Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Падалкіна Л.С.. Світова економіка, 2007 - перейти до змісту підручника

8.3. Вигоди і втрати країн при використан-ванні прямих іноземних інвестицій


Збільшення ролі і масштабів потоків ПІІ в міжнародній економіці викликано віз-тю отримання взаємної вигоди від ПІІ як для країн-донорів, так і для країн - реціпі -ентов ПІІ. За даними Міжнародного валютного фонду, вивіз ПІІ в світовому масштабі уве-лічілся за період з 1981 по 2000 р. більш ніж в 23 рази, ввезення - більш ніж у 20 разів.
Великі національні компанії, розвиваючись, мають великий потенціал зростання за рахунок зниження середніх витрат виробництва і дії позитивного ефекту масштабу виробництва. Але збільшення виробництва обмежується рамками ємності попиту на національному ринку. У цих умовах розширення виробництва за рахунок виходу на світовий ринок відкриває нові перспективи продажу товарів на зарубіжних ринках і отримання додаткового прибутку за кордоном. На цьому етапі стали організовуватися транснаціональні корпорації, які орієнтувалися на зовнішньоторговельну діяльність і організацію виробництва в країнах, що пред'являють попит на продукцію транснаціональної корпорації. Перекладаючи виробництво за кордон, транснаціональні корпорації стали заміщати експорт товарів експортом самого виробництва, вдаючись до стратегії ПІІ. Організація власного виробництва за кордоном може стати більш кращою формою експансії, ніж товарний експорт, так як організація виробництва за кордоном:
- веде до економії на імпортному тарифі і транспортних витратах;
- відбувається економія транзакційних витрат;
- розвинені країни мають можливість використовувати більш дешеву робочу силу і си-рье країн - реципієнтів ПІІ;
- країни - донори ПІІ найчастіше використовують можливість отримання додаткового прибутку за рахунок використання більш низьких екологічних стандартів в країні - реципієнті ПІІ.
Країни - реципієнти ПІІ відгукнулися на можливість перейти на наздоганяючу мо-дель розвитку за рахунок залучення ПІІ. Були оцінені переваги використання сучасних-ного західного менеджменту; досконаліших, ніж доморощені, виробничих техно-логій для збільшення темпів і якості зростання національної економіки. Попит на ПІІ з боку країн-реципієнтів зріс, і стали формуватися і використовуватися спеціальні програми, що використовують спонукальні механізми для посилення вигідності іноземного інвестора. Країнами - реципієнтами ПІІ сьогодні використовується широкий спектр заходів, покликаних збільшити обсяги ПІІ. Серед цих заходів можна виділити насамперед:
- гарантування державою інвестиційних ризиків;
- державну організаційно-правову підтримку, покликану знизити транзак-ційних витрати;
- податкові пільги та субсидії;
- пільги з вивезення обладнання на організовувані підприємства. Вважається, що ПІІ може стати потужним важелем збільшення темпів розвитку економіки. Виділяють наступні вигоди залучення ПІІ для приймаючої країни:
- результатом залучення ПІІ може бути мультиплікативний ефект розвитку суміжних виробництв. ТНК починають вкладати кошти не лише безпосередньо у вироб-ництво і торгівлю, але і в розвиток суміжних виробництв. Організовуються ремонтні та об-служівалі галузі, вкладаються кошти у формування ринкової інфраструктури, необ-ходимой для просування товарів на ринок і збільшення конкурентних переваг випускає-екпортувати товарів. У цьому випадку збільшення ВВП відбувається на більшу величину, ніж величина ПІІ, за рахунок мультиплікативного ефекту розвитку суміжних виробництв. Таким чином, ПІІ може з'явитися імпульсом подальшого збільшення темпів зростання економіки в цілому;
- іноземні інвестори часто роблять ставку на успіх проекту не тільки за рахунок при-потягу додаткового капіталу у виробництво, а й за рахунок поєднання фінансових вкладень з використанням ефективних навичок управління виробництвом. Таким чином, перенесення навичок управління інвестора на підприємство - отримувач ПІІ стає нефінансовим важелем розвитку виробництва. Розуміючи значення грамотного управління для розвитку економічного потенціалу країни, в Китаї була прийнята програма, згідно з якою іноземні інвестори повинні були в обов'язковому порядку 1/3 управлінського персоналу формувати з китайських службовців, що дозволило Китаю надалі перейняти західний досвід управління виробництвом і виростити вітчизняних фахівців- управлінців західного зразка;
- залучення ПІІ дає можливість використовувати передові іноземні або поза впроваджувати нові вітчизняні технології виробництва.
Таким чином, відбувається зміна Екст-пасивного типу розвитку виробництва за рахунок залучення в нього додаткових ресурсів на ін-інтенсивний тип розвитку, заснований на зміні технології виробництва та випуску товарів більш високої якості. Саме це приваблює країни наздоганяючого розвитку: ПІІ стають знаряддям прориву на вищий рівень технологічного розвитку;
- ПІІ сприяють створенню нових робочих місць, поліпшення якості виробництв-кої, ринкової та соціальної інфраструктури і, нарешті, зростанню добробуту працівників. У кінцевому рахунку збільшується соціально-економічна стабільність регіону в цілому;
- ПІІ сприяють поліпшенню макроекономічного та фінансового стану стра-ни за рахунок зростання товарної пропозиції і ВНП. Наслідками цього для країни, що приймає ПІІ, стають: зростання доходів населення, скорочення безробіття та інфляції; зростання збирання-сти податків збільшує дохідну частину державного бюджету, скорочує загрозу дефіциту державного бюджету та зменшує потребу в державних запозиченнях. Крім того, зростання доходів у вітчизняних підприємств, скооперуватися з іноземними інвестора-ми, призводить до зростання грошової маси і до зниження процентних ставок. Здешевлення кредиту, в свою чергу, призводить до стимулювання інвестиційної активності в національній економіці та до зміцнення національної валюти.
Можливість отримати настільки очевидні переваги залучення ПІІ приваблює країни, що розвиваються пуститися в погоню за світовими ПІІ потоками. Однак ПІІ можуть обернутися для приймаючої країни серйозними проблемами, якщо не враховувати можливі не-гатівного впливу ПІІ на розвиток національної економіки. До негативних наслідків при-потягу ПІІ для приймаючої країни можна віднести:
- великі іноземні інвестори, і насамперед ТНК, можуть бачити у вітчизняних підприємствах не партнера по бізнесу, а прямого конкурента. У цьому випадку для ТНК вельми со-блазнітельной стратегією завоювання ринку збуту власної продукції стає викуп підприємства-конкурента для його подальшого банкрутства і закриття. Знаючи це, країни, що приймає ПІІ, як правило, законодавчо вводять обмеження, що захищають вітчизняні підприємства від подібного розвитку сценарію. Проводяться інвестиційні конкурси, за умов-ям яких іноземні інвестори не тільки отримують право викупити частку вітчизняного підприємства, але їм ставляться обов'язки інвестувати кошти в розвиток виробництва. Ні-дотримання обов'язків розвитку виробництва дає право підприємству, що приймає ПІІ, розірвати угоду і відібрати в іноземного власника право володіння часткою підприємства;
- крім прямого «обанкрочіванія» вітчизняних конкурентів іноземними конку-рентами, існує небезпека згортання вітчизняного виробництва, яке не витримає-кість цінової конкуренції та конкуренції якості крупного ТНК, що використовує переваги позитивного ефекту масштабу, налагодженої системи управління і просування товару на ринок. Скорочення вітчизняного виробництва є вкрай негативним наслідком проникнення на ринок іноземних конкурентів, оскільки кожне держава зацікавлена насамперед у розвитку власного виробництва, а не в його придушенні. Тому іноземні інвестиції можна пускати тільки на ті ринки, розвиток яких зараз за рахунок власних джерел скрутно. Тоді ці ринки свідомо віддаються іноземним інвесторам, оскільки виробництво за допомогою залучення ПІІ більш вигідно для країни, ніж імпорт;
- ПІІ неприпустимо застосовувати на стратегічно важливих виробництвах, що використовують секретні технології, матеріали або знання. У цих областях проникнення ПІІ може ис-користуватися як інструмент промислового комерційного або військового шпигунства. Повинна бути законодавчо обговорена неможливість проникнення ПІІ в стратегічно важливі для країни галузі і сфери економіки;
- промислово розвинені країни мають жорсткі екологічні норми виробництва. Це може значно знизити ефективність проектів, в яких технологія виробництва передбачає забруднення довкілля чи заподіяння шкоди здоров'ю людини. У цих умовах буває вигідніше перенести виробництво в країну, що розвивається, де законодавство необтяжене жорсткими екологічними стандартами, ніж використовувати дорогі очисні споруди у себе в країні.

Країни, що приймають ПІІ, по-різному реагують на можливість істотного погіршення екологічної обстановки: одні країни посилюють екологічні норми, інші - як. наприклад, Індія, - свідомо йдуть на прийом екологічно небезпечних ПІІ, в надії любі-ми засобами збільшити темпи зростання національної економіки;
- і нарешті, існує небезпека прийому кримінального капіталу, який може бути націлений не на розвиток законослухняного виробництва за кордоном, а на поширення за кордон своєї кримінальної діяльності. Щоб уникнути цього, країнам, що приймають капітал, доводиться перевіряти легальність походження ввезеного капіталу.
Основна вигода використання ПІІ країнами-донорами зводиться до можливості по-одержанні більшої норми прибутку, ніж при використанні інвестицій в національній економіці. Якщо розкрити це питання більш детально, то до числа вигод від ПІІ для країни-донора капіталу слід віднести:
- в період бурхливого економічного зростання можливий "перегрів" економіки, коли в еко-номіки вкладається занадто багато інвестицій, що може призвести до надвиробництва това-рів і подальшому глибокого економічного спаду. У цьому випадку використання капіталу не у себе в країні, а за кордоном дозволяє знизити гостроту проблеми перенагромадження капіталу і зроби-ти економічне зростання більш тривалим і поступовим;
- за допомогою розміщення виробництва в різних країнах виробники отримують мож-ливість економії на середніх витратах виробництва за рахунок дії позитивного ефек-та масштабу;
- можливість економії витрат за рахунок більш низької вартості робочої сили, сировини, зниження транспортних витрат і т. п.;
- можливість за допомогою ПІІ отримати монопольний прибуток, недоступну на на-ціональному ринку. Така ситуація можлива, коли на національному ринку існує жорстка конкуренція, що випускається продукція не є унікальною, оскільки конкуренти роблять аналогічну продукцію такої ж якості. Але на зарубіжному ринку ця продукція може бути унікальною, що дозволяє інвестору, виробляючи і реалізуючи продукцію за кордоном, отримувати мо-нопольную прибуток;
- можливість отримувати дохід від морально застарілого і шкідливого виробництва. Ви-пускаємо продукція може виявитися не відповідної екологічним стандартам або ж мо-рально застарілою і неконкурентоспроможною на внутрішньому ринку. У цьому випадку переміщення виробництва в економічно менш розвинену країну, яка не володіє передовими технологіями або не обтяжену високими екологічними нормами, може виявитися досить успішною бізнес-стратегією, що дозволяє значно збільшити життєвий цикл товару і отримувати прибуток, недоступну на внутрішньому ринку країни;
- можливість збереження капіталу при несприятливій економічній чи політичній ситуації в своїй країні. Якщо виникає загроза конфіскації або втрати капіталу у своїй країні, то капітал вивозиться за кордон. У цьому випадку можна говорити про «втечу капіталу», так як основним критерієм вивозу капіталу стає не збільшення прибутку, а зниження ризику втрати капіталу. При втечі капіталів відбувається стримування економічного зростання країни, так як необхідні для підтримки економічного зростання інвестиції не вкладаються в країні, а витікають за кордон.
Поряд з вигодами використання ПІІ для країни-донора можливі й втрати:
- можливо стримування економічного зростання країни у разі «втечі капіталу», так як необхідні для підтримки економічного зростання інвестиції не вкладаються в країні, а витікають за кордон;
- відтік капіталу робить його більш дорогим фактором виробництва. Збільшення ціни капіталу неминуче призводить до зниження інвестиційної активності і темпів економічного зростання. Це може бути не вигідно країні, якщо вона знаходиться на стадії економічної кризи або пожвавлення економіки, коли необхідність інвестицій для країни висока;
- вивезення капіталу негативно позначається на рівні зайнятості в країні - донорі капі-тала;
- відтік капіталу негативно позначається на платіжному балансі країни.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8.3. Вигоди і втрати країн при використан-ванні прямих іноземних інвестицій "
  1. Позиції в міжнародному русі капіталу
    країн більш тісними зв'язками, ніж це робила торгівля. Експорт прямих капіталовкладень продовжував зростати, але завдяки розширенню числа міжнародних інвесторів питома вага США у вивезенні капіталу знижувався. У 1960 р. на частку США припадало понад 60% світового обсягу відтоку прямих інвестицій, а в 1997-1999 рр.. - Вже 22,2%. При цьому американський експорт прямих капіталовкладень значно перевершував
  2. Висновки
    країнами, хоча і в різних масштабах. Капітал вивозиться, ввозиться і функціонує за кордоном у приватній і державній, грошової і товарної, короткостроковій і довгостроковій, позикової і підприємницької формах. Вивезений в підприємницькій формі капітал представлений портфельними і прямими інвестиціями. 2. Існують різні теорії міжнародного руху капіталу, насамперед так
  3. Стаття 34. Соціальне страхування та забезпечення працівників підприємств з іноземними інвестиціями
      дивними інвестиціями та їх соціальне забезпечення (за винятком пенсійного забезпечення іноземних працівників) регулюються нормами чинного на території РРФСР законодавства. (2) Платежі на пенсійне забезпечення іноземних працівників підприємства з іноземними інвестиціями перераховуються у відповідні фонди країн їх постійного місця проживання у валюті та на умовах цих
  4. Стаття 2. Іноземні інвестиції
      дивними інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку
  5. Стаття 21. Дочірні підприємства, філії та представництва підприємств з іноземними інвестиціями
      дивними інвестиціями може створювати дочірні підприємства з правами юридичної особи, а також філії та представництва на території РРФСР і за її межами, у тому числі в іноземних державах, з дотриманням умов, встановлених чинним на території РРФСР законодавством, законодавством союзних республік і відповідним законодавством іноземних держав . (2)
  6. 11.3.1. Масштаби і динаміка міжнародного руху капіталу
      дивного капіталу величезна. Інформаційне агентство РосБізнесКонсалтинг повідомляє, що, за даними Росстату, обсяг накопиченого іноземного капіталу в економіці РФ на кінець 2002 р. склав 42900000000 дол., Або на 20,5% більше, ніж у 2001 р. Найбільшу питому вагу в накопичений іноземному капіталі припадає на інвестиції, здійснювані на поворотній основі (кредити міжнародних фінансових
  7. Стаття 12. Організаційно-правові форми і види підприємств з іноземними інвестиціями
      дивними інвестиціями створюються і діють у формі акціонерних товариств та інших господарських товариств і товариств, передбачених законодавством РРФСР. (2) На території РРФСР можуть створюватися і діяти: підприємства з пайовою участю іноземних інвестицій (спільні підприємства), а також їх дочірні підприємства та філії; підприємства, повністю належать іноземним
  8. № 161. Основні напрямки залучення іноземних інвестицій в економіку Росії на початку 20-го століття
      дивний капітал. Але це не привело до створення іноземних зон впливу, приплив іноземного капіталу супроводжувався зрощенням його з капіталом вітчизняним, що сприяло включенню Росії в світову
  9.  3. Механізм прямих інвестицій
      прямих
  10. Рис.
      дивних інвес-тицій знижуються. Зверніть увагу на положення нулі-вої точки на гори-зонтальной осі: чисті іноземні інвестиції можуть бути як позитив-вими, так і негативні-тільних. Чисті іноземних-ні інвестиції негативні Чисті іноземних-ні інвестиції позитивні Чисті іноземні інвестиції ~ лава 30. Макроекономічна теорія відкритої економіки
  11. Прямі іноземні інвестиції в економіку Росії
      дивні інвестиції після дефолту не тільки не скоротилися, але щороку наростають. Вони свідчать про те, що для них в нашій країні існує досить сприятливий інвестиційний клімат. Якщо взяти підсумки першого півріччя нинішнього року, то приплив прямих інвестицій складе більше 5 млрд. дол за цей рік. Нарешті, треба відзначити, що головним стимулом для сприятливого інвестиційного
  12. Зовнішня торгівля Росії
      дивних інвестицій. Рух у напрямку ринкових перетворень і необхідність послідовного відкриття внутрішнього ринку викликали зростаючий приплив іноземних інвестицій до Росії. Однак розмова про іноземні інвестиції «взагалі» носить непрофесійний характер. Необхідно чітко розрізняти: прямі інвестиції, вкладені в розвиток реального сектора економіки й укорінені в ньому, а
  13. Рух підприємницького капіталу
      дивних капіталовкладень над темпами зовнішньої торгівлі та сукупного ВВП (в 90-ті роки - в 2,5 і 1,7 рази), активізація діяльності практично всіх країн по залученню іноземних інвестицій та глобалізація стратегій міжнародних компаній. Прямі іноземні капіталовкладення є не тільки самостійним фактором економічного розвитку, а й значною мірою впливають на динаміку і
  14. Стаття 28. Оподаткування
      дивними інвестиціями, а також іноземні інвестори сплачують податки, встановлені чинним на території РРФСР законодавством. (2) Для підприємств з іноземними інвестиціями, діючих у пріоритетних галузях народного господарства і в окремих регіонах, може встановлюватися пільговий порядок
  15. ЄС в русі прямих інвестицій
      країн Західної Європи у світовому господарстві. Все більша частина виробничих потужностей західно-європейських ТНК переноситься за межі регіону. Відношення між вартістю продукції закордонних дочірніх підприємств і величиною ВВП поступово змінюється на користь закордонного виробництва. У Західній Європі виділяється група країн - Британія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, у яких більше 1/5 ВВП
  16. Стаття 6. Правовий режим іноземних інвестицій
      дивні інвестиції на території РРФСР користуються повним і безумовним правовим захистом, яка забезпечується цим Законом, іншими законодавчими актами та міжнародними договорами, чинними на території РРФСР. Правовий режим іноземних інвестицій, а також діяльності іноземних інвесторів з їх здійснення не може бути менш сприятливим, ніж режим для майна,
  17. Стаття 1. Іноземні інвестори
      дивними інвесторами в РРФСР можуть бути: іноземні юридичні особи, включаючи, зокрема, будь-які компанії, фірми, підприємства, організації або асоціації, створені і правомочні здійснювати інвестиції відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження; іноземні громадяни, особи без громадянства ... іноземні держави; міжнародні
  18. РЕЗЮМЕ
      дивних інвестицій, їх функціонування в національній економіці на регіональному та більш широкому міжнародному рівні. Досвід показує, що вміле і грамотне використання іноземних інвестицій є запорукою успішного функціонування національних господарств у змагальному, конкурентному режимі. При всьому різноманітті форм міжнародного руху іноземного капіталу пріоритетну роль
© 2014-2020  epi.cc.ua