Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
О.С. Белокрилова. Теорія перехідної економіки. Навчальний посібник, 2002 - перейти до змісту підручника

6. Державна політика на ринку праці


Ринок праці являє собою з соціального боку систему об-суспільних відносин, відображають рівень розвитку і досягнутий на даний період баланс інтересів між що беруть участь на ринку силами: підприємцями, працівниками та державою. Ступінь розвиненості ринку праці характеризується інституціоналізацією суперечливих ін-тересов цих суб'єктів ринку праці - асоціацій підприємців, з од-ної боку, і профспілок, з іншого. Головна функція держави за-лягає у визначенні правил регулювання інтересів партнерів і протиборчих сил.
У широкому сенсі механізм держрегулювання включає економі-етичні, юридичні, соціальні та психологічні фактори, визна-ляющие функціонування ринку праці. Вони здійснюються через сис-тему працевлаштування - широку мережу бюро зайнятості, банки даних про ра-бочих місцях, державні програми перепідготовки.
Коли безробіття перевищує природний рівень, що свідок-ствует про наявність вимушеного безробіття, то необхідно вмешательста-во держави, діяльність якого здійснюється за двома основними напрямками. Перший напрямок - регулювання рівня і тривалості безробіття. Завдання держави полягає в тому, щоб сни-зи безробіття до природного рівня, але методами, нейтральними стосовно інфляції. В іншому випадку економіка опиниться у стані стагфляції. Допустимі такі заходи впливу, як організація роботи бірж праці, вдосконалення інформації про вакансії і т. п. Добрі результати дають також цільові програми як регіонального, так і соціального характеру.
Другий напрямок - соціальний захист безробітних. Соціальна політика дає реальний результат, якщо будується на основі реальних можливостей економіки і виключає прискорення інфляції та підвищення ін-стітуціональной безробіття.
Напрями державного регулювання ринку праці:
? програми зі стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількості робочих місць у державному секторі,
? програми, спрямовані на підготовку та перепідготовку робочої сили,
? програми сприяння найму робочої сили,
? урядові програми із соціального страхування від без безробіттю.
Заходи непрямого регулювання ринку робочої сили: податкова, грошово-кредитна і бюджетна політика уряду, досконалість-вання законодавства про соціальне забезпечення, про трудові відносини-ях, про рівних громадянських правах і т. п.
Заходи непрямого регулювання ринку робочої сили одночасно є і заходами загальноекономічного регулювання і впливають на динаміку зайнятості та безробіття за допомогою впливу на кон'юнктури туру. Таким чином, сучасне державне регулювання ринку праці являє собою комплекс економічних, адміністративних, законодавчих, організаційних та інших заходів.
Державні заходи боротьби з безробіттям:
- створення федеральної державної служби зайнятості, основою якої є регіональні центри зайнятості населення,
- заохочення державними субсидіями часткової зайнятості, видача кредитів під заробітну плату на початкових етапах перехідного періоду в Росії,
- достроковий вихід на пенсію - широко використовувався для запобігання утворенню безробіття серед держслужбовців на початку перехідного періоди-да,
- розширення програм перепідготовки,
- соціальна допомога безробітним через допомоги по безработ-це.

Найважливішим державним пріоритетом у політиці зайнятості є сприяння реструктурированию російської економіки в на-правлінні загальноцивілізаційних тенденцій, однією з яких є підвищення питомої ваги сфери послуг як переважаючою сфери зайнято-сті. Тому розширення позицій сфери послуг в господарстві Росії не можна розглядати як тимчасове явище, пов'язане з кризового скорочення-ем матеріального виробництва. Цей зсув - результат дії глибин-них об'єктивних причин. З одного боку, з початком ринкових реформ і в ході їх реалізації сформувалися і зростають потреби госпо-дарства в тих видах діяльності, які опосередковує ринкові відносини. З іншого боку, господарство має ресурсами, необхідними для реалізації цієї потреби. Порівняно безболісно вирішується про-блема робочої сили для нових галузей послуг за рахунок її відтоку з сокращающихся секторів, насамперед з військово-промислового комплексу, а також за рахунок чималих розмірів прихованого безробіття в багатьох інших галузях господарства. Народи ринок робочої сили забезпечує досить швидке її перерозподіл в га-лузі послуг. Сфера послуг отримує, таким чином, основний ресурс, по-скільки багато її галузі відрізняються високою трудомісткістю, одночасно пом'якшується загроза безробіття. Порівняно легше, ніж у матері-альному виробництві, вирішується в сфері послуг і проблема інвестицій.
Другий сферою державних пріоритетів є дрібний і середній бізнес, який здатний внести вагомий внесок у вирішення ост-Рейша для Росії проблем безробіття та соціальної стійкості про-вин за рахунок поглинання робочої сили, що вивільняється з інших сфер, і в результаті формування соціального шару дрібних собственни-ков. Тим самим держава повинна забезпечувати прискорене формуванні-ня інституційної основи дрібного бізнесу як розсмоктувальної що утворюють внаслідок реструктуризації безробіття сфери. За короткий термін число дрібних і середніх підприємств перевищила 900 тис., на них за-нято на постійній основі 8,5 млн. чоловік і ще більше число праців-ників отримують тут додаткову роботу. Вже зараз цей сектор госпо-дарства відрізняється порівняно високою ефективністю: в 1999 р. на його частку припадало 1,2% ВВП.
Реалізації намічених Програмою зайнятості населення Ростовської області на 2001-2003 роки заходів Департаментом Федеральної дер-жавної службою зайнятості по Ростовській області дозволяє про-прогнозувати наступні тенденції на ринку праці.
Таблиця 9.
Прогноз ринку праці Ростовської області на період до 2003 року (тис. чол.) Показники 1998
звіт 1999
звіт 2000
оціню-ка 2001
про-гноз 2002
про-гноз 2003
про-гноз Попит на робочу силу Сукупний попит на робочу силу 309,9 387,2 393,9 351,5 347,7 355,0 - вакансії на кінець року 10,9 23,4 32,8 29,1 29,9 31,6 Пропозиція робочої сили Пропозиція робочої сили протягом періоду, всього 453,2 477,6 473,1 474,4 474,6 473,6 в т.ч. поповнення з сфери зайнятості: - вивільнені працівники 46,8 31,0 18,5 15,5 14,3 13,5 - мігранти в економічно активному віці 8,7 14,7 12,9 12,1 12,0 11,9 - військовослужбовці, звільнені за со-ності зі Збройних Сил РФ 4,4 2,9 3,1 2,5 2,5 2,5 Особами, які перебували за межами сфери зайнятості: - молодь, яка не продовжує по-дальшої роботу і не приступила до роботи 38,5 33,7 34,7 33,0 33,9 33,8 - незайняте населення, яка бажає во-зобновіть трудову діяльність по-сле тривалої перерви 156,8 165,1 167,5 168,2 168,9 169,3 - інші (вторинна зайнятість; пенсіо-нери за віком, бажаючі працювати; учні всіх рівнів освіти, що бажають працювати у вільний від навчання час) 68,5 103,8 106,9 108,0 110,1 109,9 Розподіл робочої сили Будуть шукати роботу 453,2 477,6 473,1 474,4 474,6 473,6 в т.
ч. за сприяння служби зайнятості 133,2 140,7 165,0 165,5 166,2 167,3 Знайдуть роботу 299,0 363,8 361,1 322,4 317,8 323,4 в т.ч. за сприяння служби зайнятості 100,8 126,9 136,4 136,4 137,0 137,5 Чисельність безробітних за методо-логії МОП 309,0 340,0 333,2 329,1 327,1 325,0 з них зареєстровані в службі за-нятості 26,0 14,0 13,0 14,0 14,3 14,4 Чисельність безробітних, зареєстрованих рова в службі зайнятості протягом року 48,8 42,0 45,5 48,7 50,2 51,3
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1.Белокрилова О.С., Заїченко А.А. Методичні вказівки з изу-ню ринку праці та заробітної плати в курсі «Мікроекономіка». Рос-тов-на-Дону, 1996.
2.Белокрилова О.С., Заїченко А.А. Зайнятість та ринок праці: теорія і практика в перехідній економіці. Ростов-на-Дону, 1998.
3.Гайгер Л. Макроекономічна теорія і перехідна економіка. М., 1996. Гл.13. Пар.4.
4.Борісов Е.Ф. Економічна теорія. М., 1997. Гл.10.
5.Курс перехідної економіки. / Под ред. Абалкін А.І. М., 1997. Розділ 6.2-6.4.
6.Курс економічної теорії / За ред. Чепуріна М.Н., Кисельової Е.А. Кіров., 1994. Гл.4, пар.2. Гл.24, пар.7.
7.Економіка перехідного періоду / Под ред. Радаева В.В., Бузгалін А.В. МГУ, 1995.Гл.6. Пар.3.
8.Федеральний закон «Про зайнятість населення РФ» зі змінами та доповненнями від 20 квітня 1996 р. N 36-ФЗ. М., 1996
9.Федеральная міграційна програма сприяння зайнятості насе-лення РФ на 1998-2000 роки / / Російська газета. 1997. 27 листопада.
10.Комплексная програма заходів щодо створення та збереження робочих місць на 1996-2000 роки / / Російська газета. 1996. 5 червня
11.Гімпельсон В., Горбачова Т. Рух робочої сили (оцінки, міжнародні зіставлення і вплив на ринок праці) / / Питання еко-номіки. 1997. № 2.
12.Заславскій І. До характеристики праці в сучасній Росії (нарис соціально-трудової політики) / / Питання економіки. 1997. № 2.
13.Катульскій Е. Мотивація на ринку праці / / Питання економіки. № 2. 1997.
14.Марцінкевіч В.І., Соболєва І.В. Економіка людини: Навчальний посібник для висш.учеб. закладів. М.: Прогресс. 1995.
15.Ринок найманої праці: соціально-психологічні особливості, демографічні проблеми. Ростов: Пегас, 1994.
16.Ринок праці та соціальна політика в Центральній та Східній Європі. М., 1997.
17.Саруханов Г. Управління зайнятістю населення: навчальний посо-біє. СПб., 1993.
18.Черніна Н. Про нову модель зайнятості. / / Російський економіч-ський журнал. 1996. № 11-12.
19.Четверніна Т. Становище безробітних і полі-тика на ринку праці. / / Питання економіки. . 1997. № 2.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Державна політика на ринку праці "
  1. ТЕМА 6. Ринок праці та особливості його становлення в перехідній економіці
    політика на ринку праці. Програмна анотація. Економіко-теоретичні моделі ринку праці. Попит на працю для окремої фірми в короткостроковому і довгостроковому періодах. Галузевий попит на працю. Індивідуальну пропозицію праці як вибір працівника між працею і дозвіллям. Ринки праці з недосконалою конкуренцією. Ситуація монопсонии, монополії і двосторонньої монополії на ринку праці.
  2. 3. Чистий ринкова економіка
    державні укази не будуть примушувати пекаря і шевця забезпечувати його потреби. Перша думка була про те, що з метою змусити фахівців обслуговувати оточуючих громадян вимагається владне втручання. Економісти були вражені, коли виявилося, що ніякого примусу не потрібно. Протиставляючи продуктивність та прибутковість, корисливість і суспільний добробут,
  3. 3. Капіталізм
    державне управління засобами виробництва, суперечать самі собі. Якщо історичний досвід і здатний чомусь навчити, то основний урок полягає в тому, що приватна власність нерозривно пов'язана з цивілізацією. Ні досвідчених даних, що свідчать на користь того, що соціалізм здатний забезпечити вищі стандарти життя, ніж капіталізм [Дослідження російського експерименту див.:
  4. 5. Конкуренція
    державні монополії та профспілки, просто вихідні факти економічної історії. Для їх пояснення не потрібно спеціальних
  5. 6. Свобода
    державним примусом сильніше, ніж в будь-якому випадку воно обмежується праксиологической законами. Саме це мається на увазі, коли свободу визначають як положення індивіда в ринковій економіці. Він вільний у тому сенсі, що закони і держава не змушують його відмовлятися від автономії і самовизначення більшою мірою, ніж це роблять неминучі праксиологической закони. Він
  6. 8. Підприємницькі прибутки і збитки
    політика може позбавити споживачів більшої частини вигод, які вони могли б отримати з незатрудненное підприємницької діяльності. Але вона не може усунути підприємців як таких, якщо не зруйнує ринкову економіку повністю. Кінцевим джерелом підприємницьких прибутку і збитку є невизначеність майбутнього співвідношення попиту і пропозиції. Якби всі підприємці
  7. 10. Промоутери, керуючі, фахівці та бюрократи
    державним управлінням виробництвом, як це сталося у випадку Банку Англії і з залізними дорогами. Подібні тенденції домінують в комунальному господарстві Америки. Чудові успіхи корпоративного бізнесу не були результатом діяльності управлінської верхівки, працюючої за фіксовану платню. Вони досягнуті людьми, пов'язаними з корпораціями допомогою права власності на
  8. 11. Процес відбору
    державному управлінні. Але в суспільній системі виробництва він підлеглий. Творчий геній може бути прав, зневажаючи комерційний успіх; можливо, він дійсно б домігся успіху в комерції, якби не вважав за краще інші речі. Але дрібні службовці та робітники, що хизуються своїм моральним перевагою, обманюються і знаходять розраду в цьому самообманом. Вони не допускають думці, що не
  9. 6. Монопольні ціни
    державного втручання в ділове життя, він повинен підкорятися існуючому стану ринку. Підприємець в ролі підприємця завжди підпорядкований пануванню споживачів. Інакше йде справа з власниками факторів виробництва і товарів, призначених для продажу, а також, зрозуміло, з підприємцями в ролі власників цих товарів і факторів виробництва. У певних
  10.  7. Репутація
      державних призначенців. Людина не стане більш щасливим, якщо заважати йому проводити розходження між тими марками сигарет або консервованих продуктів, які він вважає за краще, і тими марками, які йому подобаються менше. Придбання репутації вимагає не тільки чесності та старанності у відносинах з покупцями, але і грошових витрат. Поки підприємство придбає постійну клієнтуру,