Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
І.А. Спиридонов. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ДИНАМІКА ЇЇ РОЗВИТКУ НА МЕЖІ XX-XXI ВВ

Промисловість - головна, провідна галузь матеріального виробництва, в якій створюється переважна частина валового внутрішнього продукту і національного доходу. Наприклад, в сучасних умовах частка промисловості в сукупному ВВП розвинених країн становить близько 40%. Провідна роль промисловості обумовлена й тим, що від успіхів в її розвитку залежить ступінь задоволення потреб суспільства у високоякісній продукції, забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва.
Сучасна промисловість складається з безлічі самостійних галузей виробництва, кожна з яких включає велику групу споріднених підприємств і виробничих об'єднань, розташованих в окремих випадках на значній територіальному видаленні один від одного. Галузева структура промисловості характеризується складом галузей, їх кількісними співвідношеннями, що виражають певні виробничі взаємозв'язки між ними. У процесі статистичного обліку та аналізу галузева структура промисловості визначається зазвичай шляхом знаходження питомої ваги галузей у загальному обсязі виробництва продукції, чисельності зайнятих і вартості основних виробничих фондів промисловості.
Серед перерахованих показників, за допомогою яких визначається галузева структура промисловості, основним є показник обсягу виробленої продукції. Він дозволяє більш об'єктивно судити не тільки про співвідношення галузей, а й про їх взаємозв'язках, динаміці галузевої структури промисловості. Визначаючи галузеву структуру промисловості за показником чисельності зайнятих, слід мати на увазі, що в цьому випадку буде отримана дещо інша картина, не зовсім точно характеризує дійсну частку галузей у загальнопромисловому виробництві: питома вага більш трудомістких галузей буде завищений, і, навпаки, частка галузей з високим рівнем механізації та автоматизації виявиться заниженою. Галузева структура, обчислена за допомогою показника вартості основних фондів, головним чином відображає виробничо-технічний рівень галузей промисловості.
У галузевій структурі промисловості відбивається рівень індустріального розвитку країни та її економічної самостійності, ступінь технічної оснащеності промисловості і ведуча роль цієї галузі в економіці в цілому. Більш досконала галузева структура промисловості певною мірою характеризує ефективність промислового виробництва. Про прогресивності структури промисловості судять як за складом і питомою вагою галузей, що входять в промисловість, так і по тому, наскільки досконала внутрішньогалузева структура тієї чи іншої галузі промисловості, тобто наскільки в даній галузі представлені і розвинені найбільш прогресивні виробництва.
Взаємозв'язки галузей промисловості, пропорції, що склалися між ними, обумовлені способом виробництва, а також сукупною дією на його основі багатьох інших факторів. До найважливіших з цих факторів, визначають зміни в галузевій структурі промисловості, відносяться:
1.
НТП і ступінь впровадження його результатів у виробництві;
2. рівень суспільного поділу праці, розвиток спеціалізації і кооперування виробництва;
3. зростання матеріальних потреб населення;
4. суспільно-історичні умови, в яких йде розвиток промисловості;
5. природні ресурси країни.
Класифікація галузей промисловості заснована на наступних основних економічних принципах: економічне призначення виробленої продукції; характер функціонування продукції у виробничому процесі; однорідність цільового призначення випускається, спільність сировини, що переробляється, спорідненість застосовуваної технології; характер впливу на предмет праці та ін
Розподіл промислового виробництва за економічним призначенням продукції не збігається з галузевою структурою промисловості, так як натуральна форма виробленої в галузі продукції нерідко не визначає її економічного призначення. Тому в системі національних рахунків широко використовується класифікація галузей промисловості, що передбачає їхнє об'єднання у великі комплексні галузі по одному з таких ознак: однорідність цільового призначення виробленої продукції (машинобудівна, паливна, харчова, промисловість будівельних матеріалів), спільність вихідної сировини (металообробна і деревообробна), спорідненість застосовуваної технології (хімічна промисловість). Найбільша частина галузей охоплюється ознакою цільового призначення випускається ними.
Угрупування за характером впливу на предмет праці поділяє всю промисловість на видобувні і обробні галузі. До складу добувної промисловості входять галузі, в яких здійснюється процес видобутку сировини і палива із земних надр, лісів і водойм (вугільна, лісова та ін.) До групи обробної промисловості відносяться галузі, що займаються переробкою сировинних матеріалів. У залежності від вихідної сировини обробна промисловість підрозділяється на галузі, що переробляють сировину промислового походження (виробництво чорних, кольорових металів тощо), і галузі, що переробляють сільськогосподарську сировину (м'ясна, цукрова, бавовняна та ін.)
Сучасний етап економічного розвитку провідних країн світу характеризується великими зрушеннями структури господарства, що обумовлює незворотність переходу до нових міжгалузевих і відтворювальним пропорціям. На це вплинули і такі фактори, як сировинний і енергетичні кризи, що сприяли подорожчання сировини та енергоносіїв, а отже, обладнання та будівництва. Ускладнився інвестиційний процес, в цілому значно підвищилися витрати виробництва. Все це не тільки викликало, але й підсилило тенденції до подорожчання самого відтворювального процесу. Такий розвиток подій об'єктивно стимулює вступ країн ринкової економіки в новий етап технологічної революції.
Розвиток нових форм суспільного попиту, перехід до нових видів і зразків техніки та принципово нових технологічних процесів і т.
д. привели до зміни сформованих пропорцій в економіці, які йшли по двох напрямах:
| перше, реконструкція і модернізація традиційних провідних галузей економіки;
| друге, зміна поколінь продукції, що випускається в секторі нових наукомістких галузей.
Для розвинених країн сьогодні характерні насиченість виробництва технікою і кваліфікованою робочою силою, наявність ємного платоспроможного попиту на товари і послуги найрізноманітнішого призначення. Тому для збільшення виробництва готових виробів немає необхідності нарощувати випуск металу, комплектуючих виробів і т.д., більше того, чисельність верстатного парку в ряді країн стала навіть скорочуватися.
Що проходить структурна перебудова націлена на підвищення якісних параметрів виробництва і виробів, що випускаються, посилення ресурсозберігаючого типу відтворення, інтенсифікацію народногосподарських процесів, прискорений розвиток новітніх наукомістких галузей. Структурні зміни відбуваються в галузевому та воспроизводственном розрізах. Структурні перетворення стали здійснюватися на мікрорівні - рівні підгалузей і видів виробництв - головним чином за рахунок якісних зрушень усередині традиційних галузей господарства.
При цьому провідною галуззю матеріального виробництва залишається промисловість і насамперед машинобудування, де акумулюються науково-технічні досягнення. Тому саме в ній найбільш помітна тенденція до зниження питомої ваги сировини, енергоносіїв, живої праці, у структурі промисловості стрімко зростає частка новітніх наукоємних галузей. Зберігається тенденція скорочення частки добувної промисловості (при зростанні витрат на розвідку, буріння і видобуток газу, нафти і т.д.). При цьому в неї все більше проникають новітні прогресивні технологічні процеси, впроваджуються мікропроцесори і мікросхеми, які надають величезне вплив на структуру виробництва і сприяють масовому вивільненню з виробничого процесу робочої сили.
Комплексна автоматизація виробництва, розробка «безлюдної» технології - провідні напрямки НТП. Причому головний напрямок їх розвитку - це не створення окремих машин, а розробка і впровадження комплексів, систем машин у сільському господарстві, будівництві, видобутку корисних копалин, складському господарстві і т.д.
В цілому в останні десятиліття в індустріально розвинених країнах загальна закономірність галузевих зрушень полягає в помітному зниженні питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, в технічній модернізації промисловості і швидке зростання галузей сфери послуг. Найбільш радикальні зміни відбуваються на рівні підгалузей, в рамках яких найвищу динаміку мають наукомісткі виробництва.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ДИНАМІКА ЇЇ РОЗВИТКУ НА МЕЖІ XX-XXI ВВ "
  1. Висновки
    галузеву, відтворювальну, регіональну та зовнішньоторговельну структури. 8. Галузева структура характеризує співвідношення між різними галузями й усередині галузей. 9. Основним параметром відтворювальної структури є співвідношення між споживанням і накопиченням. 10. Економічна структура схильна до змін. Можна виділити два основних шляхи її зміни: стихійний і
  2. 2.4.3. Порівняльний аналітичний баланс
    структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Він систематизує її попередні розрахунки. Всі показники порівняльного аналітичного балансу можна розбити на три групи: - статті балансу в абсолютному вираженні на початок і кінець року; - показники структури балансу на початок і кінець року, - динаміка статей балансу в абсолютному (вартісному) вираженні
  3. 18.5. Інституційна структура внутрішніх ринків
    галузевої, розмірний і соціальний аспекти. Найбільше значення має розмірна структура, яка формується в результаті концентрації та спеціалізації виробництва. Вона характеризується певним співвідношенням підприємств різних розмірів. Тип розмірної структури визначається в основному ступенем диференціації галузевої продукції і розміром її
  4. I.4.1. Структура світової економіки і національного господарства, їх сутність
    галузеві та міжгалузеві ланки, регіони, комплекси, підприємства та об'єднання. Співвідношення між цими елементами являє собою економічну структуру світового господарства. Економічна структура, її оптимальність має величезне значення для стійкого й ефективного розвитку світової економіки. Структура світової економіки і національних господарств - це найважливіші пропорції у виробництві
  5. Тема 4 Економічний розвиток на рубежі XIX-XX ст.
    Структури народного господарства Франції. Аграрні протиріччя. Причини відставання французької
  6. Глава 12 Оброблені товари в світовому господарстві
    галузевої та територіальної структури обробної промисловості відображає процес безперервного поглиблення загальносвітового поділу праці, пов'язане з виникненням і розвитком нових виробництв і складаються на їх основі галузей, міжнародної
  7. Терміни і поняття
    структура Структурні кризи Галузева структура Відтворювальна
  8. введенням
    галузева структура світового господарства; економічний потенціал і рівень соціально-економічного розвитку; класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку; подолання розриву в рівнях розвитку; місце Росії у світовому господарстві. Це положення і визначило структуру цього навчального посібника і логіку викладу матеріалу. У першому розділі розглядаються загальні поняття
  9. Запитання для самоперевірки
    галузевої структури економіки? 8. Чому пропорція між накопиченням і споживанням є основною характеристикою відтворювальної структури економіки? 9. Чим пояснюється циклічність розвитку ринкової економіки? 10. Чим відрізняються довгохвильові цикли економічного розвитку від промислових економічних
  10. № 58. Друга технологічна революція: монополізація промисловості
    галузевої структури машинної індустрії. Виникли нові галузі промисловості (виробництво електроенергії, автомобілебудування, видобуток і переробка нафти). В результаті кількість невеликих підприємств до кінця 19 століття істотно скоротилося і їх частка впала до 50 і навіть до 30%. Технологічна революція вимагала укрупнення промислового виробництва. Велике виробництво вимагало великих
  11. Галузева структура
    галузева структура на основі суспільного поділу праці. Розподіл національного господарства на основні сфери економіки (сільське і лісове господарство, промисловість і будівництво, транспорт, торгівля та інші галузі сфери послуг) висловлює загальний поділ праці. У свою чергу, приватне поділ праці передбачає наявність у кожній з цих сфер цілого ряду галузей. Так, в промисловості
  12. Запитання до теми
    структура накопичення за джерелами його формування в промислово розвинених країнах і країнах? 7. Яка суть концепції циклу життя у відношенні особистих заощаджень? 8. Яка роль неформального сектора в накопиченні капіталу в країнах, що розвиваються? 9. Охарактеризуйте роль облікових ставок і норми прибутку в процесі заощаджень і
  13. 27.4. Зміни в структурі пропозиції
    структурою і динамікою місцевого виробництва. Існує тісний взаємозв'язок між структурою виробництва і процесом суспільного поділу праці. У ході розвитку продуктивних сил суспільства відбувається якісна диференціація трудової діяльності людей, ведуча до відокремлення різних видів праці. Зрушення в структурі виробництва також взаємопов'язані з споживанням, спрямованістю
  14. Інституціоналістів на ринку праці
      галузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати. Тут простежується відхід від макроекономічного аналізу і спроба пояснити характер ринку особливостями динаміки окремих галузей, професійних демографічних
  15. Контрольні питання
      структури? Якими показниками її можна виміряти? 2. Чим різняться структури промисловості і господарства? 3. Як змінилася структура російської промисловості за роки реформ? 4. Які напрямки структурної перебудови
  16. Роль зовнішньоекономічних зв'язків у господарстві країн, що розвиваються
      структур. Зовнішній сектор надає можливість отримувати найбільш ефективні засоби виробництва і нову технологію, що є необхідним чинником економічного розвитку. Зовнішньоекономічні зв'язки, розширюючи рамки внутрішніх ринків, можуть прискорювати або стримувати економічне зростання. Їх вплив на процеси відтворення, темпи і пропорції економічного зростання мають у що розвиваються
  17. Питання до теми
      структура промисловості Російської Федерації в 90-і роки? 2. За якими показниками економічного і соціального розвитку РФ належить до розвинених країн? 3. Чи існує стійкий зв'язок між динамікою світових цін та економічним розвитком РФ? 4. Охарактеризуйте соціально-економічну структуру господарства, чи робить вона вплив на економічний розвиток
  18. Галузева структура господарства
      структуру промислового виробництва до рівня провідних індустріальних країн, який вони мали кілька десятиліть тому. У ній велике місце займає текстильна промисловість (9% обробної промисловості за доданою вартістю), чорна металургія (10,6%), промислові хімікати (10%), кераміка, фарфор (7,7%), а на всі машинобудівні галузі припадає 24 , 5%. Значними темпами
  19. Концепція структурної перебудови економіки Росії
      галузевого розмаїття народногосподарського комплексу. У структурі промисловості виділяються три групи галузей: 1) паливно-енергетичний комплекс. Ці галузі зберігають свою конкурентоспроможність і можуть залучати іноземні інвестиції; 2) галузі обробної промисловості, здатні поставляти продукцію на експорт (авіакосмічна, енергетичне машинобудування, почасти
© 2014-2020  epi.cc.ua