ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
Г.Б. Поляк, А.Н. Маркова. Історія світової економіки, 2002 - перейти до змісту підручника

27.3. Економічний розвиток Японії


Японія була першою в той час і єдиною азіатською країною, яка стала на шлях самостійного капіталістичного розвитку. Це розвиток був своєрідним, оскільки зазнавало вантаж феодальних пережитків, які значною мірою гальмували цей розвиток.
Японський капіталізм носив військово-феодальний характер, що означало панування в економічному житті монополій, які поєднувалися із засиллям мілітаристських клік, підтримуваних поміщиками.
Незважаючи на таке протиріччя, перетворення Японії в централізовану державу відбувалося швидкими темпами і Японія з слабкою відсталої феодальної країни висунулася в якості «великої держави», що було притягальним прикладом для інших азіатських країн, що залишалися на положенні колоній або напівколоній.
Процеси концентрації та монополізації
На цьому етапі тривала концентрація виробництва, змінилася структура японського експорту - був уже не експорт сировини в промислово розвинені країни, а експорт готових виробів в Китай і Корею. При досить низькому рівні розвитку капіталістичних відносин всередині країни Японія стала вивозити капітал у Китай, Корею і на Тайвань.
Умови праці робітників тут були важче: тривалість робочого дня досягала 15-18 годин, хоча зарплата в роки піднесення дещо збільшилася. Чисельність робітників в 1914 р. склала 1 млн. чоловік. Широко застосовувалася праця жінок і дітей. Робочий день дітей і жінок вирізнявся від роботи дорослих, але оплачувався в 10 разів дешевше. Навіть у промисловості зберігалися пережитки феодальних порядків - застосовувалися фізичні покарання робітників.
Поштовх до подальшої монополізації дали фінансова криза 1897-1898 рр.. і світова криза перевиробництва 1900-1903 рр.. Японські монополії відразу ж склалися як фінансово-промислових груп, що пояснювалося «державним» характером японського капіталізму - тут раніше виник державно-монополістичний капіталізм.
Інша відмінність процесу монополізації в Японії - поширення впливу на різні напрями, не обмежуючись монополізацією якоїсь галузі виробництва або збуту одного товару. Пояснення цьому - хронічний брак капіталу. При такому характері монополізації послаблювалась конкуренція, а крім того, фабричні товари, наприклад, у текстильній промисловості, де переважали дрібні мануфактури, забезпечували стійкий прибуток і без контролю за всім ринком.
Устремління молодого японського капіталізму в Китай і Корею привели до російсько-японській війні 1904-1905 рр.. Вся економіка країни була поставлена ??на військові рейки. Поширювалися внутрішні позики, в тому числі і примусового характеру. Земельний податок підвищився з 3 до 17%. Реальна заробітна плата знизилася на 20%. Згортання цивільних галузей призвело до безробіття. Скоротилися посівні площі. Виросла зовнішня заборгованість країни - 60% військових витрат покривалися за рахунок іноземних позик.
Перемігши в цій війні, Японія захопила Південну Маньчжурію, а також Південний Сахалін. Японські монополії кинулися на територію цих країн. Частка японських товарів склала тепер в імпорті Кореї і Маньчжурії відповідно 74 і 60%. Створювалися спеціальні колоніальні банки. У 1906р. утворений напівдержавний концерн, який почав будівництво Південно-маньчжурської залізниці. За 1900 - 1914 рр.. японські інвестиції в ці країни збільшилися з 1 млн. до 220 млн. дол

Японська ескадрений броненосець «Сікісіма»



Економічна експансія викликала підйом промисловості, піднялася хвиля засновництва і капітали більш рівномірно розподілялися між важкою і легкою промисловістю. Усилившаяся концентрація капіталу стала обганяти концентрацію виробництва. Напередодні Першої світової війни 0,4% всіх компаній володіли 38% сукупного капіталу країни.
Провідним банком був Банк Японії (заснований в 1882 р.), в якому акумулювалася основна частина фінансових коштів. Інвестиції в промислові підприємства він здійснював непрямим шляхом через різні банки. Перевагу у фінансуванні виявлялося стратегічних галузей.
Фінансово-банківська система Японії відрізнялася своєрідністю - до неї входили громадські фінансові установи, наприклад, Бюро вкладів (Трастове фондове бюро) і Цінова ощадна система.
У цих галузях, як цукрова, цементна, вугільна, виробництво залізничного обладнання виникли нові картелі і синдикати. Старі монополії «Міцуї» і «Міцубісі» перетворилися на справжні концерни на чолі з холдинг-компаніями. Монополіями стали й інші компанії - «Асано», «Фудзита», «Окура» та ін, також отримали від уряду ряд великих підприємств у різних галузях промисловості.
Проте Японія відставала від західноєвропейських країн і США, в її національному доході частка промисловості досягала тільки 40%. На початку XX в. близько 2/3 населення країни було зайнято в сільському господарстві.
Запитання для повторення
1. Назвіть фактори, що визначили високі темпи економічного розвитку США в кінці XIX-початку XX в.
2. У чому полягали особливості галузевої і територіальної структури промисловості США?
3. Порівняйте процеси концентрації та монополізації виробництва і капіталу в США і в Німеччині.
4. Поясніть, чому кінець XIX-початок XX в. вважається початком державно-монополістичного капіталізму.
5. Які причини та особливості господарського розвитку обумовили зовнішньоекономічну експансію Японії?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 27.3. Економічне розвиток Японії "
  1. 9.3. Основні тенденції розвитку світової економіки в 50-70-і рр..
    Економічній літературі 50-і рр.. зазвичай називають "сріблячи-ними", а 60-ті - "золотими", що пов'язано з надзвичайно високими тем-пами економічного зростання. Про це наочно свідчать сле-дмуть дані: Порівняльний аналіз ВНП (США=100%) {foto49} Найвпливовішим з усіх факторів післявоєнного розвитку за-падних країн був феномен так званого "надолуження". "Надолуження" -
  2. 7. Некомуністичні смешанниеекономікі
    економічні плани. У Фран-ції плани розробляються на чотири роки. Оніназиваются індикативними, оскільки указиваютчастному сектору ймовірне чи бажане на-правління розвитку економіки на наступні чоти-ри роки. Плани розробляються комісією з пла-нування, яка проводить інтенсивні кон-сультації з приватним бізнесом та іншими зацікавленими сторонами. Аж до середини 80-х
  3. Запитання до теми
    економічного розвитку Японії в 90-ті роки? 2. Визначте етапи розвитку японської економіки. 3. Яка соціально-економічна структура японської промисловості? 4. Розкрийте особливості японських корпоративна груп. 5. Проаналізуйте роль держави в економічному житті Японії. 6. Які фактори зумовили конкурентоспроможність японських товарів на зовнішніх
  4. Темпи економічного зростання
    економічне зростання Японії був значно нижче загальносвітових показників і показників розвинених країн. Змінився діловий цикл. Якщо раніше японське рибництво тільки один раз пережило абсолютне падіння виробництва в 1974 р., то в 90-ті роки - два рази (в 1993 і 1998 р.). Поштовхом останньому загальноекономічної кризи послужив фінансова криза, в результаті якого відбулося різке знецінення
  5. 24. Економічний розвиток Японії XVIII-XIX ст.
    Розвиток Японії XVIII-XIX
  6. 24.3. Економіка Японії при переході до імперіалізму
    економічного розвитку Японії було поєднання в одних і тих же хронологічних рамках мануфактурної, промислової та монополістичної стадій розвитку капіталізму. Тут в 1880 р. утворилася перша монополія. Наступною монополією стала японська пароплавна компанія - суднобудівне і транспортне об'єднання, що виникло в 1882 р. Так як капіталів не вистачало, то підприємства, що будуються
  7. 4. Період виробництва, час очікування і період передбачливості
    економічна теорія не потребують вимірі часу, витраченого в минулому на виробництво благ, що існують сьогодні. Вони не скористалися б цією інформацією, навіть якщо б і мали її. Перед чинним людиною стоїть проблема витягу максимальних вигод від наявного запасу благ. Його вибір спрямований на таке використання кожної частини цього запасу, щоб задовольнити самі настійні
  8. 2. Обмеження потомства
    економічну автаркію індивідів, пологів, племен і народів. У суспільній системі не існує конфлікту інтересів до тих пір, поки не буде досягнута оптимальна чисельність населення. Поки використання додаткових працівників призводить до більш ніж пропорційного збільшення віддачі, гармонія інтересів витісняє конфлікт. Люди більше не є суперниками в боротьбі за виділення частки із
  9. централізованого планування
    економічного занепаду Людина системи ... схильний у своїй самовпевненості звеличувати свою мудрість ... Він, мабуть, уявляє, що може керувати членами величезного суспільства з тією ж легкістю, з якою рука пересуває фігури на шаховій дошці; він не думає при цьому, що фігури на шаховій дошці не мають ніякого іншого джерела пересування, крім людської рук, і в той
  10. СКОРОЧЕННЯ КОРПОРАЦІЙ
    економічний спад. Але дві речі були незвичайні: замість тимчасових звільнень були оголошені постійні скорочення робочої сили, і скорочення не обмежилися працівниками фізичної праці («синіми комірцями»), а було звільнено значне число працівників розумової праці та менеджерів («білих комірців») (38). Під час спаду 1980-1981 рр.. на кожних трьох звільнених «синіх комірців» припадав
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний