Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

6. Аргументи на користь тарифів


Модель, використана в попередньому параграфі, звичайно, нереалістична. Багато прихильників тари-фов стверджують, що більш складні моделі, відпрацьовано-жающие реальний стан справ, і визнання то-го, що відмова від зайвих витрат не є єдиний-жавної метою суспільства, підтверджують ту точкузору, що для суспільства в цілому тарифи могутбить корисні . У цьому параграфі ми дамо оценкуглавним аргументів, які висувають стороннікамітакого підходу
Другосортні аргументи
Вихідною точкою для перевірки будь-якого аргументу впользу тарифу є визнання того, що «хоро-ший» тариф повинен витримати подвійну перевірку.
По-перше, тариф повинен забезпечувати достіженіесоціально бажаної мети. По-друге, він повинен ро-бити це з найменшими витратами, ніж любойдругой наявний метод. Найбільш популярниедоводи на користь тарифів зазнають невдачі на второйстадіі цієї перевірки, тому що іншими методу-ми (за допомогою споживчих або виробниц-дарських субсидій або податків) рішення проблемиобходітся дешевше. Отже, ті аргументи, які не задовольняють вимогам на второйстадіі перевірки, є другосортними, таккак вони показують тільки те, що тариф можевикористовуватися для досягнення бажаної мети, ане те, що це кращий спосіб досягнення вказаний-ної мети. Розглянемо деякі приклади.
СПОСІБ ЖИТТЯ. Суспільство може порахувати необ-хідно забезпечити засоби до существованіюфермеров чи ремісників з низькою виробляй-ності, можливо, тому, що ці люди з іхтрадіціонно сформованим образом життя служатстабілізаціі і зростанню багатства суспільства. Тому, як стверджують, потрібно ввести тарифи, щоб захисту пра-тить цих людей від іноземної конкуренції.
Це другосортний аргумент, тому що є промінь-ший спосіб захисту традиційного способу життя, при якому витрати споживачів не повисятся.Таріф захищає виробників, але одновременнопрепятствует зростанню споживання. Однак ми можемзащітіть виробників безпосередньо, представ-лені їм виробничу субсидію, і при етомпотребленіе не постраждає. Наприклад, з помощьюпроізводственной субсидії можна поддержатьфермеров, що виробляють зерно, неоподатковуючи прицьому податком хліб.
Предметів розкоші. Візьмемо інший прімервторосортного аргументу. Припустимо, що загально-ство засуджує демонстративне споживання перед-метов розкоші (автомобілів «роллс-ройс», золотихзубочісток і т. п.). Чи варто використовувати тариф, щоб перешкоджати споживанню предметів ро-скошено? Або краще ввести податок на їх споживання? По суті тариф оподатковує споживачів, атакож заохочує вітчизняне виробництво перед-метов розкоші.
Якщо ми зацікавлені в скороченні споживання предметів розкоші, то нетпрічіни заохочувати вітчизняне проізводство.Лучшім інструментом буде податок на споживання
МОЛОДІ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ. Ні-обходимость захищати молоді галузі промисло-лінощів - один із звичайних доводів на користь та-рифу. [Цей довід починається із зауваження, що фір-ми часто навчаються ефективному виробництву факти-
тично в процесі свого функціонування. Але ес-ли на початковому етапі у вітчизняних фірм ещеотсутствует досвід і, отже, вони мають висо-кі витрати, то як же вони зможуть продати доста-точну кількість товару, навчитися проізводітей дешевше, ніж іноземці? Тому вважається, що молодим галузям повинна бути надана про-текція за допомогою тарифу до тих пір, поки вони не «подорослішають» і не зможуть конкурувати на рав-них умовах з більш досвідченими иностраннымипроизводителями.
Дійсно, існують ситуації, требующіезащіти молодих галузей промисловості, перебуваючи-дящихся в таких умовах. Але введення тарифу неявляется кращим способом досягнення цієї целіпо двох причин. По-перше, проізводственнаясубсідія краще тарифу. Немає причин обкладати подат-гом споживачів протягом того періоду, поки оте-кількісний виробники набираються досвіду; та-риф тільки скорочує внутрішній ринок. По-дру-яких, на практиці існує велика небезпека по-заохочувати галузі, які ніколи не доростуть дотого, щоб стати конкурентоспроможними, і по етойпрічіне завжди буде важко скасувати тарифи ілісубсідіі, раз вони вже введені. Коли галузі ужеосновани, неважливо, чи є вони конкурентос-пособности чи ні; зменшення протекціонізму вих користь призведе до втрати робочих місць, на чтополітікі погоджуються з небажанням. Тому виборсубсідіі або тарифу для захисту нарождающіхсяотраслей дуже непростий. Теорія приваблива, але прак-тичні досвід часто більш суворий.
ДОХОДИ. У XVIII в. більшу частину державних-них доходів становили тарифи, тому що їх ліг-до було стягувати в портах, через які імпорт-рова товари. У той час тарифи були ефек-нормативним способом збільшення державних дохо-дов. Дійсно, навіть сьогодні в країнах, де ад-міністратівного система розвинена слабо, тарифи мо-гут бути хорошим способом збільшення надхо-джень. Але в сучасній економіці з розвиненими ад-міністратівного системами та врахуванням мало чтоможно сказати на користь тарифу як еффектівногометода збільшення надходжень. Загальний податок спродаж по всіх продаваним товарам стягувати неважко, ніж податок з імпорту. А такі загальні подат-ги є набагато ефективнішими, ніж уве-личение надходжень допомогою введення тарифу.

Дешевий іноземну працю
Часто стверджують, що вітчизняні виробляєте-ли потребують захисту, тому що іностранниегосударства використовують дешеву працю. Але цей аргу-мент є поверхневим. По-перше, іност-
ранниі праця є найдешевшим в розрахунку на годину ра-бочего часу. Але зазвичай це пов'язано з тим, чтоон менш продуктивний. Щоб справити 1 едініцуімпортного товару, ймовірно, іноземного трудатребуется більше вітчизняного. Слідчий-но, вартість іноземного праці в розрахунку на одиницю продукції, що випускається може і не бути ні-ж вартості праці у вітчизняному виробництві.
Але в суперечках про величину витрат на іноземних-ний працю не беруть до уваги, що головна причина су-ществованія торгівлі полягає у відмінностях междустранамі, що мають різну ступінь забезпечено-сті факторами виробництва. Торгівля - це спо-соб використовувати в своїх інтересах производствен-ні переваги та переваги в забезпечено-сті факторами виробництва за допомогою експортатоваров, які ми можемо виробляти що-до дешевше, а потім використовувати наш експортдля покупки тих товарів, які іноземні го-державу можуть виробляти щодо дешевлеНекоторие зарубіжні країни розташовують біль-шим кількістю робочої сили, і праця там болеедешев, або вони мають великим колічествомдешевого сировини. Ми можемо виграти від цього, по-Зволен їм виробляти ті товари, в яких оніімеют порівняльну перевагу. Якщо ми небудем імпортувати їх товари, то не зможемо ек-спортіровать свої, у виробництві яких миімеем порівняльну перевагу і, таким обра-зом, не отримаємо виграш від торгівлі.
Проблема полягає не в тому, що іностраннийтруд несправедливо дешевий, а в тому, що некотораядоля вітчизняного праці використовується в виробниц-стве товарів, які слід робити за граніцей.Еслі вітчизняна галузь втратила сравнітельноепреімущество, то вона повинна бути згорнута. У цьомувипадку її працівникам може бути предоставленапомощь, щоб перейти в інші галузі або перее-хати в інші регіони. Дійсно, СоедіненниеШтати надають допомогу працівникам отрас-лей, які страждають від іноземної конкуренції, що-б ті пристосувалися до змінених условіям.Такая допомогу обходиться суспільству в цілому гораздодешевле, ніж тарифний протекціонізм.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Аргументи на користь тарифів "
  1. Резюме
    аргументи на користь тарифів по-винні бути піддані ретельній перевірці. У більшості випадків ті ж цілі можуть бути досягнуті сменьшімі витратами, якщо використовувати виробниц-недержавні субсидії або податок на споживання. 11. Після другої світової війни тарифи в США та ін-ших країнах були значною мірою уменьшениі знаходяться тепер на найнижчому рівні. Скор-щення тарифів почасти
  2. 3. Праксиологической аспект полілогізма
    аргументом на її підтримку є звернення до діалектики Гегеля. Капіталістична приватна власність є першим заперечення індивідуальної приватної власності. Вона породжує з невблаганністю закону природи своє власне заперечення, а саме суспільну власність на засоби виробництва [Маркс К. Капітал. Т. 1 / / Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е вид. Т. 23. С. 773.]. Однак містична
  3. 6. Межі прав власності і проблеми зовнішніх витрат і зовнішньої економії
    аргументів за і проти інститутів авторського права і патентів не входить в предмет каталлактики. Вона просто повинна підкреслити, що це проблема визначення прав власності, і з скасуванням патентів та авторського права автори і винахідники в більшості своїй будуть виробниками зовнішньої економії. Привілеї та квазіпрівілегіі Обмеження, які закони та інститути накладають на свободу вибору
  4. 3. Обмежувальні заходи як привілей
    аргументації міститься трояка помилка. По-перше, неправда, що від переходу до вільної торгівлі постраждають всі галузі. Навпаки, ті галузі, в яких порівняльні витрати виробництва нижче, в умовах вільної торгівлі отримають імпульс до розширення. Скасування мита буде відповідати їх короткостроковим інтересам. Мито на продукцію, яку вони самі виробляють, для них невигідна, оскільки
  5. 3. Мінімальні ставки заробітної плати
    аргумент купівельної спроможності, що висувався на користь політики підвищення ставок заробітної плати вище потенційних ринкових ставок [Cм. с. 284286.]. Залишилося розглянути суть так званого ефекту Рікардо. Рікардо є автором положення про те, що зростання заробітної плати заохотить капіталістів замінити жива праця машинами і навпаки [Cм.: Рікардо Д. Начала політичної економії та
  6. Коментарі
    аргументи на користь, 74сн., 141, 797; вибори при, 611сн.; правило більшості при, 74, 141, 144, 179, 183, 611сн.; промислова, 268, 763; ринкова, 256, 362, 639-640; форма , 790 Грошова, або заснована на фідуціарної кредиті теорія циклів виробництва, 193, 405, 532-537 Грошова школа, 193, 409, 411, 413, 532 Грошовий обіг: депозит, 417; маніпулювання кредитом і, 732-753; обмін,
  7. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ глобальних загроз
    аргументації полягає в тому, що Франція - четверта країна в світі за своїм економічним значенням і володіє унікальною культурою, що йде в глиб століть, якої ні в якому серйозному сенсі не загрожує культура англосаксонських засобів масової інформації. Малі країни, що бажають зберегти свою культурну спадщину, можуть бути справді серйозно стурбовані. Можна справедливо стверджувати, що
  8. 1. Меркантилізм - теорія і практика
    аргументу на користь протекціонізму, зокрема, обмеження імпорту, меркантилісти висувають доводи балансу праці. Вважалося загальноприйнятим, що імпорт повинен складатися з сировини і напівфабрикатів, вироблених з інтенсивним застосуванням капіталу, тоді як експорт - з кінцевого продукту, виробленого з інтенсивним застосуванням праці, оскільки в даному випадку підтримується зайнятість усередині країни.
  9. Лекція 14-я Американські апологети найманого рабства. Д. Б, Кларк
    аргументів прихильників так званою теорії винятковості американського капіталізму яв-ляется посилання на те, що Америка не знала феодалізму, що там відразу став розвиватися капіталізм в чистих формах. Це твердження слід визнати абсолютно неспроможність-ним. У США не було сформованого феодалізму, але зате суще-ствовало рабовласницьке виробництво, плантационное раб-ство,
  10. Вплив імпортної квоти подібно з воздействи-ем на ринок митного тарифу.
    Аргументи мають сенс, економісти вважають, що вільна торгівля є промінь-шей політикою. Основні поняття Світова ціна Митний тариф Імпортна квота Питання Про що говорить нам рівень внутрішньої ціни на товар в відсутність міжнародної торгівлі про національний порівняльній перевазі? Коли країна стає експортером товару? Імпортером? Накресліть