3. Регіональні фінанси
і соціальному розвитку територій
Однією з найважливіших складових частин фінансової системи держави є регіональні фінанси, які охоплюють регіональні бюджети адміністративно-територіальних одиниць і фінанси суб'єктів господарювання, які використовують для задоволення потреб регіонів. Регіональні фінанси забезпечують фінансування широкого кола заходів, пов'язаних із соціально-культурним та комунально-побутовим обслуговуванням населення. Таким чином, регіональні фінанси - це система економічних відносин, за допомогою якої розподіляється і перерозподіляється національний дохід на економічний і соціальний розвиток територій.
В останні десятиліття у багатьох державам спостерігається регіоналізація економічних і соціальних процесів. Все в більшій мірі функції регулювання цих процесів переходять від центральних рівнів державної влади до регіональних. Тому роль регіональних фінансів посилюється, а сфера їх використання розширюється. Величина регіональних фінансів зростає, і в багатьох країнах вона становить превалирующую частина фінансових ресурсів держави.
Через регіональні фінанси держава активно проводить соціальну політику. На основі надання регіональним органам влади коштів для їх бюджетів здійснюється фінансування муніципального народної освіти, охорони здоров'я, комунального обслуговування населення. При цьому коло фінансованих заходів розширюється. За рахунок коштів регіональних бюджетів стали фінансуватися не тільки загальноосвітні школи, а й вищі навчальні заклади, великі об'єкти охорони здоров'я, заходи з внутрішньої безпеки, правопорядку, охорони навколишнього середовища та ін
За допомогою регіональних фінансів держава здійснює вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій, які в результаті історичних, географічних, військових та інших умов відстали від інших районів країни. З цією метою розробляються регіональні програми. Кошти на їх здійснення формуються за рахунок джерел доходів бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також податків вищестоящих бюджетів. Регіональним бюджетам виділяються відрахування від державних податків, але найчастіше субвенції, тобто фінансові ресурси, що надаються з вищих бюджетів на певні цілі (розвиток охорони здоров'я, дорожнє будівництво, комунальні об'єкти тощо).
Регіональні фінанси - це не тільки система економічних відносин. Вони є і сукупністю грошових засобів, що використовуються на економічний і соціальний розвиток територій. Головним напрямом використання регіональних фінансів є фінансове забезпечення соціальної і частково виробничої інфраструктури. Основним джерелом її фінансування стали бюджетні асигнування та кошти суб'єктів господарювання (підприємств, організацій). У Російській Федерації до таких бюджетам відносяться бюджети республік у складі РФ, країв, областей, автономних округів, районів, міст, районів у містах, селищних і сільських органів самоврядування.
У сучасних умовах все більшою мірою регіональні органи влади покликані забезпечити комплексний розвиток регіонів, пропорційний розвиток виробничої та невиробничої сфер на підвідомчих територіях. Значно зростає їх координаційна функція в економічному і соціальному розвитку регіонів. Це викликає необхідність подальшого розширення і зміцнення фінансової бази регіональних органів влади, вирішення ряду проблем, пов'язаних з удосконаленням методів формування та використання фінансових ресурсів регіонів.
Однією зі складових регіональних фінансів є кошти суб'єктів господарювання. До таких засобів відносяться, по-перше, фінансові ресурси підприємств, що знаходяться в муніципальній власності. Найчастіше це комунальні підприємства. По-друге, фінансові ресурси підприємств, фірм, організацій, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних і житлово-комунальних об'єктів. У нашій країні, особливо в нових містах, що виникли на базі підприємств, що будуються, нерідко майже вся соціальна інфраструктура знаходиться у відомчому підпорядкуванні. Тому в загальному обсязі регіональних фінансів превалюють кошти підприємств, що направляються на соціальний розвиток. Третім компонентом регіональних фінансів є територіальні позабюджетні фонди. Джерелами формування таких фондів служать позикові ресурси, добровільні внески підприємств і населення, спеціальні збори, наприклад страхові, надходження з централізованих позабюджетних фондів, наприклад пенсійного та ін Позабюджетні фонди найчастіше мають цільове призначення.
Регіональні бюджети - головна фінансова база регіональних органів влади
Фінансовою базою регіональних органів влади є їх бюджетів. Бюджетні та майнові права, надані цим органам, дають можливість складати, розглядати, затверджувати і виконувати свої бюджети, розпоряджатися переданими в їх ведення підприємствами й отримувати від них доходи.
Регіональні бюджети є одним з головних каналів доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва. Через ці бюджети суспільні фонди споживання розподіляються між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення. Крім того, з таких бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої та харчової промисловості, комунального господарства, обсяг продукції і послуги яких також є важливим компонентом програми підвищення народного добробуту.
Економічна сутність регіональних бюджетів проявляється в їх призначенні. Ці бюджети виконують такі функції: формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності регіональних органів влади; розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства; контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій та установ, підвідомчих цим органам влади.
Важливе значення мають регіональні бюджети у здійсненні загальнодержавних економічних і соціальних завдань - в першу чергу в розподілі державних коштів на утримання і розвиток соціальної інфраструктури суспільства.
Розподіл та доведення до населення вироблених благ здійснюється через бюджетну систему. Як відомо, через бюджет формується значна частина суспільних фондів споживання. При цьому на народну освіту і професійну підготовку кадрів з регіональних бюджетів виділяється більше 65% всіх бюджетних коштів, на охорону здоров'я - понад 80%, на соціальне забезпечення - близько 90%, на житлово-комунальне господарство - 100%. В даний час число регіональних бюджетів становить 29,3 тис. Їх обсяг (за витратами) в 1995 р. наблизився до 150 трлн руб., Або приблизно 50% консолідованого бюджету Російської Федерації.
Доходи регіональних бюджетів. На регіональні органи влади покладено важливе завдання по втіленню в життя державних соціально-економічних реформ. Фінансування заходів з обслуговування населення у вирішальній частині проводиться за рахунок коштів цих бюджетів. Здійснення державної програми в галузі соціального розвитку вимагає великих матеріальних і фінансових ресурсів. Доходи регіональних бюджетів формуються за рахунок закріплених і регулюючих джерел доходів.
Термін закріплення, або власні, доходи означає, що ці кошти належать суб'єкту бюджетного права, тобто повністю або у твердо фіксованій частці на постійній чи довгостроковій основі надходять до відповідного бюджету, минаючи вищестоящі бюджети. Основу закріплених доходів регіональних бюджетів складають податки республік у складі РФ, податки країв, областей, автономних округів, місцеві податки. Роль більшості цих податків незначна.
Перспективним є і земельний податок. Мета його - сприяти підвищенню рівня благоустрою територій населених місць. Крім того, він служить економічним важелем, який сприяє підвищенню ефективності використання землі, і джерелом відшкодування витрат місцевих бюджетів на освоєння та облаштування територій населених пунктів.
Регіональні органи зацікавлені у закріплених джерелах доходів. Вони дозволяють ширше проявляти господарську ініціативу, домагатися збільшення платежів до бюджету, надавати економічний вплив на підприємства. Постійно збільшуються витрати регіональних бюджетів при недостатньому зростанні обсягу закріплених доходів викликали необхідність наділення засобами цих бюджетів. Це здійснювалося головним чином за рахунок регулюючих джерел, тобто коштів, що надійшли з джерел вищестоящих бюджетів.
До регулюючим доходів відносяться всі фінансові ресурси, використовувані для збалансованості витрат і доходів регіональних бюджетів. Таким чином, до числа цих доходів входять:
- відсоткові відрахування від податків вищестоящих бюджетів;
- дотації, тобто кошти, які передаються у твердій сумі з вищестоящих бюджетів у нижчестоящі;
- субвенції, тобто кошти, які передаються у твердій сумі з вищестоящих бюджетів у нижчестоящі на строго визначені цілі;
- кошти, отримані з вищестоящого бюджету в процесі виконання бюджету.
Відповідно до Закону РФ "Про основи податкової системи" в число головних регулюючих доходів регіональних бюджетів входять відрахування: від податку на додану вартість; від акцизів; від податку на прибуток підприємств, господарства, за ставками, визначеним законами.
Нормативи відрахувань, регулюючих доходи, затверджуються вищестоящими регіональними органами влади в залежності від загальної суми витрат регіонального бюджету та обсягу їх закріплених доходів. За обсягом і економічним значенням регулюючі доходи займають провідне становище в доходах регіональних бюджетів. Їх роль полягає не тільки в забезпеченні фінансовими ресурсами регіональних органів влади, а й у підвищенні їх зацікавленості в мобілізації коштів до вищестоящого бюджету, у підвищенні ефективності суспільного виробництва на підвідомчій їм території.
Так як темпи зростання витрат регіональних бюджетів перевищують темпи їх доходів (незважаючи на відрахування від регулюючих податків), іноді виникає необхідність у дотаціях з вищестоящого бюджету. Потрібно відзначити, що дотація та субвенція як методи наділення фінансовими ресурсами регіональних бюджетів недосконалі. Вони позбавлені стимулюючих якостей і створюють у регіональних органів утриманське настрій. Така практика передачі коштів не сприяє розвитку їхньої господарської ініціативи, знижує їх вплив на виявлення економічних резервів у підвідомчому їм господарстві, зменшує можливості перевиконання доходної частини їх бюджетів, послаблює фінансовий контроль.
Проте, відзначаючи всі негативні сторони дотації та субвенції, повністю виключити їх як методи наділення регіональних бюджетів необхідними засобами не можна. При формальному підході до вирішення проблеми ліквідації дотаційності цих бюджетів і передачу їм у великих розмірах відрахувань від нестійких джерел доходів їх положення може бути погіршене. Це може привести до постійних касовим розривів і необхідності багаторазового звернення за позиками з вищих бюджетів. В цілому це призведе до ускладнення у фінансуванні планових заходів. Тому, мабуть, не скрізь і не завжди слід прагнути до заміни дотації якими засобами. Представляється, що дотація може мати місце в тих населених пунктах, де в силу історичних умов і проведеної політики в галузі охорони навколишнього середовища, історичних пам'яток та інших причин економічний потенціал не може бути розширений в таких розмірах, щоб забезпечити територіальне формування доходів. Місцеві ж джерела не в змозі покрити необхідні витрати. Прикладом можуть служити міста і селища-курорти, міста - історичні та архітектурні заповідники та ін Субвенції ж слід видавати цільовим призначенням на певні заходи, на здійснення яких па місцях не вистачає засобів.
Витрати регіональних бюджетів. Розвиток економічного потенціалу країни, збільшення населення, процес урбанізації є основними чинниками збільшення числа і обсягу регіональних бюджетів. Зростання регіональних бюджетів безпосередньо пов'язаний з урбанізацією, тобто розширенням соціально-побутової інфраструктури. У загальному обсязі регіональних бюджетів постійно збільшується питома вага міських і селищних бюджетів. Зростання міських поселень, збільшення числа міських жителів, зростання великих міст, де бюджетні витрати на одного жителя в 5-7 разів вище, ніж у малих містах, тягнуть за собою збільшення витрат міських бюджетів, темпи зростання яких випереджають темпи зростання ланок місцевих бюджетів.
Найбільш яскраво наслідки економічних і соціальних процесів відображаються на видатковій частині регіональних бюджетів. Збільшення числа поселень, особливо в нових районах освоєння, здійснення заходів щодо розвитку житлово-комунального господарства та поліпшення благоустрою населених місць тягнуть розширення витрат регіональних бюджетів. Зростання витрат пов'язано як з новим будівництвом, так і з підвищенням рівня витрат на утримання об'єктів житлово-комунального та культурно-побутового призначення.
В даний час одним з головних напрямів використання фінансових ресурсів має бути фінансування розвитку місцевої виробничої бази як основи для отримання в майбутньому власних доходів.
Регіональним органам підвідомча переважна частина соціально-культурних установ і в першу чергу заклади народної освіти і охорони здоров'я. Тому специфікою витрат регіональних бюджетів є значне переважання в них витрат на соціально-культурні заходи. Якщо в крайових, обласних і міських бюджетах вони складають приблизно половину всіх витрат, то в районних, селищних і сільських бюджетах - 60-86%.
Розвиток урбанізації проявляється в прискорених темпах зростання витрат регіональних бюджетів на фінансування народного господарства. Ці витрати мають тенденцію до збільшення у зв'язку із зростанням і ускладненням місцевого господарства, розширенням житлово-комунального будівництва, підвищенням вартості основних фондів комунального господарства та рівня його технічного оснащення. Зростання населених пунктів веде до подовження комунікацій, до збільшення експлуатаційних витрат. Переважне зростання великих міст, де витрати в розрахунку на одного жителя вище, - також важливий фактор зростання видатків місцевих бюджетів. Не слід ігнорувати і той факт, що з розвитком урбанізації ростуть потреби мешканців малих міст, селищ і сільських поселень, де все в більших масштабах розвивається комунальне господарство, торгівля і т. д.
Розвиток продуктивних сил, зростання виробництва нових видів хімічної та біологічної продукції, хімізація сільського господарства, збільшення кількості міст і міського населення підсилюють навантаження на природу, призводять до різких порушень природного середовища. Це негативно позначається на умовах життя населення і вимагає, в свою чергу, збільшення витрат суспільства на підтримку необхідного стану навколишнього середовища. Тому однією з постійно зростаючих статей витрат регіональних бюджетів є асигнування на охорону навколишнього середовища.
Однією з актуальних проблем є поліпшення благоустрою наших міст і сіл. Цьому має сприяти більш раціональне використання виділених на ці цілі бюджетних асигнувань. Доцільно розбити міські території на ділянки і давати підряди на їх обслуговування на конкурсній основі міським спеціалізованим організаціям з благоустрою, кооперативам.
Фінансові ресурси підприємств, що направляються на розвиток регіону
Найважливіша складова частина фінансового забезпечення населених місць, розвитку та утримання в них виробничої і соціальної інфраструктури - кошти підприємств і господарських організацій. Головним джерелом формування коштів підприємств, призначених для соціально-побутової інфраструктури, є їх прибуток. З прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств, формуються цільові фонди, в тому числі фонди соціального розвитку. Сама назва цього фонду свідчить про головну його мети - розвитку соціальної сфери. За рахунок коштів цих фондів колективи підприємств задовольняють свої потреби у житлі, соціально-культурних і побутових послугах.
Значний обсяг фінансових ресурсів підприємств спрямовується на утримання підвідомчих їм об'єктів житлово-комунального та культурно-побутового призначення. Доходи, одержувані від експлуатації підприємств, що виробляють деякі послуги, не покривають витрат на їх утримання. Тому за рахунок прибутку промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств покриваються збитки відомчого житлово-комунального господарства і витрати на утримання соціально-культурних установ.
Розвиток промисловості в міських поселеннях супроводжується, як правило, зростанням числа їх мешканців. І те, і інше веде до збільшення навантаження на міські комунікації, що вимагає їх реконструкції і збільшення експлуатаційних витрат. Однак регіональні органи влади не завжди мають для цього необхідними ресурсами. Все це змушує їх звертатися за допомогою до підприємствам, що знаходяться на підвідомчій їм території. Підприємства виділяють матеріальні, фінансові та трудові ресурси на загальноміські заходи. Керівники підприємств самі розуміють, що нормальна робота їх підприємств, рівень продуктивності праці значною мірою залежать від стану соціальної інфраструктури міста. Тому промислові підприємства беруть на себе частину турбот з утримання міського господарства.
В останні десятиліття в практику господарської роботи на місцях широко впроваджується метод пайової участі підприємств у створенні об'єктів інфраструктури. Така форма участі коштів відомств викликана зростанням потреби в інфраструктурі, підвищенням її технічної оснащеності, недостатністю коштів у деяких підприємств для спорудження окремих інфраструктурних об'єктів. Наприклад, у містах вже неможливо будівництво невеликих житлових будинків. Раніше такі будинки будували багато, в тому числі і дрібні підприємства. Сучасні об'єкти соціально-побутової інфраструктури не тільки значні за потужністю, але і вимагають складного інженерно-технічного оснащення, що вже непосильно для окремих підприємств-забудовників. Все частіше підприємства стали об'єднувати свої кошти із засобами регіональних органів. Подібна форма використання коштів підприємств прогресивна і перспективна. Вона сприяє кооперації ресурсів відомств і регіональних органів, більш раціонального їх використання, комплексності забудови міських масивів, більш швидкому досягненню економічного і соціального ефекту від вкладених коштів.
Але в той же час треба відзначити, що в умовах становлення ринкових відносин і економічної кризи багато підприємств з метою зниження собівартості своєї продукції та підвищення конкурентоспроможності пішли по шляху не тільки скорочення виділення коштів на загальнорегіональному заходи, а й відмови від підвідомчих об'єктів соціально-культурного та комунально-побутового призначення. Тим самим посилюється навантаження на регіональні бюджети за змістом і розвитку соціальної інфраструктури.
Слід вважати, що після виходу країни з економічної кризи з зміцненням свого фінансового становища підприємства з метою соціальної захищеності своїх трудових колективів і поліпшення умов проживання їх у населених пунктах будуть збільшувати виділення коштів на соціальну інфраструктуру і здійснення общерегіональних заходів. Все це призведе знову до підвищення значення коштів підприємств у регіональних фінансах.
Регіональні позабюджетні фонди
У зв'язку з розширенням для регіональних органів влади можливостей щодо об'єднання коштів підприємств та місцевих бюджетів на розвиток соціальної інфраструктури актуальною стала проблема місця об'єднання цих коштів. Одним з можливих шляхів концентрації коштів підприємств на фінансування общерегіональних заходів стало утворення територіальних позабюджетних фондів економічного і соціального розвитку.
Позабюджетний фонд місцевого органу влади може формуватися за рахунок:
- добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, організацій, коштів самооподаткування населення;
- доходів від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей, аукціонів;
- залучення на добровільній основі коштів підприємств, колгоспів, кооперативів, інших громадських організацій і громадян;
- штрафів за забруднення навколишнього середовища, псування об'єктів історико-культурного призначення та ін
Такі фонди створюються на підставі рішень регіональних представницьких органів, відповідно до яких виконавчі органи відкривають у банках спеціальні рахунки для зберігання коштів, що надходять до фондів. Для управління фондом створюється колегіальний орган, що складається з представників регіональних органів влади та зацікавлених підприємств і організацій. Колегіальний орган приймає рішення про використання коштів фонду.
Мобілізовані в такі фонди кошти можуть бути спрямовані на витрати: пов'язані з будівництвом на кооперативних засадах об'єктів соціально-культурного призначення, не заплановані в бюджеті на поточний рік (головним чином на витрати з благоустрою); пов'язані із збільшенням поточних витрат бюджету (за винятком лімітованих витрат), а також фінансуванням планових витрат у разі невиконання планового розміру доходів; пов'язані з перевитратами встановлених кошторисів і нормативів (наприклад, перекриття встановлених кошторисних витрат на будівництво, поповнення встановлених нормативів власних оборотних коштів підвідомчим підприємствам та інші незаплановані витрати).
Кошти, отримані за рахунок внесків підприємств, повинні, як правило, використовуватися на створення та утримання об'єктів загальнорегіонального призначення.
Створення фондів розвитку місцевого господарства в населених пунктах сприяє:
- концентрації коштів підприємств і регіональних органів на розвиток соціально-побутової інфраструктури;
- посилення матеріальної зацікавленості регіональних органів в результатах своєї господарської діяльності;
- зміцненню фінансових ресурсів регіональних органів влади, що додасть необхідну стійкість їх фінансової базі при виконанні покладених на них функцій і планових завдань;
- більш ефективному використанню матеріальних і фінансових ресурсів нашого суспільства;
- посилення економічної зв'язку регіональних органів з підприємствами, розташованими на підвідомчій їм території;
- звільненню підприємств від виконання не властивих їм функцій з розвитку місцевого господарства.
Склад фінансових ресурсів регіону можна представити у вигляді схеми (рис. 3.1).
Контрольні питання 1. Яке призначення регіональних фінансів? Назвіть їх складові частини.
2. Охарактеризуйте склад доходів і витрат регіональних бюджетів.
3. У чому полягає призначення регіональних позабюджетних фондів? Які існують джерела їх формування та основні напрямки використання?
Інформація, релевантна "3. Регіональні фінанси"
- ЛІТЕРАТУРА
фінансів / Под ред. Л.А. Дробозиной. М.: ЮНИТИ, 1995. Поляк Г.Б. Фінанси місцевих Рад. М.: Фінанси і статистика. 1991. Регіональна економіка / За ред. Т.Г. Морозової. М.: ЮНИТИ, - Контрольні питання
регіональних та місцевих бюджетів. 4. Який механізм надання коштів суб'єктам федерації з Фонду фінансової підтримки регіонів? 5. Перерахуйте основні напрямки витрат регіональних і місцевих бюджетів. 6. Яке призначення муніципальних позабюджетних - ЛІТЕРАТУРА
фінансів Росії 190 років. М.: Фінанси, 1993. Загальна теорія фінансів / Под ред. Л.А. Дробозиной. Банки і біржі. М.: ЮНИТИ, 1995. Родіонова В.М. Фінанси. М.: ЮНИТИ, - ЧАСТИНА 2. Стратегія регіональної маркетингової діяльності
регіональні соціально-економічні цілі та завдання. 2. Основні положення регіональної соціально-економічної програми на коротко-, середньо-та довгострокову перспективу. 3. Основні підприємницькі, маркетингові та інноваційні стратегії, що застосовуються регіональної адміністрацією. 4. Основні напрями та етапи маркетингової діяльності регіональної адміністрації. 5. Основні - Б. Клієнтура
регіональної адміністрації? 2. Які заходи можна і необхідно реалізовувати на регіональному рівні для того, щоб клієнтура брала сприятливі для регіональної економічної системи - ЛІТЕРАТУРА
РейтманЛ.І. Страхова справа. М.: ЮНИТИ: Фінанси, 1990. Шахов В.В. Введення в страхування. Економічний аспект. М: ЮНИТИ, Фінанси, 1992. Шахов В.В. Страхування як самостійна економічна категорія / / Фінанси. 1995. - 2. Функціональна ефективність
регіональної служби маркетингової діяльності з іншими регіональними структурними підрозділами. 2. Основні характеристики і напрямки систем мотивації, контролю, стимулювання, навчання, підвищення кваліфікації працівників регіональної служби маркетингового - А. Програма регіональної маркетингової діяльності
регіональної маркетингової діяльності відповідає і відповідає основним регіональним соціально-економічним цілям і завданням? 2. Наскільки реальною вона - В. Система контролю
регіональної маркетингової діяльності? 2. Як часто і повно керівництво регіональної адміністрації здійснює аналіз основних показників регіональної маркетингової - Ж. Контактні аудиторії
регіональної економічної системі та регіональної адміністрації додаткові можливості або проблеми? 2. Які заходи на регіональному рівні можна і необхідно здійснювати для ефективної роботи з кожної контактної - Б. Система планування
регіональної адміністрації в області планування регіональної маркетингової діяльності? 2. Наскільки ефективно здійснюється прогнозування розвитку різних основних для регіональної економічної системи ринків, товарів і - А. Інформаційна система
регіональної маркетингової діяльності сприяє збору необхідної для діяльності регіональної економічної системи інформації? 2. Як відбувається використання в діяльності регіональної адміністрації результатів, отриманих в ході маркетингових - Б. Функціональна ефективність
регіональної маркетингової діяльності та іншими структурними підрозділами регіональної адміністрації? 2. Які додаткове навчання, підвищення кваліфікації, додаткова мотивація, контроль або стимулювання потрібні для працівників служби регіональної маркетингової - А. Організаційна структура
регіональної маркетингової діяльності в змозі впливати на діяльність регіональної економічної системи? 2. Наскільки оптимальна структура побудови служби регіональної маркетингової діяльності з позицій випускається в регіоні продукції, ринків і - Е. Інноваційні, маркетингові та допоміжні організації
регіональних інноваційних, маркетингових і допоміжних організацій? 2. Що на регіональному рівні можна і необхідно здійснити для підвищення ефективності взаємовідносин регіональної адміністрації з інноваційними, маркетинговими і допоміжними організаціями? 3. Що на регіональному рівні можна і необхідно здійснити для підвищення інноваційного потенціалу регіональної - Б. Завдання і цілі регіональної економічної системи
регіональної економічної системи відповідають її завданням і служать керівництвом до дії? 2. Наскільки завдання регіональної економічної системи відповідають її конкурентному положенню, ресурсів та можливостей? 3. Наскільки повно цілі і завдання регіональної економічної системи відповідають маркетинговому і інноваційного потенціалу і сприяють її - Література
фінансові основи місцевого самоврядування »: Закон Російської Федерації від 25 вересня 1997 р. № 126-ФЗ. Бюджетна система Російської Федерації: Підручник / За ред. М. В. Романовського, О. В. Врублевської. - М.: Юрайт, 1999. Поляк Г.Б. Бюджет міста. - М.: Фінанси, 1978. Поляк Г.Б. Фінансове забезпечення соціальної сфери. - М.: Фінанси і статистика, 1988. Поляк Г.Б. Фінанси місцевих Рад. -