Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
А.С. Булатов. ЕКОНОМІКА, 2003 - перейти до змісту підручника

2. Екологічна проблема


Навколишнього природним середовищем називається та частина земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничої діяльності на даному етапі історичного розвитку.
Хоча друга половина XX в. - Це час небачених раніше темпів економічного зростання, однак воно в усі більшою мірою стало здійснюватися без належного врахування можливостей навколишнього природного середовища, допустимих господарських навантажень на неї. У результаті відбувається деградація навколишнього природного середовища.
Як приклади деградації навколишнього природного середовища в результаті нераціонального природокористування можна привести збезлісення і виснаження земельних ресурсів. Процес збезлісення виражається в скороченні площі під природною рослинністю, і насамперед лісовий. За деякими оцінками, під час виникнення землеробства і скотарства лісами було покрито 62 млн. км2 суші, а з урахуванням чагарників і перелісків - 75 млн. км2, або 56% всієї її поверхні. У результаті триваючого вже 10 тис. років зведення лісів їх площа скоротилася до 40 млн. км2, а середня лісистість - до 30%.
У наші дні зведення лісів продовжується швидкими темпами: щорічно їх знищується більше 20 тис. км2. Лісові масиви зникають у міру розширення оранки землі і пасовищ, росту заготівлі деревини. Особливо загрозливе становище склалося в зоні тропічних лісів, де, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в середині 80-х рр.. щорічно знищувалося 11 млн. га лісів, а на початку 90-х рр.. - Приблизно 17 млн. га, особливо в таких країнах, як Бразилія, Філіппіни, Індонезія, Таїланд.
Деградація земельних ресурсів у результаті розширення землеробства і тваринництва відбувалася протягом всієї історії людства. За підрахунками вчених, в результаті нераціонального землекористування людство в ході неолітичної революції уже втратило 2 млрд. га колись продуктивних земель, що значно більше всієї сучасної площі ріллі. І в сьогоденні в результаті процесів деградації грунту щорічно зі світового сільськогосподарського обороту вибуває близько 7 млн. га родючих земель, які втрачають свою родючість і перетворюються на пустки. Втрати грунту можна оцінити не тільки за площею, але і по масі. Американські вчені підрахували, що тільки орні землі нашої планети щорічно втрачають 24 млрд.
т родючого грунтового шару.
Процес деградації грунтів особливо інтенсивно протікає на посушливих землях, які займають близько 6 млн. км2 і в найбільшій мірі притаманні Азії та Африці. У межах посушливих земель розташовані і головні райони опустелювання, де перевипасання худоби, зведення лісів і нераціональне зрошуване землеробство досягли максимального рівня. За існуючими оцінками, загальна площа опустелювання аридних земель у світі становить в наші дні 4,7 млн. км2, в тому числі територія, на якій відбулося антропогенне опустелювання, оцінюється в 900 тис. км2. Щорічно вона приростає на 60 тис. км2.
Інша причина деградації світової екологічної системи - забруднення її відходами виробничої та невиробничої діяльності людини. Кількість цих відходів дуже велика і останнім часом прийняло розміри, що загрожують існуванню людської цивілізації. Відходи діляться на тверді, рідкі та газоподібні.
В даний час не існує єдиної оцінки кількості твердих відходів, породжуваних господарською діяльністю людини. Не так давно для усього світу вони оцінювалася в 40 - 50 млрд. т на рік з прогнозом збільшення до 100 млрд. т і більше до 2000 р. За сучасними розрахунками, до 2025 р. обсяг таких відходів може зрости ще в 4-5 разів . При цьому слід також враховувати, що в даний час лише 5-10% всього видобутого і одержуваного сировини переходить в кінцеву продукцію та 90-95% його в процесі переробки перетворюється в прямі відходи.
У структурі твердих відходів переважають промислові і гірничо-промислові відходи. У цілому і на душу населення вони особливо великі в Росії, США і Японії. За душового показником твердих побутових відходів лідерство »належить США, де на кожного жителя в рік припадає 500-600 кг сміття. Незважаючи на всі розширюється утилізацію твердих відходів, в багатьох країнах світу вона або знаходиться на початковій стадії, або відсутня.
Рідкими відходами забруднюється передусім гідросфера, причому головними забруднювачами тут виступають стічні води і нафту. Загальний обсяг стічних вод на початку 90-х рр.. досяг 1800 км3. Для розведення одиниці обсягу забруднених стічних вод до прийнятного до використання рівня потрібно в середньому від 10 до 100 і навіть 200 од. чистої води. Таким чином, використання водних ресурсів для розведення та очищення стічних вод стало найбільшою статтею їх витрачання.
Це стосується насамперед до Азії, Північній Америці і Європі, на які припадає близько 90% всього світового скидання стічних вод.
У підсумку деградація водного середовища в наші дні прийняла глобальний характер. Приблизно 1,3 млрд. чоловік користуються в побуті тільки забрудненою водою, що служить причиною багатьох епідемічних захворювань. В силу забруднення річок і морів знижуються можливості рибальства.
Велику тривогу викликає забруднення атмосфери пилоподібними і газоподібними відходами, викиди яких безпосередньо пов'язані зі згорянням мінерального палива і біомаси, а також з гірськими, будівельними та іншими земляними роботами.
Масштабним і небезпечним аспектом екологічної кризи є вплив на нижні шари атмосфери парникових газів, насамперед діоксиду вуглецю і метану. Діоксид вуглецю надходить в атмосферу в основному в результаті згоряння мінерального палива (2/3 всіх надходжень). Джерелами надходження в атмосферу метану служать спалювання біомаси, деякі види сільськогосподарського виробництва, витік газу з нафтових і газових свердловин.
За деякими підрахунками, тільки в 1950-1990 рр.. світовий обсяг викидів вуглецю виріс у чотири рази, досягнувши 6 млрд. т, або 22 млрд. т вуглекислого газу. Основну відповідальність за ці викиди несуть економічно розвинені країни Північної півкулі, на частку яких припадає велика частина таких викидів (на США - 25%, країни - члени ЄС - 14%, країни - члени СНД - 13%, Японію - 5%).
Одним з головних наслідків екологічної кризи на планеті є зубожіння її генофонду, зменшення біологічного різноманіття. Біологічне різноманіття Землі оцінюється в 10-20 млн. видів, у тому числі на території колишнього СРСР - 10-12% від загальної кількості. Втрати в даній сфері вже досить відчутний. Це відбувається через руйнування середовища існування рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення навколишнього середовища. За підрахунками американських вчених, за останні 200 років на Землі зникло близько 900 тис. видів рослин і тварин. У другій половині XX в. процес скорочення генофонду різко прискорився. У результаті вчені прийшли до висновку, що при збереженні існуючих тенденцій у 1980-2000 рр.. можливе зникнення 1/5 всіх біологічних видів, що населяють нині кашу планету.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Екологічна проблема "
  1. ЕПОХА вузького ТИМЧАСОВОГО кругозір
    екологічними проблемами на кшталт глобального потепління або руйнування озонового шару? В обох випадках те, що робиться тепер, проявиться у вигляді змін навколишнього середовища через п'ятдесят чи сто років, але не справить відчутного впливу на нинішні умови. В обох випадках є багато непевності і ризику з приводу того, що трапиться, якщо нічого не робити. Якщо керуватися
  2. Розглянутий нами показник не відображає і стоять перед суспільством екологічні проблеми.
    Екологічні проблеми. Якби держава скасувала всі закони з охорони навколишнього середовища, підприємства за рахунок економії на природоохоронних мероприя-тиях значно збільшили б випуск продукції. Однак наслідки забруднення-ня атмосфери і води звели б нанівець плоди зростання виробництва. Оскільки при розрахунку ВВП використовуються ринкові ціни товарів та послуг, він містить в собі тільки
  3. Висновки
    екологічної безпеки та екологічної кризи. Одним із шляхів вирішення екологічної проблеми є шлях «сталого розвитку», запропонований в якості основної альтернативи розвитку людської
  4. § 59. Інтернаціональні форми закону вартості і нерівномірності економічного розвитку
    екологічні проблеми. У 1997 р. на нараді, що проходила в японському місті Кіото, були встановлені квоти шкідливих викидів в атмосферу для різних країн. Це свідчить, з одного боку, про усвідомлення загрози світової екологічної катастрофи на планеті і необхідності прийняття превентивних заходів, а з іншого - про прагнення розвинених країн вивезти до слаборозвинені чимало екологічно шкідливих
  5. § 4. НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
    екологічної катастрофи. Протягом всієї історії розвитку людства збиток від господарської діяльності був порівняно невеликий, і природа відновлювала екологічну рівновагу, принаймні в планетарних масштабах. Але становище докорінно змінилося в наш час. Збиток, що наноситься довкіллю, зріс настільки, що природа втратила здатність до самовідновлення. В
  6. 4.6. Додаткова інформація
    екологічні фактори (20%). При цьому в показнику «спосіб життя» на перших місцях знаходяться матеріальний дохід і рівень освіти. До речі, в країнах Заходу в своїй практиці страхові компанії, оцінюючи за допомогою тестів потенційну тривалість життя клієнта, обов'язково включають ці показники в запитальник. Рівень матеріального благополуччя робить значний вплив на образ
  7. Кейнсіанська макроекономічна модель
    екологічні заходи держави (закони про охорону навколишнього середовища вимагають зростання витрат фірм на будівництво очисних споруд, використання фільтрів і т. п., що позначається на обсязі виробництва); 4) стихійні лиха, що призводять до серйозних руйнувань і завдають шкоди економіці та ін Негативний шок сукупної пропозиції впливає на економіку тільки в короткостроковому періоді,
  8. Переваги і витрати економічного зростання
    екологічних проблем. Економічне зростання збільшує виробничі можливості економіки, дозволяє вирішити проблему обмеженості ресурсів. Завдяки йому створюються нові види ресурсів, нові ефективні технології виробничих процесів, що дозволяють збільшити і урізноманітнити виробництво товарів і послуг, підвищити якість життя. Однак сам по собі економічне зростання не здатний вирішити
  9. Зовнішні ефекти
    екологічним аспектом виробництва. Орієнтована на попит ринкова економіка протягом століть стимулювала залучення усе більших природних ресурсів у господарський оборот, що врешті-решт поставило на межу виживання сучасне суспільство. Погіршення екологічної ситуації призвело до того, що з'явилися спеціальні державні регулятори, покликані запобігти негативні соціальні
  10. Національне багатство
    екологічні наслідки виробництва, проте вони є досить точними і корисними індикаторами економічного стану