| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9.1. Національний обсяг виробництва |
||
|
В якості основного показника, що характеризує річний обсяг національного виробництва, використовується валовий національний продукт. Валовий національний продукт (ВНП, GNP) - це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні за рік. ВНП: - вимірюється в поточних цінах; - включає в себе тільки кінцеву продукцію (тобто продукцію, що не йде в подальшу переробку, а використовувану для споживання , інвестицій та експорту) - враховує результати діяльності як виробничої, так і невиробничої сфер. У той же час, щоб уникнути повторного рахунку у валовий національний продукт країни не включають: - державні та приватні трансфертні платежі. Трансферні платежі це виплата грошей, замість якої ніякі товари або послуги не надходять (пенсії, допомоги, субсидії, стипендії тощо); - операції з цінними паперами (купівля-продаж акцій, облігацій тощо); - виручку від продажу товарів, вироблених в попередній період. Такий продаж не відображає поточного виробництва і тому не враховується в ВНП даного року. Наприклад, якщо Ви продаєте в 1998р. «Жигулі» випуску 1992 р., то природно, вартість цієї машини в обсяг виробництва (ВНП) 1998р. не входить. ВНП може бути розрахований трьома методами: виробничим, на підставі витрат і на підставі доходів. При розрахунку виробничим методом ВНП визначається як різниця між загальним випуском товарів і послуг в цілому по країні і проміжним продуктом - продуктом, виробленим в даному році і використаному у виробничому процесі даного року (вугілля, нафта, чавун , зерно тощо). ВНП таким чином являє собою суму доданої вартості, створеної в різних галузях економіки. Додана вартість - це різниця між обсягом продажу фірми і вартістю куплених у інших фірм матеріалів. Вона включає в себе: амортизацію, заробітну плату і прибуток. Інші способи визначення величини ВНП - це підсумовування витрат всіх господарюючих суб'єктів або підсумовування їх пофакторних доходів. Обидва ці підходи представляють собою два різних погляди на одну й ту ж проблему: те, що затрачено споживачем на придбання продукту, отримане ним у вигляді доходу за участь у виробництві продукту. Результати обчислення ВНП «за видатками» і «за доходами» повинні збігатися. ВНП як потік витрат включає в себе: - особисте споживання (С) - витрати домашніх господарств на різні види товарів (поточного і тривалого користування) та послуг; - валові інвестиції (I) - витрати, пов'язані з удосконаленням виробництва: витрати на придбання машин, обладнання, будівництво будівель, споруд, призначені для відшкодування зносу наявного основного капіталу (амортизація) і для його розширення (чисті інвестиції). Валові інвестиції включають також приріст товарних запасів; - державні закупівлі (G) - придбання державними підприємствами та організаціями товарів і послуг, призначених як для виробничих, так і для споживчих цілей; - чистий експорт (Е) - різниця між обсягом експорту та імпорту товарів. GNP=С + I + G + Еn. У ВНП як потік доходів входять: - заробітна плата найманих працівників (W), включаючи відрахування на соціальне страхування, соціальне забезпечення, до фондів медичного обслуговування, зайнятості та т.п. - рента (R) - доходи, одержувані власниками земельних ресурсів; - відсоток (i) - дохід на реальний і грошовий капітал; - прибуток (Р), одержувана власниками індивідуальних (одноосібних) підприємств і товариствами (некорпоративних прибуток) і корпоративний прибуток (прибуток акціонерних товариств). Крім того, ВНП «за доходами» включає амортизацію (А) і непрямі податки (Т) - податки, що включаються у ціну товару. GNP=W + R + i + P + A + Т. Поряд з ВНП обчислюють його модифікацію - валовий внутрішній продукт (ВВП), який являє собою вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на території даної країни, незалежно від національної належності підприємств і громадянства працівників. Інакше кажучи, у ВВП включаються товари і послуги, створені як вітчизняними, так і іноземними виробниками. Звідси, наприклад, заробітна плата турецьких будівельників, що працюють в Росії, враховується у ВВП Росії і в ВНП Туреччини. Про структуру ВВП Росії за доходами і за видатками можна судити на основі наступних даних. Таблиця 9.1 Склад валового внутрішнього продукту Росії в 1998 р. (в млрд. руб.) За джерелами доходу За напрямками використання (витрати) Валовий внутрішній продукт 2684,5 Валовий внутрішній продукт 2684,5 У тому числі Оплата праці найманих працівників 1295,0 У тому числі Споживання домашніх господарств 1532,2 Валовий прибуток і валовий змішаний дохід 1030,0 Валове нагромадження Державне споживання 495,5 467,8 Чисті податки на виробництво 359,5 Чистий експорт продуктів і послуг 170,7 Як свідчать наведені дані, серед доходів найбільшу частку (48,2%) займають трудові доходи. У видатках переважає особисте споживання (56,2%), частка державного споживання дорівнює 17,4%, валове нагромадження - 18,4%. Для порівняння: у США частка особистого споживання становить 74,3%, частка державного споживання - 10,4%, валове нагромадження - 16,2%. Відповідні значення для Японії: 62,6%, 6,2% і 27,4%, для Німеччини - 72,6%. 7,5% і 20,6%. Звертає на себе увагу значно менша частка державного споживання в цих країнах у порівнянні з Росією. Розрізняють номінальний і реальний ВНП. Номінальний ВНП - це ВНП, обчислюється в поточних ринкових цінах. Реальний ВНП - це ВНП, обчислений у незмінних цінах, тобто «Очищений» від впливу інфляції. Розглянемо наступний (умовний) приклад. Припустимо, що в країні проводиться тільки два товари - А і В. Вид товару Обсяг виробництва, од. Ціни, ден. од. 1995 1996 1995 1996 А 100 150 12 жовтня За 200 220 5 6 Номінальний ВНП 1995=2000 [(100? 10) + (200? 5) ]. Номінальний ВНП 1996=3120 [(150? 12) + (220? 6)]. Якщо порівняти номінальні ВНП 1996 і 1995 рр.., То вийде, що річний обсяг виробництва збільшився в 1,56 разів (3120: 2000). Однак за рік ціни зросли, тому реальний ВНП 1996 р. (в цінах 1995 р.) склав: 2600 [(150? 10) + (220? 5)], відповідно, обсяг національного виробництва збільшився за рік в 1,3 рази (2600: 2000). Ставлення номінального ВНП до реального ВНП характеризує зміну загального рівня цін і називається дефлятором ВНП: Дефлятор ВНП===1,2. Розглядаючи ВНП, слід звернути увагу також на поняття «потенційний ВНП», який характеризує можливий обсяг виробництва при повному використанні ресурсів, зокрема при повній зайнятості («природному» рівні безробіття). Різниця між потенційним ВНП і фактично виробленим реальним ВНП характеризує дефіцит-ВНП. ВНП не єдиний узагальнюючий показник, що характеризує національну економіку, є й інші зведені показники. Чистий національний продукт (ЧНП) - це ВНП за вирахуванням тієї частини виробленого продукту, яка необхідна для заміни капіталу, зношеного в процесі випуску продукції (амортизації), тобто ЧНП включає в себе тільки чисті інвестиції. Національний дохід (НД) - загальний дохід, отриманий постачальниками ресурсів за їхній внесок у створення ВНП. Національний дохід включає всі види пофакторних доходів, отриманих в даному році (заробітна плата + рента + процент + прибуток). Особистий (персональний) дохід (ЛД) - весь дохід, зароблений або отриманий окремими особами, тобто не тільки пофакторние доходи, а й трансфертні платежі. Наявний доход (РД) - особистий дохід, що залишається після сплати податків і використовуваний на споживання і заощадження. Всі ці показники взаємопов'язані і об'єднуються системою національних рахунків (СНР). Суть схеми національних рахунків зводиться до розрахунку узагальнюючих показників розвитку економіки, характеризують виробництво, доходи і витрати, і взаємної ув'язці цих показників між собою. СНС дозволяє простежити рух маси вироблених кінцевих товарів і послуг, а також доданої вартості від виробництва до кінцевого використання. Стандартна система рахунків розроблена в ООН і застосовується сьогодні більш ніж у 100 країнах світу. Розглянемо взаємозв'язок найважливіших макроекономічних показників: валовий національний продукт - амортизація =чистий національний продукт - непрямі податки =національний дохід - внески на соціальне страхування - податки на доходи корпорацій - нерозподілений прибуток корпорацій + трансфертні платежі =особистий дохід - прибутковий податок =наявний дохід (споживання + заощадження). Отже, ВНП характеризує обсяг національного виробництва в певному році, проте його абсолютна величина ще не дозволяє судити про рівень економічного розвитку країни. Отриману величину ВНП необхідно зіставити з чисельністю населення країни. ВНП у розрахунку на душу населення є найважливішим показником, що характеризує рівень розвитку економіки і, відповідно, багато в чому визначає рівень життя населення тієї чи іншої країни. У 1993 р. ВВП на душу населення становив (дол на рік): Росія 4950 Чехія 3827 Великобританія 16 939 Індія 1208 Німеччина 18 515 Китай 2092 Люксембург 27446 Кувейт 21240 США 24302 Алжир 5274 Японія 20289 Малі 486 Водночас ВНП не може повністю відобразити економічний добробут нації, так він не враховує: - неринкові операції (ремонт власного будинку своїми силами, вирощування овочів для власних потреб); - збільшення (або скорочення) вільного часу, що є важливою характеристикою добробуту; - підвищення якості продукції; - екологічні наслідки виробництва - погіршення (поліпшення) природного середовища; - тіньову економіку. Тут треба мати на увазі, що під тіньовою економікою мається на увазі не тільки кримінальний бізнес (наркотики, азартні ігри, шахрайство), а й будь-яка діяльність, приховувана від сплати податків і, отже, не враховується державною статистикою. Для характеристики економічного добробуту нації важлива не стільки абсолютна величина ВНП, скільки динаміка, масштаби збільшення, тобто економічне зростання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 9.1. Національний обсяг виробництва " |
||
|
||