Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
Л.І. Абалкін. Курс перехідної економіки, 1997 - перейти до змісту підручника

3.2. Мале підприємництво


| Функції малого підприємництва. У більшості країн з розвиненою ринковою економікою на невеликі (малі та середні) Підприємства припадає більше 95% загальної кількості підприємств. Традиційними сферами їх діяльності служать допоміжне, малосерійне виробництво, дрібнооптова та роздрібна торгівля, домінуюча частина побутових і вагома частка виробничих послуг. В останні десятиліття малий бізнес став активно впроваджуватися в інноваційні процеси та виконувати функцію першопрохідника в науково-технічній сфері. Так званий венчурний бізнес на три чверті складається з малих підприємств. Величезною є роль, яку відіграють малі та середні фірми на ринку праці. У розвинених країнах на них припадає основна частина приросту зайнятості.
У перехідній російській економіці малий бізнес несе на собі специфічне навантаження, пов'язану з адаптацією широких мас населення до основ ринкового господарювання і стилю життя з опорою на власні сили, власну ініціативу.
Малий бізнес відіграє важливу роль у формуванні нового середнього прошарку суспільства, в демонополізації ряду галузей економіки, в накопиченні стартових капіталів, у структурній перебудові економіки, в згладжуванні соціальних конфліктів, в соціально-еконо-
зації виживанні окремих верств населення і цілих регіонів країни. Функція малих підприємств по створенню нових робочих місць у Росії реалізується в набагато більшому ступені, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою. Все це пояснюється особливостями перехідної російської економіки, в якій тісно переплелися риси і закономірності процесів первинного накопичення капіталів, структурної кризи.
Ще одна особливість розвитку малого бізнесу в російській економіці-труднощі у встановленні необхідних зв'язків і тісної виробничої кооперації між малими та великими підприємствами. Формування та взаємодія трьох типів підприємництва (залежно від розміру - великого, середнього і малого) в Росії ускладнені історично сформованими традиціями в період функціонування планово-розподільчої економіки. Зберігається повна залежність малих підприємств від великих виробництв, їх виражена технологічна відсталість, застосування рутинної праці та ін
Проте останнім часом взаємодія малого і великого підприємництва істотно змінилося внаслідок різких структурних змін сукупного попиту, розриву традиційних господарських зв'язків, фінансових утруднень, випробовуваних більшістю великих підприємств. Переважним типом малої компанії в Росії стала незалежна фірма, а не фірма, функціонуюча насамперед як елемент великомасштабних інтегрованих фінансово-виробничих систем, як це поширено на Заході.
- Підтримка малого підприємництва. У Росії до початку 1997 р. було трохи більше 800 тис. суб'єктів малого підприємництва при необхідної критичної маси для створення нормального конкурентного середовища 3,5-5 млн (критична маса в міжнародній практиці визначається з розрахунку одне підприємство на 30-50 жителів певної території) . У США - країні з найбільш розвиненою ринковою економікою - в 1995-1996 рр.. діяло 22 млн малих і середніх фірм.
Досягнення критичної маси малих і середніх підприємств могло б дати 20-25% вкладу в створюваний ВВП, на відміну від існуючого рівня 10-12%.
У Росії всього 25-30% загального числа суб'єктів МП діють у будівництві та промисловості, тоді як 40-50% - у торгівлі, посередництві, сфері послуг. Необхідна для Росії структура МП повинна бути діаметрально протилежною: у виробничо-інноваційному секторі їх має бути 50-60%.
За своєю природою малий бізнес об'єктивно потребує державної підтримки: Ні за якими параметрами (за винятком у деяких випадках мобільності) малий бізнес не в змозі конкурувати з великим і навіть із середнім підприємництвом. Тому для підтримки його життєздатності держава повинна докладати великі зусилля, що реально і відбувається у світовій господарській практиці.
Ідеологія російських ринкових реформ спочатку виходила з необхідності державної підтримки важливих для економіки країни малих підприємств. У ході їх практичного втілення визначилося, що головна відповідальність за підтримку малого підприємництва лежить на регіонах. Тяжіння малого підприємства до своєї території об'єктивно зумовлюється його природного слабкістю. У переважній більшості випадків воно змушене орієнтуватися на попит і пропозицію у своєму регіоні чи даже'в міському районі, селищі. Можливості локального платоспроможного попиту в поєднанні з іншими місцевими соціально-економічними факторами багато в чому визначають життєздатність малого підприємства.
Крім того, мале підприємництво певною мірою формує локальний соціально-економічний клімат. Тому місцеві влади вельми зацікавлені в стимулюванні малого підприємництва для вирішення соціально-економічних проблем своєї території. В останні роки вони виявляються ініціаторами практичного впровадження комплексних заходів підтримки малого підприємництва, випереджаючи в цьому відношенні федеральний центр.
Спільними для всіх регіонів є такі форми підтримки малого підприємництва, як фінансова допомога у вигляді податкових пільг для підприємств, що працюють в пріоритетних галузях; кредити, що надаються через фінансові агентства адміністрації; інформаційне обслуговування, юридичне консультування, допомога в організації матеріально-технічного постачання і реалізації продукції, навчання дрібних підприємців. Практично у всіх регіонах розроблені програми підтримки МП. У ряді суб'єктів РФ прийняті закони про підтримку і розвиток малого підприємництва. Майже в 70 суб'єктах РФ працюють фонди підтримки підприємництва і конкуренції. На місцях вживаються заходи щодо захисту малих підприємств від кримінальних структур. Регіональні адміністрації встановлюють прямі контакти з зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, отримуючи від них кредити і технологічну допомогу на розвиток малого бізнесу.


Чим більше місце підприємництво займає в економічному житті регіону, тим більш різноманітні форми підтримки МП. Основні регіональні центри російського малого підприємництва - Москва, Санкт-Петербург і Нижній Новгород - займають провідне положення в накопиченні досвіду розвитку та реалізації регіональної політики підтримки малого підприємництва.
На федеральних органах влади повною мірою лежить обов'язок розробки та реалізації стратегії підтримки малого 'підприємництва. Позитивним результатом перших років реформаторської діяльності федеральних органів є прийняття в, ??1995 г. двох Федеральних законів: «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації» і «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва». У цих правових актах закладені основи податкових та інших фінансових пільг для малого підприємництва.
У ході реформ склалася інституціональна система державної підтримки МП. Вона включає Державний комітет Російської Федерації з підтримки та розвитку малого підприємництва, Федеральний фонд підтримки малого підприємництва, регіональні фонди, агентства та центри підтримки підприємництва. Використання системи податкових пільг, створення правової бази, мережі технопарків, бізнес-інкубаторів, налагодження координації між федеральним рівнем, суб'єктами Федерації і місцевими органами влади у підтримці підприємництва стали найважливішими чинниками, що визначили розвиток російських малих підприємств.
Відпрацьовуються механізми кредитування окремих малих підприємств по ефективним проектам, розробляються форми та порядок надання гарантій, організація лізингових послуг для МП, системи взаємної відповідальності у відносинах між федеральними та регіональними фондами підтримки МП. Діє Федеральна програма державної підтримки малого підприємництва на 1996-1997 рр.. Тим самим накопичується досвід, необхідний для формування системи підтримки малого підприємництва, адекватної російській перехідній економіці.
Для відстоювання власних інтересів перед державними органами влади та органами місцевого самоврядування, а також перед великим бізнесом організовуються добровільні спілки та асоціації представників малих підприємств. Відбувається об'єднання регіональних союзів і асоціацій в єдину загальноросійську структуру * зокрема через Російську асоціацію розвитку малого підприємництва. Значною мірою з ініціативи малих перед-

прийнятті відбуваються процеси їх економічно доцільного кооперування. Створюються товариства взаємного кредитування малих підприємств, кооперативних транспортних центрів з їх обслуговування і т.д.
Самоорганізація малого підприємництва підвищує відповідальність малих підприємств за власну господарську діяльність, дає можливість самостійно знаходити неординарні рішення слож'них господарських проблем шляхом взаємопідтримки. Вона ж дозволяє державі мінімізувати фінансові витрати на підтримку малих підприємств в умовах браку коштів для самих невідкладних потреб. На кожен рубль, виданий державою на реалізацію заходів з підтримки малих підприємств, сектор малого підприємництва, а також зацікавлені в малому підприємництві приватні фінансові, комерційні та виробничі структури повинні додавати не менше 3-4 р.
У кризових умовах держава змушена йти на ліквідацію низки пільг малому підприємництву, прямо або побічно підштовхують інфляцію і поглиблювальних дефіцит державного бюджету.
Різке посилення федеральної бюджетної політики в другій половині 1996 р. і 1997 призвело до невиконання не тільки пріоритетних заходів Федеральної програми державної підтримки малого підприємництва, а й урядових гарантій під узгоджені кредитні лінії банків Німеччини для кредитування малих підприємств. Все це викликало посилення несприятливих тенденцій: зменшення числа нових малих підприємств; закриття фірм, що пройшли стадію старту; догляд діючого бізнесу в тіньову сферу з наростанням «чорної готівки», побудову «підпільних» систем МП «під дах» кримінальних структур.
- Подальший розвиток правової та статистичної бази МП.
Матеріали соціологічних обстежень та наукові розробки ряду незалежних дослідницьких колективів показали, що основними причинами загострення негативних факторів і процесів у сфері малого бізнесу є: неповнота законодавчої бази; складність податкової системи; труднощі з формуванням первинного капіталу; тиск кримінальних структур; нерозвиненість лізингу, висока орендна плата та ін
Чи не доводиться поки говорити і про сформований повному пакеті законодавчих актів, що регулюють функціонування середовища малого бізнесу (в Японії, наприклад, таких законів близько 60). Для забезпечення прібрітетних напрямів державної підтримки ма-
лого підприємництва необхідно якнайшвидше прийняття законів про лізинг, про систему гарантій і поручительств у сфері малого підприємництва, про товариства взаємного кредитування і ряду інших нормативно-правових актів. Настав час введення понять «середнє підприємство» або «суб'єкт середнього підприємництва» з розмірними критеріями. У регіонах Росії вже чимало випадків переростання виробничими і будівельними малими підприємствами рамок встановленого законом розмірного критерію в 100 чоловік (постійно працюючих) і штучного стримування обсягів розширення своєї діяльності через острах втратити податкові та інші пільги.
Існують гострі протиріччя в статистичному обліку малих підприємств. Діюча схема обліку Держкомстатом Росії МП істотно звужує рамки сектора малого підприємництва за кількістю підприємств, кількості працюючих і відповідно вкладу у ВВП.
Переростання малими підприємствами своїх верхніх меж чисельності, розукрупнення потужних і надпотужних підприємств з виділенням з них середніх і малих вимагають статистичного аналізу не тільки в розрізі регіонів та за сферами (галузями, видами) підприємницької діяльності, а й з урахуванням стадій: старту, розгортання-ніяі розширення діяльності МП.
Проблема статистичного обліку МП набуває особливої ??значущості у зв'язку з розробкою середньострокової програми Уряду РФ на 1998-2000 рр.. Масштаби і структура малого підприємництва, його внесок у ВВП мають бути визначені більш обгрунтовано. Йдеться про кількість малих підприємств (у тому числі нових, зареєстрованих і нспріступівшіх до роботи, ліквідованих), періоді функціонування приватного сімейного бізнесу та інших форм малих компаній, чисельності працюю-щих в них по галузях (видах діяльності) і в регіональному розрізі. Зарубіжний досвід підтримки малого підприємництва. Проблеми зайнятості, масованого наростання безробіття, особливо серед молоді та жінок, є загальносвітовими. Як показують розробки міжнародних організацій, зокрема ООН та МОП, економічне зростання не створює адекватного кількості нових робочих місць. З приблизно 50 країн зі зростаючою економікою в останнє десятиліття кількість робочих місць збільшилася тільки в семи. У Східній Європі та в країнах СНД рівень безробіття зріс у 80-х роках від нуля до 17% (у Болгарії та Польщі). У європейських країнах, за даними МОП, налічується більше 35 млн безробітних. Повільніше, ніж у Європі, але наростає безробіття в Канаді, США та Японії, які займають за класифікацією експертів ООН перші місця в світі за якістю життя.
Провідні вчені та експерти міжнародних форумів та організацій прийшли до висновку, що єдиний шанс прийняти виклик наростаючою безробіття - створення нових підприємств і нових робочих місць. Наприкінці XX - початку XXI ст. цей шанс може дати лише широкомасштабний розвиток малих і середніх підприємств на основі потужної і гнучкою державної підтримки, орієнтованої не так на федеральний, а на регіональний і муніципальний рівні. Сприяння повинно надаватись насамперед сімейним, молодіжним і жіночим комп'ютеризованим високотехнологічним мікрофірм.
  У країнах, більш успішно справляються з ростом безробіття - Японії, Швеції, Австрії, - створені спеціальні механізми соціального партнерства (уряду, підприємців та профспілок) з упором на посилення захисту наявних робочих місць і заохочення роботодавців до створення нових робочих місць, насамперед, на малих і середніх підприємствах.
  У Канаді розроблені спеціальні програми інформаційної, фінансової та науково-технічної підтримки малих і середніх підприємств в провінціях, особливо в північних, за участю урядових органів, банків, університетів, торгових палат і союзів підприємців. Мета таких програм - інтенсивний розвиток сімейного, жіночого та молодіжного малого бізнесу (без найманої праці). Ці програми сприяють також створенню інноваційних парків, значної кількості нових робочих місць, інформаційних бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів з упором на нові робочі місця в старому та новому бізнесі.
  В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, який гратиме у світі вирішальну роль в XXI ст., Розвитку малих і середніх підприємств приділяють особливу увагу. В останні роки Китай змінив орієнтацію з інвестування в капіталомістку індустрію на масоване фінансування МП та агробізнесу, що вимагають великої кількості робочих рук. Сінгапур проводить політику відкритого протекціонізму по відношенню до малого бізнесу в основному в розрахунку на нові робочі місця.
  Залежно від економічного становища і стадій розвитку малих і середніх підприємств (старт, розгортання, розширення) в тій чи іншій країні або регіоні (провінції, штаті, області тощо) фінансові, інформаційно-консалтингові, організаційні, науково-технологічні форми і методи сприяння розвитку середніх і малих підприємств мають свої відмінності, але всі вони носять все більш
  адресний, цільовий характер з акцентом на використання внутрішнього потенціалу малого бізнесу. Включення малого бізнесу в комп'ютерні мережі типу Інтернет створює для нього принципово нові можливості в інформаційно-технологічному обміні, оновленні технологій, маркетингу та менеджменті, міжнародної кооперації. З'явилися реальні умови для створення ефективно функціонуючих відкритих міжнародних співтовариств малих і середніх підприємств.
  Національні господарства країн з ринковою економікою рухаються від масового виробництва стандартної продукції до високоспеціалізованих і розрахованим на індивідуальні потреби малим формам виробництва та сервісу. Такі перетворення пов'язані з додатковою потребою в комп'ютеризованому працю та принципово нових продуктах. Все це відкриває нові соціально-економічні перспективи для розвитку малого підприємництва. Вільна праця і дрібний власник швидше вписуються в нові інформаційні та соціальні технології. Суспільство і економіка з великомасштабними машинними виробництвами, величезними виробничими потужностями, сконцентрованими на великих площах великих підприємств, з десятками тисяч працівників втрачають соціальну перспективу.
  Контрольні питання
  1. Які функції малого підприємництва?
  2. Які основні напрями і форми дер-
  ної політики підтримки малого підприємництва?
  3. У чому полягає роль і які форми самоорганиза ції малого підприємництва?
  ЛІТЕРАТУРА Малий бізнес: труднощі зростання / / Питання економіки. 1996. № 7.
  Фінансові та інституційні проблеми російського малого підприємництва (регіональні аспекти). М.: Інформарт, 1996.
  Орлов А.В. Введення в підприємництво / Досвід малого бізнесу за кордоном і в Росії. М.: Економічна академія, 1993.
  Орлов А. В. Людина. Економіка. Підприємець. М.: Вища школа економіки, 1996.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "3.2. Мале підприємництво"
  1.  Глава 5. Мале підприємництво
      підприємництво
  2.  Які особливості малого підприємництва?
      мале підприємство відрізняється невеликим розміром (за чисельністю працюючих). Так, в 2004 р. середня чисельність працювали в розрахунку на одне мале підприємство в Росії склала по всіх галузях 9 осіб, у промисловості та будівництві - 14, в житлово-комунальному господарстві - 13, науці та науковому обслуговуванні-10, а в торгівлі і громадському харчуванні - 7 осіб. Звертає на себе увагу
  3.  36. Підприємництво, як найважливіший фактор ефективного розвитку національної економіки.
      підприємництва. Найважливішим завданням сучасного періоду є розвиток підприємництва. Підприємництво може бути як приватним, так і державним і здійснюється як в індивідуальній, так у колективній формі. Державне підприємництво здійснюється юридичною особою. Основною формою юридичної особи, здійснює державне підприємництво,
  4.  Проблемні питання
      мале підприємництво в Російській Федерації? 6. У чому виражаються заходи щодо державної підтримки малого бізнесу в Росії? 7. Чи хочете ви бути дрібним
  5.  Основні терміни і поняття
      мале підприємство, венчурне підприємство, індивідуальне (сімейне) підприємство, товариства: повне, змішане, з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, акціонерне товариство закритого і відкритого типу, виробничий кооператив, унітарне підприємство, картель, трест, синдикат, концерн,
  6.  ТЕМА 3. Підприємництво і його організаційно-правові форми в Росії
      підприємництва 2. Функції та характеристики підприємництва 3. Ризик у підприємницькій діяльності 4. Організаційно-правові форми підприємницької діяль-ності в РФ Програмна анотація. Підприємництво: наукове і емпіричне визначення. Со-тимчасові теорії підприємництва. Функції та характеристики підприємництва. Ризик у підприємницькій
  7.  Тема 6 Підприємництво і підприємство
      підприємництво. Організаційно-правові форми підприємств. Об'єднання підприємств. Цивільний кодекс Російської Федерації про організаційно-правових формах підприємництва в
  8.  Зона вільного підприємництва
      підприємництва - частина державної території, на якій здійснюється спільне підприємництво ряду країн, вводяться особливі пільгові режими - митний, орендний, податковий, візовий та трудової, що створюють привабливі умови для інвестування іноземного
  9.  Стаття 7. Державні програми підтримка малого підприємництва
      підприємництва включають в себе наступні основні положення: заходи з формування інфраструктури розвитку та підтримки малого підприємництва на федеральному, регіональному та місцевому рівнях; перспективні напрямки розвитку малого підприємництва та пріоритетні види діяльності суб'єктів малого підприємництва; заходи, що вживаються для реалізації основних напрямів та
  10.  Стаття 8. Фонди підтримки малого підприємництва
      підприємництва здійснює Федеральний фонд підтримки малого підприємництва, створюваний Урядом Російської Федерації. Кошти Федерального фонду підтримки малого підприємництва формуються за рахунок коштів федерального бюджету, а також за рахунок інших джерел, передбачених цією
  11.  Стаття 6. Державна підтримка малого підприємництва
      підприємництва здійснюється за такими напрямами: формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва; створення пільгових умов використання суб'єктами малого підприємництва державних фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій ... підтримка зовнішньоекономічної
  12.  Стаття 9. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва
      підприємництва, фондів підтримки малого підприємництва, інвестиційних та лізингових компаній, кредитних і страхових організацій, а також підприємств, установ і організацій, створених з метою виконання робіт для суб'єктів малого підприємництва та надання їм
  13.  Контрольні питання
      підприємництва? 2. Які основні напрями і форми дер-ної політики підтримки малого підприємництва? 3. У чому полягає роль і які форми самоорганиза ції малого
  14.  9 ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І СУБ'ЄКТИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
      мале підприємство. Під суб'єктами малого підприємництва розуміються також фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи. Згідно з Федеральним законом «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації» суб'єктами малого підприємництва вважаються такі комерційні організації, у статутному капіталі яких
  15.  Контрольні питання
      підприємництва в ринковій економіці? 3. Як співвідносяться підприємництво та соціально-економічна
  16.  Контрольні питання
      підприємництва в сучасній російській економіці. 2. Розкажіть про основні напрямки державної підтримки малого бізнесу в Російській Федерації. 3. Охарактеризуйте систему пільг з оподаткування малого підприємництва. 4. Поясніть суть спрощеної системи оподаткування, обліку та відповідальності для суб'єктів малого
  17.  Стаття 11. Пільгове кредитування суб'єктів малого підприємництва
      підприємництва здійснюється на пільгових умовах з компенсацією відповідної різниці кредитним організаціям за рахунок коштів фондів підтримки малого підприємництва. При цьому кредитні організації, що здійснюють кредитування суб'єктів малого підприємництва на пільгових умовах, користуються