ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Падалкіна Л.С.. Світова економіка, 2007 - перейти до змісту підручника

10.4. Валютні відносини в Росії


Як вже зазначалося, всі міжнародні зв'язки опосередковуються валютними відносинами. У той же час від них багато в чому залежать становище і стабільність країни в міжнародній еко-номіці.
Спочатку при формуванні валютного ринку Росії склалися такі особливості встановлення валютного курсу, при яких основним курсоутворюючої фактором став високо-ефективний імпорт (як правило, споживчий), і вся наступна динаміка валютного курсу вже відштовхувалася від початкового рівня , тобто цей рівень приймався як обосно-ванне і об'єктивне відображення основних економічних процесів і співвідношень.
Вся необ'єктивність визначення валютного курсу як загальноекономічного показника була, проте, очевидна. Наочно це демонструється наступним умовним прикладом. Припустимо, якщо ціна якогось споживчого товару (причому грає незначну роль в споживчому кошику) зростає, то стає вигідним його імпортувати. Імпортер, виходячи на валютний ринок, для того щоб купити необхідну суму доларів в рамках виставляє на аукціон обсягу, готовий пожертвувати частиною очікуваного від імпорту товару доходу і пропонує за валюту вищу ціну. У результаті курс рубля фіксується за підсумками торгів на більш низькому рівні. Автоматично знижуються і доларовий обсяг ВВП, і вартість активів, виражена в доларах, та інше, оскільки саме той курс, який встановився на біржі (з деякими іноді вводяться модифікаціями), і береться в якості основи для офіційного курсу. Всі економічні показники країни в доларовому обчисленні, таким чином, невиправдано зменшуються.
На пізнішому етапі розвитку російського валютного ринку з'явилися інші кана-ли отримання валюти, став розвиватися міжбанківський ринок, розширився діапазон тих сфер діяльності, які могли генерувати приплив валюти, а тому впливати на валютний курс. Але всі наступні зміни та корекції курсу відштовхувалися від його маргінального рівня, який встановився на початковому етапі. Роль грали не стільки об'єктивні чинники, скільки інерційність оцінок, якісь психологічні критерії, коли сформований курс в минулому розглядається як основа для формування поточного курсу і впливає на курс в майбутньому.
Дане положення підкріплювалося й тією обставиною, що групи експортерів та інших власників валюти в свою чергу були зацікавлені в можливості отримання мак-мально обсягу рублів від продажу валюти (що ставало ще більш актуальним в умовах обмеження грошової маси і недостатності рублевої ліквідності на ринку). Це посилювало рух курсу рубля в бік його здешевлення.
З урахуванням використання практики застосування єдиного курсу рубля устанавливающийся таким чином і на такій основі валютний курс фіксувався на заниженому, недооціненому рівні з точки зору економіки в цілому. Подібне положення невиправдано зменшувало і спотворювало економічні характеристики країни і вело до цілого ряду наслідків - знижувалася ефективність залучення валютних ресурсів, зменшувалася вартість рублевих активів в доларовому вираженні та інше.
У ситуації, коли на валютний курс покладаються функції реального економічного інструменту, деякі проблеми набувають цілком конкретний зміст.
При цьому можливості більш диверсифікованого використання курсових інструментів обмежуються нині міжнародних вимог. Так, зокрема, приєднання Росії до VIII статті Статуту МВФ не допускає використання множинних валютних курсів, і будь-які спроби встановлення валютного курсу на основі різних торгових сесій, як це було навесні 1999 р., наштовхуються на серйозну протидію з боку цієї організації.
Як відомо, раніше і в світі, і в Росії (з початком введення ринкових механізмів) валютний курс використовувався головним чином для регулювання зовнішньоторговельних операцій. Саме цим пояснюється та обставина, що і рівень валютного курсу, і його зміни розглядалися з точки зору підвищення або зниження ефективності цих операцій і зраді-ний їх обсягів. Якщо б і далі роль валютного курсу обмежувалася рамками поточних опе-рацій платіжного балансу, то такий підхід був би виправданий і в даний час.
У сучасних умовах, коли здійснюється залучення валютних ресурсів для широкого кола економічних операцій, у тому числі капітального характеру, оцінки курсу, ос-грунтуватися на зовнішньоторговельних порівняннях, вже є недостатніми. Від рівня валютного курсу тепер вже залежить не тільки ефективність зовнішньої торгівлі, але і в рівній мірі ефективність залучення фінансових ресурсів, вартість, за якою продаються внутрішні активи іноземним інвесторам, і т. п. Таким чином, при оцінках курсу рубля, коли йдеться про його переоцінці або недооцінці, слід розглядати співвідношення в тих секторах економіки, які викликали економічний інтерес у іноземних інвесторів і зумовили приплив валюти на внутрішній валютний ринок і подальший попит на рублі для здійснення операцій в цих секторах.

Напередодні фінансової кризи 1998 р. головними сферами, що забезпечували при-ток валюти на російський внутрішній ринок, були зовнішня торгівля, операції на ринку акцій і операції з державними цінними паперами. Після знецінення рубля в результаті кризи майже по всіх товарних позиціях відзначалася недооцінка номінального курсу в порівнянні з рівнем цін. В даний час не слід обмежуватися порівняннями у зовнішньоторговельній сфері, оскільки рівень курсу визначається і іншими операціями, що створюють попит і пропозицію на валюту. Тому значимість власне зовнішньоторговельної сфери для формування рамок валютного ринку зменшується у міру зростання значущості інших сфер. Одночасно зростає роль ринку акцій, який слід було б брати до уваги при порівняннях паритетів купівельної спроможності (ПКС) в умовах лібералізації капітальних операцій та їх зв'язку з процесами глобалізації.
З боку цього ринку позначається вплив на курс зміни попиту іноземних інвесторів на акції російських підприємств. Крім того, в більшості країн поточний курс визначається настроями суб'єктів ринку, економічними очікуваннями і викликаються відповідно з такими оцінками переливами фінансових ресурсів. Але реальна економіка задає там широкі рамки, в діапазоні яких змінюється поточний валютний курс. На російському ж валютному ринку у зв'язку з тим, що фінансова сфера слабко пов'язана з реальною економікою, багато реальні показники визначити просто неможливо.
У міру нормалізації економічного становища вплив реальної економіки на ва-лютно-фінансову сферу і на валютний курс має виявлятися більш чітко, а при відносній вирівнюванні ефективності валютних і фінансових операцій роль власне фі-нансового ринку повинна виявлятися при формуванні короткострокового валютного курсу.
В умовах глобалізації, коли значна частина операцій на російському ринку свя-зана з рухом капіталу, фінансова сфера Росії часто відірвана від реальної економіки, що не дозволяє розглядати єдиний валютний курс рубля як об'єктивний загальноекономічний індикатор.
Збереження розбіжностей між номінальним курсом і показниками реальної еконо-міки небажано, тим більше що економіка не монетизована і не може ефективно нейтралізувати приплив або відплив ресурсів. У такій ситуації економіка стає особливо вразливою від процесів, що протікають у зовнішній сфері, або від дій, що вживаються учасниками ме-ждународного ринку.
Враховуючи традиційно велике значення європейського регіону для Росії, ті зміни, які відбуваються і будуть відбуватися в Європі, очевидно, внесуть корективи в характер зовнішньоекономічних зв'язків нашої країни з державами регіону.
Нові економічні умови внесуть зміни у валютну політику і пов'язані з нею сфери та мають торкнутися такі області, як курсоутворення, політика зовнішніх заімст-вань, управління держборгом, формування валютних резервів та ін І від того, наскільки чітко і оперативно будуть вироблені підходи до основних питань на офіційному рівні, в чому залежатиме подальша узгодженість дій учасників ринку, а також закладені основи для системної довгострокової координації зовнішньоекономічного становища країни в цілому.
В даний час роль і значення європейського регіону для Росії значно пре-сходять ту роль, яку відіграють Сполучені Штати. Тим часом на долар робиться наголос при проведенні валютної та зовнішньоторговельної політики. Зумовлено таке положення цілим ря-дом об'єктивних і суб'єктивних обставин: успадкованим Росією державним дол-гом з переважанням в ньому доларового компонента, традиційним використанням долара в сировинному експорті, використанням його у кредитах МВФ та іншим. Усе разом узяте закріпило за доларом провідну роль у зовнішньоекономічних зв'язках і, як наслідок, на валютному ринку Росії.
В міру розширення використання російськими підприємствами і банками євро в ва-лютні і зовнішньоторговельних операціях доцільно встановлювати котирування рубля по відношенню-нію до євро, минаючи долар. Цей захід сама по собі збільшує інтерес до євро, оскільки створює можливості для арбітражних операцій з боку учасників валютного ринку.
Паралельно з використанням ринкових котирувань рубль / євро необхідно при формуванні валютної політики розраховувати часто застосовуються для аналітичних цілей ін-індекси ефективного курсу рубля з урахуванням частки відповідних країн у зовнішній торгівлі і брати до уваги співвідношення рівнів цін в розглянутих країнах.
Для розширення частки євро на внутрішньому валютному ринку існує необхідність використання важелів, що стимулюють цей процес. Очевидно, що в міру зростання операцій з євро буде автоматично збільшуватися необхідність підтримання більшого їх обсягу в офі-них валютних резервах країни. Ці кошти необхідні як для регулювання курсу рубль / євро, так і для здійснення стерилізаційних та інших операцій, на які традицій-Онно можуть використовуватися валютні резерви.
Само зміна частки євро в резервах може про-виходити як внаслідок об'єктивних економічних процесів, так і в результаті целенаправ-ленній валютної політики.
Необхідно відзначити, що Росія є членом Співдружності Незалежних Держав-дарств (СНД) і взаємодіє з іншими членами співдружності, а значить, проблеми валютних відносин, властиві державам - учасницям СНД, зачіпають і Росію.
Після розвалу «рубльової зони» країни Співдружності Незалежних Держав попхну-лись в чому із загальними проблемами в сфері валютних відносин. Кожна з держав Со-приятельства пройшло схожі етапи економічних реформ: становлення центральних банків, вве-дення національних валют, формування банківської системи, створення фінансового ринку. Виявилися і загальні негативні фактори - розрив міжгалузевих і міжрегіональних державних фінансів, слабкість національної валюти і її заміщення у господарському обороті сильнішою валютою, найчастіше доларом США.
Величезне значення в країнах СНД надається валютній політиці як одному з цін-тральних чинників забезпечення державного суверенітету та соціально-економічної са-мостоятельности.
Аналіз валютної політики країн Співдружності показує, що вона багато в чому зводиться до вибору режиму валютного курсу. Країни СНД пройшли через множинність валютних кур-сов. Першими від неї відмовилися Росія, Молдова і Киргизстан, проте в Таджикистані, туркмени-ністане та Узбекистані ще зберігається множинність валютних курсів. Тут обмежений дос-туп на валютні ринки, застосовується обов'язковий продаж валютної виручки за офіційним курсом, діє державний контроль над зовнішньоторговельними операціями.
Практично всіма країнами СНД, у тому числі і Росією, застосовувався режим плаваю-ного валютного курсу. Причому в одних державах, наприклад в Казахстані та Молдові, валюти перебували у «вільному плаванні», а в інших (Росія, Киргизстан) використовувався режим керованого плаваючого валютного курсу під контролем грошової влади.
За допомогою валютної політики уряди і центральні банки держав стре-мілісь впливати на макроекономічну ситуацію, знизити інфляцію, зупинити спад виробництва. На даний момент можна констатувати, з одного боку, створення в біль-шості держав - учасниць СНД національних грошових систем на чолі з національними валютами з досить передбачуваними умовами конвертації. З іншого боку, проведена валютна політика призвела до знецінення національних валют, їх девальвації, втрати довіри до них і, як наслідок, до втечі від них і доларизації економік.
Для більшості країн Співдружності експорт до країн світу створює резерв валютних надходжень, компенсуючий недолік іноземних інвестицій і що дозволяє в умовах відтоку капіталу зберігати контроль над валютним ринком.
Разом з тим слід зазначити, що для більшості держав Співдружності Росія залишається провідним торговим партнером. Тому подальший розвиток торговельних відносин країн СНД прямо пов'язане зі стабільністю рубля. Його ослаблення істотно підвищує ефективність російського експорту і одночасно знижує ефективність імпорту, що веде до збільшення незбалансованості торгівлі Росії з рядом держав Співдружності, загострює проблему заборгованості та неплатежів. На цьому тлі, на жаль, слід очікувати витіснення національних валют з платіжно-розрахункових відносин.
Високий рівень доларизації грошової системи є, з одного боку, отраже-ням стратегічної слабкості національної грошової одиниці, а з іншого - викликаний потребно-стями господарюючих суб'єктів і населення в міцному валютному «якорі», страх результа -ти їх праці від знецінення. Присутність долара США на валютному ринку держав - учасни-ков СНД - ситуація багато в чому вимушена і є наслідком проведеної державної грошово-кредитної політики.
 Як відомо, Банк Росії будує роботу з резервними активами на основі портфельного підходу, в рамках якого всі засоби розділяються між операційним та інвестиційним портфелями. Операційний портфель включає в себе найбільш ліквідні інструменти грошового ринку і частково ринку капіталів. Засоби інвестиційного портфеля розміщуються у відносно більш довгострокові і відповідно більш дохідні інструменти міжнародного ринку капіталів. 
 Необхідно чітко усвідомлювати, що дедоларизацію російської економіки неможливо здійснити одномоментно, шляхом певних фінансових операцій та маніпуляцій. Вона являє собою складний процес становлення сильної національної економіки, накопичуючи-ня достатніх золотовалютних резервів і реалізації грамотної, продуманої на стратегиче-ську перспективу валютної та грошово-кредитної політики Росії. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "10.4. Валютні відносини в Росії"
  1.  Тема 16 Міжнародна валютна система
      валютна система: етапи розвитку та характеристика сучасного стану. Валютна оборотність. Валютний ринок і валютний курс. Фактори, що визначають валютний курс. Валютна політика та її інструменти. Платіжний баланс: основні статті та структура. Валютна система Росії: проблеми і перспективи розвитку. Закон Російської Федерації «Про валютне регулювання та валютний контроль».
  2.  Стаття 53. Банк Росії є органом державного валютного регулювання і валютного контролю і здійснює цю функцію відповідно до Закону Російської Федерації «Про валютне регулювання та валютний контроль» і федеральними законами
      валютного регулювання і валютного контролю і здійснює цю функцію відповідно до Закону Російської Федерації «Про валютне регулювання та валютний контроль» і федеральними
  3.  Основні терміни і поняття
      валютна система, міжнародна валютна система, золотий стандарт, валютний паритет, золотодевизном система, золотодоларового система, МВФ, МБРР, демонетизація золота, СДР, валютна корзина, валютні ринки, конвертованість, резервні валюти, пряма, зворотне котирування, гнучкі валютні курси, фіксовані валютні курси, девальвація, ревальвація, валютні інтервенції, паритет купівельної
  4.  Стаття 41, Під валютними інтервенціями Банку Росії розуміється купівля-продаж Банком Росії іноземної валюти на валютному ринку для впливу на курс рубля і на сумарний попит і пропозиція грошей
      валютними інтервенціями Банку Росії розуміється купівля-продаж Банком Росії іноземної валюти на валютному ринку для впливу на курс рубля і на сумарний попит і пропозиція
  5.  Глава 23. Міжнародні валютні відносини
      валютної системи. Валютний ринок і валютне регулювання. Основні форми конвертованості валют і умови їх формування Мета теми - розкрити сутність міжнародної валютної системи в процесі її еволюції, з'ясувати зміст валютного ринку та валютного регулювання, а також основних форм конвертованості валют, валютних
  6.  Терміни і поняття
      валютна система Національна валютна система Міжнародні розрахунки Резервні валюти Золотий (золотомонетний) стандарт Золотовалютний стандарт (Бреттон-Вудська валютна система) Система плаваючих курсів Валюта Валютний ринок Валютний кошик Валютний курс Пряма і зворотна котирування Валютний арбітраж Курс покупця і курс продавця Крос-курс Курс «спот »Курс
  7.  Питання для закріплення матеріалу
      валютний ринок і хто є його учасниками? 2.) З якою метою обмінюються валюти? 3. Назвіть основні функції міжнародного валютного ринку. 4.) Чому комерційні банки займають визначальні позиції на валютному ринку? 5. Який часовий режим роботи міжнародного валютного ринку? 6J Дайте визначення спот-ринку і спот-курсу. 7 Що таке котирування і які види котирувань
  8.  РЕЗЮМЕ
      валютно-фінансові та банківські організації займають важливе місце в системі міжнародних економічних відносин. Деякі організації (МВФ) є універсальними. Радикальні зміни в світовому господарстві на рубежі 80-90-х років привели до необхідності адаптації міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій до нових умов діяльності. Зросло значення регіональних
  9.  Основні поняття
      валютний ринок - Учасники міжнародного валютного ринку - Біржовий ринок - Міжбанківський ринок - Спот-ринок - Терміновий (форвардний) ринок - Валютний (обмінний) курс - Котирування валюти - Пряме котирування - Зворотній (непряма) котирування - Спот-курс - Спред - Базисні пункти (піпса) - «Велика фігура» - Крос-курс - Дата укладання угоди - Дата валютування
  10.  Питання для повторення
      валютного курсу як економічної категорії? 2. У чому відмінність реального від номінального обмінного курсу? 3. Який зв'язок валютного курсу і ППС, в чому причини їх розбіжності? 4. Які фактори свідчать про те, що занижений або завищений валютний курс? 5. Чому країни з перехідною економікою віддають перевагу гнучкого валютного
  11.  РЕЗЮМЕ
      валютних ринках. Міжнародний валютний ринок являє собою сукупність національних, регіональних і світових валютних ринків. У 80-х і першій половині 90-х років обсяг операцій міжнародного валютного ринку зростав швидкими темпами. На валютних ринках відбуваються валютні операції з негайною поставкою валюти, а також різні види термінових операцій. При здійсненні операцій з валютою
  12.  РЕЗЮМЕ
      валютні відносини є однією з найбільш динамічно розвиваються форм міжнародних економічних відносин. Грошові одиниці країн стають валютою, коли використовуються в міжнародних економічних відносинах. Залежно від ступеня свободи обміну національної валюти на іноземну, розрізняються вільно конвертовані (вільно використовувані), частково конвертовані і неконвертовані
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний