ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.Г. Перерви, Н.І. Погорєлов, В.Г. Дюжев. Економіка і організація праці, 2006 - перейти до змісту підручника

14.2 Класифікація витрат робочого часу

Величина витрат праці на виконання конкретної роботи залежить від трудового процесу, в ході якого вона виконується. Тому для того, щоб норми праці активно сприяли його продуктивності, вони повинні встановлюватися на раціонально спроектований для конкретних організаційно-технічних умов трудовий процес, який складається з рухів, дій, прийомів і комплексів прийомів.
Під трудовим рухом розуміють одноразове переміщення рук, ніг, пальців, корпусу робочого з одного положення в інше при виконанні трудової дії: протягнути руку до інструмента, взяти його пальцями і т.д.
Трудове дію розглядають як сукупність безперервно наступних один за одним трудових рухів, здійснюваних одним або групою працівників при незмінних предметах і засобах праці: взяти інструмент, покласти деталь і т.д.
Трудовий прийом - це сукупність безперервно наступних один за одним трудових дій, що становлять завершену частину роботи над одним або кількома предметами праці: пустити верстат, включити подачу і т.д. Іноді вони об'єднуються в комплекси прийомів.
Комплекси трудових прийомів являє собою сукупність трудових прийомів (частина трудової операції), що виділяються з трудового процесу або за технологічною послідовності, або за спільністю чинників, що впливають на час їх виконання: встановити різець на розмір, встановити деталь в пристосуванні і зняти її і т.д.
Сукупність трудових рухів, дій, прийомів (комплексів прийомів), здійснюваних одним або групою працівників, що включає всі їх дії з виконання заданої роботи над одним або кількома предметами праці, називають трудової операцією.
По кожному з цих елементів трудового процесу встановлюється нормований час його виконання.
Щоб методи нормування праці в народному господарстві були єдині, необхідна єдина класифікація - поділ за категоріями - витрат робочого часу. Вона повинна служити основою для вивчення фактичних витрат робочого часу, зіставлення та аналізу результатів спостережень з метою виявлення резервів підвищення продуктивності праці, визначення тривалості виконання елементів трудового процесу і встановлення норм.
Класифікацію витрат робочого часу стосовно до всіх галузях народного господарства України необхідно розглядати з точки зору витрат виконавця (рис. 14.1) і витрат обладнання (рис. 14.2).
Класифікація витрат робочого часу виконавця.
Під робочим часом розуміється встановлена ??тривалість робочої зміни згідно правил внутрішнього розпорядку і відображена у колективному договорі. Робочий час ділиться на час роботи і час перерв, або час нероботи.
Час роботи витрачається робітником на здійснення дій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань. Воно поділяється на час продуктивної роботи і час роботи, не передбаченої виконанням виробничого завдання.
Час виробничої роботи включає в себе час підготовчо-заключної роботи, оперативної роботи, обслуговування робочого місця.

Рис. 14.1. Класифікація витрат робочого часу виконавця


Рис. 14.2. Класифікація витрат часу використання обладнання


Час підготовчо-заключної роботи витрачається робітником на підготовку до роботи, на початкове ознайомлення з роботою і на виконання дій, пов'язаних з її закінченням: отримання наряду, технічної документації, ознайомлення з кресленням , отримання інструктажу майстра, наладка верстата, установка і зняття пристосування, здача роботи і ін
Особливість підготовчо-заключного часу полягає в тому, що воно повторюється не з кожною штукою виробу, а витрачається один раз на зміну або на партію виготовлених деталей і від розміру партії не залежить. Тому, коли тривалий час виконується одна і та ж робота, наприклад у масовому виробництві виробів при обробці і переробці одного і того ж сировини, підготовчо-заключний час в розрахунку на одиницю продукції буває незначним. У цих випадках при встановленні норм часу вона звичайно не враховується.
Партія - це певна кількість однотипних деталей, одночасно запускаються у виробництво, тобто оброблюваних з одного налагодження верстата.
Час оперативної роботи витрачається на здійснення основної мети операції і повторюється з кожною одиницею вироби (обточування, сверловка, штампування, обпилювання). В умовах виконання технологічних процесів обробки оперативний час складається з основного і допоміжного.
Протягом часу основної (технологічної) роботи здійснюється зміна форми, розмірів, зовнішнього вигляду, взаємного розташування частин, структури і властивостей предмета праці, передбачене технологічним процесом. Прикладом основного часу може служити час, що витрачається безпосередньо на різання металів, на штампування, зварювання, складання, загартування, відпустка, плавку, травлення, забарвлення і т. п. Основний час може бути машинно-автоматичним, машинно-ручним і ручним.
Протягом машинно-автоматичного основного часу зміна предмета праці здійснюється робочою частиною обладнання без безпосередньої участі робітника: наприклад, робота верстата-автомата, зняття стружки на верстаті з автоматичною подачею.

Протягом машинно-ручного основного часу зміна предмета виробляється робочим механізмом машини при прямій участі робітника: наприклад, зняття стружки на верстаті з ручною подачею, свердління електродрилем.
Протягом виконання ручного основного часу зміна предмета праці здійснюється безпосередньо робочим без застосування будь-якого механізму: наприклад, ручна формовка, ручна ковка, обпилювання, прішабріваніе, забарвлення вироби вручну, ручне збирання.
Час допоміжної роботи витрачається на різні прийоми, що забезпечують виконання основної роботи і повторювані або з кожним предметом праці, або через певне їх кількість: наприклад, встановлення та зняття деталі з верстата або декількох деталей на оправку, управління верстатом (пуск і зупинка верстата, підвід інструменту, включення і виключення подачі), проміри деталі.
Допоміжний час може бути машинно-автоматичним, машинно-ручним і ручним. Машинно-автоматичне допоміжний час витрачається при роботі на верстатах-автоматах з автоматичним завантаженням деталей при механічному переміщенні частин верстата в вихідне положення. Протягом машинно-ручного допоміжного часу робота виконується робітником за участі механізму: наприклад, встановлення та зняття деталі за допомогою підйомного крана. Протягом ручного допоміжного часу робота виконується безпосередньо робітником без застосування якого-небудь механізму: наприклад, установка деталей вручну, вимірювання деталей, переміщення частин верстата вручну.
Час обслуговування робочого місця витрачається на догляд за робочим місцем і на підтримку його в робочому стані протягом зміни.
Час обслуговування робочого місця і технологічних процесів обробки поділяється на час технічного і організаційного обслуговування робочого місця.
Час технічного обслуговування витрачається на догляд за робочим місцем при виконанні основної (технологічної) роботи: наприклад, час на зміну затупилось інструменту, на регулювання й підналадку верстата в процесі роботи, на правку інструменту, змітання стружки в процесі роботи.
Час організаційного обслуговування витрачається на догляд за робочим місцем на протязі всієї робочої зміни, але переважно на початку і в кінці робочого дня: наприклад, час на розкладку і прибирання інструменту на початку і в кінці зміни, на чищення і змащення верстата, на огляд обладнання.
Часом роботи, не передбаченим виконанням виробничого завдання, вважається час виконання випадкових і не продуктивних робіт, тобто не передбачених виробничим завданням, але викликаних виробничою необхідністю: наприклад, розмотування разбракованних бобін на мотальних машинах або знімання з заготовки зайвого припуску при механічній обробці і т.д.
Час перерв (час нероботи) - це період, протягом якого робітник з різних причин не бере участі в роботі. Воно ділиться на час регламентованих перерв, тобто перерв, які передбачені правилами внутрішнього розпорядку та існуючим законодавством, що регулює працю і відпочинок трудящих (час перерв на відпочинок і особисті потреби, виробничу гімнастику, час перерв). Враховуються також перерви, встановлені технологією і організацією виробництва: наприклад, технологічні перерви між стадіями фарбування і сушіння при багатошаровому покритті деталей барвниками; для провітрювання вибоїв у шахті, перерви в роботі монтажників при підйомі блоку краном і т. д.
Тривалість перерв на регламентований відпочинок встановлюється в залежності від факторів, що враховують втомлюваність робітника: його фізичних зусиль, темпу роботи, забрудненості, вологості і температури повітря, шуму, вібрацій, теплових випромінювань і ін
До часу нерегламентованих (усунених) перерв відносяться різні простої з технічних (поломка механізмів, відсутність різного виду енергії і т. д.) і з організаційних причин (несвоєчасна подача матеріалу, інструменту, відсутність роботи і т. д.), а також перерви, викликані порушенням трудової дисципліни працівником.
Витрати робочого часу виконавця можуть бути нормовані, що включаються до складу норми часу, і ненормовані, які не включаються до складу норми часу. До нормованих відносяться витрати підготовчо-заключного часу, оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, а також витрати робочого часу на регламентовані перерви. Всі інші витрати робочого часу виконавця вважаються втратами, усунення яких забезпечує підвищення продуктивності праці.
Класифікація часу використання обладнання. Час використання устаткування (див. рис. 14.2) ділиться на час роботи і час перерв в роботі устаткування.
Час роботи обладнання, протягом якого обладнання діє, підрозділяється на час роботи обладнання по виконанню виробничого завдання, або оперативний час, і час роботи обладнання, не передбачене виконанням виробничого завдання.
Час роботи з виконання виробничого завдання включає весь час, протягом якого обладнання знаходиться в робочому стані і предмет праці обробляється (переробляється), а також здійснюються допоміжні дії, необхідні для виконання основної роботи. Воно ділиться на основний і допоміжний час.
Протягом основного часу відбувається процес обробки (переробки) предмета праці і автоматичний ввід його в обробку: наприклад, час обробки поверхні деталі на металорізальних верстатах.

Основний час обладнання буває машинним (апаратурним), коли робочий спостерігає і регулює роботу обладнання (наприклад, робота на верстатах з автоматичною подачею), і машинно-ручним, коли поряд з машинною роботою необхідний ручна праця ( наприклад, робота на верстатах з ручною подачею).
Допоміжний час включає час на дії, необхідні для виконання основної роботи і неперекривающіеся машинним часом: наприклад, час встановлення деталі на верстат, час завантаження апаратів перервної дії і ін
Оперативне час - основне і допоміжне - ділиться, крім того, на машинно-вільний (МС), апаратурно-вільний (АС) і час роботи обладнання за участю робітника - час зайнятості робітника (3).
До часу роботи обладнання, не передбаченому виконанням виробничого завдання, належить час виконання непродуктивної і випадкової роботи. Час непродуктивної роботи обладнання включає час роботи обладнання, яке не збільшує об'єм і не покращує якість продукції: наприклад, час роботи обладнання по виготовленню продукції, забракованої при її прийманні. Час випадкової роботи обладнання включає час на виготовлення продукції, не передбаченої виробничим завданням, але виготовлення якої є виробничою необхідністю.
Час перерв в роботі обладнання - час його бездіяльності - ділиться на час регламентованих і нерегламентованих перерв.
Час регламентованих перерв включає час на такі перерви: пов'язані з підготовкою до роботи і з обслуговуванням робочого місця (виконання підготовчо-заключних робіт і робіт з організаційно-технічного обслуговування; передбачені технологією і організацією виробничого процесу (ремонт механізмів за графіком, непереборні технологічні перерви, в тому числі при багатоверстатному обслуговуванні через збігів часу зайнятості робітника на одному верстаті з необхідністю обслужити інші, і т.д.): відпочинок і особисті потреби робітника.
Час нерегламентованих перерв ділиться на час перерв внаслідок порушень нормального перебігу виробничого процесу (бездіяльність обладнання в зв'язку з відсутністю енергії, палива, сировини; позапланові ремонти обладнання через його несправність і т. д.) і на час перерв, викликаних порушеннями трудової дисципліни робітникам (запізнення, відлучки в процесі роботи, передчасний відхід з робочих місць і т.д.).
Час використання обладнання, як і затрати робочого часу виконавця, підрозділяється на нормований і ненормований. До нормованому часу роботи обладнання належить час роботи по виконанню виробничого завдання і час регламентованих перерв. До ненормованих часу належить час непродуктивної і випадкової роботи і час нерегламентованих перерв.
  На додаток до розробленої класифікації витрат робочого часу і часу використання обладнання можна рекомендувати раніше розроблені (НДІ праці) умовні позначення, які застосовуються в основному для індексації затрат часу при різних дослідженнях.


 Найменування груп і категорій затрат

 робочого часу
 Умовні позначення
 Час з виконання виробничого завдання  ВПЗ
 Підготовчо-заключний час  ПЗ
 Оперативне час  ОП
 Основний час О
 Допоміжний час В
 Час обслуговування робочого місця  ОМ
 Час організаційного обслуговування  ОРГ
 Час технічного обслуговування  ТЕХ
 Час роботи, не передбаченої виконанням виробничого завдання  ВНЗ
 Час випадкової роботи  ВСР
 Час непродуктивної роботи  ВНР
 Час перерв у роботі П
 Час регламентованих перерв  ПР
 Час па відпочинок і особисті потреби  ОТЛ
 Час перерв, встановлених технологією і організацією виробничого процесу  ПТ
 Час нерегламентованих перерв  ПН
 Час перерв, викликаних порушенням трудової дисципліни  ПНД
 Час перерв, викликаних порушенням нормального перебігу виробничого процесу  ПНП
 Машинне час М
 Машинно-вільний час  МС
 Апаратурно-вільний час  АС
 Час зайнятості робітника на обслуговуванні обладнання 3
 Активне спостереження А
 Час пасивного спостереження за роботою обладнання  ВНП

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "14.2 Класифікація витрат робочого часу"
  1.  Контрольні питання
      класифікація »? 2. Поясніть призначення бюджетної класифікації. 3. Охарактеризуйте бюджетну класифікацію 1991 4. Уявіть бюджетну класифікацію 1997 схемою. 5. Дайте визначення: а) класифікації доходів бюджетів РФ, б) функціональної класифікації видатків бюджетів РФ, в) економічної класифікації видатків бюджетів
  2.  § 1. ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ РИНКУ ПРАЦІ
      класифікація занять, класифікація витрат на робочу силу, які використовуються в статистичній практиці, грунтуються на відповідних міжнародних класифікаціях. Для збору даних про зайнятість і безробіття, заробітну плату за професіями, витратах * ^ робочу силу організовані регулярні вибіркові обстеження, програми проведення яких направлялися на експертизу в Міжнародне бюро
  3.  Контрольні питання
      класифікацію операцій сектору державного управління. 4. Які розділи включає бюджетна класифікація Російської Федерації? 5. Що таке відомча класифікація видатків федерального бюджету? У чому її
  4.  Абсолютна додаткова вартість
      витрат праці має місце збільшення тривалості робочого дня. Наприклад, підвищити інтенсивність праці на 20% означає, що в кожну одиницю часу треба затрачати праці на 1/5 більше, ніж до її підвищення, а значить, за ту ж тривалість робочого дня буде створена велика на 20% вартість. Однак якби ми захотіли добитися того ж результату, зберігши колишній рівень інтенсивності
  5.  Витрати капіталіста
      класифікації в рамках трудової теорії вартості. Слід розрізняти так звані капіталістичні витрати виробництва, або витрати підприємця, і суспільні витрати виробництва. Як відомо, витрати підприємця складаються з витрат на фактори виробництва, або ресурси (засоби виробництва і робоча сила). Отже, вони являють собою тільки частина
  6.  Прямі і непрямі витрати
      класифікацій. Існують і інші види класифікації, такі як розподіл витрат на прямі і непрямі (накладні), постійні та змінні. Прямі витрати - це такі витрати, які можна повністю віднести до товару чи послуги. До них відносяться: - вартість сировини і матеріалів, використовуваних при виробництві і реалізації товарів і послуг; - заробітна плата робітників (відрядна),
  7.  Бюджетна класифікація
      класифікація являє собою певну угруповання витрат і доходів, засновану на однорідних ознаках. Правильна, науково побудована бюджетна класифікація дозволяє визначити цілі витрачання бюджетних коштів, встановити завдання і курс фінансової політики уряду. У той же час вона показує джерела бюджетних ресурсів, ступінь участі окремих суспільних класів та їх
  8.  Питання 29. Методи вимірювання динаміки продуктивності праці в умовах виробництва різнорідної продукції
      витрати праці на виробництво продукції у звітному і базисному періодах відповідно; w1, w0 - загальна продуктивність праці у звітному і базисному періодах відповідно. Q 1, Q 0 - загальний обсяг різнорідної продукції, який може бути виражений у нормо-годинах робочого часу і в грошовому вираженні. Якщо показник загального обсягу різнорідної продукції виражений в нормо-годинах, то індекс
  9.  31. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ
      затратам робочого часу. Приховані втрати робочого часу, тобто витрати робочого часу на виготовлення забракованої продукції та виправлення браку, а також втрати робочого часу у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу, безпосередньо як втрати не враховуються. Для визначення непродуктивних втрат робочого часу, пов'язаних з браком, необхідно розділити суму заробітної
  10.  15.1 Зміст роботи з впровадження НОТ службовців
      класифікацією витрат робочого часу (ріс.15.4). Всі робочий час службовців ділиться на час роботи і час перерв. Час роботи - це період, протягом якого службовці виконують роботу, відповідну тих або інших функцій управління. Час перерв - це період, коли службовці не працюють. Час роботи в свою чергу ділиться на час виконання завдань, передбачених або
  11.  Питання 26. Статистика продуктивності праці. Показники статистики праці
      витратами часу на одиницю продукції. Для подальшого вивчення продуктивності праці необхідно ввести такі позначення: Q - кількість виробленої продукції; T - витрати праці на виробництво всієї продукції; t - витрати часу на виробництво однієї одиниці продукції або трудомісткість; w - середня вироблення продукції в одиницю часу або продуктивність праці.
  12.  Питання 28. Аналіз динаміки продуктивності праці в умовах виробництва однорідної продукції
      витрати праці на виробництво продукції у звітному і базисному періодах відповідно; w1, w0 - продуктивність праці у звітному і базисному періодах відповідно; 2) метод, при якому зіставляються зворотні показники рівня продуктивності праці: {foto85} де t1, t0 - трудомісткість у звітному і базисному періодах відповідно; 3) метод, при якому індекс продуктивності
  13.  Продуктивність та інтенсивність праці
      витратами в одиницю часу. Припустимо, що є якийсь конвеєр, який рухається зі швидкістю 0,5 м в хвилину і на якому робітники збирають певний виріб. Якщо збільшити швидкість конвеєра до 1 м в хвилину, то робітники змушені будуть робити свої операції в 2 рази швидше. В результаті випуск продукції за годину, за зміну збільшиться теж у 2 рази. Але це збільшення досягнуто
  14.  III.3.2. Класифікація країн групи експертів Організації Об'єднаних Націй
      класифікації країни світового господарства за рівнем розвитку та регіональним особливостям поділяються на чотири групи: А - афро-азіатські країни; В - промислово розвинені країни; С - латиноамериканські країни; D - країни з централізовано планованої економікою. Сума двох груп А + С - це країни, що розвиваються, які за своєю структурою дуже диференційовані за рівнем розвитку і
  15.  Додаток 2 Динаміка витрат федерального бюджету за розділами функціональної класифікації, млрд. руб
      класифікації, млрд. руб Джерело: Дані Мінфіну
  16.  Прямі і непрямі витрати
      витрат праці на прямі і непрямі. За традиційною процедурою обліку спочатку збираються дані про прямі трудозатратах на випуск виробу або виконання замовлення, потім всі непрямі, або накладні, витрати встановлюються у певному відсотку до прямих витрат праці. Цей підхід був розроблений для такого виробництва, де прямі трудовитрати становили основну статтю виробничих витрат.
  17.  § 3. СТАТИСТИКА ВИТРАТ НА РОБОЧУ СИЛУ
      класифікацію витрат на робочу силу, яка включає 10 основних груп елементів витрат. Перелік основних груп витрат Міжнародної стандартної класифікації видатків на робочу силу і Класифікації витрат на робочу силу, використовуваної при російському обстеженні, наведено в табл. 5.1. Таблиця 5. Класифікація витрат на робочу силу Міжнародна стандартна класифікація
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний