Головна
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

Перспективи нафти


Світова економіка зустріла 2009 зі значно знизиться цінами на вуглеводні. Їх падіння було природним і виражало наступ промислової фази кризи. Виходячи з очікування її розвитку, ЦЕІ ИГСО прогнозував подальше скорочення цін на нафту. Цей прогноз не реалізувався. Що стало тому причиною і які подальші перспективи вуглеводнів?
Уряд США змогло в першій половині 2009 року поліпшити фінансовий стан своїх корпорацій за рахунок вливань величезних грошових коштів. Падіння виробництва сповільнилося, як сповільнилося загальний розвиток кризи. Створилася ситуація відносного фінансового благополуччя монополій при триваючому скороченні споживчого попиту на планеті. Фондові ринки почали відновлювати втрати, а ціни на сировину пішли вгору. Одночасно положення реального сектора залишалося складним. Стабілізація була штучною. Обумовлювали її лише урядові субсидії великому бізнесу.
У наприкінці січня 2009 року ЦЕІ ИГСО так оцінював ситуацію: «газовий конфлікт між Росією і Україною сприяв стабілізації світових цін на нафту, але не скасував тенденції їх подальшого падіння. У найближчі місяці нафту марки Urals може опуститися до $ 30 за барель. До літа ціна експортуються з Росії вуглеводнів здатна пройти позначку в $ 20 за барель ». Насправді нафта почала дорожчати і, з деякими коливаннями, перейшла в серпні 2009 року ціновий поріг в $ 70 за барель.
Всупереч обіцянкам ряду експертів, падіння вартості нафти не привело до завершення економічної кризи до 2009 року. Минувши тривалий період біржових обвалів, восени 2008 року світова економіка вступила у фазу промислового спаду. Його лідерами виявилися, насамперед, країни індустріальної периферії, в тому числі і Росія. Причина такої ситуації полягала в скороченні попиту в США і ЄС, де можливості підтримки споживання за рахунок кредитів підійшли до кінця. Обсяг світової торгівлі знижувався. Продовжувала падати потреба в нафті та інших видах сировини.
До літа світова індустрія зазнала чималих втрат. Скорочення виробництва в Росії коливалося, часом прискорюючись або вповільнюючись. Останнє дозволяло офіційним аналітикам в 2009 році не одного разу зробити висновок про «недалекому проходження дна» або «закінчення спаду» і навіть «завершення рецесії». Однак вплив кризи на світову промисловість не стало поштовхом для нового падіння цін на нафту, як очікували в ЦЕІ ІГСО. Склалася парадоксальна ситуація: слабкий попит на вуглеводні супроводжувався зростанням їх ринкової вартості.

Чи не страх дестабілізації поставок через міжнародних конфліктів утримував ціни на нафту від нового падіння. Їх ріс забезпечувався спекуляціями, можливими завдяки величезним державним вливанням у фінансовий сектор. Завдяки доступним грошам, насамперед видаються адміністрацією США, відроджувалася локризова ситуація. Разом з тим подорожчання нафти не могло позитивно впливати на ситуацію в реальному секторі. Одночасно дорогі вуглеводні піднімали кризову навантаження на трудящих.
2008 рік характеризувався великою кількістю позитивних економічних прогнозів. Особливо виділялися на загальному фоні запевнення експертів і чиновників у тому, що світові ціни на нафту можуть йти тільки вгору.
Фахівці ИГСО одними з перших попередили про майбутній падінні цін на вуглеводні у зв'язку з розвитком кризи (Доповідь «Криза глобальної економіки і Росія»). Вони також описали наслідки зменшення експортного виторгу для російської економіки. 6 жовтня 2008 ЦЕІ Інституту представив прогноз подальшого зниження вартості вуглеводнів. Згідно нього, нафту до кінця року повинна була подешевшати до $ 40-50 за барель. Цей прогноз виявився найбільш радикальним і найбільш точним в світі. Разом з тим штучна заморозка розвитку кризи в 2009 році не дозволила реалізуватися новим прогнозом щодо цін на вуглеводні.
У середині липня 2009 ЦЕІ ИГСО сформулював новий прогноз щодо нафти: «До кінця року світові ціни на нафту значно знизяться. Вартість бареля може опуститися більш ніж у два рази ».
Досягнута в першій половині 2009 року фінансова стабілізація не скасує, а лише відклала подальше падіння цін на вуглеводні та інші види сировини. Нафта знову, як і напередодні світової кризи, стала предметом активних спекуляцій на ринку. Однак накопичені проблеми в реальному секторі створювали умови для повторного краху нафтової піраміди.
Деякі західні аналітики обіцяли падіння цін на вуглеводні з $ 70 до $ 45 за барель у серпні. Така перспектива спочатку виглядала сумнівною, оскільки точно визначити момент завершення фінансової стабілізації було проблематично. Незважаючи на виявлені вже стагнацію цін при першому знижувальному коливанні, можна було розраховувати ще на досить тривалу затримку закінчення періоду стабільності.
Липень, як і рік до цього, приніс падіння світових цін на нафту. Майже за два тижні барель «чорного золота» подешевшав з більш ніж $ 70 до $ 60. Формальним поштовхом до падіння цін послужили дані про стан американської економіки і накопичених в США та ЄС запасах вуглеводнів.
Настрій гравців на ринку змінилося. Але невірно було пов'язувати зміни тільки з господарськими даними: статистика залишалася поганий всю першу половину року, а запаси нафти у країн-споживачів не падали помітно. Спекуляції, ймовірно, досягли піку, а гравці практично вичерпали грошові ресурси, що отримали від держав, припускали в ІГСО. Однак не виключалося, що це ще не так і падіння цін на нафту влітку ще не розвернеться.
Розмови про швидке відновлення промислового зростання на планеті виглядали влітку 2009 року не більш обгрунтованими, ніж навесні. Криза в другій половині 2009 року міг привести до подальшого зниження індустріального споживання вуглеводнів. Падіння цін на нафту було в умовах кризи природним процесом, що відображав загальне скорочення споживання. Перервало його тільки вливання у фінансовий сектор величезних коштів. Спекуляції поновилися в 2009 році майже з передкризової силою. Але з моменту закінчення стабілізації (можливого ще восени) можна було очікувати, що нафта повторно проб'є показник в $ 40 і продовжить дешевшати. Ціна бареля в $ 30 не є «дном» на стадії великого падіння споживання в світі.
Фінансовий сектор багато місяців ігнорував ситуацію в промисловості і триваюче скорочення базового споживання. З наданням владою США та інших країн трильйонів доларів корпораціям поновилися біржові та сировинні спекуляції. Практично повністю повторювалася локризова ситуація, що ніяк не могло бути ознакою одужання світової економіки.
Криза була штучно повернутий на стартові позиції. У 2008 році вичерпалися вільні капітали, накопичені за довгі роки зростання. Коли ігнорувати проблеми реального сектора було вже неможливо, почалося падіння. Спекулятивні бульбашки лопнули. У 2009 році спостерігалася їх повторна накачування за рахунок державних грошей наданих бізнесу у величезному розмірі. Повторний старт кризи є лише питанням часу.
У серпні 2009 року Конгрес США обговорював питання про нове збільшення держборгу країни. Уряду починали турбуватися додаткові гроші для підтримки фінансової сфери. Літня стагнація цін на нафту, а з нею коливання на провідних біржах планети вказували на небезпечну пробуксовку стабілізації. Але щоб вона завершилася, було потрібно, щоб проблеми в реальному секторі виявилися сильнішими друкарського верстата ФРС США.
01.09.09
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Перспективи нафти"
  1. Кінець біопалива: від яких джерел енергії світ відмовиться і до чого прийде
    нафти. Робилися капіталовкладення. Будувалися плани. Здавалося, людство знайшло, нарешті, вихід з енергетичної безвиході. Майбутнє втратило ясність раптово, коли вартість нафти рішуче пішла
  2. Національна оборона
    перспективі за допомогою заохочення вироб-ництва вітчизняної нафти. Швидше слід заохочувати спроби розширення пропозиції нафти, ко-торая потенційно може бути вироблена в слу-чаї втрати доступу до іноземної нафти, субсидія-ю чи, наприклад, розвідку і розробку нефтянихскважін, але не їх фактичне
  3. У короткостроковому періоді і попит, і пропозиція нафти щодо нееластичні.
    Нафти щодо нееластичні. Пропозиція невідповідно, потім} що відсутня можливість швидко змінити кількість розвіданих запасів; нафти і потужностей з її видобутку. Попит нееластичний, тому що споживачі уповільнено реагують на зміни ціни. Багато водіїв старих автомобілів ненаситно пожирають бензин, наприклад, будуть просто платити великі суми за пальне. Таким чином, як
  4. Нафта і причини світової кризи
    перспективи нафти. Все подальше було б абсолютно непередбачувано, якби економіка не мала
  5. Галузеві міжурядові організації
    нафти (ОПЕК), в яку входять 12 нафтовидобувних країн. Вона виконує функції картелю, встановлює і стежить за дотриманням квот на виробництво нафти, що зумовлює суть механізму регулювання цін. Відомі товарні угоди по какао, кави, джуту, цукру, натуральному
  6. І знову результатом була стагфляція.
    Перспективах еконо-міки, використовуючи модель сукупного попиту та сукупної запропонованого-вання. 696 Частина 12. Економічні коливання в короткостроковому періоді Висновок: походження моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції У цій главі ми досягли двох цілей. По-перше, ми обговорили деякі пробле-ми короткострокових коливань економічної діяльності. По-друге, ми
  7. № 187. Економічні наслідки «нафтового шоку» для економіки СРСР у середині 1970-х років
    нафти і газу на Захід. Частка палива і сировини в експорті піднялася до 54,4%. Доходи від реалізації нафти і нафтопродуктів склали 176 млрд.доларів. Але ці нечувані кошти надали скромний вплив на розвиток економіки країни. Вони йшли в прірву. Коли в 80-ті роки ціни на нафту почали падати і на неї знизився попит, це негативно позначилося на розвитку радянської
  8. В одній з доповідей ИГСО говорилося, що світові ціни на нафту впадуть. У цей мало хто вірив, поки прогнози не почали здійснюватися. Майже з $ 150 за барель нафта вже скотилася до $ 65. Що буде c вуглеводнями далі?
    Нафти я дав уточнений прогноз, коли вона коштувала $ 95 за барель, що ціни до початку 2009 року опустяться до $ 40-50. Це викликало чималий інтерес в пресі, але урядові аналітики з усім властивим професіоналізмом заявили: нафта залишиться в межах $ 90. Зараз пройдено $ 70-80 поріг комфортності для сировинних корпорацій. Держава вже готується виділити їм $ 9 млрд. в якості першої
  9. 5 Зак. № 524 Рис. 5.9 СКОРОЧЕННЯ ПРОПОЗИЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ НАФТИ Коли пропозиція нафти скорочується, реакція
    нафти скорочується, реакція ринку залежить від часів-ного горизонту. У короткостроковому періоді попит і пропозиція щодо неелас-тично (графік (а)). Таким чином, коли крива запропонованого-вання зсувається з положення S1 у положення S2, ціна на нафту суттєво-але зростає. Навпаки, в довго-терміновому періоді попит і пропози-ня щодо еластичні (графік (б)). У цьому
  10. Глава 6. Зрілість і перспектива підприємця
    перспективу. Пітер Друкер «Нове суспільство» Приклад зрілості - третій стадії росту компанії - дають кращі в світі компанії, такі як МакДональдс, Федерал Експрес і Дісней. Зрілий бізнес не знає, що потрібно робити на кожній стадії і як потрапити туди. Отже, зрілість не є неминучим результатом перших двох стадій. Ні, для таких компаній як МакДональдс, Федерал Експрес і
  11. Скільки коштуватиме нафту?
    Перспективі очікувати істотного здешевлення вуглеводнів не доводиться. Всупереч прогнозам нафта почала швидко дешевшати. У серпні барель впав нижче $ 115, до кінця вересня опустився до $ 90. Падіння цін на нафту призвело до зміни оцінок видаваних російськими аналітиками. У період зростання вартості вуглеводнів вважалося: дорога нафта гарантує фінансове майбутнє Росії. Як тільки нафта
  12. Поняття інвестиційного клімату
    перспективи; 2) внутрішньоекономічна ситуація і перспективи її розвитку; 3) зовнішньоекономічна діяльність та її перспективи. Кожен фактор ризику має свою частку й оцінюється в балах. Тому стає можливим кількісне вимірювання як окремих груп факторів ризику, так і інвестиційного клімату в
  13. Для того щоб гарантувати мінімальні витрати видобутку нафти, вирішення проблеми загального ресурсу передбачає деякі
    нафти , вирішення проблеми загального ресурсу передбачає деякі види спільної діяльності власників. Теорема Коуза (гл. 10) стверджує, що приватні рішення можли-ни. Власники можуть самостійно досягти угоди про видобуток нафти і розподіл продукції. По суті, вони повинні діяти так, як ніби є єдиною компанією. Коли власників занадто багато, досягнення приватного
  14. № 216. ОПЕК в 70-ті роки
    нафти, заснована в 1960 г з метою захисту інтересів основних нафтовидобувних держав Азії, Африки та Латинської Америки від свавілля нафтових монополій. Членами ОПЕК є 13 країн. У кінці 60 - початку 70 років вдалося зламати монополію низьких цін на нафту, нав'язану нафтовими ТНК і домогтися зміни договорів на свою користь. В результаті їх доходи на своїй території склали 90%. У 70 г
  15. Споживання і виробництво мінеральної сировини
    нафти і близько 50% природного газу. У результаті в цій підсистемі світового господарства відзначається великий розрив між виробництвом і споживанням мінеральних ресурсів. У США він становить 20%. Країни ЄС можуть задовольняти свої потреби тільки на 2/3, власні ресурси у них достатні лише по небагатьом з основних видів мінеральної сировини - залізної руді, ртуті, калійним добривам. Ще
  16.  Їх рішення щодо рівня видобутку нафти значною мірою аналогічні рішеннями Джека і Джилл
      нафти значною мірою аналогічні рішенням Джека і Джилл щодо обсягів поставок води. Країни, на частку яких припадає основна частина поставок сирої нафти з 1960 сформували картель - Організацію країн - експортерів нафти (OPEC). B нього увійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія і Венесуела. До 1973 р. До OPEC приєдналися ще вісім країн: Катар, Індонезія, Лівія,