Головна
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

4.1. Проженете інфляцію


Ідея необхідності перемоги над інфляцією володіє багатьма умами. Згідно монетаристським рецептами, немає нічого простіше: потрібно просто прибрати «зайві гроші» з обігу. Вважається, що скорочення державних витрат при вилученні з обігу засобів, що викликають зростання цін, оздоровить економіку. Чи так це на ділі? Очевидно, немає. Подібні рецепти не узгоджуються з реальністю, яка змушує уряди діяти навпаки. Монетарна практика урядів все більш розходиться з монетаристської теорією.
США намагаються стримати руйнування своєї фінансової сфери необмеженим вливанням доларів. Країна перейшла практично до нульової ставки рефінансування, що означає необмежене використання друкарського верстата. Восени 2008 року влада США прийняли рішення направити на підтримку економіки $ 700 млрд. Згодом ця сума неодноразово оголошувалася недостатньою. Колишні валютні ін'єкції меншого масштабу практично нічого не дали. Замість швидкого завершення рецесії здійснився лише перехід кризи з фінансової сфери в реальний сектор економіки. Грошові вливання і захист від конкурентів знадобилися практично всім галузям промисловості.
США не самотні. Інші країни теж витрачають на проблеми своїх фінансових інститутів великі суми. Навесні 2009 року на саміті G20 керівники країн домовилися витратити $ 5 трлн. на виправлення ситуації в глобальній економіці. $ 1,1 трлн. призначався Міжнародному валютному фонду. Китай зобов'язався витратити на стимулювання економіки і внутрішнього попиту $ 590 млрд. Японія виділяла $ 250 млрд. США виділи на свою антикризову програму $ 787 млрд. Глава ФРС США Бен Бернанке заявив: федеральний резерв дасть трильйон доларів для викупу державних облігацій та іпотечних цінних паперів. За півтора року кризи вартість антикризових програм значно зросла, але суть їх залишилася колишньою. Накачування банків грошима в 2009 році призвела лише до верхівкової, фінансової стабілізації.
Надалі збільшення урядових витрат у напрямку підтримки фінансових інститутів неминуче. Однак фінансовий сектор не зможе видужати, поки хвора вся світова економіка. Індустрія продовжує нести втрати від кризи. Десятки мільйонів трудящих втратили роботу. За підсумками 2008 року падіння промислового виробництва у світі навряд чи склало менше 6-8% (офіційні показники не дають реальної картини). Ця тенденція не зникне в 2009-2010 роках. Глобальна економіка тільки вступила в смугу індустріального падіння. Щоб повернути світовому господарству зростання або призупинити спад виробництва, потрібно активізувати попит. Поки він буде скорочуватися, підштовхуваний інфляцією, фінансовий капітал буде нести величезні втрати. А не усвідомлюючи цього, всі уряди все ж чесно визнають: політика монетарної накачування економіки зверху створює потужний стимул для інфляції. Виникає він в результаті незабезпеченості зростання грошової маси платоспроможним попитом. Інфляція знищує попит і провокує подальші погіршення в економіках.
Дії влади логічні, хоча вони не дуже розуміють, що відбувається. Пропозиції монетаристів абсурдні. Незважаючи на знецінення грошей, їх все більш бракує господарським структурам. Кредит дорожчає, а умови його надання робляться все менш прийнятними. Монетарні прокляття державних витрат, щонайменше, не на часі. Саме тому вони звучать тільки з нагоди виявлення «надмірних» соціальних статей бюджетів. Однак соціальні витрати, поряд з державними замовленнями і інвестиціями, дозволяють людям отримувати зарплати та допомоги, а значить, купувати необхідні товари. Підтримується підставу економічної піраміди - споживчий попит.
Міркування вітчизняних чиновників про таргетуванні та інших загадкових антиінфляційних заходах залишаються лише міркуваннями. Субсидування економіки зверху, через комерційні структури, не дозволяє сподіватися на подолання загальної кризової смуги, а з нею і інфляції. Вливання грошей у фінансовий сектор не вирішує його проблем, а погіршує ситуацію. Надання матеріальної допомоги провідним компаніям-виробникам також не знімає суперечностей кризи, оскільки ніяк не піднімає споживчий попит. Ліберальні економісти в Росії говорять про недостатню активність міжгалузевого попиту. Але міжгалузевої попит (як взагалі попит на машини, обладнання та матеріали) є похідним від попиту на споживчому ринку. Доходи населення падають як під тиском кризи, так і в результаті емісійної політики практично всіх урядів на планеті.
Заходи з ослаблення національних валют оголошуються необхідними для підвищення виручки від експорту і скорочення імпорту. На ділі ж здійснюване одночасно всіма країнами (при прихованому лідерстві США) емісійне ослаблення валют веде лише до прискорення скорочення світового споживання, оскільки обвалюють реальні доходи трудящих - основних споживачів. Девальваційна гонка в світі (прописана неоліберальними експертами) працює на посилення кризової інфляції та сприяє поглибленню економічної кризи в світі. Вона сприяє руйнуванню внутрішніх ринків країн, але не обертається виграшами на зовнішньому ринку, що представляє собою суму національних ринків. Розлад світової торгівлі в перспективі загрожує форсуватиметься з вини емісійних заходів урядів. Інфляція, особливо в країнах промислової периферії, буде прискорюватися. Ще в 2008 році вона склала в Єгипті 17,1%, у Нігерії - 12,1%, в Південній Африці - 11,2%, в Туреччині - 10,2% і т.д. Завершення періоду фінансової стабілізації на планеті здатне привести до нового підвищення темпів інфляції.
Роздавала великому бізнесу субсидії не піднімають товарної забезпеченості грошей, це робить лише зростаючий попит при зростаючому виробництві. З іншого боку, девальваційна і емісійна політика світових властей знижує товарну забезпеченість грошей, що сприяє поглибленню кризи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.1. Проженете інфляцію "
  1. Терміни і поняття
    Інфляція Інфляція попиту Інфляція витрат Дефлятор ВВП Індекс цін Індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера Повзуча інфляція Галопуюча інфляція Гіперінфляція« Імпортується »інфляція Інфляційні очікування Дефляційна
  2. 3. Ціна інфляції
    Люди не люблять інфляцію і хотіли б від неї хата-витися. Але чи справді інфляція має серйозних-езное значення? Це звучить риторично, есліучесть очевидність того, що зростання цін - завжди пло-хо. Проте відповідь на це питання не настільки очевидний, як
  3. Глава 22. Інфляція
    У світі майже немає країн, де б у другій половині XX в. не було інфляції. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам. Як і раніше актуальна проблема інфляції і для
  4. Основні терміни і поняття
    Валовий національний продукт, кінцевий продукт, проміжний продукт, валовий внутрішній продукт, додана вартість, ВНП за видатками , ВНП за доходами, номінальний, реальний ВНП, дефлятор ВНП, дефіцит-ВНП, система національних рахунків, чистий національний продукт, національний дохід, особистий дохід, дохід, чистий економічний добробут, безробітний, фрикційна, структурна,
  5. 3. Бюджетний дефіцит і інфляція
    Тепер звернемося до аналізу гіпотетичних связеймежду бюджетним дефіцитом та інфляцією. Віназа інфляцію покладається на дефіцит дер-ного бюджету майже настільки ж часто, як і на ростденежной маси. Яким чином дефіцит можетоказивать вплив на інфляцію? Ми досліджуємо двевозможние логічні ланцюжки: перша заснована нафіскальной політиці, що створює дефіцит, другий-на політиці, використовуваної
  6. Питання для самоперевірки
    1. Що таке інфляція і як її можна виміряти? 2. Чим відрізняється механізм відкритої інфляції від пригніченою? 3. Назвіть чинники, що формують інфляцію попиту та інфляцію про-позиції, в чому їх відмінності? 4. Як впливає інфляція на ділову активність в країні? 5. Чи можлива інфляція в умовах натурального, тобто бартерного обме-на? 6. У якому випадку зростання цін може обганяти зростання грошової
  7. Запитання для самоперевірки
    1. Що таке інфляція? Прокоментуйте твердження, згідно з яким інфляція носить багатофакторний характер. 2. Що таке «імпортована» інфляція? Які, на ваш погляд, зовнішні причини інфляційного зростання цін? 3. Для чого потрібні індекси цін? Як підраховуються індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера? 4. У чому особливості інфляційного процесу, що протікає в Росії? 5. Поясніть відмінність
  8. Тема 9 Основні макроекономічні показники
    . Характеристика цілей макроекономічного розвитку та їх співвідношення. Національний обсяг виробництва. Валовий національний продукт. Розрахунок валового національного продукту за витратами і за доходами. Номінальний і реальний ВНП. Дефлятор - ВНП. Система національних рахунків. Валовий національний продукт і суспільний добробут. Безробіття: поняття і види. Вимірювання безробіття. Природний
  9. 4 Що робити з інфляцією?
    Існують три основні шляхи вирішення проблемиінфляціі. По-перше, це розробка нової страте-гії протидії інфляції методами фіскали-но-грошової політики. По-друге, можна попи-таться змінити самі прийоми фіскально-денежнойполітікі так, щоб, знизивши темпи інфляції, утри-проживати їх на стабільно низькому рівні І нарешті, по-третє, можна просто навчитися жити в
  10. Терміни і поняття
    Циклічність Цикл і його фази: криза, депресія, пожвавлення, підйом і вершина, стиск, дно, пожвавлення Цикли Китчина, Жугляра, Кузнеця, Кондратьєва, Форрестера, Тоффлера Стагфляція Економічні параметри: циклічні, контрциклічні, антициклічні, випереджаючі, запізнілі, що збігаються Безробіття Форми безробіття: фрикційне, структурна, циклічна, сезонна, конверсійна,
  11. Реальна ставка відсотка коригує номінальну з урахуванням поправки на інфляцію.
    Реальна ставка відсотка коригує номінальну з урахуванням поправки на інфляцію. Іншими словами, її значення говорить вам про зміну в часі купівельної здатності ваших заощаджень. Реальна ставка відсотка дорівнює різниці номінальної процентної ставки і темпів інфляції: Реальна ставка відсотка=Номінальна ставка відсотка - Темпи інфляції. Наприклад, якщо банк встановлює