Головна
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

Чого не помітили класики


Кризи являє собою одну з найбільш важливих, до останнього часу не розкритих повністю особливостей капіталізму. Те, що давно відомо про них далеко не достатньо. Прийшов час розповісти нову історію циклічності капіталізму.
У додатку до другого німецькому виданню «Положення робочого класу в Англії» Фрідріх Енгельс пише: «Цикл великих промислових криз обчислюється в книзі п'ятьма роками. Такий висновок про його тривалість витікав, мабуть, з ходу подій з 1825 по 1842 роки. Але історія промисловості з 1842 по 1868 р. показав, що насправді цей період триває десять років, що проміжні кризи носять другорядний характер і, починаючи з 1842 р., стали все більш і більш зникати. З 1868 року стан речей знову змінилося ... »Далі Енгельс говорить про наслідки тривалої кризи 1847-1849 років і що відбулися під його впливом революцій і політичних перетворень в Європі.
В Англії після кризи запанувало панування промислових капіталістів. Індустрія знову ожила і стала розвиватися з нечуваною швидкістю. Зростаюча промисловість на континенті збільшувала споживання англійських верстатів. Настав двадцятирічний підйом, дуже динамічний і незвичайно масштабний. Про нього Енгельс пише: «Усі колишні дивовижні успіхи, досягнуті завдяки застосуванню пара і машин, абсолютно блідли порівняно з потужним підйомом виробництва за двадцять років, від 1850 до 1870 р».
У 1857 і 1866 роках індустріальний бум (затронувший всю Європу, а також США) переривався кризами. Наступне за останнім з них економічне пожвавлення виявилося слабким. Через шість років вибухнув новий, дуже важкий світова економічна криза.

«Настав поворот», - говорить Енгельс про кризу 1873-1878 років, що опинилася найтривалішим в історії. Всупереч розрахунками класиків марксизму промисловий спад не мав місця в 1878 або 1879, як цього слід було очікувати. Періодичність порушилася. Ситуацію з 1876 року Енгельс характеризує як хронічний застій. Це була депресія порівнянна в той час хіба що з депресією породженої кризою 1847-1849 років. Ні Маркс, ні Енгельс виявили цікавою аналогії. Вислизнула від них та інша цікава деталь: після спаду і застою 1873-1878 років тривалість циклів знову змінилася. Однак, через трохи більше двадцяти років пішов новий особливо важку кризу.
Всі класичні економічні підручники (включаючи неоліберальні) говорять про десятирічної довжині господарського циклу. Тривалість його оцінюється приблизно. Жодної відповіді на питання про те, чому довжина циклу так суттєво відрізняється в різні епохи знайти на їхніх сторінках можна. Не існує навіть постановки подібного питання. Тим часом відповідь на нього тепер відомий. Пов'язаний він з довгою циклічністю в розвитку капіталізму.
Велика заслуга у вивченні циклічних криз капіталізму належить Карлу Марксу. У «Капіталі» він розкриває причини промислових криз, що складаються в перевиробництво товарів. Пропозиція їх перевищує платоспроможний попит, що обертається падінням виробництва слідом за падінням продажів. У кризах проявляється основне протиріччя капіталізму, протиріччя між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичної формою привласнення його результатів.
Криз перевиробництва не існувало до промислової революції.
Але виникнення і поширення індустріального виробництва зробив їх загальними і загальносвітовими.
У 1825 році перший криза перевиробництва вразив Англію. Криза, що вибухнула в 1836 році, відчули також США, економічно тісно пов'язані з Англією. Постраждали й інші країни: Франція, Італія, Німеччина і Росія. У 1841-1842 роках відбувся новий криза. Криза 1847-1849 років за своїм масштабом з'явився вже практично світовим. Періодичність циклів, як зазначав Енгельс, була в той період далеко не десятирічної. Пізніше пішов найтяжчу кризу 1847-1849 років, за яким настав час індустріального буму в Європі.
Після великої кризи 1873-1878 років мали місце не настільки тривалі як 1850-1860 роки періоди економічного зростання. Спади, як і в 1825-1842 роках, приходили частіше. У 1882-1883 роках вибухнув перший подібний кризу. Потім послідував криза 1890-1893 років. Новий економічна криза вразила світову економіку в 1899 році. Він виявився тривалим і завершився лише в 1904-1907 роках. Фрідріх Енгельс на той час пішов з життя. Ніхто з марксистів-наступників не звернув уваги на деякі схожі риси нового великого спаду з кризами 1847-1849 і 1873-1878 років. Тим часом подібність не було випадковим. Між кризами існувала особлива, циклічна зв'язок.
Людини першим звернув увагу на чергується характер великих криз звали Микола Кондратьєв. Тільки на основі зроблених ним відкриттів можна до кінця розкрити велику циклічність глобального капіталізму.
10.02.09
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Чого не помітили класики"
  1. Рекомендована література
    класики: Петті, Сміт, Рікардо. М.: економ-Ключ, 1993). Рікардо Д. Начала політичної економії та оподаткування / / Избр. соч. T.I. M., 194] (див.: Антологія економічної класики: Петті, Сміт, Рікардо. М.: економ-Ключ, 1993). Анікін А.В. Юність науки. М.: Политиздат, 1971. Гол. 9-12. Негіші. Історія економічної теорії. М.: Аспект-пресс, 1995. Гол.
  2. ЛІТЕРАТУРА
    класики: Петті, Сміт, Рікардо. М.: економ-Ключ, 1993). Рікардо Д. Начала політичної економії та оподаткування / / Избр. соч. T.1. M., 1941 (див.: Антологія економічної класики: Петті, Сміт, Рікардо. М.: економ-Ключ, 1993). Анікін А.В. Юність науки. М.: Политиздат, 1971. Гол. 9-12. Негіші Т. Історія економічної теорії. М.: Аспект-пресс, l995. Гол. 1,
  3. Рекомендована література
    класики: У 2 т. М.: МП «економ», 1993. 5. Курс економічної теорії / За заг. ред. проф. М.Н. Чепуріна, проф. Кисельової. Кіров: ЛСЛ, 1995. 6. Курс економічної теорії / Наук. ред. А.В. Сидорович. М.: ДІС, 1997. 7. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Економікс. Т. 2. М.: Республіка, 1993. 8. Маршах А. Принципи економічної науки. М.: Прогресс, 1993. Т. 1-3. 9. Мікроекономіка.
  4. Рекомендована література
    класики: У 2 т. М.: МП «економ», 1993. 5. Курс економічної теорії / За заг. ред. проф. М.Н. Чепуріна, проф. Кисельової. Кіров: ЛСЛ, 1995. 6. Курс економічної теорії / Наук. ред. А.В. Сидорович. М.: ДІС, 1997. 7. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Економікс. Т. 2. М.: Республіка, 1993. 8. Маршах А. Принципи економічної науки. М.: Прогресс, 1993. Т. 1-3. 9. Мікроекономіка.
  5. 14. Чому ми й сьогодні звертаємося до класиків, до робіт А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля?
    Помітно змінився. Однак колишні теорії не слід поспішати списувати в архів. Навколо спадщини класичної школи як і раніше тривають дискусії, обговорення, суперечки. Звернення до праць основоположників економічної теорії, як правило, не має безпосереднього, вузько утилітарного значення. Однак цікаво, що деякі сучасні автори, використовуючи апарат програмування,
  6. Рекомендована література
    класики: Петті, Сміт, Рікардо. М.: економ, 1993. г owry S.T. (ed.) Pre-classical Economic Thought. Boston etc., 1987. uurphy A.E. Richard Cantillon and John Law / / Economies et Societes. Ser. Oeconomia. Histoire de la pensee economique. 1987. №
  7. ЛІТЕРАТУРА
    класики: Петті, Сміт, Рікардо. М.: економ, 1993. Lowry S.T (ed.) Pre-classical Economic Thought. Boston etc., 1987. Murphy A.E. Richard Cantillon and John Law / / Economies et Societes. Ser. Oeconomia. Histoire de la pensee economique. 1987. №
  8. ЛІТЕРАТУРА
    класики. В. Петті. А-Сміт. Д.РІ-кардо. М.: 1993. Фішер С., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. Економіка. Гл.6. М.:
  9. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
    класики, т. 1, с. 231. 17 Д. Рікардо. Початки політичної економії та оподаткування. ? В кн.: АНТОЛ-гія економічної класики, т. 1, сс. 402, 403. 18 Економічна енциклопедія. Політична економія. Гол. ред. А.М. Румянцев, т. 4. - М.: «Радянська енциклопедія», 1980, с. 195. 19 Див П. Самуельсон. Економіка, т. 2. ? М.:, НВО «Алгон», 1992, с. 30. 20 Див П.
  10. Рекомендована література
    Харрод Р. До теорії економічної динаміки / / Класики Кейнс анства. У 2-х томах. Р. Харрод. Е. Хансен. М.: Економіка, 1997. Сучасна економічна думка / Под ред. С. Вайнтрауба. М.: Прогресс, 1981. Розділ VI. Солоу Р. Перспективи теорії зростання / / Світова економіка і міжнародні відносини. 1996. № 8. ХудокормовА.Г. Неокейнсіанстіо / / Классікікейнсіанства. У 2-х томах. Р. Харрод. Е.
  11. ЛІТЕРАТУРА
    Харрод Р. До теорії економічної динаміки / / Класики Кейнс анства. У 2-х томах. Р. Харрод. Е. Хансен. М.: Економіка, 1997. Сучасна економічна думка / Под ред. С. Вайнтрауба. М.: Прогресс, 1981. Розділ VI. Солоу Р. Перспективи теорії зростання / / Світова економіка і міжнародні відносини. 1996. № 8. ХудокормовАТ. Неокейнсианство / / Классікікейнсіанства. У 2-х томах. Р. Харрод. Е. Хансен.