ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.Г. Перерви, Н.І. Погорєлов, В.Г. Дюжев. Економіка і організація праці, 2006 - перейти до змісту підручника

17.4.3. Єдина гнучка тарифна система

Одним з основних напрямів удосконалення тарифного регулювання заробітної плати на підприємствах України є впровадження єдиної гнучкої тарифної системи (ЕГТС). Остання охоплює в комплексі два нетрадиційних підходу до побудови тарифної системи - запровадження єдиної тарифної сітки (ЄТС) і введення системи гнучких тарифних ставок (окладів). Перш ніж викласти в комплексі сутність єдиної гнучкої тарифної системи (ЕГТС), розглянемо природу та переваги її складових.
ЄТС є одним з альтернативних варіантів традиційного побудови тарифної системи, який, як зазначалося, передбачає наявність двох тарифних систем, пристосованих до категорій працівників (робітників та інших категорій персоналу). Головна перевага ЄТС - запровадження єдиного уніфікованого підходу до оцінки складності робіт і диференціації тарифних умов оплати праці всіх категорій персоналу та підвищення стимулюючої ролі тарифної системи. Істотним є запобігання конфронтації позицій робітників, з одного боку, і керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців (далі - службовців) - з другої, з питань диференціації тарифних ставок і посадових окладів, яка досить часто виявляється при окремій розробці тарифних умов оплати праці. Важливим є також і спрощення формування ЄТС.
Розробка методичних основ побудови ЄТС у колишньому Радянському Союзі була розпочата наприкінці 80-х рр.. минулого століття Інститутом праці (м. Москва) спільно з іншими науково-дослідними установами.
В основу ЄТС, яка розглядається, покладено чотири принципи.
Перший - охоплення єдиною тарифною шкалою всіх категорій персоналу.
Другий - групування професій робітників і посад службовців за ознакою спільності робіт (функцій), які виконуються. Отже, всі категорії робітників подаються в ЄТС як одна група - робітники всіх областей, видів виробництва та робіт.
З службовців виділені такі групи посад, виходячи з спільності (порівнянності) функцій, які виконуються:
а) посади службовців - технічних виконавців, спільні для підприємств усіх галузей;
б) посади спеціалістів, спільні для підприємств усіх галузей;
в) посади спеціалістів, специфічні для підприємств різних галузей;
г ) посади керівників загальногосподарських структурних підрозділів підприємств, спільні для підприємств усіх галузей;
д) посади керівників та працівників структурних підрозділів підприємств різних галузей.
Третій - віднесення робітників і службовців до розрядів єдиної уніфікованої сітки (тарифікація робітників і службовців) за ознакою складності робіт або функцій, які виконуються. Зауважимо, що впровадження ЄТС не означає, що службовцям повинні присвоюватися кваліфікаційні розряди, як робітникам. Оцінюючи рівень кваліфікації фахівців, як і раніше, слід використовувати кваліфікаційні категорії.
Застосування тарифних розрядів до службовців має лише одну мету - визначити відповідну групу оплати праці за єдиної сіткою.
У варіанті ЄТС (табл. 17.15), який розглядається, передбачається 17 розрядів, їх кількість визначено за допомогою порівняльного аналізу відмінностей в складності праці робітників, професійно-посадових груп службовців та експертної оцінки місця окремих посад за єдиної сіткою.
Тарифікація робіт і професій робітників, як і в діючих нині системах, передбачає віднесення їх до шести (а подекуди і до восьми). Розрядів. Разом з тим зберігаються методичні підходи до тарифікації робіт і професій робітників на основі чинного довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Складним у методичному плані є встановлення кваліфікаційних розрядів за конкретними посадами службовців. Під час розробки 17-розрядної сітки, яка аналізується, врахована різниця в складності праці та кваліфікації виконавців. Разом з тим застосований і такий метод оцінки, як «логіка тарифікації», в основу якого покладено супідрядність, порівнянність окремих груп і категорій працівників. Так, наприклад, тарифікація техніків (4-7 розряди) пов'язана з тарифікацією робітників (1-8 розряди). Практика свідчить, що це відповідає відповідної дійсності співвідношенню складності роботи зазначених категорій працівників. Кваліфікаційні розряди інженерів усіх спеціальностей (6 - 11 розряди) так «перетинаються» з розрядами техніків, що розряд техніка першої категорії (6) відповідає розряду інженера без категорії.
Тарифікація інженерів-конструкторів, інженерів-технологів, інженерів-програмістів та деяких інших інженерних спеціальностей передбачена на вищому рівні (6-13 розряди), ніж інженерів інших спеціальностей (6-11 розряди) рівня. Це виправдано, враховуючи порівняльний аналіз складності робіт і посадових обов'язків цих категорій інженерних кадрів.
Таблиця 17.15 Віднесення основних посад керівників, фахівців і службовців підприємств до розрядів ЄТС


Назви посадових груп і посад Кваліфікаційні розряди
1 2
1. Посади службовців, технічних виконавців, спільні для підприємств усіх галузей
Черговий бюро перепусток 2
Копіювальник 2
Нарядник 2
Табельник 2
Обліковець 2
Експедитор 2
Агент 3
Діловод 3
Секретар 3
Секретар-друкарка 3
Рахівник 3
Чертежник 3
Архіваріус 3-4
Касир 3-4
Друкарка 3 - 4
Експедитор по перевезення вантажів 3-4
Інкасатор 4-5
Секретар-стенографістка 4-5
Статистик 4-5
Стенографістка 4-5
2. Посади фахівців, загальні для підприємств усіх галузей
Техніки всіх спеціальностей (крім техніків-конструкторів) 4-6
Технік-конструктор 5-7
Продовження таблиці 17.
15
1 2
Інспектор, лаборант 4-5
Бухгалтер 5-11
Економісти різних спеціальностей 6-11
Товарознавець 6 -11
Соціолог 6-11
Психолог 6-11
Фізіолог 6-11
Юрисконсульт 6-11
Інженери різних спеціальностей (крім наведених нижче) 6-11
Інженер-конструктор 6-13
Інженер-технолог 6-13
Інженер-програміст 6-13
Інженер-електронник 6-13
Інженер з налагодження та випробування 6-13
Художник-конструктор (дизайнер) 6-13
3. Посади фахівців, які специфічні для підприємств різних галузей
Зоотехнік 6-11
Ветеринарний лікар 6-11
Мікробіолог, біохімік, біолог 6-11
Художник, художник-модельєр, модельєр-конструктор 6-13
Геолог, маркшейдер 6-11
Інженер: з бурових і гірських роботах , по видобутку нафти і газу, служби релейного захисту та електроавтоматики, з організації експлуатації та ремонту 6-11
4. Посади керівників адміністративно-господарських структурних підрозділів підприємств, загальні для всіх галузей
Завідуючий камери зберігання 3
 
Продовження таблиці 17.15
1 2
Завідуючий: фотолабораторією, копіювально-розмножувального бюро, господарства, архіву 3-4
Завідуючий: друкарського бюро, канцелярії 4-5
Начальник господарського відділу 7-8
5. Посади керівників підприємств, структурних підрозділів різних галузей
Майстер виробничої дільниці, майстер з видобутку нафти і газу, буровий майстер, змінний майстер 6-11
Механік цеху, енергетик цеху 9-13
Начальник бюро (лабораторії): організації праці та заробітної плати, економічного, конструкторського, технологічного 10-13
Начальник центральної заводської лабораторії 11-14
Начальники відділів: юридичного, організації праці та заробітної плати, фінансового, технічного, інструментального, автоматизації систем проектування та управління 11-14
Начальник ділянки (зміни) 7-12
Начальник цеху 11-14
Головний конструктор, головний інженер (технічний директор) виробничого об'єднання, підприємства 13-17
Головні: технолог, економіст, бухгалтер, металург, метролог, зварювальник, механік, енергетик, художник, геолог, маркшейдер, косметолог, парфумер 13-16
Генеральний директор, директор виробничого об'єднання, підприємства 13-17

Кваліфікаційні розряди майстрів виробничих ділянок відповідають розрядам інженерів усіх спеціальностей (6-11 розряди). Тарифікація начальників дільниць і змін (7-12 розряди) приблизно відповідає розрядам інженерів-конструкторів та інженерів-технологів. Кваліфікаційні розряди начальників цехів передбачені на вищому проти начальників дільниць і змін (11 - 14 розряди) рівні, що відповідає реальному співвідношенню складності і відповідальності виконуваних робіт.
Тарифікація головних спеціалістів (13-17 розряди) близька до тарифікації начальників цехів та керівників підприємств. Проте їх кваліфікаційні розряди, з одного боку, подекуди перевищують розряди начальників цехів і разом з тим «перетинаються» з ними, а з іншого - в окремих випадках прирівнюються до розрядів директорів підприємств.
Четвертий принцип ЄТС - це, по-перше, встановлення тарифної ставки першого розряду в розмірі, який відповідає «заводському» рівня мінімальної заробітної плати, а по-друге, щодо однакового збільшення порозрядних тарифних коефіцієнтів. Структурна схема єдиної тарифної сітки як головний елемента ЄТС, розроблена за названими принципам, наведена в табл. 17.16.
Варіанти визначення тарифних коефіцієнтів єдиної тарифної сітки виходячи з 11 -, 14 - і 17-відсоткового збільшення нижньої «вилки» тарифних ставок (окладів) і відповідні їм діапазони ставок (окладів) наведено в табл. 17.17.
Перший з варіантів єдиної тарифної сітки передбачає рівень диференціації тарифних ставок (окладів), що відповідає «порогу чутливості», тому нижній рівень диференціації недоцільний. Впровадження тих чи інших варіантів єдиної тарифної сітки є компетенцією підприємства і закріплюється колективним договором.
Крім ЄТС, другий основний складовою ЕГТС є система «вилок» тарифних ставок (окладів), яка забезпечує гнучкість тарифних умов оплати праці. У практичній площині йдеться про використання переваг гнучкої тарифної системи, сутність якої розглядалася в попередньому параграфі.
Єдина гнучка тарифна система у варіанті, який розглядається, в узагальненому вигляді будується на таких засадах:
1) запровадження єдиного уніфікованого підходу до оцінки складності праці і диференціації тарифних умов оплати праці всіх категорій персоналу на основі єдиної тарифної сітки;
2) здійснення диференціації тарифних ставок (окладів) у межах кожного розряду за кількома рівнями або з використанням «вилки» ставок (окладів);
Таблиця 17.16 Єдина тарифна сітка для диференціації тарифних ставок і окладів робітників і службовців за складністю праці (кваліфікації) - структурна схема


Категорії і групи працівників Розряди за єдиною тарифною сіткою
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
I.
Робочі
X X X X X X X X                  
II. Службовці,   X X X X X X X X X X X X X X X X
в тому числі:                                  
1. Посади службовців - технічних виконавців, спільні для підприємств усіх галузей   X X X X                        
2. Посади фахівців, загальні для підприємств різних галузей       X X X X X X X X X X        
3. Посади фахівців, які специфічні для підприємств різних галузей           X X X X X X X          
4. Посади керівників адміністративно-господарських структурних підрозділів підприємств, загальні для всіх галузей     X X X X X X                  
5. Посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів різних галузей           X X X X X X X X X X X X

3) визначення конкретного рівня тарифної ставки (окладу) в межах кожного розряду за результатами комплексного оцінювання працівників;
4) можливість як підвищення, так і зниження тарифної ставки (окладу) залежно від результатів оцінки у звітному періоді;
Таблиця 17.17 Варіанти ЄТС для диференціації тарифних ставок і окладів робітників і службовців за складністю праці


Розряди ЄТС Варіанти збільшення нижньої «вилки» тарифних ставок

(окладів)
Перший варіант: 11-відсоткове збільшення Другий варіант: 14-відсоткове збільшення Третій варіант: 17-відсоткове збільшення
1 1,0 1,0 1,0
2 1,11 1,14 1,17
3 1,23 1,30 1,37
4 1,37 1,48 1,60
5 1,52 1, 69 1,87
6 1,69  1,93  2,19
7  1,88  2,20  2,56
8  2,09  2,51  3,00
9  2,32  2,86  3,51
 10  2,58  3,26  4,11
 11  2,86  3,72  4,81
 12  3,17  4,24  5,63
 13  3,52  4,83  6,59
 14  3,91  5,51  7,71
 15  4,34  6,28  9,02
 16  4,82  7,16  10,55
 17  5,35  8,16  12,3

  5) розробка для комплексного оцінювання працівників системи показників, які характеризують якість і терміни виконання робіт, ініціативу, новаторство, професійне зростання, самостійність, творчий підхід до виконання робіт тощо;
  6) реалізація під час розробки показників та критеріїв оцінки диференційованого підходу до різних професійно-кваліфікаційних групах працівників;
  7) здійснення за спеціальною методикою, до розробки якої залучаються представники адміністрації, профспілкового комітету, трудового колективу диференціації тарифних ставок (окладів) у межах кожного розряду залежно від результатів оцінювання.
  При формування діапазону тарифних ставок (окладів) у межах кожного розряду можливе як послідовне (безперервне) їх зростання, так і «перекриття». Послідовне зростання означає, що встановлення нижнього значення діапазону («вилки») кожного наступного розряду (посади) починається з максимального значення попереднього розряду (посади). Однак доцільним є використання способу «перекриття», якщо нижня величина діапазону тарифної ставки (окладу) кожного наступного розряду (посади) поміщається в діапазоні попереднього, частково його перекриваючи.
  Використання «перекриття» ставок (окладів) дає можливість, з одного боку, забезпечити ефективну систему їх диференціації з урахуванням комплексного оцінювання працівників, а з іншого - встановити оптимальний загальний діапазон єдиної тарифної сітки.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "17.4.3. Єдина гнучка тарифна система"
  1.  Стаття 34. Тарифні пільги
      тарифні преференції) щодо товарів встановлюються цим Законом та. не можуть носить індивідуального характеру ... Тарифні пільги надаються виключно за рішенням Уряду Російської Федерації ... При цьому під тарифної пільгою (тарифної преференцією) розуміється що надається ... пільга у відношенні товару, переміщуваного через митний кордон Російської Федерації, у вигляді
  2.  Тарифна система
      тарифна система. З її допомогою регулюється рівень оплати праці робітників і службовців, переважно зайнятих у державних структурах. Тарифна система (згідно ст. 143 Трудового кодексу РФ) має три складові: - тарифні ставки (оклади), - тарифну сітку - представляє число розрядів і якісні характеристики праці, що належать до кожного з розрядів; - тарифні коефіцієнти -
  3.  5.4. Особливості оплати праці в охороні здоров'я
      тарифна сітка визначає мінімальний рівень оплати праці. Трудові доходи регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. - Адміністрації країв, областей, міст за рахунок коштів відповідних бюджетів можуть направляти кошти на додаткове збільшення посадових окладів (ставок), розмірів та видів підвищень, доплат і надбавок понад передбачених нормативними актами
  4.  18. Сутність і елементи тарифної системи оплати праці
      тарифної системи відносяться: тарифні сітки, тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційні довідники, посадові оклади, тарифні довідники посад службовців, надбавки до тарифних ставок, районні коефіцієнти до заробітної плати. Тарифна сітка - шкала розрядів, кожному з яких привласнений свій тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка будь-якого розряду більше першого.
  5.  17.3.1. Загальні основи традиційного формування тарифних умов оплати праці
      тарифна система. Складові останньої на підприємствах усіх форм власності і господарювання відповідно до чинних законодавчих актів формуються самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Як свідчить сучасна господарська практика, на підприємствах застосовують різноманітні підходи
  6.  § 3. Єдина система економічних відносин
      система економічних
  7.  5.3. Системи заробітної плати
      тарифні та безтарифні моделі базової оплати праці. Тарифна система оплати праці являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання заробітної плати залежно від якості, характеру та умов праці. Вона дозволяє певною мірою враховувати відмінності у кваліфікації працівників, складність, ступінь відповідальності та
  8.  Тести
      єдина тарифна сітка, б) тарифно-кваліфікаційний довідник, в) тарифна
  9.  Стаття 36. Надання тарифних преференцій
      тарифних квот на преференційний ввезення (вивезення) щодо товарів: походять з держав, що утворюють разом з Російською Федерацією зону вільної торгівлі або митний союз або підписали угоди, що мають на меті створення такої зони або такого союзу; які з країн, що користуються національною системою преференцій Російської
  10.  Про єдині норми додаткової вартості і прибутку
      єдина норма додаткової вартості, Ь - єдина норма прибутку і т=r, тобто сумарні величини додаткової стоїмо і прибутку рівні, то при т=av - розподілі додаткової вартості пропорційно витратам праці, Марксова формула ціни (з + v + m) трансформується в с + v + av, (I) при m=r=b (c + v) - розподіл прибутку пропорційно витратам виробництва, та ж
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний