Головна
ГоловнаЕкономікаПодатки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн, 2004 - перейти к содержанию учебника

7.4. Місцеві податки і збори


У 80-х роках ХХ ст. у Франції була проведена реформа місцевого самоуправління. Законом "Про права і свободи комун, департаментів, регіонів" від 2 березня 1982 р. було врегулювано розмежування повноважень, розподіл фінансових ресурсів між органами державної та місцевої влади, адміністративну організацію регіонів, форми співробітництва між різними територіальними структурами. У результаті деякої децентралізації управління питома вага місцевих бюджетів досягла 60% загального обсягу бюджетних коштів держави. При формуванні місцевих бюджетів відповідні органи влади самостійно визначають ставки податків, на які поширені їхня компетенція, але в межах установленого актом Національних зборів (парламентом Франції) максимального рівня.
На початок XXI ст. склалася система з 16 місцевих податків і зборів, а саме: земельний податок на забудовані ділянки; земельний податок на незабудовані ділянки; податок (збір) на прибирання територій; податок на житло; професійний податок; збір на утримання сільськогосподарської палати; збір на утримання торгово-промислової палати; збір на утримання палати ремесел; місцевий збір на освоєння рудників; збір на установку електроосвітлення; збір за використовуване обладнання; податок на продаж будівель; збір з автотранспортних засобів; податок на перевищення допустимого ліміту щільності забудови; податок на перевищення ліміту зайнятості території; збір на озеленення.

Не всі з названих податків і зборів звичні для українського читача. Утім, не всі з них мають істотне фіскальне значення, назви деяких із них говорять самі за себе. Тому більш докладного розгляду заслуговують лише окремі податки, до яких можна віднести земельний податок, податок на житло, професійний податок.
Земельним податком на забудовані ділянки оподатковується 50% кадастрової або орендної вартості нерухомості та земельних ділянок, призначених для промислового і комерційного використання. Звільнені від податку: державна власність; будівлі сільськогосподарського призначення; житлові будинки і квартири, що належать фізичним особам, старшим 75 років, а також особам, які одержують допомоги з соціальних фондів або виплати по інвалідності.
Земельний податок на незабудовані ділянки справляється на основі 80% кадастрової або орендної вартості ділянки під забудову, а також полів, лісів і боліт, які знаходяться в приватній власності. Від даного податку повністю звільнені державні землі, тимчасово - площі з штучними лісонасадженнями (вірогідно до моменту комерційної експлуатації лісу) та деякі інші.
Податок на житло сплачують власники і/або орендарі житлових приміщень (будинків і квартир). Малозабезпечені повністю або частково звільняються від даного податку.
Ставки земельного податку і податку на житло визначаються кожним органом місцевого самоуправління зокрема, але не можуть перевищувати більше ніж у 2,5 рази середню ставку попереднього року на регіональному або загальнонаціональному рівні.

Професійний податок (taxe professionnelle, що у деяких джерелах перекладають як промисловий податок) накладається на осіб, за роботу яких заробітна плата безпосередньо не виплачується. Найбільш численна категорія платників даного податку - так звані особи вільних професій (письменники, журналісти, художники, артисти та ін., крім медичних сестер і доглядальниць, а також власників автомобілів, зайнятих візникуванням). Ставка податку визначається кожною адміністративно-територіальною одиницею окремо в залежності від двох критеріїв: від оціночної вартості приміщення, котре платник використовує для своєї діяльності, та величини доходу платника. Ставка професійного податку не може перевищувати 3,5% суми доданої вартості, створеної платником протягом року. Додана вартість визначається як різниця між сумою одержаного доходу і затратами в поточних цінах, пов'язаними з професійною діяльністю. Можливі різні скидки в залежності від стану використовуваних приміщень, степені амортизації обладнання, динаміки цін. Платник податку подає декларацію з відповідною інформацією.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "7.4. Місцеві податки і збори"
  1. 5.2. Сучасна податкова система
    місцеві податки та збори, для яких немає єдиного
  2. 6.1. Особливості національної податкової системи ФРН
    місцеві); церковні. Так, до загальних належать податки (називаємо лише найбільш фіскально значимі з них): прибутковий, корпоративний, на додану вартість, на доходи від капіталу; до федеральних: акцизи на нафтопродукти, тютюнові та спиртогорілчані вироби; страховий податок; до земельних: податок із власників автомобілів, майновий, на спадщину і дарування, акциз на пиво; до общинних: промисловий і
  3. 9.3. Місцеві податки
    податки на підприємства, інші податки і збори. База муніципального податку на майно - оціночна вартість нерухомого майна (землі та будівель) без будь-якого зв'язку з платоспроможністю власника. Від даного податку звільнена власність, що належить державі, церкві, школам, благодійним організаціям. Головна проблема адміністрування даного податку - оцінка майна на основі ринкової (реальної,
  4. 2.1. Передісторія оподаткування, базові засади сутності податку
    податки знаходяться в найдавнішому, найбільш поширеному письмовому джерелі іудейсько-християнської цивілізації - Біблії. Так, у Старому Завіті згаданий податок, який Мойсей - національний герой і законодавець єврейського народу - збирав при проведенні перепису населення близько 3,5 тис. років тому. Податок у розмірі півшекеля (7 г сріблом, що еквівалентно 1,5 дол. за світовою ціною срібла на
  5. 2.4. Соціально-економічні ефекти податків
    місцеві виробники у силу іммобільності свого капіталу неспроможні перекласти податок на фактори виробництва і товари, належні комусь іншому. Так, у США цей ефект спостерігається стосовно прибуткового оподаткування в штатах і місцевих податків на власність, платники яких можуть виїхати в інші місцевості з більш ліберальним податковим режимом. Тим самим податки, хоч і в менших розмірах,
  6. 4.2. Система федеральних податків
    податків знаходиться індивідуальний прибутковий податок (personal income tax), забезпечуючи близько 49% податкових надходжень до федерального бюджету, обсяг якого у 2002/2003 фінансовому році досяг 2 трильйонів доларів. Найперша проблема прибуткового податку - визначення оподатковуваного доходу як бази оподаткування. Важлива деталь: податковий кодекс США не дає визначення доходу. Згідно
  7. 4.3. Система штатних і місцевих податків
    податкові доходи. Між окремими бюджетами податки розмежовуються на підставі трьох підходів: - виключного права (податок закріплений за одним із бюджетів: федеральним, штатним чи місцевим); - співпадаючого права (на один і той же податок мають право різні рівні влади, податкові надходження розподіляються між бюджетами в дольовому порядку або мають форму надбавок; наприклад, у такому порядку
  8. 5.1. Становлення національної податкової системи
    податкового кадастру - "Книга Страшного Суду" (Domesday Book) 1086 р. "Велика хартія вільностей " (Magna Charta) - перше обмеження влади королів запроваджувати податки; пізніше мала декілька редакцій, в остаточний текст (1297 р.) внесений пункт, що "податок не може бути установлений без згоди рицарів і громадян, зібраних у парламенті" 1215 р. Повстання Уота Тайлера, викликане подушним
  9. 6. 3. Основні види податків
    місцеві бюджети. Даний податок складається з двох частин - податку на дохід і податку на капітал. Базові податкові ставки установлені на двох рівнях: 5% від прибутку (промислового доходу) і 0,2% від вартості основних виробничих фондів (промислового капіталу). Неоподатковуваний мінімум складає 36 тис. марок для податку на дохід і 120 тис. марок - для податку на капітал. Фактичні податкові ставки
  10. 7.1. Становлення національної податкової системи
    податків за законом, а не рішенням короля 1314 р. Запровадження оподаткування солі (gabelle) в формі соляної регалії (пізніше відкупу), скасоване через 450 років під час Великої Французької революції (1789 р.). 1341 р. Жанна д'Арк добилася від короля звільнення рідного села Домремі від податків (скасоване через 360 років у 1789 р.) 1429 р. Введення податку на землі та будівлі (taille