Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

ЄС як найбільш зріла інтеграційне угруповання

Офіційно до 1 листопада 1993 ведуча інтеграційне угруповання західноєвропейських країн називалася Європейським співтовариством. Вона з'явилася після злиття в 1967 р. органів трьох раніше самостійних регіональних організацій:
| Європейського об'єднання вугілля і сталі - ЄОВС (ECSC), відповідний договір набрав чинності в 1952 р.;
| Європейського економічного співтовариства - ЄЕС (EEC); Римський договір про створення ЄЕС укладений в 1957 р., набув чинності в 1958 р.;
| Європейського співтовариства з атомної енергії - Євратом (EVRATOM); договір набув чинності в 1958 р.
Важливою віхою в розвитку ЄС з'явився набув чинності з 1 липня 1987 Єдиний європейський акт, схвалений і ратифікований всіма членами спільноти. Цим актом внесені і юридично закріплені глибокі зміни в договори про утворення ЄС.
По-перше, діяльність ЄС в галузі економічної інтеграції з'єднувалася з європейським політичним співробітництвом у єдиний процес. Передбачено було створення Європейського союзу, який повинен забезпечити не тільки високий ступінь економічного, валютно-фінансового, гуманітарного співробітництва країн-учасниць, а й узгодження зовнішньої політики та забезпечення безпеки.
По-друге, в Єдиному європейському акті було поставлено завдання створення в рамках ЄС єдиного внутрішнього ринку «як простору без внутрішніх кордонів, в якому забезпечується вільний рух товарів, капіталів, послуг і цивільних осіб», що і було досягнуто. Раніше існуючий загальний ринок передбачав не повну ліквідацію всіх бар'єрів у взаємній торгівлі, а лише більш вільне переміщення товарів через національні економічні кордони.

Для реалізації ідеї «єдиного ринку» Комісія ЄС розробила приблизно 300 програм щодо усунення перешкод у торгово-економічному обміні між країнами ЄС. До середини 90-х років ці перепони в основному усунені.
7 лютого 1992 в голландському місті Маастрихт був підписаний Маастрихтський договір, який передбачав поступовий перехід від уже створеного єдиного ринку до повного економічного і валютного союзу (ЕВС), створення Європейського центрального банку (ЄЦБ) і заміну національних грошових знаків єдиною валютою євро, установа громадянства Європейського союзу. З 1 листопада 1993 року після набуття чинності Маастрихтських угод Європейська угруповання отримала офіційну назву Європейський союз (ЄС). У рамках ЄС буде здійснюватися спільна політика в ряді нових областей - дипломатії, юстиції, поліції, оборони.
Наприкінці березня 1998 р. Європейська комісія оголосила остаточний склад економічного і валютного союзу - до нього увійшли 11 держав Євросоюзу (за винятком Великобританії, Швеції, Данії та Греції). З 1 січня 1999 р. правління монетарною політикою в цих країнах перейшло до Європейського центрального банку (ЄЦБ), що знаходиться у Франкфурті-на-Майні (Німеччина).
З 1 січня 2002 р. євро надійшло в обіг і замінило національні грошові одиниці.
В даний час повноправним членами ЄС є 15 країн: Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція. Стратегічні плани ЄС передбачають розширення його складу в найближчі 10-15 років до 30 країн. Ці плани знаходять своє втілення в інтеграційній діяльності ЄС.
Вже з 1998 р. Комісія ЄС (КЄС) веде переговори з офіційно визнаними кандидатами на вступ до ЄС - це 8 держав, що відносяться до «кандидатам першої черги» (Угорщина, Польща, Чехія, Словенія, Естонія, Кіпр, Мальта, Туреччина) і 5 держав - «кандидатів другої черги» (Латвія, Литва, Словаччина, Румунія та Болгарія).
4 жовтня 2002 ЄС визначив 1 травня 2004 остаточною датою вступу в ЄС 10 названих кандидатів - Угорщини, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії, Естонії. Питання про прийом у члени ЄС Болгарії, Румунії і Туреччини буде вирішуватися в більш пізні терміни з різних причин економічного і політичного характеру.
Розширення ЄС на Схід призведе до зміцнення гегемонії Євросоюзу на більшій частині європейського континенту і зробить істотний вплив на економічне та політичне становище Росії. Країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), які були основними торговельно-економічними партнерами колишнього СРСР, а потім і балтійські країни, що колись входили в єдиний народногосподарський комплекс країни, перейдуть на торгово-політичний режим ЄС. У зв'язку з цим взаємини з країнами даного регіону повинні будуватися з урахуванням досвіду довгострокового співробітництва з державами-членами ЄС і бути одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики Росії. ЄС традиційно є основним зовнішньоекономічним партнером Росії. На його частку в 2001 р., наприклад, доводилося близько 37% зовнішньоторговельного обороту Росії, близько чверті іноземних інвестицій; крім того, країни ЄС є основними кредиторами Росії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ЄС як найбільш зріла інтеграційне угруповання "
  1. 3. Головні інтеграційні угруповання світу
    найбільш чітко інтеграційні процеси проявилися в Західній Європі, де в другій половині XX століття складалося єдине господарське простір цілого регіону, в рамках якого формувалися загальні умови відтворення і створювався механізм його регулювання. Тут інтеграція досягла найбільш зрілих
  2. 11.1.6. Міжнародна економічна інтеграція
    інтеграційного союзу НАФТА. Таким чином, регіоналізація є базою для міжнародної економічної інтеграції. В рамках цього поняття виникають інтеграційні об'єднання, тобто господарські угруповання, створені для регулювання інтеграційних процесів між країнами-учасницями. Сьогодні в світі налічуються десятки інтеграційних об'єднань. Це вже згадувані вище ЄС і НАФТА в
  3. Поняття міжнародної економічної інтеграції та інтеграційних об'єднань
    як показує позитивний досвід регіональної економічної інтеграції, важливою передумовою життєздатності інтеграційних об'єднань є спільність або близькість культур їх
  4. Інтеграція в Латинській Америці
    інтеграційні процеси посилилися. В результаті укладеного в 1991 р. і набрав чинності з 1 січня 1995 торгового пакту між Аргентиною, Бразилією, Уругваєм і Парагваєм (МЕРКОСУР), утворився новий великий регіональний торгово-економічний блок, у якому близько 90% взаємної торгівлі звільняється від будь-яких тарифних бар'єрів і встановлюється єдиний митний тариф щодо третіх
  5. Гармонізація податкових систем
    інтеграційних угрупованнях діє тенденція до зближення (гармонізації) податкових систем входять до них країн. Найбільш активна вона в ЄС, де намічається створення в перспективі загальних ставок оподаткування корпорацій, усунуто подвійне оподаткування прибутку компаній країн - членів ЄС, які отримують доходи в інших країнах Союзу. Тепер прибутку, перекладні дочірньою компанією материнської, або не
  6. 5. ГОЛОВНІ інтеграційні угруповання СВІТ
    найбільш чітко інтеграційні процеси проявилися в Західній Європі, де в другій половині XX століття складається єдине господарське простір цілого регіону, в рамках якого формуються загальні умови відтворення і створюється механізм його регулювання. Тут інтеграція досягла найбільш зрілих
  7. ЄС як найбільш зріла інтеграційне угруповання
    як вона з'явилася після злиття в 1967 р. органів трьох раніше самостійних регіональних організацій: - Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС); Паризький договір про створення ЄОВС набув чинності в 1951 р.; - Європейського економічного співтовариства (ЄЕС); Римський договір про створення ЄЕС укладений в 1957 р., набув чинності в 1958р.; - Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом);
  8. Запитання до теми
    інтеграційні угруповання на функціонування світового господарства? 9. Охарактеризуйте роль міжнародних економічних інститутів. 10. Які характерні риси світового економічного порядку? 11. У чому полягають принципові відмінності концепції НМЕП і
  9. Регіональні економічні інтеграційні угруповання
    інтеграційні об'єднання. Їх налічується понад 20. Вони являють собою міждержавні економічні утворення, що ставлять своєю метою поступове об'єднання їхніх господарств шляхом зближення і зміни господарських механізмів насамперед у зовнішньоекономічній сфері. Регіональні інтеграційні об'єднання включать територіально близькі країни з приблизно однаковим рівнем
  10. Запитання для самоперевірки
    інтеграційних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському і Північноамериканському регіонах? 9. Наскільки реально формування єдиної економічної угруповання колишніх союзних республік? 10. Навіщо Росії брати участь у СНД? Можливо, простіше мати тільки двосторонні зв'язки з усіма іншими країнами - членами
  11. II.2.1. Сучасні тенденції інтеграційних процесів
    як його основа протікає на двох рівнях: - загальнопланетарній масштаб інтернаціоналізації світової економіки як логічний результат постійно розширюється взаємодії національних економік; - універсалізація економічного життя, яка, під впливом обміну знаннями, товарами, культурними цінностями, все більше тяжіє до єдиних стандартів, принципів і цінностей. З концептуальної точки
  12. 9.2.4. Асоціація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва - АТЕС
    як найбільші промислово розвинуті країни (США, Японія, Канада, Австралія), так і такі поступливі їм в чому держави, як Мексика, Чилі, КНР та ін На АТЕС припадає 55% світового ВВП, 40% світової торгівлі, більше 40% населення земної кулі. На зустрічах учасників АТЕС в Сіетлі в 1993 р. і в Богоре в 1994 р. були розроблені програми лібералізації торгівлі (регіональної і глобальної);
  13. РЕЗЮМЕ
    як зона вільної торгівлі. Механізми співпраці в НАФТА знаходяться в стадії розробки - як в теоретичному плані, так і в практичному. Сам факт створення цього угрупування ще раз підтверджує, що об'єднання національних ринків у великі регіональні блоки стає закономірністю для світової економіки. Для становлення інтеграційних процесів в СНД необхідно узгодити цілий
  14. Типи і форми регіональної економічної інтеграції
    будь-які зобов'язання щодо погодження чи уніфікації національних економічних політик. Інтеграційні процеси викликають гострі протиріччя об'єднуються країн у питаннях допустимих меж обмеження економічного і політичного суверенітетів, що відображає перш за все занепокоєння правлячих угруповань капіталу за своє становище на внутрішньому ринку. У промислово розвинених країнах
  15. Вплив регіональної інтеграції на світовий господарство
    як сировину відіграє важливу роль в економіці багатьох з них, досягаючи 80% експорту окремих країн і будучи основним джерелом їх валютних надходжень. Асоціації створювалися з метою протистояння потужним ТНК, які проводили політику низьких цін на сировину. Право на їх освіту було підтверджено резолюціями Генеральної Асамблеї ООН. Подібну роль грають вільні економічні зони,
© 2014-2021  epi.cc.ua