ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня
Падалкіна Л.С.. Світова економіка, 2007 - перейти до змісту підручника

10.5. Проблеми вступу Росії до Всемир-ную організації торгівлі


Вступ Росії до Світової організації торгівлі (СОТ) в умовах наростання глобалізаційних процесів стає центральною проблемою економічної політики дер-жави. Її активне обговорення в пресі і в науковій літературі показує діаметральну протилежність поглядів: одні вважають, що Росія, вступивши до СОТ, піддасть себе ще од-ному раунду шокотерапії, інші наполягають на якнайшвидшому вступі в цю організацію для захисту російських експортерів на закордонних ринках.
З правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний многосторон-ний контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюються більше 90% всієї світової торгівлі товарами та послугами. Членство в СОТ означає для кожної держави-учасника (в даний час це 149 країн) автоматичне прийняття на себе в повному обсязі всього пакета вже укладених домовленостей. Таким чином, дана організація значно розширює сферу своєї компетенції, перетворюючись на найважливіший міжнародний орган, регулюються-ючий розвиток міжнародних економічних зв'язків.
Не будучи членом СОТ, Росія відповідно не бере участь у виробленні правил між-народного торгівлі і змушена грати за чужими правилами, регулярно піддаючись дискримінації на зовнішньому ринку. Тому одним з пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної політики стає вступ Росії до СОТ.
Для нашої країни надзвичайно важливо стати членом СОТ, оскільки в цьому випадку вона отримає можливість рівноправної участі у зовнішньоторговельних відносинах. Заявку на вступле-ня в ГАТТ Росія направила ще в червні 1993 р. Наприкінці лютого 1994 Уряд РФ пе-Реда до Секретаріату ГАТТ Меморандум про зовнішньоторговельний режим Росії, що відкрило актив-ную фазу переговорів про приєднання її до ГАТТ. Однак у зв'язку з перетворенням ГАТТ до СОТ в січні 1995 р. Росії довелося оновити свою заявку - тепер уже на вступ до СОТ.
Головне завдання Росії в процесі вступу до СОТ - вироблення таких умов присое-динения, які при розумному обліку запитів партнерів по переговорах виключали б будь-яке обмеження прав Російської Федерації в сфері міжнародної торгівлі та забезпечували реаль-ве поліпшення доступу на світові ринки російських товарів і послуг. Участь Росії в СОТ має бути спрямоване на створення більш сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності російських компаній. Це допомогло б збільшити доходи Росії від зовнішньої тор-гівлі і знизило б залежність від іноземної допомоги.
Починаючи з 1994 р. і по сьогоднішній день Росія проводить переговори щодо її вступу до СОТ. Переговори передбачають засідання спеціальних робочих груп (в них беруть участь близько 40 держав) з інформування членів СОТ про економічну політику і зовнішньоекономічному регулюванні в Росії. Крім того, ведуться переговори про тарифні та інших поступках, наданих Росією іншим країнам - членам СОТ, тобто про зобов'язання країни, що приєднується в області тарифних заходів регулювання.
Як тільки Росія стане членом СОТ, їй доведеться дотримуватися всіх правових зобов'язання, передбачені даною організацією. СОТ не виключає повністю права країн на захисту пра-ту своєї промисловості. Однак такий протекціонізм обмежується переважно фор-мій встановлення тарифів на імпорт. Зниження торговельних бар'єрів між країнами - членами СОТ має здійснюватися шляхом багатосторонніх переговорів.
Країна, система зовнішньоторговельного регулювання якої не буде враховувати процеси, що відбуваються у сфері міжнародної торгівлі, домовленості та угоди СОТ, сама створює собі перешкоди для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, а отже, і економіки в цілому. Необхідно враховувати і те, що інтеграція російської економіки в світове господарство навряд чи можлива без забезпечення сумісності російських законодавчих і нормативних актів, що визначають її зовнішньоторговельний режим, зі світовою практикою.
Які переваги отримує Росія, беручи участь в СОТ? Всі угоди, інтегрований-ні до СОТ, грають роль багатостороннього торгового договору для країн-учасників і в цій якості замінюють громіздку систему багатьох тисяч двосторонніх торгових договорів, які були б необхідні в альтернативному випадку. Приєднавшись до СОТ, все це отримає і Росія. Чинна нині неймовірно складна і громіздка система двосторонніх угод, укладених ще СРСР, а потім і Росією, в сучасних умовах збільшеної інтернаціоналізації господарської діяльності та взаємозалежності національних економік далеко не завжди здатна дієво захищати економічні інтереси країни. Практика зовнішньоекономічної діяльності, особливо останніх років, показує, що такі основоположні принципи міжнародних економічних відносин, як режим найбільшого сприяння, взаємне надання національного режиму, передбачуваність доступу на ринки і недискримінація, можуть ефективно забезпечуватися лише в рамках багатосторонньої системи регулювання. Слід відзначити значення для Росії системи багатосторонніх міжнародних торгових договорів в рамках СОТ.
В даний час практично всі важливі проблеми багатостороннього торговельного співробітництва - становлення митних тарифів, вдосконалення практики торговельних відносин та ін - обговорюються і вирішуються без впливу Росії на цей процес. Підсумки переговорів, будучи втіленими в національне зовнішньоторговельне законодавство, стають правовими нормами, з якими повинні рахуватися всі держави, в тому числі і не беруть участь у СОТ. Тому приєднання Росії до СОТ зміцнить її зовнішньоторговельні позиції, надасть можливість брати участь у виробленні результатів таких переговорів, повною мірою захищати і відстоювати на них свої економічні інтереси.
У процесі формування загального правового простору величезну роль зіграла обя-занность всіх учасників СОТ застосовувати «кодекс правил міжнародної торгівлі» в максі-мально повному обсязі. Дане зобов'язання створювало певний поріг для вступу до СОТ. Щоб його подолати, країни були змушені «підтягувати» національне зовнішньоторго-ше законодавство до міжнародних норм і правил. Це забезпечувало сумісність на-нальних систем регулювання зовнішньої торгівлі країн - членів СОТ. Завдяки цьому сни-тулилися і усувалися багато бар'єри в міжнародній торгівлі, формувалася сучасна міжнародна торгова система.
Приєднавшись до СОТ, Росія інтегрується в це загальне правовий простір. Одним з результатів участі Росії до СОТ стане створення на російському ринку правового простору, звичного для іноземних контрагентів. Переклад положень російської нормативної бази на основу правил СОТ зніме багато з пропонованих Росії претензій, прискорить розвиток в країні цивілізованих ринкових відносин.
Вступивши до СОТ, Росія отримає можливість використовувати додаткові інструменти залагодження конфліктів для захисту своїх зовнішньоторговельних інтересів, подолання одностороннього свавілля в застосуванні тих чи інших обмежувальних заходів. Так, російські виробники та експортери постійно стикаються з вибірково діючими торговими бар'єрами на ринках інших країн (особливо розвинених) якраз по тих товарах, по яких російські підприємства володіють конкурентними перевагами. На шляху російських товарів встановлюються практично всі види обмежень, що існують у міжнародній торгівлі. За різними оцінками, щорічна упущена вигода Росії від здійснення подібної дискримінаційної політики промислово розвинених країн перевершує 2 млрд. дол
Одне з найбільш болючих перешкод на шляху російського експорту - Антіда-пінговие процедури, порушені в країнах - імпортерах російської продукції. Причому кількість таких процедур постійно зростає. Вони нерідко застосовуються і тоді, коли демпінгу як такого немає, а низькі ціни дійсно відображають невисокі витрати виробництва в Росії. Фактично дискримінаційні положення дозволяють ігнорувати конкурентні переваги Росії.
Використання нашою країною механізмів СОТ зможе допомогти в подоланні искусст-ських перешкод у торгівлі російськими товарами та послугами.
Приєднання Росії до домовленостей і угодам СОТ сприятиме зміцненню стабільності та передбачуваності її зовнішньоторговельного режиму.
Таким чином, ставши повноправною учасницею СОТ, Росія може розраховувати на оп-ределенние вигоди. Вона отримає ширший доступ на світовий ринок, уникне дискримінації при продажах своїх товарів, забезпечить прозорість і передбачуваність норм регулювання зовнішньої торгівлі. Вступ до СОТ принесе вигоди і населенню: ціни на імпортні товари і послуги знизяться за рахунок зниження митних тарифів; посилиться конкурентна боротьба за споживача, в результаті підвищиться якість продукції.
Згідно з оцінками Світового банку, загальний розмір фінансової вигоди Росії від приєднання до СОТ може скласти в середньостроковій перспективі 19 млрд. дол, а в довгостроковій - 64 млрд. дол на рік.
Разом з тим існують і негативні моменти приєднання, що таять у собі загрозу економічній безпеці Росії. Кожна країна укладає з СОТ власне угоду. Процес вступу тієї чи іншої країни в цю організацію не є одноразовим актом, а виступає як поступовий перехід, на початку якого підписується протокол узгодження по кожній обговорюваній позиції. І тут потрібно діяти обачно, щоб позначити ті позиції, які враховують інтереси російської економіки.
Для того щоб стати членом СОТ, Росії необхідно вдосконалювати багато нір-нормативну акти, наближаючи їх до світової практики і правовим положенням СОТ, а також пере-будувати систему зовнішньоторговельного регулювання в напрямі її лібералізації (скорочення імпортних тарифних ставок, скасування одних заходів нетарифного регулювання та обмеження при-трансформаційних змін інших, відмова від переваги в зовнішній торгівлі однієї країни на шкоду інший і т. п.). Ставши учасницею СОТ, Росія вже не зможе підвищувати митні тарифи на імпорт на власний розсуд, бо її тарифні ставки змінюватимуться відповідно з результатами багатосторонніх переговорів.
Їй доведеться обгрунтовувати будь-які обмеження на імпорт тієї чи іншої продукції.
Обмеження російських імпортних митних тарифів і нетарифних заходів у зв'язку з приєднанням до СОТ зачіпає проблему митного захисту ряду вітчизняних галузей і виробництв. Очевидно, що перехід Росії до відкритої економіки, інтеграція її у світове господарство припускають відмову від крайнього протекціонізму. Однак не можна забувати і про те, що доцільна в розумних межах захист галузей і виробництв, які мають експортним по потенціалом, які перспективні з погляду формування нової моделі включення України у світове господарство.
Крім того, одноразова відкриття національної економіки для іноземної кон-куренції здатне різко посилити процес структурної ломки і зробити його нестерпним для країни. Тому переважніше використання диференційованих за товарними групами імпортних мит для «дозування» масштабів впливу іноземної конкуренції на вітчизняне виробництво. У цьому випадку стримується ввезення товарів, виробництво яких в країні може бути ефективним. Одночасно захисні тарифи не повинні створювати «теп-особистих» умов для виробників, зон їх монопольного панування. Наприклад, можна заздалегідь обмежити термін їх застосування певним періодом, зменшуючи рівень тарифів рік за роком. Однак на практиці при формуванні механізму захисту російських виробників проявляється серйозна непослідовність.
До небажаних наслідків може призвести скорочення або навіть повна відміна експортних мит на поставки за кордон палива і сировини з Росії. Держава позбудеться значної частини своїх доходів, оскільки в даний час високі експортні мита на нафту, газ і кольорові метали є джерелом великих надходжень до державного бюджету.
Ще одна серйозна проблема для Росії - субсидування її сільського господарства. Со-гласно правилам СОТ, воно має бути скасоване, але з урахуванням важкого становища вітчизняного сільського господарства це може призвести до драматичних наслідків.
Деякі побоювання у зв'язку з вступом Росії до СОТ викликає проявилося в по-останньої час прагнення західних держав до посилення вимог до країн, бажаючим приєднатися до СОТ. Наприклад, Китаю, Вірменії, Македонії, одними з останніх вступивши-ших до СОТ, довелося погодитися на зобов'язання, що йдуть значно далі тих, що взяли на себе в рамках Уругвайського раунду країни з подібними економіками. Такі зобов'язання містять у собі зменшення терміну або навіть ліквідацію перехідного періоду для скасування націо-нальних заходів регулювання, несумісних з вимогами СОТ.
Таким чином, в деяких питаннях, пов'язаних з приєднанням нових країн до СОТ, спостерігаються спроби на ходу поміняти правила гри і сформувати «подвійні стандарти» для різних груп держав.
Тому при обліку всіх вигод рівноправної участі в СОТ не слід забувати і про існуючі ризики, а саме можливі:
- ослаблення економічної стабільності російської економіки;
- уповільнення структурних зрушень, що відображають зростання частки обробних галузей;
- сировинної перекіс у розвитку російського національного господарства, що таїть в собі уг-троянду економічної безпеки країни;
- загострення критичного становища в аграрному секторі російської економіки.
Вступ до СОТ не може бути самоціллю. Воно має бути засобом для забезпе-чення зовнішньоекономічних інтересів нашої країни в умовах зростаючої глобалізації світової економіки, сприяти зміні моделі інтеграції країни у світове господарство. Тому при визначенні та коригуванні стратегії і тактики переговорів про приєднання Росії до СОТ необхідно позначити межі, вихід за які може завдати шкоди національним інтересам країни та її економічної безпеки. Переговорна позиція Росії повинна включати чіткі уявлення щодо захисту інтересів вітчизняних виробників і споживачів, зустрічні вимоги до країн - членів СОТ про відкриття ринків для російських виробників, що володіють конкурентними перевагами у виробництві на експорт товарів і послуг.
 Зараз становище таке, що як вступ до СОТ, так і відстрочка цього тягнуть за со-бій безліч негативних наслідків. Одна з причин цього - відсутність в Росії концеп-ції зовнішньоекономічної політики і як результат - непослідовність, неузгодженість практичних заходів економічної політики держави. Тому необхідні в переговорному процесі визначення і врахування реальних плюсів і мінусів швидкого вступу до СОТ. 
 Ймовірно, що у разі висунення деякими членами СОТ умов, що завдають шкоди економіці країни і перекривають можливі вигоди від участі в ній, все ж не сліду-ет поспішати зі вступом до цієї організації. 
 « Попередня
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "10.5. Проблеми вступу Росії до Всемир-ную організації торгівлі"
  1.  Навіщо Росії СОТ
      вступ Росії до СОТ. Всупереч минулим заявам, російський уряд продовжувало в кінці 2008 року підготовку до вступу країни СОТ. Переговори між представниками Росії і Світової організації не були припинені. Передбачалося, що приєднання РФ до СОТ відбудеться вже в березні 2009 року. У ЦЕІ ИГСО були переконані: поширення правил СОТ на Росію в умовах кризи
  2.  Що ви думаєте про триваючі, але все ще безрезультатних, переговорах про вступ Росії до СОТ?
      вступ до СОТ знову може опинитися в кризі через нафти. Продавати нафту нижче собівартості російським монополіям невигідно, навіть якщо країна стане членом СОТ. У цілому для економіки вступ до СОТ означатиме найпотужніший удар. Для боротьби з кризою потрібно не приєднуватися до СОТ, а встановлювати митні бар'єри і стимулювати попит на власному, внутрішньому
  3.  Практичні завдання
      набрання
  4.  Спори про вступ Росії до СОТ
      проблем. Стратегічно зрозуміло, що в світі відбувається глобалізація, що жити в ізоляції неприпустимо для країни, визначальною своє місце в світовій економіці і вбудовується в систему законодавчого регулювання торгових та інших умов своєї діяльності. Так що питання не йде про вибір шляху. Але це має бути саме суспільний вибір, а не келійне рішення адміністративних структур. Росія
  5.  5. РОСІЯ І СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
      проблеми свідчить той факт, що після подання відповідної заяви Росія отримала більше 500 додаткових питань, які охоплювали економічну політику великої групи державних відомств. Питання стосувалися державної підтримки економіки, аграрної політики, державних торгових підприємств, технічних бар'єрів, інтеграції країн - членів СНД і т.д. Метою такої
  6.  Тема 5. Особливості економічного розвитку європейських країн в епоху первісного накопичення капіталу і мануфактурного виробництва
      торгова революція XVI в. «Революція цін» та її наслідки для Західної Європи. Первинне накопичення капіталу: джерела, методи і результати. Особливості розвитку в Голландії, Англії, Франції та Німеччини. Виникнення мануфактурного виробництва. Зміна економічної структури провідних країн. Розвиток світової торгівлі. Еволюція форм торговельної політики. Роль буржуазних революцій в
  7.  Питання для повторення
      проблеми в галузі міжнародної торгівлі? 2. Яка участь Росії у світовій торгівлі? 3. Яка структура міжнародної торгівлі? 4. У чому сутність теорій міжнародної торгівлі. 5. Що являє собою платіжний баланс? 6. Що являє собою торгова політика? 7. Перерахуйте основні інструменти торговельної політики. 8. Що краще: свобода торгівлі або
  8.  Тема 5. Особливості економічного розвитку європейських країн в епоху первісного нагромадження капіталу і мануфактурного виробництва
      торгова революція XVI в. "Революція цін" та її наслідки для Західної Європи. Первоначаль-ве накопичення капіталу: джерела, методи і результати. Особливо-сті розвитку в Голландії, Англії, Франції та Німеччини. Виникнення мануфактурного виробництва. Зміна еконо-мічної структури провідних країн. Розвиток світової торгівлі. Ево-люція форм торговельної політики. Роль буржуазних революцій в
  9.  № 136. Внутрішня торгівля в Росії в 17 столітті. Найбільші ярмарки
      торгових центрів займав Великий Новгород, де торгівля велася артілями. Основним торговим центром всієї Росії була Москва, в якій сходилися торгові шляхи з усіх кінців країни та з-за кордону. Складалося стан купецтва. У 16-17 століттях в Росії почався процес первісного накопичення капіталу саме у сфері
  10.  18. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ В ФЕОДАЛЬНОЇ РОСІЇ У XVII-XIX ВВ
      вступ Росії в епоху індустріального розвитку зумовило її відставання від провідних країн Європи у розглянутий
  11.  Основні поняття
      проблеми - Фіскальна функція тарифу - Нестабільність експортної виручки - Підпорядкування торговельної політики стратегічним цілям економічної політики - Дуалізм економіки - Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) - Світова організація торгівлі (СОТ) - Генеральна угода з торгівлі і тарифів (ГАТТ) - Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) - Угоди по
  12.  Стаття 55. Банк Росії є органом банківського регулювання та нагляду за діяльністю кредитних організацій
      ную діяльність кредитних організацій, за винятком випадків, передбачених федеральними
  13.  Питання 61 Міжнародні економічні організації
      вступ до деяких, ще не охоплені її участю. Наприклад, Російська Федерація веде переговори про приєднання до Всесвітньої торгової
  14.  Стаття 9. Відносини між кредитною організацією і державою
      організація не відповідає за зобов'язаннями держави. Держава не відповідає за зобов'язаннями кредитної організації, за винятком випадків, коли держава сама прийняло на себе такі зобов'язання. Кредитна організація не відповідає за зобов'язаннями Банку Росії. Банк Росії не відповідає за зобов'язаннями кредитної
  15.  3. Питання про торгового прибутку
      торгового капіталіста? 3.2. Чи можна отримувати торговий прибуток, продаючи товари за їх
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний