Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.Я. Иохин. Економічна теорія, 2006 - перейти до змісту підручника

Регулювання розвитку соціальної сфери

Якщо говорити про чисто соціальній сфері, то вона включає в себе насамперед відтворення людського фактора, яке охоплює систему загальної та професійної освіти, духовно-культурної освіти, підготовки та перепідготовки кадрів з орієнтацією на що з'являються тенденції структурних зрушень у національній економіці, забезпечення зайнятості та створення умов для відтворення нової генерації працівників майбутнього суспільства. До даного блоку соціальної сфери тісно примикає і охорона здоров'я, і соціальне забезпечення.
Особливо важливе значення вони набувають на первісною та завершальній стадіях процесу відтворення людського фактора, так як у першому випадку мова йде про забезпечення майбутнього здоров'я, освіти та культури, у другому - про елементарний захист старості.
Звичайно, і охорона здоров'я, і соціальне забезпечення є цілком самостійними сферами, що відповідають завданням медичного обслуговування населення, турботи про непрацездатних та інвалідів, розвитку спорту, культури, дозвілля, забезпечення екологічної, санітарної безпеки суспільства.
Безсумнівно, що розвиток соціальної сфери вимагає колосальних фінансових ресурсів, самостійних об'єктів діяльності, інфраструктури, кадрів та їх якісного відтворення.
Як ми вже знаємо, тут мало інтересу для приватного підприємництва, хоча його участь і не виключається. Основний тягар з підтримки і розвитку соціальної сфери лягає на державний бюджет і позабюджетні фонди. На цій підставі робляться висновки про позаекономічному, позаринкових характер даної сфери.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Регулювання розвитку соціальної сфери "
  1. 1. Зміст, функції та основні напрямки соціальної політики
    регулювання соціально-економічних умов життя суспільства. Соціальна політика - діяльність інститутів держави, спрямована на забезпечення умов для підвищення добробуту (рівня життя) членів суспільства, на створення соціальних гарантій і на формування економічних стимулів для участі в суспільному виробництві. Мета соціальної політики держави - формування соціально
  2. Контрольні питання
    регулювання: що заохочувати і що обмежувати? 5. Дайте визначення природної монополії. Назвіть сфери діяльності (виробництва), які характеризуються такого роду монополізацією. Поясніть, з чим це пов'язано. 6. Перерахуйте основні моделі регулювання природних монополій і дайте їх коротку характеристику. 7. У чому подібність і відмінності регулювання природної монополії
  3. Інститути державного регулювання перехідної економіки
    регулювання. Держава відходить від безпосереднього втручання в господарську діяльність підприємств, що тягне за собою обмеження функцій і поступову ліквідацію галузевих органів управління - міністерств і відомств. Директивне планування трансформується в соціально-економічне прогнозування. Бюджетне і податкове регулювання стає прерогативою парламенту.
  4. 3. Зовнішні ефекти і деятельностьУправленія з охорони навколишньогосередовища (EPA)
    регулювання: контролю за за-забрудненням навколишнього середовища. Ми почнемо з обо-снования економічних аргументів на користь держав-ного регулювання забруднення-окрркающейсреди. Потім ми обговоримо те, як Управління поохране окрркающей середовища (EPA) підійшло до рі-нію стоїть перед ним завдання, і завершимо Параг-раф обговоренням можливостей реформи в цій області
  5. ЛІТЕРАТУРА
    соціальної сфери. Ка зань, 1996. | Бабич AM, Єгоров О.В., Жильцов Є.М. Соціальна сфера в умовах переходу до ринку. М.: РАГС, 1993. Савченко П.В., Федорова М.М. Проблеми розробки соціальної стратегії в Росії / / Проблеми теорії і практики управління. 1994. № 6. Савченко П.В. Соціальні пріоритети: проблеми та рішення / / Економіст. 1995. № 5. Соціально-трудова сфера Росії в
  6. Поєднання лібералізації і протекціонізму у зовнішньоекономічній політиці
    регулюванням це дає можливість здійснювати гнучкі протекціоністські заходи по відношенню до деяких галузях і сферах. Не можна забувати і про те, що у всіх країнах, навіть розвинених, для іноземного капіталу існують закриті або обмежені для його додатки галузі і сфери, особливо це відноситься до оборонної промисловості, транспорту і багатьом іншим галузям сфери послуг. Можна зробити
  7. 54. Регульовані ринки
    регулюванню. Зовнішнім джерелом регулювання виступає держава або уповноважені ним на це органи. Методом для регулювання є державне регулювання ринку - система методів нормативно-правового, адміністративного та економічного регулювання ринку, яка здійснюється уповноваженими державою органами. Нездатність в деяких ситуаціях ринку до саморегуляції викликає
  8. 4. Форми державного регулювання економіки
    регулювання економіки: короткострокове антициклічне регулювання (кон'юнктурна політика) і середньострокове і довгострокове цільове регулювання (воно включає структурну політику і політику загального стимулювання економічного зростання на певну
  9. ЛІТЕРАТУРА
    соціально-культурної сфери. Казань: ППО ім. К.Якуба, 1996. Бабич AM, Єгоров О.В., Жильцов Є.М. Економіка соціального страхування. М.: МГТУ їм . М.Баумана, 1997. Жильцов Є. Н. Основи формування господарського механізму в сфері послуг. М.: Изд-во МГУ, 1991. Пик В.Д. Соціальне страхування: історія, проблеми, шляхи вдосконалення. М.: йн- т праці, 1994. Про державних позабюджетних
  10. Позиції держави
    регулювання через грошово-кредитну та бюджетну політику, федеральну контрактну систему. Загалом держава виконує суспільно значимі функції, які або не приносять швидкого доходу або не є оптимальними для приватних господарюючих суб'єктів. Витрати центральної адміністрації знаходяться на середньосвітовому рівні (1980 р. - 17%, 1998 р. - 20,4% ВВП). В 90-ті роки роль держави в
  11. 6.3. Колективно-договірне регулювання заробітної плати
    регулювання заробітної плати, формуючого її як ціну робочої сили на ринку праці та забезпечує оптимальне поєднання інтересів роботодавців і працівників при активному сприянні цим процесам з боку держави, передбачає поряд з розглянутими вище заходами по прямому і непрямому державному впливу на рівень і диференціацію оплати праці використання
  12. Контрольні питання
    регулювання нині? 3. Які принципи розробки кодексу з питань державного
  13. 94. Проблеми і теорії перехідної економіки.
    регулювання в умовах перехідної економіки. Проблема поєднання ринкового та державного регулювання в процесі реформування. 3 . Проблема фінансової та виробничої стабілізації. Причини, характер трансформаційної кризи, шляхи її подолання. Передумови і фактори економічного зростання. 4. Характер і зміст інституційних перетворень. Особливості управління в
  14. Контрольні питання
    регулювання соціально-трудових відносин? 2. Які взаємоузгоджені стандарти в галузі регулювання оплати праці доцільно передбачати в генеральній угоді? 3. Яке місце в регулюванні оплати праці займають галузеве і територіальне угоди? 4. Які основні питання у сфері оплати праці покликаний відображати колективний договір, що укладається на
  15. 5. Соціальне регулювання
    розвитку народного господарства, не можна не помітити тісний переплетеність економічних і соціальних відносин. Вона зумовлена насамперед тим, що процес суспільного відтворення не може нормально протікати поза взаємодії його економічних і соціальних сторін. Це відноситься до відтворення та суспільного продукту, і людини. Будучи головною продуктивною силою суспільства і
  16. Непряме регулювання ринку робочої сили
    регулювання даного ринку: податкова, грошово-кредитна і амортизаційна політика уряду. Крім того, чималий вплив на ринок праці надає і законодавство в галузі соціального забезпечення, трудових відносин, цивільних прав і т.п. У США, наприклад, велика частина такого роду законів була прийнята в 30-х рр.. Заходи непрямого регулювання ринку робочої сили одночасно є
© 2014-2022  epi.cc.ua