Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
З.К. Океанова. Економічна теорія. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Найважливіші макроекономічні показники

Найважливішими макроекономічними показниками, використовуваними у світовій практиці для оцінки результатів економічної діяльності, є наступні:
1) валовий національний продукт (ВНП);
2) валовий внутрішній продукт (ВВП);
3) чистий національний продукт (ЧІП);
4) національний доход (НД);
5) особистий дохід (ЛД);
6) 1См.: КемпбеллР. Макконнелл, Стенлі. Брю. Економікс.Т. 1. С. дохід, знаходячи-щийся в особистому розпорядженні (ДНЛР). Розглянемо послідовно зміст кожного з них. Валовий національний продукт (ВНП) представляє
вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом певного періоду часу (звичайно за рік) вітчизняними виробниками (резидентами) всередині країни і за кордоном з ис-користуванням тільки власних факторів виробництва.
Він є результатом:
1) вирахування з валової вартості продукції, яка дорівнює сумі продажів всіх товарів і послуг, або сукупної вартості проміжного і кінцевого продукту, вартості проміжного; продукту ;.
2) підсумовування з вартістю продукції, виробленої резидентами за допомогою вітчизняних факторів виробництва за кордоном.
Необхідність вирахування вартості проміжного продукту з валової вартості при визначенні валового національного продукту обумовлена тим, що вартість проміжного продукту при русі його по стадіях виробництва багаторазово підсумовується. В результаті вирахування відбувається "очищення" валової вартості від повторного рахунку.
По суті справи, це - ринкова вартість виробленої продукції за вирахуванням вартості спожитих сировини і матеріалів, придбаних у постачальників.
Важливо відзначити, що валовий національний продукт передбачає виключення не тільки повторного рахунку, але і непродуктивних угод, які бувають двох видів.
1. Фінансові угоди:
- державні трансфертні платежі, наприклад субсидії муніципалітетів викладачам вузів;
- приватні трансфертні платежі, наприклад,. Подарунки;
- операції з цінними паперами.
2. Продаж вживаних речей.
Виключення з ВНП сумарної вартості продажу старих речей пов'язаний з тим, що зазначені речі не є продуктом поточного виробництва та їх продаж збільшує повторний рахунок.
Разом з тим в ВНП входить чистий експорт, тобто різниця між стоїмо-стю вивезених з стани товарів і послуг та вартістю ввезених товарів.
Розрізняють два методи розрахунку ВНП:
- за видатками;
- по доходам.
ВНП за видатками - сумарна величина всіх витрат на створення кінцевого продукту, послуг. До них відносяться:
1) особисті споживчі витрати (С) - витрати домашніх господарств на предмети споживання тривалого користування (наприклад, автомобілі), поточного споживання (хліб, молоко), а також витрати на послуги юристів , лікарів і т. д.;
- 2) валові приватні внутрішні інвестиції (Ig) - витрати фірм на:
- покупку верстатів;
- будівництво;
- зміна запасів.
Як правило, представляють сумарну величину амортизації та приросту інвестицій.
У рамках національної економіки співвідношення між валовими інвестиціями і величиною амортизації є показником її динаміки. У зростаючій економіці валові інвестиції перевищують розміри амортизації. У статичної - величини валових інвестицій і амортизації приблизно рівні. В економіці зі знижується діловою активністю величина валових інвестицій менше розмірів амортизації;
3) державні закупівлі товарів і послуг (G) - представляють витрати на кінцеву продукцію підприємств і пряму покупку ресурсів, робочої сили державою;
4) чистий експорт (Хп) - різниця між сумою експорту, і імпорту.
Залежно від конкретної ситуації може мати позитивний чи негативне сальдо.
Отже,
ВНП по витратам=С + Ig + G + Хп.
ВНП за доходами визначається шляхом складання сум доходів: заробітної плати, рентних платежів, відсотка і прибутку.
Заробітна плата - в даному випадку інтегрований показник грошових виплат бізнесу і держави працівникам за використання робочої сили у сферах матеріального і нематеріального виробництва, а також додаткових виплат підприємців певним категоріям осіб на соціальне страхування, медичне обслуговування, в пенсійні фонди, допомоги по безробіттю і т. д. відповідно до чинного законодавства.
Рента - 1) дохід, що отримується власниками землі природних ресур-сов; 2) доходи від нерухомості; 3) доходи від інших видів власності, в тому числі нематеріальних благ
Позичковий відсоток - дохід власників грошового капіталу.
Прибуток корпорацій - дохід, що залишається після виплати заробітної плати, ренти, процента.
Додавання представлених чотирьох видів доходів - найбільш простий спосіб обчислення ВНП за доходами.
Разом з тим можливий і інший варіант, який передбачає відрахування з валової вартості продукції сум, не пов'язаних е доходами, - амортизації і непрямого податку на бізнес.
Нагадаємо, що амортизація - щорічні відрахування, адекватні спожитому в процесі виробництва основного капіталу.
Непрямий податок на бізнес - синтезує податок з продажу; акцизи, податки на майно, ліцензійні платежі та митні пішли-ни.
Від валового національного продукту слід відрізняти валовий внутрішній продукт (ВВП). Валовий внутрішній npoдукт (ВВП) - виражена в грошовій формі вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом певного періоду часу (звичайно за рік) вітчизняними (резидентами) і іноземними (нерезидентами) виробниками на території даної країни з використанням як власних, так і належних нерезидентам факторів виробництва. Він відрізняється від показника ВНП тим, що в показник ВНП, як зазначалося, входить чистий експорт, тобто різниця між вивезеними з країни товарами і вартістю ввезених товарів, разом з тим показник ВВП представляє тільки продукцію, вироблену всередині країни (рис. 8.2).

Рис.8.2. Структурні співвідношення між ВНП і ВВП


Статистична служба ООН рекомендує використання ВВП як основного показника для складання системи національних рахунків. Разом з тим, в залежності від специфіки, країна найчастіше використовують найбільш отве-чающий національним інтересам показник. Наприклад, в США і Японії ис-користується показник ВНП, в країнах Західної Європи-переважно ВВП.
Зіставлення кількісної парадигми показників виявило незначну-тільну різницю між ними. Зокрема, за оцінкою дослідників, у Фран-ції після розрахунку показника ВВП і підсумовування, з одного боку, доходів французьких підприємців, отриманих з Великобританії, США, Німеччини та ін, з іншого - вирахування доходів британських, американських, німецьких та ін суб'єктів ринкового господарства, що ведуть діяльність у Франції, різниця склала всього ± 1% від ВВП.
В кінці 1987 р. в Радянському Союзі було прийнято постанову прави-тва про використання методології ООН при розрахунку найважливіших макроекономічних показників. Відповідно, в 1989 р. у звіті Держкомстату вже фігурував показник ВНП, хоча очевидно, що з урахуванням специфіки країни - мізерній розмірі експортного сальдо - більш відповідним було б використання показника ВВП.

Таким чином, досить очевидно, що ВНП і ВВП - це пара однопорядкові показників, практично незначно відрізняються один від одного. Відповідно, у ряді сучасних досліджень вони представляються як ідентичні - ВНП (ВВП), які з рівною правомірністю, з урахуванням специфіки країн, можна використовувати як підсумкових макроекономічних показників.
Сучасна міжнародна статистика в порівнянному аналізі орієнтується на показник ВВП.
Валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт утворюють базу для обчислення інших макроекономічних показників.
Якщо з ВНП відняти суму річної амортизації отримаємо чистий національний продукт (ЧІП). З його допомогою вимірюється загальний річний обсяг виробництва, який економіка; в цілому, включаючи домашні господарства, компанії, уряд і іноземців, в змозі спожити, не погіршуючи при цьому виробничих можливостей наступних років.
Чистий національний продукт мінус непрямі податки на бізнес - утворює національний дохід суспільства (НД). Його можна розрахувати також шляхом вирахування із ВНП суми амортизації і непрямих податків з бізнесу.
Національний дохід - представляє сукупність доходів всіх економічних агентів сфери матеріального і нематеріального виробництва. Чим більше величина національного доходу, тим багатше суспільство, має більші можливості для вирішення різного роду проблем - соціальних, економічних, військових і т. д.
Частина національного доходу трансформується в особистий дохід.
Особистий дохід (ЛД) - фактично отриманий дохід.
Є результатом вирахування з національного доходу непотрапляючі в домогосподарства: внесків (податків) на соціальне страхування, податків на прибутки корпорацій, нерозподілених прибутків корпорацій і додавання (підсумовування) трансфертних платежів1.
При цьому відбувається вельми істотна коректування:
національний дохід
мінус внески на соціальне страхування - мінус податки на прибуток корпорацій мінус нерозподілений прибуток корпорацій плюс трансфертні платежі Підсумковий - особистий дохід.
У подальшому процесі особистий дохід трансформується в дохід, що знаходиться в особистому розпорядженні (ДНЛР).
Дохід, що знаходиться в особистому розпорядженні, представляє особистий дохід за вирахуванням індивідуальних податків.
1В більшості країн трансфертні платежі уніфіковані. Складаються з:
1) страхових виплат по старості і від нещасних випадків, посібників з безробіття, виплачують відповідно до соціальними програмами;
2) виплат пенсій та посібників з безробіття з приватних фондів;
3) виплат допомоги;
4) різноманітних виплат ветеранам та іншим особам відповідно до чинного законодав-ством;
5) процентних платежів, виплачуваних урядом і споживачами.
Індивідуальні податки, як правило, складаються з:
- особистого прибуткового податку (основний вид індивідуального податку),
- податків на приватне майно,
- податків на спадщину.
Таким чином, дохід, що знаходиться в особистому розпорядження - це дохід, що отримується після сплати індивідуальних податків, яким домогосподарства розташовують в остаточному вигляді, на власний розсуд направляється ними на споживання і заощадження.
Взаємодія між потоками доходів і витрат можна представити на схемі за допомогою відображають їх динаміку} показників (рис. 8.3).

Ріс.8.3. Національне виробництво і потоки доходів і витрат



« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Найважливіші макроекономічні показники"
  1. Три групи найважливіших макроекономічних показників
    найважливіші показники, використовувані в макроекономічному аналізі, принципово поділяються на три групи: потоки, запаси (активи) і показники економічної кон'юнктури. Потоки відображають передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності, запаси - накопичення і використання цінностей суб'єктами. Потоки являють собою економічні параметри, значення яких
  2. Глава 8. Національна економіка: основні риси і по-казателі
    найважливіші макроекономічні показники; - показники номінального, реального ВНП, дефлятор ВНП, що дозволяють визначити динаміку життєвого рівня населення; - національні
  3. Контрольні питання
    макроекономічного показника? 6. Що таке дефлятор ВВП? 7. Якими методами можна розрахувати ВВП (ВНП)? 8. Як пояснити сутність методу розрахунку ВВП потоком витрат? 9. Які пов'язані з ВВП макроекономічні показники ви знаєте? 10. Які макроекономічні індикатори та індекси цін вам
  4. Взаємозв'язок макроекономічних показників
    макроекономічних показників може бути представлена на рис. 12.3. Дана схема чітко ілюструє головний висновок даної теми - будь-яке національне господарство служить для забезпечення населення країни доходами, забезпечують їх життєвими благами. Тому, чим більш ефективна національна економіка, тим більше можливостей у кожного підвищити свій життєвий
  5. Методологічні аспекти макроекономічних показників
    макроекономічних показників - балансовий і національних рахунків. Перший метод широко застосовувався в економіці СРСР і в даний час частково використовується в російській економіці і країнах - членах СНД. В основу цього методу обчислення макроекономічних показників розвитку національної економіки покладена методологія, що базується на критерії продуктивної праці,
  6. 1. Поняття Системи національних рахунків
    макроекономічних показників була усвідомлена ще англійським економістом Вільямом Петті, який вперше у світі здійснив оцінку національного доходу своєї країни. Першу макроекономічну модель національної економіки створив француз Франсуа Кене, глава школи фізіократів. Проте особливо сильно потреба в системі макроекономічних показників проявилася в 20-30-х рр.. XX в. У СРСР була
  7. Лекція 13 Тема: ЦІЛІ ТА ІНСТРУМЕНТИ макроекономічної політики. Національне рахівництво
      макроекономічних проблем присвячено 9 лекцій (з 13-ї по 21-ю). У лекції 13 розглядаються: - роль і значення макроаналізу; - система макроекономічних показників; - відтворювальні та галузеві пропорції національного господарства; - роль і функції національного
  8.  § 1. Новий тип макроекономічних показників
      макроекономічних
  9. Інструменти макроекономічної стабілізації
      макроекономічної стабілізації є: 1) скорочення (у кращому випадку ліквідація) дефіциту консолідованого державного бюджету до рівня нижче 5% ВВП; 2) проведення жорсткої грошово-кредитної політики (припинення пільгового кредитування центральним банком дефіциту держбюджету, встановлення процентних ставок за кредитами центрального банку комерційним банкам вище рівня інфляції та
  10. Тематика курсових робіт з дисципліни «Макроекономіка»
      макроекономічних досліджень. 2. Макроекономічна політика в різних економічних системах. 3. Макроекономічна збалансованість на основі ринкових методів господарювання. 4. Національна економіка та її структура. 5. Макроекономічна ефективність. 6. Різноманіття форм власності - одна з важливих передумов ефективної макроекономічної політики.
  11. Глава 12. Національна економіка в цілому та її найважливіші показники
      У масштабах країни тісно переплітаються окремі галузі та регіони, виробники і споживачі, ресурси, попит і пропозиція товарів і послуг, утворюючи національну економіку. Основу національної економіки складає суспільне
  12. Глава 12. Національна економіка в цілому та її найважливіші показники
      У масштабах країни тісно переплітаються окремі галузі та регіони, виробники і споживачі, ресурси, попит і пропозиція товарів і послуг, утворюючи національну економіку. Основу національної економіки складає суспільне
  13. Терміни і поняття
      макроекономічної рівноваги
© 2014-2022  epi.cc.ua