Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
З.К.Раджабова. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

II.2.1. Сучасні тенденції інтеграційних процесів

Розвиток інтеграційних процесів є найважливішою характеристикою сучасного світового господарства.
Глобалізація і міжнародна інтеграція як його основа протікає на двох рівнях:
- загальнопланетарній масштаб інтернаціоналізації світової економіки як логічний результат постійно розширюється взаємодії національних економік;
- універсалізація економічного життя, яка, під впливом обміну знаннями, товарами, культурними цінностями, все більше тяжіє до єдиних стандартів, принципів і цінностей.
З концептуальної точки зору міжнародна економічна інтеграція повністю вписується в ті дві взаємопов'язані і взаємодоповнюючі, але в той же час взаємно суперечливі тенденції, які характерні для сучасної світової економіки. Йдеться про глобалізацію економічної діяльності, з одного боку, та регіоналізації цієї діяльності, тобто створення регіональних економічних блоків, - з іншого.
Розвиток Європейського союзу і подальше доповнення його Європейським валютним союзом - найяскравіший прояв другої тенденції.
По-перше, мова йде по суті про європейської глобалізації, значно випередила аналогічні процеси в інших частинах світу.
По-друге, ця регіональна глобалізація охоплює один з трьох (поряд із США та Японією) центрів сучасного світу, що роблять вплив на всю міжнародну економіку.
І, по-третє, європейський регіон за своїм геополітичним та геоекономічному положенню найбільш близький до Росії, є її природним партнером.
Крім того, великий інтерес представляють і самі методи здійснення великих інтеграційних заходів, які надалі в тих чи інших формах знайдуть застосування і в інших регіональних об'єднаннях.
Глобальний характер процесу інтернаціоналізації господарського життя не означає рівномірність цього процесу. Ступінь і темпи інтернаціоналізації далеко не однакові. В даний час інтеграційний процес чітко простежується у трьох великих регіонах:
а) Західна Європа - континентальна європейська інтеграція;
б) Північна Америка - атлантична інтеграція;
в) Тихоокеанський регіон (Японія-Австралія, США-Канада-Мексика, країни АСЕАН), де інтеграційний процес має свої особливості за характером економічних і політичних зв'язків. При цьому, з одного боку, відбувається наростання глобального процесу інтернаціоналізації господарського життя, а з іншого - економічне зближення країн на регіональній основі набуває форму економічної інтеграції.
Інтеграційні процеси інтенсивно розвиваються і в системі країн, що розвиваються. В даний час налічується більше десятка різних регіональних економічних угруповань таких країн. Серед них можна виділити: Андскую групу, створену в 1967 р.; Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАМ) - 1980; Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДСАК) - 1964 р.; Співтовариство розвитку Півдня Африки (САДК) - 1992
Найбільш пріоритетною інтеграційної угрупованням на території Африки, як вважають фахівці, є Африканське економічне співтовариство (АФЕС) - 1994 г.
Розвиток інтеграційних процесів намітилося на пострадянському просторі, в рамках СНД. На території Співдружності склалися субрегіональні об'єднання: Центрально-азіатський союз (Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан), Митний союз (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан), Союз Білорусі та Росії. Україна і Молдова оголосили про намір створити митний союз з наступним об'єднанням з Азербайджаном і Грузією (ГУАМ) для виконання проектів транскавказького транспортного коридору.
Для розвитку інтеграційних процесів держав СНД існує ряд об'єктивних передумов, серед яких історичне значення має збереглася виробничо-технологічна, культурна, мовна сутність, єдина система освіти, інформаційна система, науково-дослідна сфера, взаємодоповнювані природні ресурси і т. д. Крім того, на Росію все ще доводиться значна частина зовнішньоекономічних зв'язків держав СНД, а минулі роки реформ показали, що їх швидка переорієнтація на Захід неможлива.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " II.2.1. Сучасні тенденції інтеграційних процесів "
  1. 11.1.6. Міжнародна економічна інтеграція
    інтеграційного союзу НАФТА. Таким чином, регіоналізація є базою для міжнародної економічної інтеграції. В рамках цього поняття виникають інтеграційні об'єднання, тобто господарські угруповання, створені для регулювання інтеграційних процесів між країнами-учасницями. Сьогодні в світі налічуються десятки інтеграційних об'єднань. Це вже згадувані вище ЄС і НАФТА в
  2. 3. Головні інтеграційні угруповання світу
    інтеграційних комплексів має договірно-правову базу. Цілі групи країн на основі взаємних угод об'єднуються в регіональні міждержавні комплекси і проводять спільну регіональну політику в різних сферах суспільно-політичного і господарського життя. Серед численних інтеграційних угруповань можна виділити: в Західній Європі - ЄС, в Північній Америці - НАФТА, в
  3. Глава 39. Міжнародна економічна інтеграція
    сучасних систем комунікації та інформації, світових технічних стандартів і норм. Особливо цей процес проявляється через діяльність ТНК. З іншого боку, відбувається економічне зближення і взаємодія країн на регіональному рівні, формуються великі регіональні інтеграційні структури, що розвиваються в напрямку створення відносно самостійних центрів світового
  4. 3.3. Регіональна економічна інтеграція - форма розвитку світового виробничого процесу
    інтеграційного об'єднання випускають однаковий асортимент продукції. У цих умовах скорочуються щодо неефективні виробництва і розширюються більш конкурентні. Створення інтеграційного об'єднання на певних етапах його розвитку (митний союз) може викликати і протилежний ефект в силу того, що виробники третіх країн могли б поставляти ті самі товари за
  5. Поняття міжнародної економічної інтеграції та інтеграційних об'єднань
    інтеграційних процесів між її країнами-учасницями. В даний час в світі налічуються десятки інтеграційних об'єднань. У розвинених країнах це в першу чергу ЄС і НАФТА, в країнах, що розвиваються - МЕРКОСУР в Латинській Америці і АСЕАН у Південно-Східній Азії, в країнах з перехідною економікою - СНД на території колишнього СРСР, АТЕС в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (див. гл. 39). З
  6. Теми рефератів
    процеси у світі. Західноєвропейська економічна інтеграція. Економічні наслідки другої світової війни для Японії. Роль США в післявоєнному розвитку
  7. Регіональні економічні інтеграційні угруповання
    інтеграційні об'єднання. Їх налічується понад 20. Вони являють собою міждержавні економічні утворення, що ставлять своєю метою поступове об'єднання їхніх господарств шляхом зближення і зміни господарських механізмів насамперед у зовнішньоекономічній сфері. Регіональні інтеграційні об'єднання включать територіально близькі країни з приблизно однаковим рівнем
  8. Інтеграція в Латинській Америці
    інтеграційні процеси посилилися. В результаті укладеного в 1991 р. і набрав чинності з 1 січня 1995 торгового пакту між Аргентиною, Бразилією, Уругваєм і Парагваєм (МЕРКОСУР), утворився новий великий регіональний торгово-економічний блок, у якому близько 90% взаємної торгівлі звільняється від будь-яких тарифних бар'єрів і встановлюється єдиний митний тариф щодо третіх
  9. II.4.4. Арабські країни в інтеграційних процесах
    інтеграційних угод на двосторонній основі. Загальною, чільною організацією для всіх арабських держав є Ліга арабських країн зі штаб-квартирою в Каїрі. Сім держав Африки (Алжир, Єгипет, Лівія, Маврикій, Марокко, Сомалі, Туніс) є членами Арабського валютного фонду (АВФ). Основними завданнями АВФ у валютній сфері є стабілізація обмінних курсів валют країн-учасниць
  10. Які цілі та способи інтеграції національних господарств?
    Сучасному етапі форма інтернаціоналізації господарського життя, яка розширює економічний і виробниче співробітництво, об'єднує національне господарство декількох держав. У результаті інтеграції поглиблюється міжнародний поділ праці, що розширює обмін товарами, послугами, капіталами і робочої силою. Підвищується рівень усуспільнення виробництва, а це вимагає
  11. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
    сучасного працівника. 3. Як видозмінюють відносини власності наука і інформація? 4. Які процеси, що протікають в розвинених країнах, розширюють коло власників? 5. Як відбувається процес соціалізації власності в розвинених країнах світу? 6. Які основні позитивні і негативні сторони роздержавлення і приватизації? 7. Дайте характеристику модифікації основних рис
  12. Глава 20. Сучасна економічна система і тенденції її розвитку на початку третього тисячоліття
    тенденції в еволюції власності. Основні закономірності розвитку економічної системи наприкінці XX-початку XXI ст. Мета теми - розкрити найважливіші зміни в економічній системі капіталізму до початку третього тисячоліття та основні тенденції її подальшої