-якого процесу - це означає, по-перше, визначити необхідні і достатні умови його здійснення і, по-друге, встановити залежність процесу від цих умов. Важливо, щоб параметри, що характеризують процеси, були досить точно визначені, вивчені й описані.
З'ясування законів, яким підкоряються процеси, дозволяє послідовно вирішувати два завдання: обгрунтовано прогнозувати кінцевий результат операції в характерних для неї умовах і раціонально організовувати операцію, моделюючи процеси для досягнення наміченого рівня поліпшення якості, бажаної ефективності.
З цих позицій в теорії і практиці управління якістю продукції необхідно розширити понятійний апарат. На наш погляд, насамперед слід в професійний оборот для використання і подальшої розробки включити такі терміни та їх визначення.
1. Операція з поліпшення якості продукції - це сукупність елементів, умов і обставин, в яких здійснюється процес зміни властивостей продукту праці в інтересах задоволення певної потреби в потрібному обсязі й у потрібний час з мінімальними витратами сил і засобів. Операція з поліпшення якості втілює в собі принципову схему механізму управління якістю.
2. Організація операції з поліпшення якості - впорядкування за певними правилами і приведення в дію факторів і умов здійснення процесу щодо поліпшення якості. Іншими словами, організація операції по зміні якості - це проектування, запуск та забезпечення функціонування механізму управління якістю.
3. Раціоналізація операцій з поліпшення якості продукції - додання дій і процесам щодо поліпшення якості такого їх складу, змісту, поєднання і послідовності, при яких мета змін якості буде досягнута в потрібний термін при найменших витратах сил і засобів. Раціоналізація операцій, процесів спрямована на підвищення ефективності управління якістю.
4. Ситуація розробки і здійснення операції щодо поліпшення якості продукції - це поєднання організаційних, організаційно-технічних, економічних та інших реальних або передбачуваних умов, в яких належить розробити і здійснити операцію з поліпшення якості.
Ситуації, в яких доводиться виробляти і здійснювати дії по зміні якості, за своїм змістом і характером надзвичайно різноманітні. Їх варіанти лежать в діапазоні від кон'юнктури на ринку, де реалізується продукція, до організації технологічних операцій.
5. Оптимізація - створення таких умов здійснення операції, за яких процес протікав би найкращим чином і дав кращі результати, найбільшу ефективність. Хоча оптимальна організація операції бажана, вона, тим не менш, не завжди здійсненна. У більшості випадків через брак часу, коштів та інформації. При управлінні якістю продукції розумно розрізняти ідеальний (теоретичний) рівень оптимізації та реально досяжний. Дослідження операцій не ставить перед собою завдання обов'язково оптимізувати здійснення кожної операції по зміні якості. Основна мета дослідження операцій зводиться до кількісного обгрунтування та вибору з декількох шляхів і способів раціональної побудови і реально найкращого здійснення операції.
Сформульовані п'ять визначень основних елементів додатки теорії дослідження операцій до управління якістю продукції в інтересах підвищення ефективності - лише вихідний момент для подальшої розробки цієї проблематики в додатку до теорії та практиці діяльності за якістю.
Вибір того чи іншого способу дій прийнято називати рішенням. Тому можна сказати, що мета дослідження - всебічне кількісне обгрунтування для прийняття рішень по якості.
Дослідження ефективності продукції передбачає:
- чітке з'ясування характеру потреб, для задоволення яких створюється продукція;
- визначення комерційних чи інших цілей , для досягнення яких створюється і застосовується продукція;
- аналіз впливу на ефективність технічних, організаційних та економічних умов і факторів, пов'язаних із створенням та використанням продукції;
- вироблення рекомендацій щодо вдосконалення продукції або процесів її створення і застосування.
Тривалість періодів створення та використання сучасної продукції і численні виробничі та господарські взаємозв'язку створюють великі труднощі при вивченні та дослідженні ефективності. Ці труднощі значною мірою долаються на основі використання методів економіко-математичного моделювання.
Економіко-математичні моделі, як відомо, виступають у своєрідній формі абстрагування та узагальнення дійсності. Вони дозволяють вивчити кількісну форму функціональних залежностей, існуючих між змінними факторами досліджуваного процесу. Модель зазвичай відрізняється від самого модельованого економічного процесу, висловлюючи суму не всіх факторів і складових, а лише тих, що дають найбільш типові уявлення про цей процес.
Модель в нашому випадку - уявна конструкція процесів створення та використання продукції, яка відображає найістотніші і характерні риси виробництва, обігу та використання продукції.
Моделі, що розроблялися і використовувалися для дослідження ефективності якості, повинні відображати перебіг у часі процесів створення та використання продукції, тобто йдеться про додаток динамічного моделювання для визначення ефективності при поліпшенні якості продукції. Природно, що для різних видів продукції швидкість і тривалість протікання процесів створення та використання будуть різними.
Потрібно мати на увазі, що для деяких видів продукції і особливо послуг застосування динамічного моделювання для дослідження та оцінки ефективності якості може виявитися скрутним або навіть неприйнятним. Утруднення обумовлюється тривалістю періоду створення і використання продукції, а також числом і складністю об'єктів, що втягуються в дослідження ефективності.
На самому початку глави говорилося про множинність форм ефективності якості. Кожна з таких форм, що характеризує своєрідність наслідків зміни якості, природно, повинна мати свої особливі методи, апарат, нормативну базу.
Висловлюваний тут метод дослідження ефективності якості продукції має цілої системою динамічних моделей, які врешті-решт в різному вигляді об'єднуються в динамічної моделі критерію (9). Викладено також ряд правил послідовного виконання дослідження. Метод передбачає:
- з'ясування і опис характеру, встановлення обсягу потреби, для задоволення якої буде створюватися або створюється продукція, і її розподіл в часі і просторі, т.
е. по ринках;
- опис ринкової ситуації, кон'юнктури, оцінку платоспроможного попиту;
- визначення основних властивостей майбутньої продукції і встановлення їх кількісних значень і обсягу виробництва;
- встановлення тривалості стадій життєвого циклу продукції;
- розробку правил і методів раціонального, ефективного застосування продукції;
- розрахунок витрат на розробку продукції, підготовку виробництва, а також собівартості, продажної ціни і витрат на використання продукції;
- визначення термінів окупності витрачених коштів, періоду рентабельного виробництва, очікуваних доходів і розміру можливого прибутку.
Комплексний метод дозволяє розглядати ефективність якості продукції як функцію задоволення визначеної потреби, обсяг якої розподілений деяким чином в часі. При цьому враховуються перспективи розвитку продукції, її технічна ефективність, а також можливості виробництва і перспективи його розвитку.
Комплексний метод дозволяє розглядати процес створення, виготовлення і застосування виробів як керовану систему, що має закони внутрішньої гармонії, розвитку в інтересах народного господарства, товаровиробника і споживача.
Задачам комплексного дослідження ефективності якості відповідає критерій, записується у наступній формі (2):


де Q? - Повна цільова віддача [59] - повна величина корисного результату, ефекту від всієї сукупності продукції, необхідної для задоволення деякого обсягу потреби, вона аналогічна споживної вартості;
В? - Повні сумарні витрати на проектування, виготовлення і використання всієї сукупності продукції для задоволення деякого обсягу потреби.
Для розуміння сутності методу комплексного дослідження ефективності принципово важливо звернути увагу на те, що Q? і В? є функціями технічних, організаційних, економічних факторів і фактора часу. Тому запишемо їх таким чином (3):
Q?=F (x1 ... xn) (y1 ... yn),
де x - властивості продукції, що визначають її здатність виробляти корисний результат, ефект, який задовольняє потребу;
y - фактори, що забезпечують вихід продукції на ринок, її продаж, організацію ефективного використання та сервісного обслуговування всього обсягу продукції, необхідної для задоволення деякого обсягу потреби (4).
  У?=F (z1 ... zn),
  де z - техніко-економічні та організаційні чинники і умови, що впливають на величину витрат праці і коштів.
  До числа факторів групи z відносяться, наприклад, такі властивості якості, як технологічність самої продукції, ціни на матеріали та енергоносії, витрати на оплату праці, форми організації виробництва і використання продукції і багато інших подібні властивості.
  Щоб зрозуміліше було утримання різних факторів і умов, що визначають величину, кількісне значення цільової віддачі Q? і сумарних витрат У?, дозволимо собі деякі пояснення.
  Зауважимо, що (5)
  Q?=? Qin,
  де Qi - корисний результат, ефект використання одного усередненого вироби (одиниці продукції);
  n - число виробів (одиниць) продукції, необхідне для задоволення деякого обсягу потреби.
  (6)
  У?=? Bin,
  де Bi - середня сума витрат на проектування, виготовлення і використання одного виробу (одиниці продукції).
  Групу властивостей якості продукції, яка забезпечує їй здатність виробляти корисний результат, ефект, який у свою чергу задовольняє потребу, прийнято називати функціональними властивостями, або властивостями призначення. Група функціональних властивостей - це саме ті властивості, заради яких продукція створюється.
  Функціональні властивості якості продукції - це не цільова віддача, що не корисний результат, ефект, а матеріальна речова основа створення останнього. Функціональні властивості - це потенція, яку треба привести в дію, щоб отримати корисний результат.
  Повна величина цільової віддачі - Q? при заданому або необхідному її обсязі шляхом поліпшення функціональних властивостей, тобто якості, буде досягатися меншим числом виробів, одиниць продукції. Можливо, при цьому зменшаться В?, Витрати на виготовлення і використання необхідного числа виробів, одиниць продукції. І навпаки, при погіршенні якості для задоволення заданого або необхідного обсягу цільової віддачі потрібно більшу кількість одиниць виробів чи продукції. У цьому випадку В?, Швидше за все, буде збільшуватися.
  Але повна цільова віддача залежить не тільки від функціональних властивостей, від якості, вона залежить від факторів (y). Можна мати високоякісну продукцію, але продукція буде невміло використовуватися чи погано обслуговуватися. У всіх цих випадках для задоволення заданого або необхідного обсягу потреби знадобиться більше число навіть високоякісних виробів, одиниць продукції. Отже, будуть всі підстави очікувати збільшення В?. Низька ремонтопридатність, невисока довговічність в свою чергу призводять до збільшення витрат в експлуатації, при використанні продукції.
  Взагалі-то кажучи, при поглибленому аналізі неважко помітити, що всі групи властивостей якості впливають як на Q?, Так і на В?.
  Але і це ще не все. У реальному житті всі фактори, всі умови і перш за все якість, що роблять вплив на Q? і В?, не є величинами постійними і з плином часу міняють своє значення. Здатність виробів забезпечувати отримання повної цільової віддачі під впливом фізичного і морального зносу зменшується, а в результаті модернізації і поточних удосконалень - збільшується. При незмінній якості у міру накопичення досвіду, навичок використання продукту, експлуатації виробів збільшується Q? і, як правило, зменшується В?.
  Таким чином, ми приходимо до принципово важливого висновку:
  Повна цільова віддача і сумарні витрати є функціями насамперед якості продукції, а також великої кількості різних технічних, економічних, організаційних чинників. Плюс до того, всі вони змінюються в часі. Це свідчить про те, що проблематика якості продукції є функція фактора часу!
  Сформульована закономірність об'єктивно вимагає застосування системно-комплексний методології при роботі в різних областях, пов'язаних з якістю продукції, у тому числі і при побудові систем якості.
  Доведеться встановлювати контакти з наукою про загальних взаємозв'язках.
  Тепер про форми вираження цільової віддачі Q і витрат B. Як правило, цільові віддачі для товаровиробника і споживача в глибині їхніх інтересів не збігаються (7).
  Qіз? Qпот,
  де Qіз - цільова віддача продукції потрібної якості для виробника (товаровиробника);
  Qпот - цільова віддача від продукції потрібної якості для споживача.
  Товаровиробник в умовах ринкових відносин прагне до комерційного успіху, йому необхідно не тільки повернути кошти, витрачені на створення та виготовлення продукції потрібного для споживача якості, а й отримати прибуток. У такому випадку, а це практично завжди, цільова віддача для товаровиробника буде виражатися в сумі, масі прибутку від реалізації продукції певної якості.
  Для споживача продукції цільова віддача прямо визначається характером потреби та сумою витрат на задоволення цієї потреби.
  Однак це зовсім не означає, що товаровиробник не знає, не цікавиться, в якій формі цільова віддача буде потрібна споживачеві. Зовсім навпаки. Товаровиробник не тільки повинен звертати на це увагу, більше того, він повинен це знати навіть раніше споживача. До моменту усвідомлення споживачем характеру своєї потреби виробник повинен запропонувати йому продукцію потрібної якості. Вельми часто мудрий, витончений товаровиробник вживає спеціальні заходи з формування у споживача потреб у продукції, яку він планує виготовляти і висувати на ринок.
  Таким чином, незважаючи на розбіжність цільових віддач від якості у споживача і товаровиробника, вирішальним фактором в отриманні останнім своєї цільової віддачі є цільова віддача споживача. Ці протилежні за змістом інтереси зв'язуються, досягаються, задовольняються загальним, адекватно потрібним для обох явищем - якістю продукції.
  Парадоксально, але в реальній дійсності інтерес товаровиробника до цільової віддачі споживача, до її змісту, формі, величині надзвичайно високий, він часом вище, ніж у споживача продукції. Зовсім не обов'язково, що споживача цікавитиме, який сумарний обсяг цільової віддачі всіх одиниць продукції, придбаних і використовуваних усіма іншими споживачами. Для товаровиробника це - ключове питання. Від нього залежать обсяг ринку, обсяг виробництва, можливий розмір комерційного успіху. Споживача цікавить, так сказати, індивідуальна цільова віддача, товаровиробника - сумарна, тобто багато разів повторена індивідуальна цільова віддача.
  При більш поглибленому розгляді цього парадоксу неважко зрозуміти його причину. У товаровиробника при недостатній інтерес до цільової віддачі його продукції у сфері потребле ня стрімко зростає ступінь його комерційного ризику, а е. того розумний товаровиробник допускати не стане.
  Тепер розглянемо витрати. Вони хоча і виражаються в кінцевому рахунку у вартісній формі, тим не менш, у своїй природі мають певні відмінності і призначення.
  Все вищесказане знову підводить нас до думки про те, що життя не випадково поряд з оцінкою ефективності якості висуває завдання дослідження ефективності. Помилки при створенні сучасної продукції, особливо з прийняттям рішення про запуск нової продукції у виробництво, бувають дуже значними, часом згубними.
  Таким чином, досліджуючи ефективність якості, ми стикаємося з досить складною, багатофакторної, багатофункціональної завданням, яка в багатьох своїх аспектах вимагає розробки певного апарату, специфічної методології, максимально повно описує взаємозв'язку і взаємовпливу якості, груп його властивостей, умов створення та використання продукції і витрат , витрат, пов'язаних з цим.
  Тепер розглянемо питання чинника часу у взаємозв'язку з якістю і цільової віддачею з тим, щоб підійти до розгорнутій формі моделі комплексного дослідження ефективності якості продукції.
  У міру нарощування випуску продукції та її реалізації зростає повна величина цільової віддачі. В ідеальному випадку і за умови, що час від реалізації продукції до її використання дорівнює нулю, припустимо вважати, що криві цільової віддачі товаровиробника і споживача збігаються з законом розподілу потреби в часі. Такий ідеальний випадок представлений на рис. 7.2.

 Рис. 7.2. Графік ідеального розподілу повної цільової віддачі


  Рис. 7.2. Графік ідеального розподілу повної цільової віддачі, де:
  R? - Розподіл потреби в часі;
  Q? - Розподіл повної цільової віддачі товаровиробника і споживача
  Повна цільова віддача як функція часу дорівнює площі, обмеженої віссю абсцис і кривою, яка описує розподіл цільової віддачі в часі Т.

  Облік розподілу цільової віддачі в часі має велике практичне значення, так як при різному характері цього розподілу той чи інший варіант продукції більшою чи меншою мірою буде ефективний.
  Характер розподілу потреби і цільової віддачі у часі може бути або із зсувом вершини кривої як до моменту початку експлуатації, так і до моменту зняття продукції даного виду з експлуатації або мати який-небудь інший, специфічний закон розподілу.
  Практично в силу багатьох факторів в житті спостерігається розбіжність кривих розподілу потреби і цільової віддачі у часі (рис. 7.3).
  Основними факторами, від яких залежить розподіл цільової віддачі в часі, є:
  - Економічні та організаційні можливості товаровиробника для створення і розгортання виробництва даного продукту в потрібний момент часу і в необхідній кількості;
  - Економічні, організаційні та технічні можливості споживачів для придбання та ефективного використання продукції;

 Рис. 7.3. Криві розподілу потреби і цільової віддачі в часі найчастіше не збігаються


  Рис. 7.3. Криві розподілу потреби і цільової віддачі в часі найчастіше не збігаються
  - Тривалість циклів підготовки виробництва, виготовлення і експлуатації;
  - Інфраструктура ринку, реклама, підготовка персоналу.
  В інтересах підвищення ефективності продукції, тобто повного використання потенційних можливостей закладеного в ній якості, необхідно посилювати вплив названих вище чинників, домагаючись збігу кривих фактичного розподілу в часі цільової віддачі і потреби.
  В інтересах більш об'єктивних досліджень ефективності якості слід мати на увазі і враховувати реально існуючий у житті розрив у часі між моментом початку витрат і моментом отримання ефекту, результату. Облік розподілу витрат і розподілу ефекту в часі має істотне значення для проведення досліджень ефективності якості.
  Принципова схема розподілу повної цільової віддачі і витрат на її досягнення дана на рис. 7.4. При цьому в інтересах розуміння суті явища приймаємо, що розподіл цільової віддачі Q? збігається з розподілом потреби в часі R?.

 Рис. 7.4. Принципова схема цільової віддачі і витрат на її досягнення


  Рис. 7.4. Принципова схема цільової віддачі і витрат на її досягнення, де:
  t '- час проектування і виготовлення продукції до моменту початку її використання;
  t - час використання продукції
  Схема наочно показує, що від моменту початку робіт до початку отримання ефекту має місце інтервал часу t.
  На рис. 7.4 стрілками показана ще одна об'єктивна закономірність дії фактора часу в поєднанні з інтересами товаровиробника і споживача: обидві сторони прагнуть витратити якомога менше коштів і вкласти їх якомога пізніше, в той же час отримати якомога більший ефект і як можна швидше. Під впливом цієї закономірності центри тяжкості фігур розподілу B? і Q? прагнуть рухатися один одному назустріч.
  Описана ситуація - це ідеальний випадок. Він виникає при повному збігу пропозиції та платоспроможного попиту протягом усього часу виготовлення і постачання продукції на ринок. У житті так не буває або буває рідко. При різному рівні якості продукції, призначеної для задоволення однієї і тієї ж потреби, змінюватимуться абсолютні значення витрат і цільової віддачі і характер закономірностей їх розподілу в часі.
  Облік динаміки витрат і ефектів, пов'язаних з якістю і організаційними та економічними можливостями, створює умови для всебічної оцінки і дослідження ефективності якості. Такий підхід дає можливість оцінювати витрати і ефект у їх природному виникненні і дозволяє перейти від статичного розгляду процесів і явищ, пов'язаних з якістю продукції, до їх аналізу в динаміці, тобто саме так, як це відбувається при дослідженні операцій. При цьому необхідно забезпечувати:
  - Виявлення законів розподілу потреби даного виду, їх опис;
  - Вишукування технічних і організаційних методів і шляхів забезпечення задоволення цієї потреби, тобто створення продукції потрібної якості;
  - Вишукування економічних можливостей реалізації технічних та організаційних шляхів, процесів для забезпечення задоволення цієї потреби;
  - Розробку способів реалізації технічних і організаційних шляхів, а також економічних показників у зв'язку з системою маркетингу як спеціальної функції систем управління якістю.
  Відсутність одного з цих моментів або звужує межі дослідження ефективності, або робить його неможливим.
  Після проведених міркувань про залежність результату, ефекту, цільової віддачі продукції від якості, часу, технічних, організаційних та економічних факторів представимо рівняння, яке в загальному вигляді відображає ці взаємозв'язку і взаємозалежності. Попередимо читача, що в даному випадку ми використовуємо метод чисельного інтегрування.
  У загальному вигляді використовується рівняння (2), яке було представлено на початку даного розділу цієї глави. При чисельному інтегруванні сумарна цільова віддача за один i-й рік Q? I обчислюється за формулою (8):


  де qi - середньорічна цільова віддача однієї одиниці продукції в i-му році;
  ni - середньорічне число одиниць продукції, що використовуються в i-му році.
  Рівняння (9) використовується для всебічного дослідження економічної ефективності якості продукції за весь період її створення та використання. Це рівняння має універсальний характер. Воно охоплює як би все поле і час створення, виготовлення, використання продукції певного типу, а також її ремонт і сервісне обслуговування. Правда, воно не враховує стадію утилізації. Але це читачеві неважко зробити самостійно.
  Рівняння (9) дозволяє робити обчислення і дослідження економічної ефективності і для виробів, що складаються з декількох конструктивних елементів або їх комплексів, і всього безлічі виготовлених і надійшли в експлуатацію одиниць продукції.
  Крім того, використовуючи рівняння (9), можна виробляти необхідні обчислення в елементах його правій частині при різних умовах і формах організації проектування, виготовлення і використання продукції. Однак у всіх випадках цільову віддачу і витрати слід висловлювати як функції якості продукції та організаційно-економічної ситуації її створення та використання.
  Дослідження економічної ефективності якості продукції проводяться з різними цілями і з цієї причини мають три основних напрямки (9).


  де tе - число років використання продукції даного типу;
  nе - число споживачів, що використовують даний вид продукції;
  Qij - середньорічна цільова віддача одного виробу в i-му році у j-го споживача;
  nЕij - середньорічне число виробів, що знаходяться у використанні в i-му році у j-го споживача;
  ? - Число років від початку проектування даного вироби до припинення його використання, експлуатації (життєвий цикл продукції даного типу);
  n п - число організацій, що беруть участь у проектуванні вироби;
  m - число елементів виробу;
  BПij? - Витрати на проектування в i-му році в j-й організації по?-Му елементу комплексу вироби;
  nіз - число організацій, що беруть участь у виготовленні даного виробу;
  Bізij? - Середні витрати на виготовлення?-Го елемента комплексу вироби в i-му році в j-й організації;
  Nізij? - Число виготовлених?-Х елементів комплексу вироби в i-му році в j-й організації;
  Bеij? - Середні витрати на використання?-Го елемента комплексу системи вироби в i-му році у j-го споживача;
  Nеij? - Число експлуатованих?-Х елементів комплексу вироби в i-му році у j-го споживача;
  nр - число організацій, що беруть участь у ремонті і сервісному обслуговуванні комплексу вироби;
  Bрij? - Середні витрати на ремонт і сервісне обслуговування?-Го елемента комплексу вироби в i-му році у j-го споживача;
  Nрij? - Число ремонтованих і обслуговуються?-Х елементів комплексу вироби в i-му році у j-го споживача.
  Одне з них називається визначення абсолютної ефективності. Воно полягає в обчисленні ефективності одного варіанта продукції з певним рівнем якості. У більшості випадків така ефективність визначається на основі рівняння (10):

 визначення абсолютної ефективності


  де складові читачеві відомі.
  Іноді ефективність обчислюють на основі зворотній залежності (11):


  Такі розрахунки робляться для того, щоб з'ясувати, скільки витрат припадатиме на одиницю ефекту при створенні або використанні одиниці продукції певної якості.
  Дуже часто, особливо для прийняття рішення про перевагу, застосовується метод оцінки порівняльної ефективності. Рішення про перевагу виникає кожного разу, коли йдеться про вибір з декількох варіантів продукції з різним рівнем якості, але призначеної для задоволення однієї і тієї ж потреби.
  У цих випадках обчислюється різниця між ефективністю порівнюваних варіантів. Перевага віддається варіанту, що має найбільшу позитивну різницю ефектів. Для парного порівняння користуються формулою (12):
  КСЕ=К1е - К2е,
  де К1е - абсолютна ефективність варіанту продукції першого рівня якості;
  К2е - абсолютна ефективність варіанту продукції з другим рівнем якості.
  Третій варіант - це вже дослідження ефективності якості на основі синтезованої форми критерію (9). Варіюючи значеннями показників якості, рівнями витрат, часом створення, виробництва, інтенсивністю використання продукції, можна більш глибоко з'ясувати вплив різних рівнів якості і різних способів їх досягнення. При дослідженнях економічної ефективності якості визначається також абсолютна або порівняльна ефективність.
  Дослідження економічної ефективності якості продукції дає можливість, а досить часто це і необхідно, враховувати як разновременность витрат, пов'язаних з якістю, так і разновременность ефектів від зміни якості. Справа в тому, що під впливом факторів, що не залежать від творців і споживачів продукції, в економіці відбуваються інфляційні процеси, які змінюють реальну цінність, вартість грошових одиниць, в яких, як правило, визначаються витрати на якість і розміри прибутку. Природно, доводиться рахуватися з таким явищем і включати в формулу (9) додаткові елементи.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "7.3. Про оцінку та дослідженні економічної ефективності якості продукції"
  1.  6. Монопольні ціни
      оцінками споживачів, станом пропозиції товарів і послуг усіх порядків і станом технологічного знання. Будь окремий продавець розуміє, що його виручка збільшиться, якщо зменшення запасу, наявного в розпорядженні його конкурентів, призведе до підвищення ціни, за якою він зможе продати свій запас. Але на конкурентному ринку він не може досягти цього результату. Виключаючи привілеї,
  2.  4. Період виробництва, час очікування і період передбачливості
      оцінках діючих суб'єктів. Різниця між капітальними благами і споживчим благами не є жорстким, заснованим на їх фізичних чи фізіологічних властивостях. Воно залежить від положення діючих суб'єктів і стоїть перед ними вибору. Одні й ті ж товари можуть вважатися як капітальними, так і споживчими благами. Запас благ, готових для негайного використання, є
  3.  7. Вплив негативної корисності праці на пропозицію праці
      оцінки яких не замутнені романтичними упередженнями, згодні з тим, що при капіталізмі масштаб збільшення капітального обладнання перевищив збільшення чисельності населення за той же самий час. Кількість засобів виробництва і на душу сукупного населення, і на одного працюючого сьогодні значно більше, ніж 50, 100 або 200 років тому. Цьому супроводжувало гігантське збільшення частки
  4.  Коментарі
      оцінкою відомого історика економічної думки М. Блауг, найбільш систематичное, ясне і в той же час найбільш оригінальне з усіх викладів економічних законів до "Багатства народів" Адама Сміта. Карлейль Томас (Carlyle Thomas) (1847-1938) - англійський публіцист, історик, філософ-мораліст. Автор концепції "культу героїв". Каутський Карл (Kautsky Karl) (1854-1938) - один з лідерів і
  5.  6.2. Аналіз складу, структури і стану основних засобів
      оцінка складу і структури основних засобів. Таблиця 6.2 Склад і структура активної і пасивної частин основних засобів {foto74} Отже, найбільшу питому вагу в сукупної вартості основних засобів музичного училища як на початок, так і на кінець року займає активна частина (56,8% і 62,8% відповідно) . Причому основним її видом є музичні інструменти, частка
  6.  10.2. Аналіз чисельності, складу і структури трудових ресурсів
      оцінку структурних змін персоналу НДІ, слід мати на увазі необхідність підтримання оптимального співвідношення між категоріями зайнятих. У якості такого можна розглядати заплановану на 2001 р. структуру персоналу (гр. 5 табл. 10.1). Порівнюючи фактичний рівень 2001 р. (гр. 7 табл. 10.1) з плановими значеннями, слід зазначити, що найбільш сильне відхилення в бік
  7.  4.5. Кредитний консалтинг
      оцінці існуючих на ринку пропозицій кредитів з метою пропозиції найбільш вигідного з точки зору позичальника кредитного плану (докладніше див Шевчук Д.А. Організація і фінансування інвестицій. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2006; Шевчук Д.А. Основи банківської справи . - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2006; Шевчук Д.А. Банківські операції. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2006). Дійсно, кредитування
  8.  Економічне зростання
      оцінки рівня економічного розвитку країни, слід мати на увазі, що це абсолютний показник, який не може точно відображати рівень життя. Більш точним показником благополуччя країни, рівня добробуту виступає величина реального ВВП на душу населення, тобто відносний показник, що відображає вартість тієї кількості товарів і послуг, яке не взагалі виробляється в економіці, а
  9.  Визначення економічного зростання
      оцінками, від 50 до 75% зростання доходу на душу населення=в розвинених країнах в індустріальну епоху були результатом зростання | продуктивності факторів. Основна частина приросту У НП надушу; населення була досягнута за рахунок технічного прогресу, включаю-i ного і підвищення якості фізичного і людського капіталу; 3) високі темпи структурної трансформації економіки. Вона включала в себе
  10.  1. Теорія граничної корисності як теорія ціноутворення
      оцінки щодо того, наскільки кінь корисна саме йому. малий. 3 Оцінки покупців - це максимальні ціни, які вони могли б сплатити за коня, а оцінки продавців - це мінімальні ціни, які вони згодні були б отримати за своїх коней. При цьому Бем-Баверк вводить ще одну умову: угоди повинні бути вигідні як покупцям, так і продавцям. Тому ніхто з них не стане