| Головна |
| « Попередня | ||
Додаток № 2. |
||
|
Податковий Кодекс (Частина I) (фрагменти) 1. Стаття 21 Права платників податків (платників зборів) п.1. Платники податків мають право отримувати за місцем свого обліку від податкових органів безкоштовну інформацію (у тому числі в письмовій формі) про діючі податки і збори, законодавстві про податки і збори та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актах, порядок обчислення і сплати податків і зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження податкових органів та їх посадових осіб, а також отримувати форми податкової звітності та роз'яснення про порядок їх заповнення; п.6. Платники податків мають право представляти свої інтереси в податкових правовідносинах особисто або через свого представника. 1. Стаття 40 Принцип визначення ціни товару. П.2.Налоговие органи вправі контролювати правильність застосування цін по операціях лише в таких випадках: 1) між взаємозалежними особами; 2) за товарообмінними (бартерними) операціями; 3) при значному коливанні (більш ніж на 30 відсотків в ту чи іншу сторону) рівня цін, що застосовуються платником податку за ідентичним (однорідним) товарів у межах нетривалого періоду часу. П.4. Ринковою ціною товару (роботи, послуги) визнається ціна, що склалася при взаємодії попиту та пропозиції на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах. П.9. При визначенні ринкових цін товару, роботи або послуги враховується інформація про укладені на момент реалізації цього товару, роботи або послуги угодах з ідентичними (однорідними) товарами, роботами або послугами у співставних умовах. При визначенні порівнянності умов угод з ідентичними (однорідними) товарами враховуються, зокрема, такі умови угод, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), термін виконання зобов'язань, умови платежів , які звичайно застосовуються в угодах даного виду, а також інші розумні умови, які можуть впливати на ціни. П.п.11.1. Метод ціни наступної реалізації, при якому ринкова ціна товарів, робіт або послуг, що реалізуються покупцем, визначається як різниця ціни, за якою такі товари, роботи або послуги реалізовані покупцем при подальшій реалізації (перепродажу), і розумних витрат, понесених покупцям для просування на ринок , робіт або послуг, а також націнки покупцеві. Націнка визначається так, щоб забезпечити розумну і звичайну для даної сфери діяльності прибуток. 2. Стаття 69.Требованія про сплату податку та збору п.1. Вимогою про сплату податку визнається адресований платнику податків або іншому зобов'язаному особі письмове повідомлення про несплачену суму податку, а також про обов'язок сплатити у встановлений термін несплачену суму податку та відповідні пені. Стаття 70.Срокі направлення вимоги про сплату податку та збору. Вимога про сплату податку повинно бути надіслано платнику податків або іншому зобов'язаному особі не пізніше 10 днів до настання останнього терміну сплати податку, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Термін виконання обов'язку з оплати податку обчислюється з моменту направлення платнику податків вимоги про сплату податку. Вимога про сплату податку та відповідних пенею, що виставляється платнику податків або іншому зобов'язаному особі відповідно з рішенням податкового органу за результатами податкової перевірки, має бути спрямоване зазначеним особам у десятиденний термін з дати винесення відповідного рішення. Стаття 75. Пеня. П.1. Пенею визнається встановлена цією статтею грошова сума, яку платник податків, платник зборів або податковий агент повинні виплатити в разі сплати належних сум податку або збору в більш пізні в порівнянні з встановленими законодавством про податки і збори терміни. П.2. Сума відповідних пенею сплачується крім належних до сплати сум податку або збору і незалежно від застосування інших заходів забезпечення виконання обов'язку зі сплати податку або збору, а також заходів відповідальності за порушення законодавства про податки і збори. П.3. Пеня обчислюється за кожний календарний день прострочення виконання обов'язку зі сплати податку або збору, починаючи з наступного за встановленим законодавством про податки і збори дня сплати податку або збору. П.4. Пеня за кожний день прострочення визначається у відсотках від несплаченої суми податку або збору. Процентна ставка пені приймається рівною одній трьохсот діючої в цей час ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації, але не більше 0,1 відсотка в день. У всіх випадках сума пенею не може перевищувати несплаченої суми податку. П.5. Пені сплачуються одночасно зі сплатою сум податку і збору або після сплати таких сум у повному обсязі. П.6. Пені можу бути стягнуті примусово за рахунок грошових коштів платника податків на рахунках в банку, а також за рахунок іншого майна платника податків у порядку, передбаченому статтями 46-48 цього Кодексу. Примусове стягнення пені з організацій провадиться в безспірному порядку, а з фізичних осіб - в судовому порядку. Стаття 78. Залік або повернення надміру сплаченої суми податку, збору, а також пені. П.1 Сума надміру сплаченого податку підлягає заліку в рахунок майбутніх платежів платника податків з цього або іншим податкам, чи поверненню платнику податків у порядку, передбаченому цією статтею. П.3. Податковий орган зобов'язаний повідомити платнику податків про кожен став відомим податковому органу факт надмірної сплати податку та суму надміру сплаченого податку не пізніше одного місяця з дня виявлення. П.7. Сума надміру сплаченого податку підлягає поверненню за письмовою заявою платника податків. Повернення надміру сплаченої суми не проводиться у разі наявності недоїмки зі сплати податків і зборів або заборгованості по пені і штрафів. П.8. Заява про повернення суми надміру сплаченого податку може бути подано протягом трьох років з дня сплати зазначеної суми. П.9. Повернення суми надміру сплаченого податку проводиться протягом двох тижнів з дня подання заяви про повернення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Стаття 79. Повернення надміру сплаченої суми податку, збору, а також пені. П.1. Сума надміру стягнутого податку підлягає поверненню платнику податків. П.2. Рішення про повернення надміру стягнутого податку проводиться податковим органом на підставі письмової заяви, з якого стягнуто цей податок, а судом - в порядку позовного судочинства. Заява про повернення надміру стягнутого податку до податкового органу може бути подано протягом одного місяця з дня, коли платнику податків стало відомо про факт зайвого стягнення з нього податку, а позовну заяву - протягом трьох років, починаючи з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про факт зайвого стягнення податку. У разі визнання зайвого стягнення податку орган, який розглядає заяву платника податків, приймає рішення про повернення надміру стягнутих сум податку, а також відсотків на ці суми, нарахованих у порядку, передбаченому п 4. цієї статті. П.3. Податковий орган, встановивши факт зайвого стягнення податку, зобов'язаний повідомити про це платнику податків не пізніше одного місяця з дня встановлення цього факту. П.4. Сума надміру стягнутого податку повертається з нарахованими на неї відсотками. Відсотки на зазначену суму нараховуються з дня, наступного за днем стягнення, по день фактичного повернення. Процентна ставка приймається рівною діяла в ці дні ставці рефінансування Центрального банку Російської Федерації. П.5. Сума надміру стягнутого податку та нараховані на цю суму відсотки підлягають поверненню податковим органом не пізніше двох тижнів з дня скасування рішення про стягнення. Стаття 93. Витребування документів. П.1.Должностное особа податкового органу, що проводить податкову перевірку, має право витребувати у платника податків (іншого зобов'язаного особи) необхідні для перевірки документи. Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана надіслати або видати їх податковому органу у п'ятиденний термін. Документи надаються у вигляді завірених належним чином копій. Стаття 108. Загальні умови притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. П.6. Кожен платник податків вважається невинуватою у вчиненні податкового правопорушення, поки її винність не буде доведена в передбаченому федеральним законом порядку і встановлено що набрало законної сили рішенням суду. Стаття 119. Порушення строку подання податкової декларації чи інших документів. П.1. Ненадання платником податків або його законним представником у встановлений законодавством про податки і збори термін податкової декларації до податкового органу за місцем обліку, за відсутності ознак податкового правопорушення, передбаченого в пункті 2 цієї статті, тягне стягнення штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми податку, що підлягає сплаті на основі цієї декларації, за кожний повний місяць з дня, встановленого для її надання, але не більше двадцяти п'яти відсотків від вказаної суми. П.2. Ненадання платником податків або його законним представником податкової декларації до податкового органу протягом 180 днів після закінчення встановленого законодавством про податки терміну подання такої декларації, тягне стягнення штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків загальної суми коштів, що надійшли на рахунок за період затримки надання або ненадання відомостей про відкриття цього рахунку. Стаття 120. Грубе порушення правил обліку доходів і витрат і об'єктів оподаткування. П.1. Грубе порушення правил обліку доходів і витрат і об'єктів оподаткування, якщо ці діяння вчинені протягом одного податкового періоду, тягне стягнення штрафу у розмірі п'яти тисяч рублів. П.2. Діяння, передбачені пунктом 1 цієї статті, якщо вони вчинені протягом більше одного податкового періоду, тягнуть стягнення штрафу в розмірі п'ятнадцяти тисяч рублів. П.3. Діяння, передбачені пунктом 1 цієї статті, якщо вони спричинили заниження доходу, тягнуть стягнення штрафу в розмірі десяти відсотків від суми несплаченого податку, але не менше п'ятнадцяти тисяч рублів. Під грубим порушенням правил обліку доходів і витрат і об'єктів оподаткування для цілей цієї статті розуміється відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, систематичне несвоєчасне або неправильне відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у звітності господарських операцій, грошових коштів , матеріальних цінностей, нематеріальних активів і фінансових вкладень платника податків. Стаття 122.Неуплата або неповна сплата сум податку. П.1 Несплата або неповна сплата сум податку внаслідок заниження оподатковуваної бази чи неправильного обчислення податку за підсумками податкового періоду, виявлені при виїзній податковій перевірці податковим органом, тягне стягнення штрафу в розмірі 20 відсотків від несплаченої суми податку. П.2. Ті ж дії, вчинені навмисно, тягнуть стягнення штрафу в розмірі 40 відсотків від несплаченої суми податку. Стаття 137. Право на оскарження. Кожен платник податків або інше зобов'язане особа мають право оскаржити акти податкових органів ненормативного характеру, дії чи бездіяльності їх посадових осіб, якщо, на думку платника податків або іншого зобов'язаного особи, такі акти, дії або бездіяльності порушують їх права . Нормативні правові акти податкових органів можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому федеральним законодавством. Стаття 139. Порядок і строки подання скарги до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі. П.1. Скарга на акт податкового органу, дії або бездіяльності його посадової особи подається відповідно до вищестоящого податкового органу або вищій посадовій особі цього органу. |
||
| « Попередня | ||
|
|
||
Інформація, релевантна" Додаток № 2. " |
||
|
||