Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.Е.Рибалкін. Міжнародні економічні відносини., 1997 - перейти до змісту підручника

1. Межднародного ВАЛЮТНИЙ РИНОК. ОСНОВНІ ВИДИ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

.
Купівля і продаж іноземної валюти здійснюється на валютних ринках, що представляють собою офіційні центри, де такі угоди відбуваються за певним курсом. У більш широкому сенсі під валютним ринком розуміють сферу економічних відносин, що виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на валютних ринках також здійснюються операції, пов'язані з рухом капіталу (купівля-продаж цінних паперів в іноземній валюті, валютне інвестування).
Залежно від обсягу торгівлі валютою, числа торгованих валют серед валютних ринків можна виділити національні (локальні), регіональні та світові. Валютні ринки склалися в XIX в. Зростання обсягів операцій на національних ринках і поглиблення взаємних зв'язків між ними в міру посилення тенденції до інтернаціоналізації господарського життя призвели до утворення світового валютного ринку.
80-е і перша половина 90-х років ознаменувалися швидким ростом операцій на світових валютних ринках. У 1986 р. щоденний обсяг угод з валютою в світі дорівнював приблизно 320-330 млрд. доларів, 1989 р. він збільшився до 650 млрд.. в 1995р. до 1200 млрд. дол Таким чином, за десятиліття зростання щоденного обороту світового валютного ринку склав близько 4 разів.
Зрозуміло, масштаби операцій, що здійснюються з валютою, набагато перевищують потреби комерційних угод. Валютні ринки використовуються все більш широко для страхування валютних і кредитних ризиків, найважливіше місце нині також займають спекулятивні та арбітражні операції.
Швидке зростання валютних ринків в чималому ступенем пов'язаний з катастрофою Бреттонвудської валютної системи. Ямайська система, в якій дозволений вільний вибір режиму валютного курсу, хоча і дає центральним банкам більш широкі можливості для маневру, призвела до посилення повсякденному нестабільності валютних курсів. Одним з наслідків цього стало зростання масштабів валютної спекуляції. Вважається, що валютна спекуляція забезпечує ліквідність, проте справляє дестабілізуючий вплив на ринок. Саме тому велике значення мають інтервенції центральних банків.
Ці інтервенції не завжди приносять бажаний результат. Дії валютних спекулянтів влітку і восени 1992 р. призвели до різкого зниження курсу фунта стерлінгів. Періодично тиск відчувають практично всі валюти, в яких відбуваються угоди. Однак роль центральних банків як стабілізаторів валютного ринку залишається досить значною. У середині 90-х років зусилля центральних банків і фінансових органів дозволили в цілому стабілізувати становище на світових валютних ринках. Це, однак, не означає, що центральні банки здобули остаточну перемогу над валютними спекулянтами.
На світовому валютному ринку існує своя внутрішня ієрархія. Три центри (Лондон, Нью-Йорк і Токіо) далеко випереджають інші валютні ринки за масштабами здійснюваних операцій. При цьому в Лондоні обсяг щоденних угод з валютою (близько 460 млрд. дол. У 1995 році) перевищує Нью-Йорк і Токіо, разом узяті.
Великими регіональними валютними ринками в Європі є Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Париж, Брюссель, в Азії - Сінгапур і Гонконг.
Світовий валютний ринок, що діє цілодобово, має децентралізований характер. Основна частина операцій з валютою здійснюється між великими банками використанням новітньої електронної апаратури. Саме її впровадження дозволило скоротити час виконання угод, проте не повністю зняло валютний ризик, враховуючи багатогодинну різницю між віддаленими частинами ринку (раз-ница в часі становить між Токіо і Лондоном -9 годин, між Лондоном і Нью-Йорком - 5 годин, між Нью -Йорком і Токіо - 10 годин).
Операції на світовому валютному ринку уніфіковані.
У деяких країнах певну роль відіграють валютні біржі. Однак у міру розвитку національного валютного ринку вона знижується.
Російський валютний ринок в середині 90-х років залишався місцевим (локальним) ринком. Щорічний обсяг операцій залишався на рівні приблизно 90-100 млрд. доларів. Основними сегментами були біржовий, позабіржовий (міжбанківський) і ф'ючерсний ринки. Біржовий сегмент мав донедавна більшого значення, проте у 1995 р. його питома вага знизилася. За оцінками, обсяг операцій, що здійснюються на позабіржовому ринку (40-50 млрд. доларів США в 1995р.) Перевищував показники біржового. В даний час не дивлячись на кризу ліквідності у серпні 1995 р. міжбанківський сегмент валютного ринку також більше біржового за обсягом операцій.
Валютні операції. На валютних ринках здійснюються валютні операції, що представляють собою угоди з приводу купівлі-продажу валюти, в результаті чого від-ходить зміна власника національної та іноземної валюти (або двох іноземних валют). До валютних операцій відносять також надання позичок і здійснення розра-тов в іноземній валюті. Основними видами валютних операцій є операції з негайною поставкою валюти, а також термінові. В останні роки швидкими темпами зростав обсяг нових форм термінових угод: операцій своп, опціонів, ф'ючерсів.
У валютній угоді завжди беруть участь щонайменше дві сторони, однією з яких, як правило, є банк. Тому банк пропонує клієнту або покупцю такий курс продажу чи купівлі, який дозволяє банку не тільки покривати витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти, а й отримувати певний дохід. Курс, за яким банк купує у клієнта іноземну валюту, називається курсом покупця, курс, за яким банк продає валюту-курсом продавця. Хоча, на перший погляд, здається природним, що курс покупця нижче курсу продавця (і в більшості випадків це дійсно так), проте дана ситуація характерна для прямого котирування, тобто для ситуації, коли 1 одиниця іноземної валюти виражається в певній кількості одиниць національної валюти (наприклад, 1 долар США=5450 рублів). При непрямої котируванні (тобто тоді, коли 1 одиниця національної валюти виражається в певній кількості одиниць іноземної валюти) курс покупця вище курсу продавця. Непряма котирування використовується в основному у Великобританії і деяких інших країнах). Обидві котирування в принципі рівнозначні.
ПРИКЛАД 1: Англійський банк дає наступне котирування американському банку:
1 фунт стерлінгів=1,5600 - 1,5610 долара США.
У даному прикладі використана непряма котирування;
курс продавця 1,5600, курс покупця=1,5610.
Можна здійснити переклад цієї непрямої котирування в пряму розподілом 1 на 1,5600 - 1,5610. Перемноження прямої і непрямої котирувань дає одиницю.
1 долар=0,6406 - 0,6410 фунта стерлінгів. Більш низьке значення означає курс покупця, а більшу-курс продавця:
У цьому випадку англійський банк купував би долари по 0,6406 фунтів стерлінгів за один долар, а продавав - по 0,6410 фунта стерлінгів за один долар.
Валютна позиція. При скоєнні валютних угод банкам необхідно стежити за валютною позицією, під якою розуміється співвідношення вимог і зобов'язань по кожній іноземній валюті.
При їх рівності позиція вважається закритою, в іншому випадку позиція є відкритої (довгої, коли вимоги по валюті перевищують зобов'язання, короткою, коли вимоги по валюті менше зобов'язань).
Відкрита позиція завжди означає схильність до валютного ризику, тобто можливості різких, несподіваних і несприятливих змін валютного курсу, що може принести значні збитки (або прибуток, якщо валютний курс змінюється в сприятливу сторону).
Угоди з негайним постачанням припускають поставку валюти на другий робочий день з дня укладення угоди.
Термінові угоди представляють собою угоди про майбутню поставку валюти за курсом, зафіксованим на момент укладання угоди. При цьому валютний контракт може бути категоричним (твердим), тобто обов'язковим для виконання обома сторонами угоди. В інших випадках він дає клієнтові банку право вибору здійснювати або здійснювати укладену раніше угоду. Валютні угоди можуть укладатися з конкретним клієнтом або торгуватися централізовано на біржах. Тому термінові угоди поділяються на форвардні (категоричні для обох сторін), опціони (покупець опціону має право вирішувати, здійснювати операцію чи ні) і ф'ючерсні (торгуються тільки централізовано на біржах).
В останні роки з'явилися і набули широкого поширення угоди своп. Своп являє собою угоду, оформлену одним документом, згідно з яким обидві сторони здійснюють періодичні платежі один одному / I /. Валютні свопи, які є одним з видів цих угод, представляють собою угоду про взаємовигідний обмін валютними зобов'язаннями у разі, якщо одна зі сторін має порівняльну перевагу на ринку однієї з валют. У наступному прикладі наведено один з варіантів валютних свопів.
ПРИКЛАД 2. Ставка відсотка за короткостроковими валютними кредитами

країна А країна Б
фірма 1 вересня% 12%
фірма 2 жовтня% 11%
Якщо фірма 1 має потребу у валюті країни Б, а фірма 2 - у валюті країни А, тоді стає можливим своп. Фірма 1 бере кредит у валюті своєї країни (А) і зараховує його на рахунок фірми 2, а фірма 2 бере кредит у валюті своєї країни (Б) і зараховує його на рахунок фірми 1. У цьому випадку фірма 1 робить платежі з розрахунку 11%, а фірма 2 - 9%.
Фірма 1 має вигоду (12% - 11%=1%), а фірма 2 (10% - 9%=1%), тобто обмін зобов'язаннями (оплата відповідних відсотків) виявився вигідним обом сторонам. Проте зовсім не обов'язково, щоб розподіл вигод було однаковим. Все залежить від умов конкретної угоди своп.
Валютний своп може також здійснюватися у вигляді комбінації двох конверсійних угод на умовах негайної поставки і поставки валюти в майбутньому.
В останні десятиліття структура валютних операцій зазнала суттєвих змін. Питома вага угод з негайною поставкою валюти знизився, в той же час частка строкової торгівлі різко зросла. Це відображає, зокрема, той факт, що валютна спекуляція і прагнення знизити валютний ризик все більш стають основним рушійним фактором розвитку валютного ринку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. межднародного ВАЛЮТНИЙ РИНОК. ОСНОВНІ ВИДИ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ "
  1. Коментарі
    валютний фонд (МВФ) спеціалізована установа ООН. Створено в 1944 р. для впорядкування валютно-фінансових відносин між країнами і надання кредитної допомоги для підтримки валютних курсів. [60] Бреттон-Вудська конференція Об'єднаних націй з валютних і фінансових питань відбулася 123 липня 1944 р. Бреттон-Вудсі (м. Вашингтон). На конференції був створений Міжнародний валютний фонд і
  2. 2. Грошовий ринок: попит та пропозиція грошей, рівновага і грошовий мультиплікатор
    валютний ринки (рис. 16.1). ^ Обліковому ринку відносять той, на якому основними інструментами є казначейські та комерційні векселі, інші види короткострокових зобов'язань (цінні папери). Міжбанківський ринок - частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських
  3. Висновки
    валютним) включається ринок капіталів (ринок цінних паперів, ринок середньо-і довгострокових банківських кредитів). 5. Механізм грошового ринку включає попит на гроші (величина грошових коштів, які господарські агенти хочуть використовувати як платіжний засіб), пропозиція грошей (грошова маса в обігу, тобто сукупність платіжних засобів, що звертаються в країні в даний момент), а як би
  4. 3. Валютний курс і проблема конвертованості валют
    валютні відносини, пов'язані з функціонуванням грошей у світовому господарстві. Конкретною формою організації та регулювання валютних відносин виступає валютна система. У процесі розвитку суспільства формуються національні, регіональні та міжнародні валютні системи. Валютна система - це сукупність відносин, що відображають функціонування грошей (валюти) у відкритій економіці, і
  5. Висновки
    валютна і кредитно-фінансова системи); формування єдиного науково-інформаційного простору; нерівномірність розвитку окремих країн; інтеграція та інтернаціоналізація. 5. Інтеграція - це форма інтернаціоналізації економічного життя, об'єктивний процес переплетення національних господарств і проведення скоординованої економічної політики на національному та міжнародному рівнях.
  6. Структура фінансового ринку
    валютний ринки, а також ринок деривативів. {Foto136} Рис. 24.1. Структура фінансового ринку До обліковому ринку відносять той, на якому основними є казначейські та комерційні векселі, короткострокових зобов'язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку обертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких - висока ліквідність і мобільність.
  7. Глосарій
    валютних ризиків у сфері торговельних і кредитних відносин, а також при встановленні низкою країн курсу національної валюти Валютна котирування - фіксування курсу національної грошової одиниці в іноземній. При цьому курс національної грошової одиниці може бути встановлений у формі як прямого котирування (1, 10, 100 од. Іноземної валюти=х од. Національної валюти), так і зворотного котирування (1, 10,
  8. 9.4. Сучасний етап розвитку світового господарства
    валютних обмежень в 1980 р. вивіз капіталу став рости швидкими темпами. Основна частина англійського експорту капіталів прямувала в розвинені індустріальні країни. На країни прихо-доводилося тільки 18% англійських прямих капіталовкладень. Наслідком проведеної економічної політики був економіч-ський зростання Великобританії в 80-і рр.. в середньому на рівні 3-4% на рік, що було вище, ніж
  9. § 19. Інфраструктура ринку.
      валютна біржа, інформаційні центри та ін Фондова біржа - це установа, організований ринок, на якому його учасники здійснюють процес купівлі-продажу цінних паперів. Членами біржі є, як правило, її засновники - фізичні особи та кредитно-фінансові інститути. У разі потреби засновники біржі можуть розширити коло її членів шляхом продажу біржових місць. За сприятливої
  10. Словник термінів
      валютних резервів. Загальне сальдо платіжного балансу Росії за останні роки є негативним, що пояснюється негативним сальдо по балансу руху капіталів і кредитів між країнами. Платіжний оборот - сукупність всіх грошових платежів в економіці країни. Посібник - регулярна або одноразова грошова виплата, що надається громадянам країни у зв'язку з тимчасовою
© 2014-2020  epi.cc.ua