Головна
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

Непередбачуваність нафти


2007 рік завершився для російської економіки успішно. ВВП виріс на 8,1%, досягнувши $ 1280 млрд. Інвестиції збільшилися на 20%. Обсяг промислового виробництва підвищився на 6,3%. Світові ціни на нафту майже підібралися до $ 100 позначці. Прибутки сировинних корпорацій били рекорди. Ріс фондовий ринок. Здавалося, все вселяє один тільки оптимізм. Особливо надійної виглядала перспектива вуглеводнів і видобувних компаній.
Частка нафти в загальному споживанні енергоресурсів на планеті досягла у 2000 році 65%, продовжуючи підніматися далі. Ціна піднімалася разом з нею. Випереджала її. Вартість нафти ніколи не росла так стабільно, помітно обганяючи темпи збільшення споживання. У 2003 році війна в Іраку підштовхнула вуглеводні до ціни в $ 30 за барель. До 2005 року нафта піднялася вже вище $ 40. На початку 2008 року аналітики дружно сходилися в прогнозах подальшого подорожчання нафти і заперечували ймовірність швидкого падіння. Міністерство фінансів РФ вважало: здешевлення нафти не відбудеться раніше 2011-2012 років. Однак, діставшись 14 липня до позначки в $ 147,27, нафту покотилася вниз.
Замість того щоб, згідно прогнозам, досягти $ 200 за барель, вуглеводні у вересні опустилися нижче $ 100. У грудні експортована з Росії нафту стала коштувати всього $ 35-37 за барель, майже досягши рівня собівартості.
Вітчизняні корпорації небилиці готові до змін липня. Несподіваними виявилися зміни і для уряду. Всі розраховували на продовження зростання, але літо піднесло чимало сюрпризів. Разом з цінами на вуглеводні, вниз пішли індекси на фондовому ринку. Втрати його до вересня склали понад 30%. Істотно впала капіталізація практично всіх компаній. Проти запевнень влади про «чудовому стані російської економіки», у вересні та жовтні фондовий ринок Росії ніс втрати в який перевищує літнє падіння темпі. Чиновникам постійно доводилося припиняти торги або закривати біржу через різке зниження цін на папери. Результати 2008 років виявилися нищівними: російські індекси втратили 76%.
У найбільш гострі моменти літа акції дешевшали на 5-8% в день. Відтік капіталів з Росії склав тільки за літній період падіння не менше $ 30 млрд.
Одночасно з'явилася інформація про уповільнення промислового зростання. У квітні промислове виробництво перевищувало минулорічне того ж періоду на 9,2%. У липні спустилося до 0,9%. На цьому тлі офіційні дані 7,9% збільшення ВВП залишилися малопереконливим позитивом. Восени 10% денне зниження вартості цінних паперів нікого не дивувало. У відповідь на заклики про допомогу, держава зважилася підтримати фондовий ринок грошима. Значних поліпшень не відбулося. Гравці продовжували скидати акції.
Незважаючи на запевнення чиновників про позитивний ВВП за підсумками року, в країні відзначалося значно скорочення виробництва. Розміри його скорочення оцінювалися від 7-8% до 13-15%. Падіння світового попиту на сировину боляче било по вітчизняній економіці. Число офіційно визнаних безробітних зросла за 2008 року на 750 тисяч осіб, досягнувши 5 мільйонів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Непередбачуваність нафти "
  1. Нафта і причини світової кризи
    непередбачувано, якби економіка не мала
  2. У короткостроковому періоді і попит, і пропозиція нафти щодо нееластичні.
    Нафти щодо нееластичні. Пропозиція невідповідно, потім} що відсутня можливість швидко змінити кількість розвіданих запасів; нафти і потужностей з її видобутку. Попит нееластичний, тому що споживачі уповільнено реагують на зміни ціни. Багато водіїв старих автомобілів ненаситно пожирають бензин, наприклад, будуть просто платити великі суми за пальне. Таким чином, як
  3. Галузеві міжурядові організації
    нафти (ОПЕК), в яку входять 12 нафтовидобувних країн. Вона виконує функції картелю, встановлює і стежить за дотриманням квот на виробництво нафти, що зумовлює суть механізму регулювання цін. Відомі товарні угоди по какао, кави, джуту, цукру, натуральному
  4. № 187. Економічні наслідки «нафтового шоку» для економіки СРСР у середині 1970-х років
    нафти і газу на Захід. Частка палива і сировини в експорті піднялася до 54,4%. Доходи від реалізації нафти і нафтопродуктів склали 176 млрд.доларів. Але ці нечувані кошти надали скромний вплив на розвиток економіки країни. Вони йшли в прірву. Коли в 80-ті роки ціни на нафту почали падати і на неї знизився попит, це негативно позначилося на розвитку радянської
  5. Національна оборона
    нафти і зробити країну менш уразливою для іноземного нефтяногоембарго. Але нафту є поновлюваних ре-ресурсом, і невідомо, зменшують чи СоедіненниеШтати свою вразливість для іноземців в довгостро-рочной перспективі за допомогою заохочення вироб-ництва вітчизняної нафти. Швидше слід заохочувати спроби розширення пропозиції нафти, ко-торая потенційно може бути вироблена в
  6. В одній з доповідей ИГСО говорилося, що світові ціни на нафту впадуть. У цей мало хто вірив, поки прогнози не почали здійснюватися. Майже з $ 150 за барель нафта вже скотилася до $ 65. Що буде c вуглеводнями далі?
    Нафти я дав уточнений прогноз, коли вона коштувала $ 95 за барель, що ціни до початку 2009 року опустяться до $ 40-50. Це викликало чималий інтерес в пресі, але урядові аналітики з усім властивим професіоналізмом заявили: нафта залишиться в межах $ 90. Зараз пройдено $ 70-80 поріг комфортності для сировинних корпорацій. Держава вже готується виділити їм $ 9 млрд. в якості першої
  7. 5 Зак. № 524 Рис. 5.9 СКОРОЧЕННЯ ПРОПОЗИЦІЇ НА СВІТОВОМУ РИНКУ НАФТИ Коли пропозиція нафти скорочується, реакція
    нафти скорочується, реакція ринку залежить від часів-ного горизонту. У короткостроковому періоді попит і пропозиція щодо неелас-тично (графік (а)). Таким чином, коли крива запропонованого-вання зсувається з положення S1 у положення S2, ціна на нафту суттєво-але зростає. Навпаки, в довго-терміновому періоді попит і пропози-ня щодо еластичні (графік (б)). У цьому
  8. Для того щоб гарантувати мінімальні витрати видобутку нафти, вирішення проблеми загального ресурсу передбачає деякі
    нафти, вирішення проблеми загального ресурсу передбачає деякі види спільної діяльності власників. Теорема Коуза (гл. 10) стверджує, що приватні рішення можли-ни. Власники можуть самостійно досягти угоди про видобуток нафти і розподіл продукції. По суті, вони повинні діяти так, як ніби є єдиною компанією. Коли власників занадто багато, досягнення приватного
  9. № 216. ОПЕК в 70-ті роки
    нафти, заснована в 1960 г з метою захисту інтересів основних нафтовидобувних держав Азії, Африки та Латинської Америки від свавілля нафтових монополій. Членами ОПЕК є 13 країн. У кінці 60 - початку 70 років вдалося зламати монополію низьких цін на нафту, нав'язану нафтовими ТНК і домогтися зміни договорів на свою користь. В результаті їх доходи на своїй території склали 90%. У 70 г
  10. Споживання і виробництво мінеральної сировини
    нафти і близько 50% природного газу. У результаті в цій підсистемі світового господарства відзначається великий розрив між виробництвом і споживанням мінеральних ресурсів. У США він становить 20%. Країни ЄС можуть задовольняти свої потреби тільки на 2/3, власні ресурси у них достатні лише по небагатьом з основних видів мінеральної сировини - залізної руді, ртуті, калійним добривам. Ще
  11. Їх рішення щодо рівня видобутку нафти значною мірою аналогічні рішенням Джека і Джилл
    нафти значною мірою аналогічні рішенням Джека і Джилл щодо обсягів поставок води. Країни, на частку яких припадає основна частина поставок сирої нафти з 1960 сформували картель - Організацію країн - експортерів нафти (OPEC). B нього увійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія і Венесуела. До 1973 р. До OPEC приєдналися ще вісім країн: Катар, Індонезія, Лівія,
  12. Які основні підсумки 2008 року? Що змінилося порівняно з 2007 роком, таким благополучним по всіх офіційними звітами?
    Нафти закінчився. Розчарування стрімко поширюється в суспільстві. Телевізійні заспокоєння влади сприймаються без вчорашнього байдужості, сприймаються напружено. Впали ілюзії, ніби країна може поступово (без серйозних змін і потрясінь) увійти в світ більш передової, що не експортно-сировинної економіки. 2008 почався з великого нафтового оптимізму. Попередження небагатьох
  13. Підсумки 2008 року, що рік прийдешній нам готує?
    Нафти закінчився. Розчарування стрімко поширюється в суспільстві. Впали ілюзії, ніби можна поступово увійти в світ більш передової, що не експортно-сировинної економіки. 2008 почався з великого нафтового оптимізму. Попередження небагатьох експертів про те, що у світовому господарстві назріли великі зміни, не сприймали. Країна жила вчорашнім днем ??економіки. Претензійно
  14. Саудів-ська Аравія і Венесуела, два найбільших виробника сирої нафти, квота яких становила 8,4
    нафти, квота яких становила 8,4 млн бар- релей в день (а в зв'язку з санкціями щодо Іраку вона була збільшена ще на 3 млн барелів), дали ясно по-няти, що вони не збираються скорочувати обсяги видобутку, незважаючи на вимоги інших членів OPEC ... Схоже, саудівці зайняли бескомп-роміссную позицію. Вони відмовляють-ся від перегляду рішення про збільшен-ня експортної квоти на 3
  15. Дане ФІАС-ко ринку - приклад проблеми загальних ресурсів.
    Нафти. Розглянемо підземні родовища нафти, простягаючи-ющиеся на значні території, що знаходяться у власності різних вла-ділків. Будь власник землі має можливість пробурити свердловину і добувати нафту, але в такому випадку іншим залишається менше нафти. У цьому випадку нафту - загальний ресурс. Кількість овець, що паслися на «общинних землях», було неефективно біль-шим. Те ж
  16. 2. Різниця в обеспеченностіфакторамі виробництва
    нафти, тому що вона посравнению з іншими країнами має относітельноболее великі родовища нафти. СаудовскаяАравія може виробляти нафту дешевше порівня-рівняно з іншими країнами, так само як Чилі і Зам-бія можуть відносно дешевше виробляти медь.Соответственно ці країни добувають і експорт-руют названі корисні
  17. Частина 2.
    Нафти. У 1970-х рр.. Організація країн - експортерів нафти (OPEC) прийняла рішення про підвищення світових цін на нафту що різко збільшило доходи держав-виробників. Основний метод підви-щення цін полягав у скоординований спільному скороченні кількості нафти, яка постачається. З 1973 р. по 1974 р. ціна нафти (скоригована з урахуванням інфляції) зросла більш ніж на 50%. Через
  18. Глава 15. Ваша стратегія управління
    непередбачуваності людей. Система перетворює кадрові проблеми в можливості за допомогою
  19. І знову результатом була стагфляція.
    Нафти може бути і джерелом сприятливих сдві-гов сукупної пропозиції. У 1986 р. члени OPEC посварилися між собою і змінили угодою про обмеження виробництва нафти. Ціни си-рій нафти впали приблизно наполовину, витрати виробництва фірм США скоротилися, і крива сукупної пропозиції перемістилася вправо. Обсягів по-ми виробництва швидко зростали, безробіття знизилося, а
  20. Сукупний попит і сукупна пропозиція 695 - Можливості політиків обмежені впливом тільки на сукупний попит, вони
    нафти з цього регіону , світові ціни на нафту підвищується-ються. Витрати американських фірм-виробників бензину, шин та іншої продукції підвищуються, що веде до зсуву кривої сукупної пропозиції вліво і до стагфляції. Перший епізод такого роду мав місце в середині 1970-х рр.., Коли в ре-док діяльності нафтового картелю - Організації країн - експорті-рів нафти (OPEC) - ціни на