Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
А.Н. Кошелєв. Національна економіка. Конспект лекцій., 2008 - перейти до змісту підручника

4. Галузева і міжгалузева структура національної економіки

Галузева структура національної економіки полягає в угрупованні господарюючих суб'єктів в однорідні за своїм складом групи, пов'язані однорідними функціональними характеристиками, - галузі національної економіки.
Галузева структура національної економіки проходить наступні етапи свого розвитку:
1) перший пов'язаний з активним розвитком і переважанням первинних галузей економіки, таких як сільське господарство, видобуток корисних копалин;
2) другий пов'язаний з розвитком і домінуванням вторинних галузей - виробництва, будівництва;
3) третій пов'язаний з розвитком і переважанням третинних галузей - сфери послуг.
Ці етапи розвитку галузевої структури національної економіки змінювали один одного, але для кожної окремої країни мали свої специфічні риси.
Динамічні зміни галузевої структури відбуваються циклічно на тимчасовому відрізку від 10 до 20 років. Для них характерні такі риси:
1) підвищення значення та обсягу галузі послуг - інтелектуальної, інформаційної сфери;
2) зниження обсягів добувної галузі порівняно з іншими;
3) зростання промислового виробництва на тлі сільськогосподарського сектора економіки.
Великий вплив на характер галузевої структури національної економіки надає науково-технічний прогрес. Він призводить до того, що деякі галузі зникають або ж стагнують, а інші, наприклад атомна енергетика, активно розвиваються. Відмінною особливістю є виникнення суміжних галузей економіки - нафто-хімічної, ракетно-космічної і т. д.
Зміна галузевої структури йде за такими основними напрямками:
1) принципове зміна технологій виробництва;
2) домінування обробної галузі порівняно з добувної;
3) розвиток наукомістких галузей національної економіки;
4) зміщення центру ваги в бік невиробничих галузей.
Теорія «Міжгалузевого балансу» була розроблена в США В. В. Леонтьєвим як дієвий інструмент при аналізі та прогнозуванні структурних взаємозв'язків в економіці.
Вона виходить з можливості досягнення загального макроекономічного рівноваги, для чого розроблена модель цього стану, що включає структурну взаємозв'язок всіх стадій виробничого процесу - виробництва, розподілу або обміну та кінцевого споживання. Суть цього методу полягає в двоякому визначенні галузі економіки - як споживача і як виробника. Для визначення ступеня та характеру взаємозв'язку попиту та пропозиції на благо застосовується система технологічних коефіцієнтів - показник, що відображає обсяг середніх витрат продукції певної галузі, необхідний для виробництва одиниці блага.
У цій моделі для аналізу застосуються схема міжгалузевого балансу, що складається з чотирьох основних квадрантів, що відображають певні стадії виробничого процесу:
1) обсяги споживання на потреби виробництва - перший квандрант ;
2) групування продукту в залежності від того, як він використовується - другий квандрант;
3) включення доданої вартості товару, наприклад оплати праці співробітників, податків та іншого - третій квандрант;
4) структура розподілу національного доходу - четвертий квандрант.
Теорія міжгалузевого балансу дозволяє:
1) провести аналіз і прогнозування розвитку основних галузей національної економіки на різних рівнях - регіональному, внутрігалузевому, міжпродуктового;
2) провести об'єктивне і актуальне прогнозування темпів і характеру розвитку національної економіки;
3) визначити характеристику основних макроекономічних показників, при яких настане стан рівноваги національної економіки. У результаті впливу на них наблизитися до рівноважного стану;
4) розрахувати повні і прямі витрати на виробництво певної одиниці блага;
5) визначити ресурсомісткість всієї національної економіки та окремих її галузей;
6) визначити напрямки підвищення ефективності та раціоналізації міжнародного та регіонального розподілу праці.
Вперше метод міжгалузевих балансів був використаний в 1936 р.
в США, коли В. В. Леонтьєв розрахував його для 42 галузей. Тоді ж була визнана його ефективність при використанні для вироблення державної економічної політики та прогнозування національної економіки. Сьогодні він широко застосовується в багатьох країнах світу.
На практиці широко використовується Міжнародна стандартна класифікація всіх сфер економічної діяльності, в якій дана класифікація всіх галузей національної економіки. Вона дозволяє сформувати систему національних рахунків (СНР). Класифікація і групування по галузям національної економіки дозволяють визначити обсяги і внесок конкретної галузі в загальний ВВП і ВНП, охарактеризувати зв'язки між галузями і сформовані пропорції. Сформована функціональна група дозволяє провести об'єктивний аналіз ролі господарюючих суб'єктів у виробництві національного багатства.
Кількість галузей, включених до міжгалузевий баланс, визначається конкретними його цілями. Базовими є транспорт, зв'язок, сільське господарство, виробництво. При необхідності галузь національної економіки може бути розділена на більш дрібні галузі, що входять до її складу. Підстави для віднесення одиниць національної економіки до певної галузі можуть бути різними - схожість технологічного і виробничого процесу, однорідність необхідної сировини, характер виробленої продукції.
Сучасна галузева структура національної економіки Росії характеризується переважанням паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). Він є однією з найбільш капіталомістких галузей, у зв'язку з чим відбувається відтік капіталу від інших галузей. Орієнтація ПЕК на міжнародний ринок робить Росію залежною від світової коливання цін. В результаті чого більше половини ВВП країни формується від продажу ресурсів. Переважання видобувних галузей економіки негативним чином позначається на загальних темпах розвитку національної економіки. Домінування ПЕК перешкоджає розвитку наукомістких галузей економіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Галузева і міжгалузева структура національної економіки "
  1. I.4.1. Структура світової економіки і національного господарства, їх сутність
    галузеві та міжгалузеві ланки, регіони, комплекси, підприємства та об'єднання. Співвідношення між цими елементами являє собою економічну структуру світового господарства. Економічна структура, її оптимальність має величезне значення для стійкого й ефективного розвитку світової економіки. Структура світової економіки і національних господарств - це найважливіші пропорції у виробництві
  2. Економічне зростання в моделі міжгалузевого балансу
    галузевого балансу. Теоретичні основи міжгалузевого балансу розроблялися в СРСР в роки, що передували першій п'ятирічці, проте в оформленому вигляді вперше представлені американським економістом В. Леонтьєвим. Метод аналізу міжгалузевих зв'язків за допомогою таблиць шахового типу і з залученням апарату лінійної алгебри був застосований ним у 30-х роках для вивчення американської економіки. Цей
  3. 28. Поняття галузевої структури економіки
    галузева класифікація всіх видів економічної діяльності та Міжнародна стандартна класифікація занять, що є складовими частинами СНС. У СНР передбачено використання двох типів класифікацій - по галузях і по секторах. Угруповання по галузях забезпечує характеристику галузевої структури економіки, дозволяє встановити внесок кожної галузі у створення ВВП, простежити
  4. 5. Галузева структура національної економіки
    галузевої структури національної економіки змінювали один одного, але для кожної окремої країни мали свої специфічні риси. Динамічні зміни галузевої структури відбуваються циклічно на тимчасовому відрізку від 10 до 20 років. Для них характерні такі риси: 1) підвищення значення та обсягу галузі послуг - інтелектуальної, інформаційної сфери; 2) зниження обсягів видобувної галузі по
  5. Галузева структура
    галузева структура на основі суспільного поділу праці. Розподіл національного господарства на основні сфери економіки (сільське і лісове господарство, промисловість і будівництво, транспорт, торгівля та інші галузі сфери послуг) висловлює загальний поділ праці. У свою чергу, приватне поділ праці передбачає наявність у кожній з цих сфер цілого ряду галузей. Так, в промисловості
  6. 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ГАЛУЗЕВИЙ СТРУКТУР
    галузеву, відтворювальну, регіональну (територіальну) і зовнішньоторговельну структури. Галузева структура економіки в широкому розумінні являє собою сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного розподілу праці і грають специфічну роль в процесі розширеного відтворення.
  7. 18.5. Інституційна структура внутрішніх ринків
    галузевої, розмірний і соціальний аспекти. Найбільше значення має розмірна структура, яка формується в результаті концентрації та спеціалізації виробництва. Вона характеризується певним співвідношенням підприємств різних розмірів. Тип розмірної структури визначається в основному ступенем диференціації галузевої продукції і розміром її
  8. 1.2.7. Пропорційна РИНКУ
    галузеві? міжгалузеві --- + --- внутрішньовиробничі? внутрішньогалузеві Пропорція? строго певне співвідношення частин єдиного цілого, що випливає з його природи. Бувають і диспропорції. Пропорційність? система всіх пропорцій єдиного цілого, наприклад. Основні групи пропорції ринку: 1. Загальноекономічні; 2. Міжгалузеві; 3. Внутрішньогалузеві; 4.
  9. 6. Теорія «Міжгалузевого балансу»
    галузевого балансу »була розроблена в США В. В. Леонтьєвим як дієвий інструмент при аналізі та прогнозуванні структурних взаємозв'язків в економіці. Вона виходить з можливості досягнення загального макроекономічного рівноваги, для чого розроблена модель цього стану, що включає структурну взаємозв'язок всіх стадій виробничого процесу - виробництва, розподілу або обміну
  10. 35. Система відтворення регіону
    галузевого характеру; 3) характер використання економічного потенціалу регіону. Для кожного регіону характерна певна галузева структура - сукупність галузей господарського комплексу, взаємопов'язаних між собою. Вона являє собою основу економіки регіону, визначальну характер і специфіку його функціонування. До складу національної економічної політики входить і
© 2014-2022  epi.cc.ua