Щорічний міжнародний опитування громадської думки GlobeScan,

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Аналіз →

« Попередня		Наступна »

Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника
Щорічний міжнародний опитування громадської думки GlobeScan, проведене на замовлення «Бі-бі-сі», показує зниження рейтингу Росії в Європі. Він впав з 51% до 31%. Чим це викликано? Чи має місце зміна ставлення європейців до Росії у зв'язку з кризою?
Зниження авторитету Росії в Європі, зафіксоване опитуванням, напевно пов'язано з недавньою газовою війною. Владі РФ вдалося виставити винуватцем збою поставок газу «молоду українську демократію», але сам збій поставок не зіграв на користь іміджу Росії, ніж легко було скористатися. За великим рахунком, зміна оцінок не має великого значення. Вони мало на що впливають, а самі активно формуються за допомогою характеристик видаваних ЗМІ. У всьому світі зараз для відволікання уваги від реальних економічних проблем приділяється підвищена увага політичним міркуванням, пошуку нових образів ворога. Росія для обивательської Європи ідеально підійшла на місце «нової загрози» ще до кризи. При цьому російським ведмедем лякали тільки в суспільно-політичних виданнях та рубриках, а ділова преса була цілком об'єктивна. Перший тиждень лютого стала часом зростання оптимістичних настроїв в уряді. Криза, однак, залишається реальністю. Якщо говорити про все пострадянському просторі, то чи є криза явищем абсолютно оригінальним або допустимі історичні аналогії? Аналогія між поточною економічною ситуацією доречна з періодом 1880-1890-х років, коли економіка Росії (включаючи майбутні незалежні республіки) була тісно пов'язана з світовим ринком і була периферійної. Велике значення мав експорт сільськогосподарських продуктів і різної сировини, як і тепер. За бурхливим економічним зростанням останнього десятиліття послідував криза 1899-1904 років (для Росії завершився пізніше - до 1909 року). Розвиток цієї кризи схоже з розвитком справжньої кризи. Зрозуміло, сучасна криза має свої особливості. Про них докладно говориться в Доповіді ИГСО «Криза глобальної економіки і Росія». Які держави на пострадянському просторі діють у боротьбі з кризою системно? Може бути, це справедливо сказати про Білорусь, яку деякі ліві проголошують чи не соціалістичною країною? Які загальні перспективи пострадянських держав? Таких країн на пострадянському просторі немає. Повсюдно антикризова політика носить безсистемний характер. Вона ніяк не пов'язана з природою кризи. Антикризові плани всіх пострадянських країн є неоліберальними і однаково шкідливі для економіки. Білорусь - не виняток. Лукашенко швидко зближується з МВФ. Національна валюта країни різко девальвована. Криза і тут прагнуть перекласти на плечі трудящих. У Лукашенка справи кепські і він давно вже знаходить спільну мову з владою ЄС і США. Чим жорсткіше він поводився з ними перш, тим легше йому тепер отримувати поступки. Білорусь за допомогою США отримала 2,5 млрд. доларів кредиту від МВФ. Думаю, це важливий урок для «деяких лівих». Криза з'явився повною несподіванкою для всіх утворилися після розпаду СРСР держав. Проведена ними антикризова політика завдає шкоди економіці, і по суті антикризової не є. Росія тут не самотня. Влада Казахстану, України і країни Прибалтики не заслуговують ніякої похвали. Вдалих антикризових дій урядів не існує. Криза розвивається безперешкодно, а одноманітна антикризова політика урядів тільки прискорює його поширення. Навіть девальваційні «перемоги» влади ще принесуть чимало шкоди і згодом будуть визнані помилковими, хоча зараз будь-який чиновник запевняє нас у їх глибокої продуманості та корисності. Проблеми, оголені кризою принципово не відрізняються в країнах Заходу та країнах пострадянського простору. Різниця лише в тому, що соціальна сфера в пострадянських державах більш слабка, а маси не усвідомили ще навіть у мінімальній мірі необхідності рішучого опору проведеної неоліберальної (тепер «антикризової») політиці. Економіки всіх пострадянських країн носять орієнтований на експорт характер. Сильних внутрішніх ринків немає. Держави, що виникли з уламків СРСР, дуже залежні від світової кон'юнктури. Зростання соціальної напруженості неминуче буде продовжуватися. Але там де формальна демократія є більш слабкою (існують диктаторські режими), конфлікти можуть виявитися більш гострими, більш жорстокими і кривавими. Криза призведе до потужної політичної перетрушування на всьому пострадянському просторі. Лідерами у виході з кризи виявляться ті держави, в яких відбудуться найбільш радикальні соціально-економічні перетворення, в результаті чого зробиться можливої дійсна антикризова політика. Висока ймовірність того, що вихід з кризи буде відбуватися в умовах міжнаціональної інтеграції. Поки влада Росії (як і російські корпорації) розглядають країни СНД як зовнішні ринки. Їм цікаво тільки отримання високого прибутку, що за нею стоїть - це питання не важливий. Тому вони і колись і тепер домагаються максимальної вигоди і від «братів слов'ян».
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " Щорічний міжнародний опитування громадської думки GlobeScan, проведене на замовлення «Бі-бі-сі», показує зниження рейтингу Росії в Європі. Він впав з 51% до 31%. Чим це викликано? Чи має місце зміна ставлення європейців до Росії у зв'язку з кризою ? "
Наведіть п'ять аргументів, які можуть використовувати прихильники ограниче-вання. Міжнародна торгівля сприяе ефективному розподілу ресурсів і підвищенню рівня життя насе лення у всіх трьох країнах. Економісти розглядають політику США як продовження експерименту, що підтверджує ефективність вільної торгівлі. Історично американські штати торгували між собою без всяких обмежень, а країна в цілому виграючи-ла від породжуваної обміном товарів № 74. Антитрестовські законодавство в США громадської думки в 1890 р був прийнятий антитрестовский закон Шермана. Законом заборонялися об'єднання, стеснявшие свободу конкуренції, тобто формально заборонялися НОВА ХВИЛЯ опростив, що економічне зростання знімає всі проблеми - і соціальні, і політичні. І протягом наступних десятиліть не було сумнівів - коли економіка зростає, всі задоволені. Однак на кінець п'ятого десятиліття постулат став викликати сумніви. У самому успішному році першого десятиліття XXI століття, 2004-м, американська економіка зросла на 4,2 відсотка. Це набагато нижче, ніж у лідерів світового Центр економічних досліджень ІГСО негативно оцінює перспективи рубля. Що ви можете додати особисто? Міжнародних позицій, якщо його не підкріплює сильний внутрішній ринок країни. Про мрію зробити національну валюту привабливою можна забути, поки антикризова політика не сприятиме пожвавленню економіки. Розмовляв Олексій Козлов Тенденції еміграції з Росії щорічну трудову квоту в 17 тис. чоловік, з Фінляндією та Бельгією - по 500 чоловік. У 1992-1998 рр.. Російська Федерація уклала двосторонні договори в галузі міжнародної трудової міграції з В'єтнамом, Китаєм, Польщею, Словаччиною, Чехією, Фінляндією, ФРН, Швейцарією, Вірменією, Білорусією, Киргизією, Молдовою і Україною. Згідно з офіційними даними чисельність російських громадян, Свобода людини щорічно ввозиться в США. Основними джерелами торгівлі жінками та дітьми, за даними міжнародних організацій, є Таїланд, В'єтнам, Китай, Мексика, Російська Федерація, Чехія. Визнано, що будь індекс розвитку людини повинен давати відповідну вагу свободу людини в досягненні матеріальних і соціальних цілей. Поки індекс розвитку людини не включає оцінку свободи. Проблема № 88. Економічна гегемонія США після 2-ї світової війни замовлення держави військові підприємства, вартістю 25 млрд. доларів, промислова прибуток виріс п'ятикратно. Після війни американське держава висунула метод ефективної допомоги Західній Європі з відновлення економіки (план Маршалла). Державні замовлення на мирну продукцію для відновлення Європи допомогли країні швидко вирішити таку складну проблему, як конверсія промисловості. Ці 28). - Недоліки «стоптаних черевиків», тобто розтрата ресурсів при скороченні грошових резервів. - Недоліки «меню», опитування інфляції перетворюються на одну з основних національних проблем. Необхідно зіставити переваги нульової інфляції і витрати її до-сягнення. Зменшення темпів зростання цін на увазі проходження економіки через період високого безробіття і низького рівня виробництва (у відпо-відно до кривої Філліпса в короткостроковому періоді). Однак рецесія має тимчасовий характер. Як тільки Один із шляхів вирішення проблеми, зрозуміло, крім повного усунення інф-ляції, - індексація податків. Іншими словами, щорічно перераховуються з урахуванням змін ІСЦ. Проте податки на дохід від приросту капіталу і на процентний дохід від заощаджень поки що не індексуються. В ідеальному світі податкові закони повинні бути такими, щоб інфляція не впливала на прагнення будь-якого індивіда бути справним платником податків. На жаль, у світі, в якому ми живемо, податкові закони недосконалі. Розширення сфери 5. Поведінкова теорія споживання - Мічиганський школа міжнародній конференції. М., 1997). 651 ція доходів, а також ставок відсотка та інших «об'єктивних» змінних. Катона вважає неприпустимим таке «спрямлення» логічного ланцюжка, перш за все тому, що на проміжні змінні, а через них - на дискреційні споживчі витрати поз-діють не тільки економічні, а й політичні (війни, вибори) і інші фактори. Крім того,