Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

Стабілізація пошкодила економіці


В результаті стабілізації економічна ситуація в Росії погіршилася. Замість «проходження дна» в національному господарстві зазначалося поглиблення спаду. Дії влади щодо поліпшення фінансового становища великих компаній не оздоровили економіку. Ідентична політика, що проводиться в світовому масштабі, також виявилася шкідливою. Влиті у фінансовий сектор грошові ресурси лише замаскували розвиток кризи. Покинуті на підтримку стабілізації кошти пішли на біржу і на сировинні ринки, привівши до зростання цін і тим самим послабивши реальну економіку.
Економічні перспективи влітку не виглядали обнадійливими. Скорочення промислового виробництва в Росії могло прискоритися. Також імовірно було подальше зниження сировинного експорту. Внутрішній ринок продовжував стискатися. Додаткові витрати уряду на продовження фінансової стабілізації не привели до вичерпання валютних резервів, хоча дефіцит бюджету і досяг 10% ВВП. Розвитку негативних процесів в підставі економіки це не зупинило. Країна потребувала зміні антикризової стратегії, але мала лише стару політику консервації.
Основной декларований принцип державної політики протидії кризі полягав у тому, щоб економити і чекати.
Виходило тільки друге, чому сприяли успіхи адміністрації Обами в заморожуванні кризи ціною доларової емісії і роздачі коштів корпораціям. У майбутньому цей «блискучий» метод боротьби з проблемами в економіки загрожував привести до значної інфляції і підірвати позиції долара як міжнародної валюти № 1. Реальна російська антикризова практика слабо відрізнялася від американської. Вона полягала в підтримці монополій і надій на припинення скорочення світової торгівлі. Останні харчувалися насамперед звістками про міжнародний взаємодію у боротьбі з кризою.
Надії, покладені на виділювані країнами за рішенням G20 $ 5 трлн. як засіб подолання кризи, не судилося виправдатися. Закінчення стабілізації могло серйозно затягнутися. Але поки базисні проблеми викликали кризу не були усунені не могло бути й мови про перемогу над «світовим злом» ні ціною $ 5 трлн. виділених бізнесу, ні ціною великих коштів. Перспективу кризи можна було оцінити так: він продовжить розвиватися спочатку приховано, а потім прискорено, коли надруковані гроші будуть витрачені і викличуть в результаті інфляції подальше погіршення положення рядових споживачів.
Росія повинна була сама шукати вихід з кризи.
Необхідно було розвивати внутрішній ринок і виробництво на нього орієнтоване. Експортні перспективи були поганими, як б не обнадіювала стабілізація у фінансовій сфері. Однак верхи не могли без потужного натиску знизу навіть відступити від свого старого курсу. Замість підтримки споживчого попиту вони вказували на макроекономічну ситуацію не сприяє «порожнім щедротам».
Величезні витрати російської влади на підтримку фінансової стабілізації не зупинили загальний розвиток кризи в країні навіть тимчасово. Продовжувалося навесні і влітку 2009 року ослаблення споживачів мало забезпечити подальше падіння ВВП. У країні швидко дорожчали продовольчі товари. За розрахунками Центру аналітичних досліджень кадрового холдингу "Анкор" реальні доходи росіян у великих містах впали в першому кварталі 2009 року на 40%. Кількість безробітних становила більше 10% від працездатного населення і продовжувало збільшуватися всупереч офіційній статистиці. Знижувався також сировинний експорт. Вивезення з Росії газу скоротився в першому триместрі 2009 року на 53,3%.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стабілізація пошкодила економіці "
  1. Терміни і поняття
    стабілізація Монетарний підхід до фінансової стабілізації Немонетарний підхід до фінансової стабілізації Структурна політика Ортодоксальний сценарій макроекономічної стабілізації Гетеродоксний сценарій макроекономічної стабілізації« Монетарний якір » Інституційні перетворення Інституційні лакуни Структурна
  2. Інструменти макроекономічної стабілізації
    стабілізації є: 1) скорочення (у кращому випадку ліквідація) дефіциту консолідованого державного бюджету до рівня нижче 5% ВВП; 2) проведення жорсткої грошово-кредитної політики (припинення пільгового кредитування центральним банком дефіциту держбюджету, встановлення процентних ставок за кредитами центрального банку комерційним банкам вище рівня інфляції тощо), 3)
  3. Ортодоксальний і гетеродоксний сценарії макроекономічної стабілізації
    стабілізації доповнюється використанням «якоря» шляхом фіксації рівня номінальної заробітної плати. Важливою умовою реалізації гетеродоксного сценарію є соціальне партнерство між урядом, працею і капіталом в галузі контролю над цінами і заробітною платою. У ході макроекономічної стабілізації відбувається перехід від системи з м'якими бюджетними обмеженнями до системи жорстких
  4. Запитання для самоперевірки
    стабілізації в перехідній економіці: а) свобода приватнопідприємницької діяльності, б) скасування державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність; в) підвищення позичкового відсотка понад рівня інфляції? 3. Якими проблемами в перехідній економіці має займатися держава: а) здійснювати імпорт продовольчих товарів; б) надавати допомогу комерційному банку,
  5. Проблема макроекономічної стабілізації в перехідний період
    стабілізацією. Її центральний елемент - боротьба з інфляцією. Показником успіху стабілізаційних заходів у цій галузі вважається зниження щорічного приросту індексу споживчих цін до 30% і нижче. Для проведення ефективної стабілізаційної політики необхідно розуміння специфіки інфляції в перехідний період, яка знаходиться під впливом як монетарних, так ц немонетарних чинників (див. гл.
  6. Деякі рекомендації
    стабілізації зайнятості буде побудована з урахуванням наукових рекомендацій, вона допоможе вирішити багато складні проблеми і створити реальну основу для підвищення ефективності роботи компанії. Для того щоб допомогти у формуванні дієвих програм управління трудовими ресурсами, хотілося б сформулювати ряд рекомендацій. 1. Необхідна чітка цільова орієнтація і взаємозв'язок загальних цілей: підвищення
  7. 3. Регулювання інфляції
    стабілізацією доходів. Інструменти управління процесом інфляції різняться в залежності від її характеру і рівня, особливостей господарської обстановки, специфіки господарського механізму. В цілому в розвинених країнах (зокрема, в США та більшості країн Західної Європи) темп інфляційного зростання (після періоду післявоєнної стабілізації) вдається утримувати в досить вузьких
  8. Терміни і поняття
    стабілізація Демонополізація
  9. Висновки
    стабілізації. Її головною метою є придушення (або запобігання) високої інфляції, а також пом'якшення (або недопущення) трансформаційного спаду. 3. Склалися два основних підходи до фінансової стабілізації, в основі яких лежать різні уявлення про природу інфляції в перехідній економіці. Відповідно з монетарним підходом інфляція цілком залежить від темпів приросту грошової
  10. Політика, спрямована на стабілізацію еко-номіки, передбачає прийняття рішення про зміни
    стабілізацію еко-номіки, передбачає прийняття рішення про зміни пропозиції грошей, державних витрат або податків. Чому політикам працю-но розрахувати свої сили? 3. Припустимо, що суб'єкти економіки внезап-но вирішили обмежити свої витрати доходами. а. Як дане рішення позначиться на економіці, якщо Центральний банк слідував правилу збільшення грошової пропозиції на 3
  11. 29.2.2. Економічна політика
    стабілізації і політика структурної
  12. МАКСИМАЛЬНИЙ ЗБИТОК
    зашкодити вашій
  13. 27. ПРОБЛЕМИ І ТЕОРІЇ перехідною економікою
    стабілізації фінансів і
© 2014-2022  epi.cc.ua