|
Макроекономіка - галузь економічної науки, що вивчає функціонування економіки в цілому, тобто такі загальноекономічні явища, як інфляція, безробіття, економічне зростання і взаємо-дію з зовнішнім світом.
Макроекономіка - відносно молода наука, з'явилася багато пізніше мікроекономіки в 30-ті роки ХХ століття. Її виникнення зв'язок-вають з ім'ям англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса, тео-ретические ідеї якого були викладені в книзі «Загальна теорія за-нятості, відсотка і грошей», що вийшла в світ в 1936 р.
Макроекономіка тісно пов'язана з мікроекономікою. З одного сто-ку, макроекономіка утворює ту господарську середу, в якій функціонують окремі фірми, приватні домашні господарства, від-слушні галузі ринку та інші мікроекономічні одиниці. З іншого - мікроекономічні одиниці, разом узяті утворюють мак-роекономіку. Для цього в економічній науці використовують метод аг-регірованія - метод сукупних величин, коли підсумовуються будь однорідні показники (величини) з метою отримання більш об-щих, узагальнених про них уявлень.
З макроекономічної точки зору народне господарство складається з чотирьох макроекономічних суб'єктів, критерієм виділення ко-торих є та специфічна роль, яку кожен з них ви-полняет в економічному житті: це
1) сектор домашніх господарств, який формує пропозицію робочої сили і попит на блага, споживає частину одержуваного доходу, а іншу його частину заощаджує.
Домашні господарства прагнуть максими-зировать корисність, тобто домогтися максимального споживання при мінімумі витрат;
2) підприємницький сектор - сукупність всіх фірм в країні, які пред'являють попит на фактори виробництва, створюють пропозицію благ і виробляють інвестування. У своїй діяльності підприємницький сектор, як правило, прагне до максимізації прибутку;
3) державний сектор, що створює такі специфічні блага, як безпека, наука, послуги інфраструктур. Держсектор, як правило, не переслідує мети максимізації прибутку, а створює умо-ви для оптимального функціонування народного господарства. При цьому як макроекономічний суб'єкт держава виробляє і заку-Пает блага, стягує податки, виплачує трансферти, формує перед-ложение грошей;
4) сектор закордону, що представляє собою сукупність економіч-них суб'єктів за кордоном та іноземних державних інститутів. Сектор закордон досліджується головним чином для визна-ділення стану національного платіжного балансу і валютного курсу.
Основна частина взаємозв'язків економічних суб'єктів форми-руется в процесі їх взаємодії на ринках. У макроекономіці всю сукупність ринків зазвичай зводять до чотирьох агрегований-ним:
1) ринок благ об'єднує безліч ринків, на яких реалізується весь обсяг вироблених в країні кінцевих товарів і послуг; сукупний попит і сукупна пропозиція визначають равновес-ний ВНП (Y) * і рівноважний рівень цін (Р) *;
2) ринок праці, на якому продається і купується вся робоча сила як сукупна здатність людей працювати без виділення про-професійних та інших особливостей; попит і пропозиція праці оп-ределяют рівноважну ставку заробітної плати (W);
3) ринок грошей характеризує весь обсяг угод, пов'язаних c ку-плей-продажем національної валюти.
Попит на гроші і пропозицією-ня грошей визначають ціну володіння грошима - ставку% (r);
4) ринок цінних паперів, який також називається ринком кре-диту , охоплює сукупність боргових цінних паперів, приносять відсоток. Попит і пропозиція цінних паперів визначають величину ціни цінних паперів, яка, в свою чергу, пов'язана зворотного залежностей зі ставкою відсотка (1 / r).
Макроекономічна теорія передбачає необхідність уста-лення рівноваги на всіх макроекономічних ринках. При цьому головним економічним принципом вважається закон Вальраса: якщо на всіх ринках, крім одного, існує рівновага, то і останній ринок знаходиться в стані рівноваги. Крім агрегування і рівноважного підходу, до макроекономічних методів відноситься так-ж моделювання.
|
- Коментарі
предметів першої необхідності, державне регулювання розподілу сировини і т.п. [72] аннона (лат. annona, від annus рід) У Стародавньому Римі в період імперії повинність населення постачати продовольством і фуражем міста та армії шляхом натуральних поставок. Збір аннона у II ст. був підприємством, що давали відкупникам можливість збагачення; з IV в. повинність, падаюча на куриалов, від якої
- Кейнсіанська макроекономічна модель
предметом і методами аналізу. Вклад Кейнса в економічну теорію був настільки великий, що поява його макроекономічної моделі, підходу до аналізу економічних процесів отримало назву «кейнсіанської революції». Справедливості заради необхідно відзначити, що неспроможність положень класичної школи полягала не в тому, що її представники в принципі приходили до неправильних висновків,
- 2. Розділи (рівні) економіки. Теоретична та прикладна економіка. Економічна політика
предметами і логічними прийомами. Конкретні економічні дисципліни виробляють систему правил, необхідних для практичної діяльності, і тому відносяться не до області загальної теорії, а до мистецтва господарської практики. Звідси представляється правомірним розділяти економічну науку, виділяючи в ній теоретичну і прикладну частини. Хоча подібний розподіл до деякої міри умовно, воно
- Висновки
предмет. Перші економічні школи вважали предметом економічної науки національне багатство, марксизм - виробничі відносини, маржина-лізм - поведінка людини і фірми, кейнсіанство - функціонування (поведінка) національної економіки в цілому і т.д. 2. Неокласичний синтез дозволив прийти до висновку про те, що всі визначення предмета економіки як науки розкривають різні
- Тема 8. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
предмет економічної теорії. Теоретичні дослідження в економіці А. Монкре-тьен в 1516 р. визначив як політичну економію, А. Маршалл в 1890 р. - як економікс, а в сучасній Росії вона придбала назву економічної теорії. Більшість вчених вважають, що мова йде не про різних науках, а про специфіку поглядів на предмет і зміст загальної універсальної теоретичної економіки.
- Тема 35. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК ЦІЛЕ
методи боротьби з інфляційними процесами; - циклічність економічного зростання; - макроекономічна політика держави; - зовнішня взаємодія національної економіки та глобалізація господарських процесів. 3. Принцип агрегації. У макроекономіці всі величини розглядаються в агрегованому (сукупному) вигляді. Стиснення усього різноманіття асортименту до одного продукту у вигляді ВНП, а також
- Однак еволюційна і молекулярна біологія - раз-ні області науки, кожна з яких розглядає специфічні
предмети досліджень , вони грунтуються на відмінності-них підходах, методах, теоріях і часто їх викладають як окремі курси. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ Що об'єднує економічну теорію з іншими науками? Дайте визначення мікроекономіки та макроекономіки. Економіст в ролі політика 2'чень часто економістів просять пояснити що відбуваються економічні подію-~ отруту. Чому, наприклад, рівень
- Висновки
предмету свого дослі-нання з науковою об'єктивністю. До основних методів пізнання навколишнього світу належать допущення і спрощені моделі. Економічна теорія складається з двох поділу-лов: мікроекономіки та макроекономіки. Еконо-Місті, що спеціалізуються на мікроекономіки, вивчають процеси прийняття рішень домашні-ми господарствами і фірмами та їх взаємодію на ринку. Фахівці
- Питання для самоперевірки
предмета макроекономіки, його відмінність від предмета мікроекономіки? 2. За допомогою якого інструментарію (методів) макроекономіка вивчає свій предмет? 3. З чиїм ім'ям пов'язане виникнення макроекономіки як оригінали та ного розділу економічної теорії? 4. Які сектори взаємодіють в макроекономічних зв'язках і яку роль вони виконують? 5. Які агреговані ринки вивчає
- 2. Основні положення філософії та методології Ф. Хайєка та їх значення для економічної теорії
предмет суспільної науки в цілому. Ці положення, які відстоював Хайек, мали підставу в ідеях старої австрійської школи. Ще К. Менгер у роботі «Досліджено-п.шія про методи соціальних наук і політичної економії особливо» (1871) писав, що численні інститути «представляю г не продукт позитивного законодавства або свідомої Поли суспільства, спрямованої на встановлення їх, а
|