Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
В.В. Ковальов, О.Н. Волкова. Аналіз господарської діяльності підприємства, 2002 - перейти до змісту підручника

2.5.2. Порівняння в аналізі фінансово-господарської діяльності

Порівняння - це дія, за допомогою якого встановлюється подібність і відмінність явищ об'єктивної дійсності. За допомогою цього методу вирішуються такі основні завдання:
виявлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами;
проведення доказів або спростувань;
класифікація і систематизація явищ.
Порівняння може бути якісним ("вчора було тепліше") і кількісним (20 завжди більше, ніж 10).
Процедура порівняння в АФХД включає кілька етапів: вибір порівнюваних об'єктів; вибір виду порівняння (динамічне, просторове, по відношенню до планових значень); вибір шкал порівняння і ступенем значущості відмінностей; вибір числа ознак, за якими повинно здійснюватися порівняння; вибір виду ознак, а також визначення критеріїв їх суттєвості і неістотності; вибір бази порівняння.
При проведенні порівняння необхідно, щоб були виконані певні вимоги:
явища повинні бути якісно порівнянні між собою, тобто мати щось спільне, що служить підставою порівняння (наприклад, питання "Що довше - дорога чи ніч?" абсурдний, оскільки ці явища непорівнянні). Можливість порівняння дає однорідність досліджуваних об'єктів чи явищ;
необхідно дотримуватися тотожність формування порівнюваних показників (мається на увазі однаковість способів організації збору вихідної інформації, її узагальнення, методів обчислення показників і т.д.);
порівнювані об'єкти повинні належати совокупностям явищ, які перебувають на одному щаблі розвитку (наприклад, навряд чи можна порівнювати весняні та осінні ціни на овочевому ринку);
порівнювані явища повинні бути виміряні в однакових одиницях виміру;
об'єкти або явища повинні порівнюватися за порівнянним набору одиниць (наприклад, якщо торгова організація придбала або, навпаки, закрила кілька своїх магазинів, порівняння в часі абсолютних показників її діяльності до і після такої реорганізації не можна вважати правомочними);
при просторово-часових порівняннях відомості по порівнюваним об'єктам повинні братися на одну і ту ж дату (моментні дані) або за один і той же часовий інтервал (інтервальні дані).

Якщо об'єкти аналізу не задовольняють деяким з цих вимог, в окремих випадках дані все-таки можна привести до порівнянного вигляду. Для цього є кілька способів: розчленовування на однорідні групи за кількісними або якісними критеріями, приведення до однакових одиницях виміру, перерахунки непорівнянних показників по одному алгоритму та ін Наприклад, порівнюючи ефективність декількох фінансових операцій, доцільно висловити всі ставки у вигляді річної процентної ставки або в вигляді ефективної ставки. Другим варіантом буде приведення показників до однієї тимчасової базі. Так роблять при оцінці ефективності інвестиційних проектів з різними термінами реалізації.
Проводити порівняння можна по одному або декільком критеріям. У першому випадку використовуються такі методи і види порівняння:
порівняння факту з планом (на цьому методі грунтується аналіз відхилень);
порівняння за даним критерієм у динаміці, розрахунок середнього темпу зростання (зниження) значення даного показника за одиницю часу;
порівняння з еталоном, в якості якого може фігурувати норматив, підприємство-конкурент тощо;
ранжування з використанням відносних показників (наприклад, ранжування за рентабельності);
використання спеціальних статистичних показників разом з їх характеристичними значеннями (приклад використання одного з таких показників - коефіцієнта варіації як характеристики однорідності сукупності даних буде представлений в прикладі 2.
12).
Для проведення комплексної оцінки господарської діяльності підприємства порівняння по одному критерію явно недостатньо. У розгорнутому аналізі економічні суб'єкти порівнюються відразу за кількома критеріями (наприклад, за рівнем рентабельності, оборотності, зростанню продажів і т.д.). При цьому не всі показники рівнозначні - багато хто з них несумірні або можуть діяти різноспрямовано. У цьому випадку слід використовувати небудь спосіб ранжирування. Найбільш часто застосовуються метод суми місць і таксонометричних метод. Складені з використанням цих методів рейтинги дають комплексну оцінку діяльності економічних суб'єктів, дозволяючи виявити кращі за цілою низкою показників. Більш докладно це питання буде розглянуто в розділі 5.6.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.5.2. Порівняння в аналізі фінансово-господарської діяльності "
  1. В.В. Ковальов, О.Н. Волкова. Аналіз господарської діяльності підприємства, 2002

  2. Література
    аналіз в бюджетних установах. М., 1974. 3. Самбірський В.І., Грищенко А.А. Аналіз господарської діяльності в бюджетних і наукових установах: Підручник. М., 1989. 4. Соловйов Г.А. Ревізія і контроль господарської діяльності бюджетних установ. М.,
  3. Література
    аналіз в бюджетних установах. М., 1974. 4. Корчагіна Л. М. Аналіз господарської діяльності підприємства / / Бухгалтерський облік. 1996. № 10. 5. Мезенцева Т. Бухгалтерський облік і економічний аналіз в умовах ринку / / Фінанси, облік, аудит. 1994. № 6. 6. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Мн., 1999. 7. Самбірський В.І., Грищенко А.А. Аналіз господарської
  4. 5. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    порівняння, угруповання, елімінування. Балансовий метод дає можливість встановити взаємозв'язок показників. В аналізі фінансово господарської діяльності використовуються різні балансові зіставлення і ув'язки. При базисному методі істотну роль відіграють вибір бази для порівняння і мета аналізу. Аналіз виконання плану здійснюється шляхом порівняння фактичних показників з плановими; для
  5. Література
    аналізу фінансового становища підприємства. Мн., 1995. 6. Русак Н.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єкта господарювання. Мн., 1997. 7. Самбірський В.І., Грищенко А.А. Аналіз господарської діяльності в бюджетних і наукових установах. М., 1989. 8. Кравченко Л.І., Кравченко М.А. Методика комплексного і глибокого аналізу стану розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості / /
  6. 1. Економічні агенти
    порівнянні, відбору альтернативних варіантів використання економічних ресурсів. У господарській діяльності беруть участь господарюючі суб'єкти, звані в економічній теорії економічними
  7. 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ АНАЛІЗУ ФХД
    порівняння аналіз поділяється: на внутрішньовиробничий; внутрішньогалузевої; міжгалузевої. За періодичністю аналіз поділяється на періодичний і разовий. Періодичний аналіз може бути проведений за кілька років, кварталів, місяців, декад, днів і змін, однак найчастіше він проводиться за квартал і рік, тобто періоди підбиття підсумків діяльності підприємств. За часом проведення аналізу
  8. 5.6. Методи рейтингової оцінки фінансового стану підприємств
    порівнянням декількох підприємств або різних підрозділів одного підприємства на основі деяких об'єктивних показників, обраних аналітиком з міркувань важливості цих величин для комплексної оцінки діяльності господарюючих суб'єктів. Таке порівняння можна назвати зовнішнім. Другий аспект стосується проблеми відповідності досягнутих підприємством результатів деякого еталону, з яким
  9. Оцінка діяльності
    порівняння досягнутих ними результатів і результатів основних конкурентів. Слабкість системи обліку особливо яскраво проявляється, коли ми намагаємося розробити програму участі в прибутках, засновану на підвищенні продуктивності праці. Фахівці, що займаються аналізом господарської діяльності, знають, що у них немає цифр, яким можна вірити. Більшість працівників знають дуже мало про систему
  10. 3.3.6. Економічний і фінансовий аналіз
    аналізу знаходять своє грошове вираження ефекти і особливості, виявлені в інших розділах аналізу: технологічного, комерційного, екологічного та соціального. Тут же визначається ціна заходів, які слід прийняти для формування позитивного середовища діяльності. Економічний і фінансовий аналіз планів розвитку дозволяє зв'язати воєдино всі вигоди і витрати майбутньої діяльності підприємства,
  11. 2.4.2. Горизонтальний і вертикальний аналіз бухгалтерського балансу
    порівняннях. Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за певний період, дати оцінку цим змінам. Велике значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, яке дає уявлення фінансового звіту у вигляді відносних
© 2014-2022  epi.cc.ua