|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
11.4. Місцеві податки
|
|
Об'єктом податку на майно фізичний осіб є нерухоме майно і транспортні засоби (крім автомобілів).
Податкова ставка для нерухомості - 0,1% від інвентаризаційної вартості майна, в Москві - 0,5%. Проблема цього податку - спосіб оцінки майна: по залишковій чи ринковій вартості? Тобто, власник московської квартири ринковою вартістю 100 тис. дол. має заплатити в рік 500 дол. - у десятки разів більше, ніж при оцінці житла старого збудування за інвентаризаційною цінністю. До того ж, федеральний закон дозволяє місцевим властям підвищувати ставку даного податку до 2%. Щоб зробити даний податок більш соціально прийнятним, розглядається законопроект, який передбачає звільнення від податку житла, дешевшого 30 тис. дол. у Москві, 15 тис. дол. - у містах-мільйонерах, 10 тис. дол. - у решті населених пунктів. Оцінку нерухомості і відповідно поріг її мінімальної неоподатковуваної вартості намічається переглядати кожні 2-3 роки.
Ставки податку на майно фізичних осіб у формі транспортних засобів залежать від потужності двигуна. Наприклад, на літаки, вертольоти і теплоходи установлена ставка на рівні 10% від мінімального розміру оплати праці (МРОТ) у розрахунку на 1 к. с. потужності; на яхти і катери - 5% МРОТ на 1 к.
с. Тим самим цей податок має певну соціальну направленість.
Платниками земельного податку виступають власники і землекористувачі, крім орендарів. Ставка податку в розрахунку на гектар площі призначається місцевими органами влади. Принагідно зауважити, що земельний податок - один із найбільш складних в адмініструванні податків. Складний не стільки для податкової служби, скільки для інших державних відомств, зокрема федеральної служби земельного кадастру, тим, що при розробці норм оподаткування треба враховувати властиву Росії сильну різницю природо-кліматичних умов, а також місцезнаходження та якість земельних ділянок, численні категорії платників. У залежності від даних факторів ставки земельного податку диференційовані. Так, земельна ділянка, розташована в місті й зайнята житловим фондом, підсобним господарством, дачею, гаражем або використовувана для садівництва, городництва, тваринництва оподатковується в межах 6 - 12 коп. за кв. м.
Розподіл надходжень від земельного податку має дольовий характер: у федеральний бюджет поступає 30%, бюджети суб'єктів федерації - 20%, у місцеві бюджети - 50%.
Податком на рекламу оподатковуються підприємства і громадяни, які рекламують через засоби інформації продукцію власного виробництва, а також роботи і послуги.
Об'єкт податку - вартість робіт і послуг по виготовленню та розповсюдженню. Ставка податку - 5% вартості (величини) рекламних затрат без податку на додану вартість і акцизів.
Інші місцеві податки та обов'язкові платежі.
Регістровий збір із підприємств; платники - підприємці без створення юридичної особи; ставка - мінімальна місячна оплата праці.
Цільовий податок на утримання житлового фонду та об'єктів соціально культурної сфери сплачують юридичні особи будь-якої форми власності, що здійснюють свою діяльність на території, де введений даний податок, для фінансування вказаних об'єктів. Податкова база - обсяг по реалізації продукції (робіт, послуг) у вигляді виручки від реалізації. Ставку установлюють місцеві органи, але на рівні не вище 1,5% оподатковуваної бази.
Ліцензійний збір за проведення місцевих аукціонів і лотерей та збір за право торгівлі установлюється місцевими властями. Останній справляється в формі оплати разових талонів і тимчасових патентів.
Загалом за російським законодавством місцеві органи влади мають право на запровадження 10 видів податків і цільових зборів у місцеві бюджети.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "11.4. Місцеві податки" |
- 4.3. Система штатних і місцевих податків
податкові доходи. Між окремими бюджетами податки розмежовуються на підставі трьох підходів: - виключного права (податок закріплений за одним із бюджетів: федеральним, штатним чи місцевим); - співпадаючого права (на один і той же податок мають право різні рівні влади, податкові надходження розподіляються між бюджетами в дольовому порядку або мають форму надбавок; наприклад, у такому порядку
- 5.2. Сучасна податкова система
місцеві податки та збори, для яких немає єдиного
- 7.4. Місцеві податки і збори
податків, на які поширені їхня компетенція, але в межах установленого актом Національних зборів (парламентом Франції) максимального рівня. На початок XXI ст. склалася система з 16 місцевих податків і зборів, а саме: земельний податок на забудовані ділянки; земельний податок на незабудовані ділянки; податок (збір) на прибирання територій; податок на житло; професійний податок; збір на утримання
- 9.3. Місцеві податки
податки на підприємства, інші податки і збори. База муніципального податку на майно - оціночна вартість нерухомого майна (землі та будівель) без будь-якого зв'язку з платоспроможністю власника. Від даного податку звільнена власність, що належить державі, церкві, школам, благодійним організаціям. Головна проблема адміністрування даного податку - оцінка майна на основі ринкової (реальної,
- 2.4. Соціально-економічні ефекти податків
місцеві виробники у силу іммобільності свого капіталу неспроможні перекласти податок на фактори виробництва і товари, належні комусь іншому. Так, у США цей ефект спостерігається стосовно прибуткового оподаткування в штатах і місцевих податків на власність, платники яких можуть виїхати в інші місцевості з більш ліберальним податковим режимом. Тим самим податки, хоч і в менших розмірах,
- 6.1. Особливості національної податкової системи ФРН
місцеві); церковні. Так, до загальних належать податки (називаємо лише найбільш фіскально значимі з них): прибутковий, корпоративний, на додану вартість, на доходи від капіталу; до федеральних: акцизи на нафтопродукти, тютюнові та спиртогорілчані вироби; страховий податок; до земельних: податок із власників автомобілів, майновий, на спадщину і дарування, акциз на пиво; до общинних: промисловий і
- 6. 3. Основні види податків
місцеві бюджети. Даний податок складається з двох частин - податку на дохід і податку на капітал. Базові податкові ставки установлені на двох рівнях: 5% від прибутку (промислового доходу) і 0,2% від вартості основних виробничих фондів (промислового капіталу). Неоподатковуваний мінімум складає 36 тис. марок для податку на дохід і 120 тис. марок - для податку на капітал. Фактичні податкові ставки
- Тема 10. Податкова система Японії
місцеві бюджети, забезпечуючи 40% їх доходів. (Для порівняння: в США за рахунок місцевих податків нерідко формується до 75% доходної бази місцевих бюджетів, а в Україні питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів у цілому складає лише 2%). По-третє, в Японії співвідношення окремих видів оподаткування в державному і місцевих бюджетах співпадає: і там, і там більше половини
- ПЕРЕДМОВА
податкування, інститути та організаційні структури функціонування податкових систем, моделі фіскальної політики. Актуальність даного курсу обумовлена тими міркуваннями, що як теоретична розробка питань оподаткування, так і фіскальна практика в західних країнах знаходяться на високому рівні наукової та професійної культури. Знання і досвід західних країн у сфері державних фінансів уже випробувані
- Тема 1. Всеосяжна дія оподаткування та передумови функціонування податкових систем
податкування вкрай лібералізоване, податки за силою дії на всі верстви суспільства, по безпосередньому до всіх відношенню дошкуляють до живого усіх і кожного. Один американський автор у книзі під красномовною назвою "Оподаткування - долари і почуття" стверджував, що в США податки поглинають одну третину валового продукту, часу і таланту нації, стаття "податки" - крупніша від будь-якої іншої
|