|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Етапи розвитку світової валютної системи
|
|
Світова валютна система складалася стихійно в процесі затвердження твердої золотої валюти в кінці XIX в. у більшості розвинених країн світу (у Росії - з 1897 р.). Центральні банки зобов'язані були обмінювати паперові гроші на золото за номіналом, мав місце вільний ввіз і вивіз золота, валютні курси країн визначалися на базі золотих паритетів національних грошових одиниць і коливалися в межах «золотих точок», пов'язаних з витратами по переміщенню золота між країнами. Був введений золотий стандарт, який передбачав обов'язкове використання золота в міжнародних розрахунках шляхом вільного його переливу з одних країн в інші. Держава повинна була стежити лише за використанням золота певної маси і чистоти, підтриманням паритету паперових грошей (банкнот, казначейських квитків та інших грошових знаків) з золотом, володіти необхідними резервами золота з метою усунення незбалансованості платіжного балансу.
З початком Першої світової війни золотий стандарт перестав існувати, і в 1922 р. на Генуезькій конференції була досягнута угода про перехід до золотодевизному стандарту. Це означало, що основним засобом міжнародних розрахунків ставали замінники золота - девізи, тобто національні чи колективні валюти. Кредит і безготівкові гроші стали займати пануючі позиції. У результаті істотно розширювався економічний інструментарій державних органів здійснення міжнародних розрахунків, регулювання платіжного балансу, що в кінцевому рахунку призвело до заміни системи золотого стандарту.
Чи не оговтавшись толком від наслідків Великої депресії, країни знову були втягнуті в світову війну, з якої одні вийшли, зміцнивши своє лідируюче становище (США), інші ж були повалені (Німеччина, Італія, Японія), треті ослаблені (Франція, Великобританія).
Це наклало додатковий відбиток на стан міжнародних розрахунків після Другої світової війни.
На Бреттон-Вудської конференції в 1944 р. країни-учасниці дійшли згоди про золотовалютний стандарті і взаємної конвертованості валют. Долар США і в деякій мірі фунт стерлінгів Великобританії стали виконувати поряд із золотом функції резервних валют. Причому була встановлена незмінна ціна за тройську унцію золота (31,1 г) у розмірі 35 дол США. Міжнародне регулювання валютних відносин стало здійснюватися через утворену спеціалізовану організацію - Міжнародний валютний фонд.
Принципи Бреттон-Вудської угоди діяли до середини 70-х рр.., Коли була підірвана зв'язок валют з золотом в результаті вибухнула світової валютної кризи. Зокрема, частка долара США в золотовалютних резервах всіх країн збільшилася з 9% у 1950 р. до 75% в 1970 р. Крім того, в США наростало негативне сальдо платіжного балансу, яке активно сплачує не золотом, а доларами. Можливості цієї кризи були закладені в самій Бреттон-Вудської валютної системи. Справа в тому, що розширення економічних і платіжних відносин вимагало зростання резервів, підтримки оптимального співвідношення в них золота і валют. Недолік же резервів надавав стримуючий вплив на світову торгівлю. У відповідь на вимогу світової спільноти обміну доларів на золото США в односторонньому порядку з 15 серпня 1971 припинили розмін американської валюти на золото. Наслідком цього акта з'явилися плаваючі курси валют, що відкривало дорогу до маніпуляцій на міжнародному валютному ринку.
У 1976 р. були офіційно вироблені нові принципи світової валютної системи на Ямайської (м. Кінгстон) конференції.
Ямайська валютна система базувалася на спеціальних правах запозичення (СДР - розрахункова одиниця), плаваючих валютних курсах, визначальною і регулюючої функції МВФ. З вступом в 1978 р. в силу поправок до Статуту МВФ відбулося певне упорядкування міжнародної валютної системи. Відповідно до них скасовувалася офіційна ціна золота, офіційно закріплювалася система плаваючих курсів, посилювалася координація зовнішньої і внутрішньої політики країн - учасниць МВФ, декларувалося намір перетворити СДР в основний резервний валютний актив. Зроблені зусилля з регулювання валютних курсів в кінцевому рахунку привели до формування системи керованого плавання валютних курсів. В результаті утворився валютний ринок, на якому національні валюти приймають ті ж форми, що й грошові одиниці на внутрішньому ринку.
Таким чином, в міжнародних розрахунках стала діяти девизная система, яка скасувала розмін будь національної валюти на золото. Еталоном світових грошей стали спеціальні права запозичення (СДР). Однак дана світова грошова одиниця так і залишилася розрахункової. Відбулася демонетизація золота. Воно стало одним з товарів, ціна на який встановлюється відповідно до дією законів ринку. Однак золото залишається особливим товарним ліквідним активом, який в будь-який момент може бути трансформований в гроші.
Оцінка СДР стала здійснюватися на основі валютної «кошика», яка складається з національних валют в наступному співвідношенні: долар США - 42%, основні західноєвропейські одиниці (фунт стерлінгів, марка, франк) - 45%, ієна Японії - 13%.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Етапи розвитку світової валютної системи " |
- Тема 16 Міжнародна валютна система
етапи розвитку та характеристика сучасного стану. Валютна оборотність. Валютний ринок і валютний курс. Фактори, що визначають валютний курс. Валютна політика та її інструменти. Платіжний баланс: основні статті та структура. Валютна система Росії: проблеми і перспективи розвитку. Закон Російської Федерації «Про валютне регулювання та валютний контроль».==================================
- ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
етапи у своєму розвитку пройшла міжнародна валютна система? 2. Яка з форм світової валютної системи є "найбільш розвиненою і чому? 3. Що таке валютний ринок і який механізм його функціонування? 4. Охарактеризуйте вплив заниженого і завищеного валютного курсу на вітчизняних товаровиробників. 5. У чому полягає сутність валютного курсу і як він визначається ? 6.
- Контрольні питання
етапи розвитку світового господарства? 4. У чому полягає інтернаціоналізація господарського життя? 5. У чому полягає діяльність ТНК? 6. Що таке глобалізація ? 7. Що таке відкрита і закрита економіка? 8. Що являє собою світова торгівля і які основні етапи її розвитку? 9. Як здійснюється ціноутворення на світовому товарному ринку? 10. Які основні теорії світової
- 57 . Світова та національна валютна система
розвитку набули певні форми організації на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Валютна система-форма організації та регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством або міждержавними угодами. Розрізняються національна, світова, міжнародна (регіональна) валютні системи. Історично спочатку виникли національні валютні системи,
- Терміни і поняття
валютна система Національна валютна система Міжнародні розрахунки Резервні валюти Золотий (золотомонетний) стандарт Золотовалютний стандарт (Бреттон-Вудська валютна система) Система плаваючих курсів Валюта Валютний ринок Валютний кошик Валютний курс Пряма і зворотна котирування Валютний арбітраж Курс покупця і курс продавця Крос-курс Курс «спот» Курс
- Національна та світова валютні системи
світових грошей і обслуговують різні види міжнародних господарських зв'язків (зовнішня торгівля, міграція капіталів і робочої сили, ренівестірованіе прибутків, переклад доходів, позики та субсидії, науково-технічний обмін, туризм тощо), називаються валютними відносинами. Необхідно розрізняти національну та світову валютні системи. Перша виражає собою форму організації валютних відносин
- Додаток 9 вузлів ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
етапи розвитку економічної
- Основні терміни і поняття
валютна система, міжнародна валютна система, золотий стандарт, валютний паритет, золотодевизном система, золотодоларового система, МВФ, МБРР, демонетизація золота, СДР, валютна корзина, валютні ринки, конвертованість, резервні валюти, пряма, зворотне котирування, гнучкі валютні курси, фіксовані валютні курси, девальвація, ревальвація, валютні інтервенції, паритет купівельної
- Примірний перелік екзаменаційних питань з курсу «Макроекономіка»
етапи розвитку світової торгівлі. 43. Теорії міжнародної торгівлі. 44. Політика держави в зовнішній торгівлі. 45. Сутність і форми міжнародного руху капіталу. 46. Інвестиційний клімат та інвестиційні ризики. 47. Сутність світової валютної системи та етапи її формування. 48. Валюта і валютні курси. 49. Фактори, що визначають валютні курси. 50. Грошово-кредитна політика
- ЛІТЕРАТУРА
світової економіки. М. : 1979. Макконнелл К.Р., Брю С. Л. Економікс. Т.2. гл.39-41. М.: 1992. Менкен Н.Г. Макроекономіка. Гл.13. М.: 1994. Фішер С. , Дорибуш Р., Шмалензі Р. Економіка. гл.36-39. М.: 1993. Хайер В. Як робити бізнес у Європі. М.:
- Глава 23. Міжнародні валютні відносини
мування Мета теми - розкрити сутність міжнародної валютної системи в процесі її еволюції, з'ясувати зміст валютного ринку та валютного регулювання, а також основних форм конвертованості валют, валютних
- 3. Валютний ринок
світових чи національних грошових одиницях, що виконують функцію світових грошей. Мало того, самі валюти, національні та міжнародні, стають самостійним об'єктом угод з їх купівлі та продажу. У цьому зв'язку можна сказати, що валютний ринок являє ту частину системи економічних відносин, які виникають в процесі валютних угод між їх суб'єктами. Визначальними суб'єктами в
- Глава 37. Світова валютна система
світову валютну
- 76. Валютна політика та валютне регулювання
розвиткові міждержавного валютного регулювання. Воно переслідує такі цілі: регламентацію структурних принципів світової валютної системи, координацію валютної політики окремих країн, спільні заходи з подолання валютної кризи, узгодження валютної політики провідних держав по відношенню до інших країн. Регіональне валютне регулювання здійснюється в рамках економічних
- 56. Міжнародні валютні відносини
розвитку світової економіки, політичної обстановки, співвідношення сил між країнами на світовій арені. Оскільки у зовнішньоекономічних зв'язках, у тому числі валютних, переплітається вся сукупність економічних і політичних відносин між країнами, валютні відносини займають особливе місце в національному та світовому господарстві. Включення світового ринку в процес кругообігу капіталу означає
|