Головна
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

3.1. Джерело інфляції


Світова економіка не виникла тридцять років тому, із закінченням довгої кризової смуги 1969-1982 років. Вона почала складатися на початку XVI століття, відразу, як тільки іспанські та португальські мореплавці проклали маршрути до нових земель. За ряд століть на планеті змінилося чимало моделей господарської організації. Світовий ринок розширювався. Вже до початку?? століття він включав усі регіони планети. Фінансова глобалізація стала новим етапом розвитку світового господарства. Але вона не створила загальний ринок. Абсолютно замкнутих національних економік ніколи не існувало.
Розгадку світової інфляції слід шукати в углубляющемся кризі (закономірному порушенні функціонування) сучасної моделі глобального капіталізму.
У гонитві за прибутком за три останніх десятиліття монополії забули, що світовий ринок складається з внутрішніх ринків. Якщо головні з них скорочувалися, то скорочуватися повинен був і весь обсяг світового попиту. З минулого століття основними покупцями споживчих товарів були їх виробники - наймані працівники. Найбільш значущі раніше, в XIX столітті, дрібновласницькі і аристократичні верстви не грали колишньої ролі. Розширення світової індустріальної зони погіршувало матеріальне становище ключових споживачів з 1950-1960 років: американців і європейців, які виявилися змушені вдаватися до позикових коштів для забезпечення колишнього рівня споживання.
Незважаючи на зростання споживання середніх верств «молодих економік», США та ЄС залишалися головними ринками збуту планети. На Сполучені Штати припадало 40% світового споживання. Частка країн Європейського Союзу становила від 20 до 25%. У 2007 році кредитний ресурс підтримки платоспроможності населення підійшов до кінця в США. Банки почали масово вилучати житло у боржників: за даними дослідницької компанії RealtyTrac, в США в 2008 році за борги по іпотеці були відчужені більше 860 тисяч будинків, а повідомлення про виселення отримали понад 2 мільйонів 300 тисяч осіб. У 2008 році «американські» симптоми стали проявлятися і в інших країнах. Означившись загальносвітове скорочення споживання. Процеси в американському господарстві вплинули на загальносвітову економічну ситуацію.
Слідом за Північною Америкою йшла Західна Європа. Єдиний процес ослаблення головних споживачів планети породив інфляцію, далеко не завжди пов'язану з державною емісією (безумовно, мала місце і що грає особливу роль).
Насамперед падав споживчий попит на промислові товари, більше вибірковим ставав попит на продукти сільського господарства.
Людям доводилося все частіше економити. У результаті продажу починали знижуватися. Відтік відвідувачів відчули кафе, ресторани і розважальні заклади. Визнаватися в проблемах зі збутом багатьом компаніям довелося вже влітку 2008 року. Деякі товари попросту почали застрявати на полицях магазинів. Найгірше справи йшли з автомобілями. У числі перших в «чорний список» малозатребуваних товарів потрапили мобільні телефони.
Ослаблення споживчого попиту оберталося скороченням замовлень між підприємствами. У колишній кількості виявлялися непотрібними машини, обладнання, сировина, матеріали та запасні частини. Компанії звільняли людей, що в 2008-2009 роках посилювало скорочення збуту, а значить і інфляцію. Знижувалася швидкість обігу грошей.
Труднощі з платежами за боргами виникали вже не тільки у пересічних споживачів, а й у багатьох компаній. Проблеми банків (ще під кінець 2007 потопали у вільних коштах) не вдавалося приховати. Криза перестала сприйматися як фінансовий. Він розвернувся в повномасштабний економічний спад. У результаті фондові ринки падали. Лопалися біржові бульбашки, роздулися в результаті спекуляцій. Російські біржові індекси за підсумками 2008 року втратили 76%. Гравці не бажали далі вкладатися в папери колись вважалися надійними емітентів. Поняття «надійний» виявилося не застосовується практично ні до однієї корпорації. Попит на фіктивні біржові товари швидко знижувався. Лише надання на стику 2008 і 2009 років фінансової допомоги корпораціям з боку урядів привело до відносної стабілізації.
Падіння виробництва на час сповільнилося, зростання безробіття зменшив темп. Відновився спекулятивне зростання цін на сировину. Покращилася ситуація на фондових ринках. На тлі ослаблення реального сектора фінансовий сектор виріс. Однак до осені 2009 року економіка не подала ознак завершення кризи. Породили його суперечності небилиці дозволені. Уряди один за одним (наслідуючи приклад США) оголошували, що нижня точка пройдена. У реальності приховано підготовлялася друга хвиля швидкого господарського падіння.
Криза не зможе в 2010 році прийти до спонтанного завершення, на що розраховують багато неоліберальні експерти. Всі були перш фактори спаду збереглися в період фінансової стабілізації 2009 року. Надання величезних коштів корпораціям (оцінюваним за рік в 5-6 трлн. Доларів) лише дозволяло частково замаскувати реальний стан справ. Фінансова накачування великих компаній не мала антикризового значення, оскільки ніяк не скасовує причин глобальної кризи.
Падіння сукупного світового попиту не припинялося, а лише побічно стримувалося за рахунок тимчасового полегшення становища монополій. Так Китай скоротив в квітні 2009 року постачання на експорт на 22,6% в порівнянні з квітнем 2008 року. У країні скорочувалася енергоспоживання, що вказувало на спад у промисловості.
Стабілізація не поклала кінець інфляції. У Росії, за даними Росстату, в першу половину 2009 року продовольство дорожчало в 23 рази швидше, ніж у Європейському Союзі. Всупереч очікуванням ліберальних аналітиків, більш ніж 30% девальвації рубля призвела лише до підвищення цін на місцеву плодоовочеву продукцію. З літа 2008 року по літо 2009 року вони піднялися на 22% (роком раніше зростання становило 17%). Фіксувалося істотне скорочення попиту. За перші шість місяців 2009 року офіційна інфляція в Росії склала 7,4%. Лідером серед європейських країн була Україна (8,6%). Інфляція в Угорщині становила 4,6%, у Польщі - 3,5%, в Румунії - 3,1%. Декларований Євростатом зростання цін у державах Західної Європи приблизно дорівнював 1%.
Низький рівень інфляції в країнах були старими членами ЄС пояснювався, насамперед, значно меншому падінні реальних доходів населення, ніж у країнах індустріальної периферії. Подібним чином ситуація виглядала і в США. За офіційними розрахунками, в Сполучених Штатах з літа 2008 року до літа 2009 споживчий кошик подешевшала на 1,4%. Цей показник не виглядає переконливим. В американській пресі називаються і інші, менш привабливі цифри. Експерти все частіше пророкують прискорення інфляції. Однак відмічуване спостерігачами на Заході зниження або збереження цін на деякі товари породжувалося подальшого погіршення ситуації на ринках збуту. Однак погіршення ці були не настільки значні, як у країнах, де фіксувався швидке зростання споживчих цін.
Загалом на планеті в 2009 році продажі скорочувалися, як і раніше. Різні дослідницькі компанії прогнозували подальше погіршення становища. Інфляція поглиблювала проблеми глобальної економіки, підхльостуючи зростання цін там, де тримався збут. У суспільстві і виникало чимало нових питань пов'язаних з інфляцією, на які не можна було знайти відповідей у ??ліберальній експертному середовищі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3.1. Джерело інфляції "
  1. Терміни і поняття
    інфляція Галопуюча інфляція Гіперінфляція« Імпортується »інфляція Інфляційні очікування Дефляційна
  2. 11.2. Інфляція
    інфляцію. Відкрита інфляція - процес знецінення грошей, що виявляється через стійку і тривалу тенденцію до підвищення загального рівня цін, причому окремі ціни піднімаються нерівномірно і на деякі товари можуть навіть опускатися. Показник відкритої інфляції (рівень інфляції) - темп приросту загального рівня цін, вимірюваного звичайно як дефлятор ВВП (у Росії ж частіше як ІСЦ): {foto190}
  3. ДЖЕРЕЛО: U.
    Інфляція займає перше місце, залишивши далеко позаду безробіття і продуктивність праці. Інфляція привертає до себе пильну увагу і породжує численний-ні дискусії, бо її вважають серйозною економічною проблемою. Але справед-ливо Чи це думка, і якщо справедливо, то чому? Падіння купівельної спроможності? - Омана, викликане неправильним розумінням інфляції На
  4. 3. Ціна інфляції
    інфляцію і хотіли б від неї хата-витися. Але чи справді інфляція має серйозних-езное значення? Це звучить риторично, есліучесть очевидність того, що зростання цін - завжди пло-хо. Проте відповідь на це питання не настільки очевидний, як
  5. Глава 22. Інфляція
    інфляції. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам. Як і раніше актуальна проблема інфляції і для
  6. Основні терміни і поняття
    інфляція, помірна, галопуюча інфляція, гіперінфляція, індекс цін, темп інфляції, відкрита і пригнічена інфляція, інфляція попиту та інфляція пропозиції, крива
  7. 3. Бюджетний дефіцит і інфляція
    інфляцією. Віназа інфляцію покладається на дефіцит дер-ного бюджету майже настільки ж часто, як і на ростденежной маси. Яким чином дефіцит можетоказивать вплив на інфляцію? Ми досліджуємо двевозможние логічні ланцюжки: перша заснована нафіскальной політиці, що створює дефіцит, другий-на політиці, використовуваної для
  8. Питання для самоперевірки
    інфляція і як її можна виміряти? 2. Чим відрізняється механізм відкритої інфляції від пригніченою? 3. Назвіть чинники, що формують інфляцію попиту та інфляцію про-позиції, в чому їх відмінності? 4. Як впливає інфляція на ділову активність в країні? 5. Чи можлива інфляція в умовах натурального, тобто бартерного обме-на? 6. У якому випадку зростання цін може обганяти зростання грошової маси? 7. За
  9. Однак для оцінки колишніх касові-; их рекордів необхідно враховувати еактор інфляції.
    Інфляції. Лос-Анджел есская зірма Exhibitor Relations, що займає-л оцінкою прибутковості кінопрокату, про-вела порівняльний аналіз прибутковості тарих і нових стрічок. Наведені в таб-"Ице результати свідчать, що фі-нансових рекорд глядацького інтересу історії Скарлетт О'Хара і Ретта Бат--ера, знятої понад півстоліття тому, постає неперевершеним.
  10. ТРУДНОЩІ ПОПЕРЕДУ
    джерелом занепокоєння стане якраз той тиск, якого - або, точніше, навіть думки про який - бояться грошові влади. Наприклад, інфляція в Єврозоні ускладнює життя Європейському ЦБ, якому, щоб запобігти занадто сильне падіння долара по відношенню до євро (тобто зниження конкурентоспроможності європейських товарів), потрібно б тримати процентні ставки досить низькими. Точно так само