Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Падалкіна Л.С.. Світова економіка, 2007 - перейти до змісту підручника

9.4. Валютний курс і фактори, його визна-ляющие


Головним елементом валютної системи кожної країни є її національна валю-та. Практично всі міжнародні економічні операції передбачають обмін національних валют, який відбувається за певною ціною. Ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн (або в міжнародній грошовій одиниці), називається валютним курсом. Валютний курс передбачає взаємну котирування валют. Валютна котирування є процес визначення валютного курсу тим чи іншим методом. Існують два основні методи валютної котирування: прямий і непрямий. При прямій котирування валютний курс однієї національної валютної одиниці виражається через визначений-ну кількість іноземної валюти. Наприклад, 1 руб.=0,03 дол=3 центи. Для рубля це пряме котирування, а для долара - непряма. При непрямої котируванні певну кількість одиниць національної валюти виражається через валютний курс однієї одиниці іноземної валюти. Наприклад, 1 дол=31 руб. Для долара це пряме котирування, а для рубля - непряма.
Існує різна класифікація валютних курсів. Наприклад, залежно від того, відбувається покупка або продаж валюти, формується курс продавця чи курс покупця. Курс продавця - це ціна, за якою банк продає іноземну валюту за національну. Курс покупця - це ціна, за якою банк купує іноземну валюту за національну. Різниця між названими курсами утворює маржу, яка покриває витрати на організацію продажу валюти і формує банківський прибуток.
З урахуванням інфляції розраховують номінальний і реальний курси. Номінальний валютний курс - це поточна валютна котирування двох валют. Реальний валютний курс визна-виділяється як номінальний, скоригований на співвідношенні цін усередині країни і цін інших країн. Він може бути виражений формулою



де Еr - реальний валютний курс;
Еn - номінальний валютний курс;
Pf - індекс цін зарубіжної країни;
Рd - індекс цін своєї країни.
Політика центральних банків держав значною мірою спрямована на сдер-живание різкого підвищення реального курсу національної валюти. Вважається, що підвищення реального курсу валюти є небажаним фактором, особливо для держав з експорт-ної орієнтацією розвитку. Це пояснюється тим, що падіння курсу національної валюти приводить до зниження цін національних товарів на світовому ринку, виражених в іноземній валюті, що викликає скорочення експорту.
Таким чином, негативні наслідки підвищення курсу валюти на собі відчувають насамперед галузі, орієнтовані на експорт. Небезинтересен в цьому світлі приклад з авто-мобільного корпорацією «Тойота». Падіння курсу долара всього на одну ієну (а значить, зростання курей-са ієни) обертається фінансовими втратами в 6 млрд. йен. А в цілому, за підрахунками спеціалі-стів, при зростанні курсу ієни збитки несуть не менше 70% японських корпорацій і фірм.
Однак не можна однозначно позитивно оцінювати штучне зниження реального валютного курсу. Занижений курс національної валюти має не тільки плюси, а й серйозні мінуси. Так, падіння курсу національної валюти призводить до зростання цін на імпортні товари, виражені в національній валюті. Імпорт скорочується. Це негативно позначається на інтересах національних споживачів, так як робить імпортні товари менш доступними, що знижує рівень споживання. Занижений курс небажаний і для багатьох виробників, які використовують в своєму виробництві імпортні обладнання, сировина, матеріали. Це викликає у них зростання витрат виробництва і може привести економіку в стан так званого «шоку пропозиції», тобто викликати скорочення реального обсягу виробництва при одночасному зростанні цін. До цього варто додати, що занижений курс сприяє збереженню штучно занижених цін на національну продукцію, що, у свою чергу, робить неефективною інвестиційну діяльність, провокує масову витік сировинних ресурсів за свідомо заниженими цінами, блокує імпорт передового устаткування і технологій і тому прирікає економіку країни на роки і десятиліття застою. У зв'язку з цим зазначимо, що в сучасній Росії занижений курс рубля вкрай небажаний, оскільки призводить до вищеназваних негативних наслідків.
З урахуванням використовуваного режиму розрізняють жорстко фіксований курс, вільно пла-вающий валютний курс і змішаний курс. Жорстко фіксований курс встановлюється дер-дарства, тут коливання валют не допускаються. В умовах гнучких плаваючих валютних курсів курс валюти встановлюється на основі дії природних ринкових законів попиту та пропозиції. Дві названі системи організації валютного курсу є діаметрально протилежними. Крім них існує ряд проміжних варіантів, так звані гинув-рiдному курси. Найбільш типовим видом останніх є керований валютний курс (кероване плавання). Кероване плавання являє собою практику управління курсом за допомогою інструментів державного регулювання. Оскільки зміни валютного курсу мають, як з'ясовано вище, досить відчутні наслідки для економіки, то варіант керованого плавання є в сучасній економіці найбільш поширеним.
Методи регулювання валютного курсу можуть бути спрямовані як на девальвацію - зниження курсу валюти, так і на ревальвацію - підвищення курсу валюти. Це залежить від еконо-мічної ситуації в країні і мети, яку на даний момент ставить перед собою правительст-у. Воно може спробувати збільшити сукупний попит за рахунок експортних можливостей, спираючись на девальвацію валюти, або обмежити його за допомогою ревальвації.
Серед заходів державного впливу на валютний курс особливо варто відзначити ва-лютні інтервенції, тобто купівлю-продаж іноземної валюти за національну. Купівля іноземної валюти центральним банком означає розширення попиту на неї і веде до підвищення курсу іноземної і зниження курсу національної валюти. Продаж іноземної валюти збільшує її пропозицію, що викликає зменшення курсу іноземної і зростання курсу національної валюти. На зміну валютного курсу впливають також такі методи грошово-кредитної політики центрального банку, як операції на відкритому ринку, зміни облікової ставки і норми обов'язкових резервів.
На валютний курс в умовах вільного плавання впливає цілий ряд факторів. Перш за все зміна валютного курсу відбувається під впливом попиту та запропонованого-вання на валютному ринку.
У свою чергу, на попит і пропозицію впливають численні об-стоятельства економічного, політичного, суб'єктивно-психологічного характеру. Всі фак-тори, що впливають на попит і пропозицію на валютних ринках і міняють валютний курс, мож-но розділити на структурні (діючі в довгостроковому періоді) і кон'юнктурні (викликають-вающие короткострокове коливання валютного курсу).
До структурних факторів відносяться: конкурентоспроможність товарів країни на миро-вом ринку і її зміна; стан платіжного балансу країни; темпи інфляції; різниця про-процентних ставок в різних країнах; ступінь відкритості національної економіки; державного- венное регулювання валютного курсу. До кон'юнктурним відносяться: діяльність валютного ринку; спекулятивні валютні операції; кризи; війни; стихійні лиха; прогнози; цик-особистість активності в країні.
Розглянемо найбільш важливі фактори, що впливають на валютний курс.
1. Зміна в смаках покупців. Якщо споживачі віддають перевагу покупці їм-кравців товарів, то це викличе попит на іноземну валюту та її курс зростатиме, а курс на-ціональної валюти - падати. Справа в тому, що курс валют - це своєрідні «сполучені со-суди», і подорожчання національної валюти неминуче означає знецінення іноземної. У свою чергу, подорожчання іноземної валюти свідчить про знецінення національної.
2. Протекціоністська політика держави в зовнішній торгівлі. У разі примі-вати загороджувальних заходів по відношенню до імпорту попит на іноземну валюту скорочується, і її курс по відношенню до національної валюти падає. У свою чергу, курс національної валюти зростає. Оскільки ці заходи скорочують обсяг міжнародної торгівлі і викликають міждержавні протиріччя, то стає ясно, що широке застосування такої політики з метою стабілізації валютного курсу може призвести до негативних наслідків.
3. Зміна величини національного доходу країни, а отже, і доходів покупців. Зі зростанням доходів збільшується споживання як власних, так і імпортних товарів, тому зростає попит на іноземну валюту. На валютному ринку це відіб'ється у зростанні курсу іноземної валюти і зниженні курсу національної. Отже, всі фактори, при-водячи до зростання національного доходу, можуть впливати на курси валюти.
4. Інфляція (відносна зміна цін). За інших рівних умов рівень інфляції в країні обернено пропорційно впливає на величину курсу національної валюти, тобто збільшення інфляції в країні призводить до зменшення курсу національної валюти, і наобо-рот. Якщо темпи зростання цін в одній країні перевищують відповідні показники в іншій, то імпортні товари будуть (поки курс незмінний) більш дешевими. Це збільшить попит на них, що призведе до зростання попиту на іноземну валюту та забезпечення національних грошей. До здорожуючи-нию іноземної валюти буде також приводити все збільшується у міру зростання інфляції прагнення людей зберегти свої реальні доходи. Це відіб'ється у збільшенні попиту на «твер-Диє» валюти з метою збереження накопичень. Але оскільки пропозиція валюти залишається нез-менним, то зростання грошей в обігу та інфляція призводять до зниження курсу національної ва-люті. У зв'язку з інфляційним фактором розраховується паритет купівельної спроможності (ПКС), тобто реальна ціна національної грошової одиниці у валюті іншої країни. Для розрахунку ППС порівнюються ціни аналогічних товарів і послуг, вироблених в порівнюваних країнах. Припустимо, ціна споживчого кошика в Росії становить 5000 руб., Аналогічний показник у США дорівнює 100 дол Співвідношення курсів валют в цьому випадку складе: 1 дол=50 руб., Або 1 руб.=0,02 дол
5. Величина реальних процентних ставок. Підвищенню курсу національної валюти сприятимуть всі фактори, що викликають прилив іноземного капіталу в країну. У свою чергу, важливим моментом, що визначає для інвестора країну розміщення капіталу, є розмір реальних процентних ставок (номінальна ставка за винятком темпів зростання цін). Чим ви-ше реальні процентні ставки і, отже, прибутковість за цінними паперами у країні відно-сительно інших країн, тим привабливішим дана країна для вкладення фінансових коштів. Це веде до зростання пропозиції іноземної валюти і діє в бік підвищення курсу на-нальних грошей.
Зміна процентних ставок двояко впливає на валютний курс. З одного боку, їх збільшення всередині країни викликає зменшення попиту на національну валюту, так як кредит стає дорогим. Взявши ж його, підприємці збільшують собівартість своєї продукції, що призводить до зростання цін всередині країни і знецінює національну валюту по відношенню до іноземної. З іншого боку, збільшення реальних процентних ставок робить прибутковим розміщення коштів у цій країні для іноземців. Зростає приплив їх капіталів, зростає попит на валюту цієї країни, і вона дорожчає. Таким чином, зміна процентних ставок може як прямо, так і обернено пропорційно вплинути на величину валютного курсу.
6. Стан торгового балансу. Платіжний баланс безпосередньо впливає на вели-чину валютного курсу. Так, активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу націо-нальної валюти, оскільки зростає попит на неї з боку іноземних партнерів. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, так як вітчизняне державні недержавні боржники, купуючи іноземну валюту для погашення своїх зобов'язань, збільшуючи-ють пропозицію своєї національної валюти.
Розміри впливу платіжного балансу на валютний курс визначаються ступенем відкритості економіки країни. Чим вище частка експорту у валовому національному продукті (чим вища відкритість економіки), тим вище еластичність валютного курсу по зміні платіжного ба-Ланса.
Крім того, на валютний курс впливає економічна політика держави в галузі регулювання складових частин платіжного балансу: поточного рахунку та рахунку руху капіталів (зміна мит, процентних ставок, обмеження імпорту, торговельні квоти, експортні субсидії). Якщо зростає позитивне сальдо платіжного балансу, то зростає і попит на валюту даної країни і відповідно зростає її курс. При негативному сальдо відбувається зворотний процес: зростає попит на іноземну валюту.
7. Всякого роду очікування різних суб'єктів ринку щодо зміни обмінних курсів. У господарюючих суб'єктів формуються різні уявлення про буду-щих темпах зростання економіки, темпах інфляції, значенні реальних процентних ставок, направ-лениях макроекономічної політики.
У підсумку узагальнення цих показників складаються мені-ня про очікувані обмінних курсах. За інших рівних умов вигідніше зберігати портфель активів у тих валютах, обмінні курси яких, згідно з очікуваннями, підвищаться. У свою чергу, на міжнародному ринку вигідніше брати позику в тій валюті, курс якої в майбутньому може впасти. Крім того, власники слабкої валюти спробують перевести її в більш сильну (курс її виросте). Обмін валюти, викликаний всіма цими причинами, посилить передбачуване знецінити-вання або подорожчання валют.
8. Державне макрорегулювання економіки. До нього відносяться використання офіційних валютних резервів, торгова політика, валютний контроль і раціонування на валютному ринку, фінансова та грошово-кредитна політика. Маніпулюючи валютними резерву-ми, можна збільшити пропозицію іноземної валюти, таким чином підтримуючи визначений-ний валютний курс на валютному ринку. Проте обсяг резервів лімітований, і підтримувати курс подібним чином можна лише короткочасно.
 Іншим способом впливу на попит і пропозицію є валютний контроль, або раціонування. З метою збільшення пропозиції валюти держава може ввести орга-тельную 100%-ную продаж всієї одержуваної експортерами валюти. Щоб зменшити попит, можна ввести адміністративні обмеження на споживачів валюти і т. д. 
 9. Валютні спекуляції, довіра до валюти, її популярність та інші обстоятельст-ва також надають вплив на валютний курс. У будь-якій державі валютні резерви не-безмежні. Якщо з якихось причин попит на іноземну валюту протягом тривалого часу перевершує її пропозицію, то штучно утримувати курс національної валюти від падіння шляхом продажу іноземної валюти неможливо. Тут постає питання про необхідність відмовитися від захисту курсу і перейти до режиму плаваючого курсу або законодавчо знизити вартість своєї національної валюти до рівня, відповідного ринковому рівноваги. У цьому випадку валютні спекулянти можуть випередити уряд і почнуть активно скидати національну валюту в обмін на іноземну, щоб уникнути втрат. Виникає ситуація, відома в міжнародній економіці під назвою «спекулятивна атака на валюту». 
 Існує ринкове і державне регулювання величини валютного курсу. Ринкове регулювання, засноване на конкуренції та дії законів вартості, попиту та пропозиції, здійснюється стихійно. Дія цих законів на валютних ринках забезпечувала-ет еквівалентність обміну валют, відповідність їх кількості потребам світового господарства, пов'язаних з рухом товарів, послуг, капіталів, кредитів. Через динаміку валютного курсу учасники ринку дізнаються про величину попиту і пропозиції валют. Тим самим ринок виступає як джерело інформації про стан валютних операцій. 
 Державне регулювання спрямоване на подолання негативних наслідків ринкового регулювання валютних відносин, на досягнення сталого економічного зростання, рівновагу платіжного балансу, зниження безробіття та інфляції в країні. Воно здійснюється за допомогою валютної політики - сукупності заходів у сфері міжнародних валютних відносин у відповідності з поточними і стратегічними цілями країни. Юридично валютна політика оформляється валютним законодавством і валютними угодами між державами. 
 До основних заходів державного впливу на величину валютного курсу відно-сятся: 
 а) валютні інтервенції; 
 б) дисконтна політика; 
 в) протекціоністські заходи. 
 Найважливішим інструментом валютної політики держави є валютні ін-тервенціі - операції ЦБ на валютних ринках з купівлі-продажу національної грошової одиниці проти провідних іноземних валют. Щоб підвищити курс національної валюти, ЦБ повинен продавати іноземні валюти, скуповуючи національну. Тим самим зменшується попит на іноземну валюту, а отже, збільшується курс національної валюти. Для того щоб знизити курс національної валюти, ЦБ продає національну валюту, скуповуючи іноземну валюту. Це призводить до підвищення курсу іноземної валюти: і зниження курсу національної валюти. 
 Величина використовуваних офіційних валютних резервів для інтервенцій служить по-казателем масштабів державного втручання в процес формування валютних курсів. 
 Дисконтна політика - це зміна Центральним банком облікової ставки, у тому числі з метою регулювання величини валютного курсу шляхом впливу на вартість кредиту на внутрішньому ринку і тим самим - на міжнародний рух капіталу. Наприклад, при пасивному платіжному балансі підвищення облікової ставки може стимулювати приплив капіталів з країн, де більш низька процентна ставка, і стримувати відлив національних капіталів. Цей захід сприяємо поліпшенню стану платіжного балансу та підвищення валютного курсу. Знижуючи офіційну ставку, Центральний банк розраховує на відлив національних та іноземних капіталів в цілях зменшення активного сальдо платіжного балансу і зниження курсу своєї валюти. В останні десятиліття значення такого регулювання валютного курсу поступово зменшується через суперечливість його внутрішніх і зовнішніх цілей. 
 Протекціоністські заходи спрямовані на захист національної валюти. До них відно-сятся валютні обмеження: законодавче чи адміністративне заборона чи регламен-тація операцій резидентів і нерезидентів з валютою. Видами валютних обмежень є: 
 - Валютна блокада - це економічна санкція у вигляді односторонніх валютних обмеженням однієї країни чи групи країн по відношенню до іншої держави, що перешкоджають використанню його валютних цінностей (заморожування валютних цінностей, що зберігаються в закордонних банках,, застосування дискримінаційних валютних обмежень); 
 - Заборона на вільну купівлю-продаж іноземної валюти; 
 - Регулювання міжнародних платежів; 
 - Рух капіталів; 
 - Репатріація прибутку; 
 - Рух золота і цінних паперів; 
 - Концентрація в руках держави іноземної валюти та інших валютних цінностей. 
 Так, в Росії застосовувалися такі види валютних обмежень: обов'язкова про-дажа резидентами 50% валютної виручки на внутрішньому валютному ринку; ліцензування ва-валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу; централізація валютних операцій в Цен-тральному та уповноважених банках. Це забезпечувало підтримку курсу російського рубля до долара США в певних межах. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "9.4. Валютний курс і фактори, його визна-рами"
  1. Терміни і поняття
      валютна система Національна валютна система Міжнародні розрахунки Резервні валюти Золотий (золотомонетний) стандарт Золотовалютний стандарт (Бреттон-Вудська валютна система) Система плаваючих курсів Валюта Валютний ринок Валютний кошик Валютний курс Пряма і зворотна котирування Валютний арбітраж Курс покупця і курс продавця Крос-курс Курс «спот »Курс
  2. Тема 16 Міжнародна валютна система
      валютна система: етапи розвитку та характеристика сучасного стану. Валютна оборотність. Валютний ринок і валютний курс. Фактори, що визначають валютний курс. Валютна політика та її інструменти. Платіжний баланс: основні статті та структура. Валютна система Росії: проблеми і перспективи розвитку. Закон Російської Федерації «Про валютне регулювання та валютний контроль».
  3. Основні поняття
      валютний курс Знецінення валюти Подорожчання валюти Прибутковість валютного активу Умови паритету процентних ставок Очікуваний курс Рівновага на валютному ринку Темп знецінення валюти Покритий паритет процентних ставок Непокритий паритет процентних ставок Реальні грошові запаси Реальна пропозиція грошей Рівноважна процентна ставка «Переліт» валютного курсу Рівень цін Споживчий кошик
  4. Основні поняття
      валютний ринок - Учасники міжнародного валютного ринку - Біржовий ринок - Міжбанківський ринок - Спот-ринок - Терміновий (форвардний) ринок - Валютний (обмінний) курс - Котирування валюти - Пряме котирування - Зворотній (непряма) котирування - Спот-курс - Спред - Базисні пункти (піпса) - «Велика фігура» - Крос-курс - Дата укладання угоди - Дата валютування
  5. Основні поняття
      валютного ринку - Дестабилизирующая спекуляція - Стабілізуюча спекуляція - Оптимальна валютна зона - Валютне управління - Вільне плавання - Регульоване плавання - Фіксований курс щодо однієї валюти - Фіксований курс щодо кошика валют - Квота країни в МВФ - Транш МВФ - Тесобонос - Стабілізаційний кредит - Всесвітній центральний банк
  6. Питання для повторення
      валютного курсу як економічної категорії? 2. У чому відмінність реального від номінального обмінного курсу? 3. Який зв'язок валютного курсу і ППС, в чому причини їх розбіжності? 4. Які фактори свідчать про те, що занижений або завищений валютний курс? 5. Чому країни з перехідною економікою віддають перевагу гнучкого валютного
  7. Тест
      валютних ринках; е) усі попередні відповіді вірні? 2. Якщо курс одиниці іноземної валюти виражається в національній валюті, то це: а) пряме котирування; б) девізний курс; в) крос-курс? 3.Бреттон-Вудська валютна система - це система: а) золотого стандарту; б) «плаваючих» валютних курсів; в) фіксованих валютних курсів? 4. Якщо валюта даної країни без обмеження
  8. Глава 10 ВАЛЮТНИЙ КУРС
      валютний курс. Серед безлічі чинників, які визначають валютний курс, зазвичай виділяють фундаментальні (економічні) чинники і фактори позаекономічного характеру. Фундаментальні чинники визначаються макроекономічними показниками, такими, як динаміка ВВП, темпи інфляції, стан платіжного балансу і його головної частини - рахунку поточних операцій. Безпосередній вплив на курс
  9. Коливання в торгівлі і валютний курс
      валютного курсу, або короткостроковими фактора-ми, що перешкоджають досягненню валютнимікурсамі свого довгострокового рівноважного уровня.В 1975-1986 рр.. обидва види факторів надавали впливав-ня на обмінний курс національної валюти Вели-кобрітаніі. Спочатку розглянемо зміни рівноважного ре-ального валютного курсу. Великобританія открилакрупние родовища нафти в Північному море.Ето відкриття
  10. Питання для самоперевірки
      валютний арбітраж; г) «коротка» та «довга» позиція? 2. Чим відрізняється хеджування від спекуляції? 3. Яким чином експортер може застрахуватися від зміни валютного курсу? 4. Уявіть собі, що ви - валютний дилер. Як ви відреагуєте на наступну інформацію: а) Великобританія розширює видобуток нафти в Північному морі, б) Бундесбанк оголосив про підвищення облікової ставки; в)
  11.  Стаття 41, Під валютними інтервенціями Банку Росії розуміється купівля-продаж Банком Росії іноземної валюти на валютному ринку для впливу на курс рубля і на сумарний попит і пропозиція грошей
      валютними інтервенціями Банку Росії розуміється купівля-продаж Банком Росії іноземної валюти на валютному ринку для впливу на курс рубля і на сумарний попит і пропозиція
  12. Питання для закріплення матеріалу
      валютний ринок і хто є його учасниками? 2.) З якою метою обмінюються валюти? 3. Назвіть основні функції міжнародного валютного ринку. 4.) Чому комерційні банки займають визначальні позиції на валютному ринку? 5. Який часовий режим роботи міжнародного валютного ринку? 6J Дайте визначення спот-ринку і спот-курсу. 7 Що таке котирування і які види котирувань
© 2014-2021  epi.cc.ua