Головна |
« Попередня | Наступна » | |
3.5 Ефект заміни і ефект доходу |
||
Зміна ціни якого-небудь товару впливає на обсяг попиту через ефект заміни і ефект доходу. Ефект доходу виникає, оскільки зміна ціни даного товару збільшує (при зниженні ціни) або зменшує (при підвищенні ціни) реальний дохід, або купівельну спроможність, споживача. Ефект заміни виникає в результаті відносної зміни цін. Ефект заміни сприяє зростанню споживання щодо здешевілого товару, тоді як ефект доходу може стимулювати і збільшення, і скорочення споживання товару або бути нейтральним. Для того щоб визначити ефект заміни, потрібно елімінувати вплив ефекту доходу. Або, навпаки, щоб визначити ефект доходу, потрібно елімінувати ефект заміни. Існують, однак, два підходи до визначення реального доходу, пов'язані з іменами англійського економіста Дж. Хікса і російського математика і економіста Е. Є.Слуцький. [1] Згідно Хиксу, різні рівні грошового доходу, що забезпечують один і той же рівень задоволення, тобто дозволяють досягти однієї і тієї ж кривої байдужості, представляють однаковий рівень реального доходу. Згідно Слуцькому, лише той рівень грошового доходу, який достатній для придбання одного і того ж набору або комбінації товарів, забезпечує і незмінний рівень реального доходу. Підхід Хікса більшою мірою відповідає основним положенням порядкової теорії корисності, тоді як підхід Слуцького має ту перевагу, що дозволяє дати кількісне рішення задачі на основі статистичних матеріалів. Спочатку ми розглянемо версію, запропоновану Хіксом, як більш загальну. Потім покажемо особливості рішення, запропонованого Слуцьким. 3.5.1. Ефект заміни і ефект доходу по Хіксу Розкладання загального ефекту зміни ціни на ефект доходу і ефект заміни по Хіксу показано на рис. 3.16. Бюджетна лінія KL відповідає грошовому доходу I і цінами РX і рy. Її дотик з кривою байдужості U1U1 визначає оптимум споживача E1, якому відповідає обсяг споживання товару X в кількості Х1. У разі зниження ціни X до РXt і незмінному грошовому доході I бюджетна пряма займе положення KL1. Вона стосується більш високої кривої байдужості U2U2 в точці E2, якій відповідає споживання товару X в обсязі Х2. Таким чином, загальний результат зниження ціни товару X виражається в збільшенні його споживання з Х1 до Х2.
Тепер визначимо, яким мав би бути грошовий дохід споживача, щоб при зміненому співвідношенні цін забезпечити йому колишній рівень задоволення. Для цього проведемо допоміжну бюджетну пряму К'L, паралельну лінії KL1 (тобто відображатиме нове співвідношення цін), так, щоб вона стосувалася кривої байдужості U1U1 (тобто забезпечувала б колишній рівень задоволення). Відзначимо точку дотику E3 і відповідний обсяг споживання товару Х3-. Зауважимо, що при переході від первісного до додаткового (розрахунковому) оптимуму (від E1 до E3) реальний дохід споживача не змінюється, він залишається на колишній кривій байдужості U1U1. Значить, зрушення від E1 до E3 і характеризує ефект заміни товару Y щодо подешевшали товаром X. Він дорівнює різниці Х3 - Х1. Отже, ефект доходу становитиме Х2 - Х3-Зауважимо також, що в результаті дії ефекту доходу споживання обох товарів в точці E2 вище, ніж у точці E3.
Таке ж розкладання загального ефекту може бути виконане і для випадку, коли ціна товару X підвищується (рис. 3.17). Тут результатом підвищення ціни є переміщення оптимального положення споживача на більш низьку криву байдужості U1U1. Загальний ефект підвищення ціни товару X зводиться до зниження його споживання з Х1 до Х2. При цьому ефект заміни складе Х1 - Х3, ефект доходу-Х3 - Х2. Зауважимо, що в обох випадках ефект заміни характеризується рухом уздовж однієї і тієї ж кривої байдужості, а ефект доходу - переходом з однієї кривої на іншу. Ефект заміни завжди негативний. Зниження ціни одного товару спонукає споживача збільшувати його споживання, скорочуючи споживання іншого товару (або групи товарів). Підвищення ціни спонукає його до заміщення цього товару іншими, щодо що подешевшали. Ефект доходу може бути негативний, як показано на рис. 3.16 і 3.17 для нормальних товарів, позитивний (у разі неякісного товару, коли крива доход-споживання має негативний нахил) або нейтральний (якщо крива доход-споживання вертикальна). Тому, як правило, криві попиту на такі товари мають зазвичай негативний нахил, як і у випадку нормальних товарів. Лише якщо позитивний ефект доходу перекриває негативний ефект заміни, закон попиту порушується - його обсяг змінюється в тому ж напрямку, що і ціна. На рис. 3.18,6, наприклад, (Х3 - Х2)> (Х1 - Х3). Такі товари називаються товарами Гіффена. Насправді споживання більшості товарів вимагає лише невеликої частини коштів споживача і ефект доходу зазвичай невеликий. Навіть якщо він негативний, його розміри недостатні для того, щоб перекрити вплив ефекту заміни. Тому поява товарів Гіффена малоймовірно. 3.5.2 Ефект заміни і ефект доходу по Слуцькому Підхід Слуцького до розкладання загального результату зміни ціни на ефект доходу і ефект заміни відрізняється від підходу Хікса трактуванням реального доходу. Елімінування ефекту доходу досягається визначенням такого його рівня, який забезпечив би споживачеві можливість придбати після зміни цін той же самий набір товарів, що й до зміни, а не зберегти колишній рівень задоволення, як це передбачається в моделі Хікса. Тому на рис. 3.19 допоміжна бюджетна пряма K'L ', паралельна KL1, проводиться не як дотична до колишньої кривої байдужості U2U2, а строго через точку E1, відповідну оптимальному набору товарів X і Y при колишньому співвідношенні цін. Очевидно, вона виявиться дотичною до вищої, ніж U2U2 кривої байдужості U3U3, що означає і можливість досягти (у разі повної компенсації споживачеві падіння його купівельної спроможності) більш високого рівня задоволення, ніж при використанні моделі Хікса. Таким чином, загальний результат підвищення ціни товару X (Х1 - Х2) розкладається на ефект заміни (Х1 - Х3) і ефект доходу (Х3 - Х2). Зауважимо, що рух від E1 до E2 відбувається не вздовж кривої байдужості, як на рис. 3.16 і 3.17, а вздовж допоміжної бюджетної прямої K'L '
Порівнявши два підходи, ми бачимо, що метод Хікса припускає знання споживчих переваг, кривих байдужості, тоді як метод Слуцького не вимагає цього, він базується на спостережуваних і реєстрованих фактах поведінки споживача на ринку. 3.5.3 Узагальнення Відмінності в підходах Хікса і Слуцького зручно розглянути, поєднавши їх на одному малюнку (рис. 3.20).
Тут KL - бюджетна пряма при номінальному доході I і цінах РX і рy, її рівняння XРX + YРY=I; KL1 - бюджетна пряма при тому ж номінальному доході I і цінах РX +? РX і рy (причому? РX-<0), її рівняння: X (РX +? РX) + YРY=I; E0 і E1 - комбінації товарів X і Y до і відповідно після зниження ціни X; KL і KL - допоміжні відповідно по Хиксу і по Слуцькому. Їх рівняння: IH=X (РX +? РX) + YРY | U=const IS=X (РX +? РX) + YРY | X, Y=const H і S-комбінації товарів X і Y, що відповідають вимозі незмінного реального доходу відповідно по Хиксу і по Слуцькому. Тепер ми можемо уявити методи розкладання загального результату зміни ціни РX по Хиксу і по Слуцькому у вигляді двох рівностей: (Х4 - Х1)=(Х4 - Х2) + (Х2 - Х1) (за Хиксу), (3.14) (Х4 - Х1)=(Х4 - Х2) + (Х2 - Х1) (за Слуцькому). (3.15) Ліві частини (3.14) і (3.15) характеризують загальний результат зміни ціни РX в міру зміни обсягу попиту на товар X, і в обох випадках вони однакові. Можна показати, що величина Х3-Х2 - 0 при? РX-0, так що при малих змінах РX підходи Хікса і Слуцького дають практично однаковий результат. [2] У диференціальної формі рівності (3.14) і (3.15) мають вигляд:
(по Хиксу)
(по Слуцькому) Ліві частини (3.16) і (3.17) однакові і становлять спільний результат зміни РX при незмінних номінальному доході I і ціною рy. Тут? X /? РX можна інтерпретувати як нахил лінії попиту на товар X, якщо РX прийняти як аргумент, а обсяг попиту - як функцію. Праві частини являють, як і в (3.14) і (3.15), суми ефектів доходу і заміни. При цьому в (3.17) Х1=? I /? РX, оскільки при зміні РX на? РX для придбання колишнього товарного набору E0 (Х1, Y1) було б потрібно компенсує зміна номінального доходу споживача на Х1? РX, або в розрахунку на одиницю зміни ціни Х1? РX /? РX, тобто Х1. Ефект заміни? Х /? РX завжди негативний, так як ціна і кількість змінюються в протилежних напрямках. Знак перед першим доданком правій частині (ефект доходу) залежить від знака сомножителя? Х /? I. Якщо / iX - нормальний товар,? Х /? I> 0 і ефект доходу від'ємний (зниження ціни збільшує реальний дохід, і покупки нормального товару зростають). Якщо X - неякісний товар,? Х /? I <0 і ефект доходу позитивний (зниження ціни збільшує реальний дохід, і покупки неякісного товару скорочуються). У цьому випадку ефекти заміни та доходу різноспрямовані. Нарешті, якщо X - товар рифів, позитивний ефект доходу перекриває негативний ефект заміни, так що загальний результат зміни РX виявляється позитивним,? Х /? РX> 0 (підвищення ціни викликає збільшення попиту на товар). Очевидно, що зміна ціни одного товару впливає на обсяг попиту не тільки даного, а й інших товарів. Грунтуючись на раніше висловлених міркуваннях, ми можемо розкласти на ефект заміни і ефект доходу і зміна обсягу попиту на товар Y в результаті зміни ціни товару X. Для цього модифікуємо рівняння Слуцького (3.17):
Ліва частина (3.18) характеризує вплив зміни ціни РX на обсяг попиту на товар Y. Права представляє суму ефектів доходу і заміни. У випадку двох товарів (X, Y) ефект заміни, як випливає з рис. 3.20, позитивний. При незмінній корисності зниження ціни РX призводить і до скорочення покупок товару Y (YS, YH ПРИМІТКИ [1] Євген Євгенович Слуцький (1880-1948) - російський економіст, математик, статистик. Його стаття "До теорії збалансованого бюджету споживача" була опублікована в італійському економічному журналі в 1915 р. Вона була "відкрита" в 30-х рр.. Р. Алленом. Російською мовою опублікована у збірнику "Економіко-математичні методи. Народногосподарські моделі. Теоретичні проблеми споживання" (М., 1963). У своїй головній роботі "Вартість і капітал" Дж. Хікс відзначає, що розроблена ним (спільно з Р. Алленом) теорія поведінки споживача "належить по суті Слуцькому, з тією лише застереженням, що я абсолютно не був знайомий з його роботою ні під час завершення свого власного дослідження, ні навіть якийсь час після опублікування ... в журналі Economica P.Г.Д. Алленом і мною "(Хікс Дж. Вартість і капітал. С. 112). [2] Детальніше див: Friedman M. Price theory: A pro visional text. Chicago, 1962. Р. 53. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 3.5 Ефект заміни і ефект доходу " |
||
|