Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Е.Ф. Жуков. Міжнародні економічні відносини, 2000 - перейти до змісту підручника

5.2. Географічна і товарна структура зовнішньої торгівлі


За останні десятиліття стали помітними відмінності в темпах росту і напрямках зовнішньоторговельної діяльності Росії. Подібні тенденції привели до суттєвих зрушень як в географічній, так і в товарній структурі зовнішньої торгівлі Росії.
Географічна структура зовнішньої торгівлі являє собою систему розподілу товарних потоків між окремими країнами, групами країн, формованими за територіальним або за організаційною ознакою. При розгляді географічної структури зовнішньої торгівлі Росії необхідно виділити два основних напрямки: країни СНД (ближнє зарубіжжя) та інші (далеке зарубіжжя).
У 1986-1991 рр.. для Росії, яка перебувала у складі СРСР, було характерним скорочення майже вдвічі її зовнішньоторговельного обороту. Ця тенденція зберігалася і в подальшому. Тільки з 1993 р. щорічні обсяги зовнішньої торгівлі Росії стали збільшуватися. Але в 1993 г, цей приріст був досягнутий за рахунок помітної активізації зовнішньоторговельних зв'язків Російської Федерації з країнами ближнього зарубіжжя. З регіонами далекого зарубіжжя експортно-імпортні контакти Росії почали збільшуватися тільки з 1994 р. (див. табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Частка країн і регіонів у світовому експорті,%
Країни, регіони 1985 1990 1991 1992 1993 г . 1994 1995
Країни з перехідною економікою 9,7 6,6 6,5 6,0 6,5 7,0 7,2
в тому числі:              
колишній СРСР 4,7 3,0 2,7 2,1 2,5 2,4 2,3
окремо Росія 2,9 1.9 1,5 1,4 1,6 1,7 1,6
Центральна та Східна Європа 3,6 2,0 2,0 2,0 1,9 2,0 2,2
Китай 1,3 1,5 1,7 1,9 2,0 2 , 5 2,6
Країни з ринковою економікою 90,3 93, 4 93,5 94,0 93,5 93,0 92,8
в тому числі:              
США 11,6 11,5 12,0 11,9 12,4 12,1 11,7
Канада 4,7 3 , 7 3,5 3,5 3,8 3,9 3,8
Європа, 40,0 46,8 45,2 45,4 41,8 41,8 42,7
включаючи Великобританію 5,4 5,4 5,3 5,1 5,0 5,0 4 , 9
Німеччина 9,7 12,1 11,6 11,6 10,4 10,3 10,4
Італія 4,1 5,1 4,9 4,8 4,6 4,6 4,7
Франція 5,1 6,1 6,0 6,1 5,3 5,1 5,3
Японія 9,3 8,3 8,9 9,0 9,6 9,3 8,7
Пакистан 1,5 1,9 2,0 2,0 2,2 2,3 2,5
Тайвань 1,6 2,0 2,2 2,2 2,3 2,2 2,2
Латинська Америка, 3,5 2 , 6 2,5 2,4 2,5 2,6 2,6
включаючи Аргентину 0,5 0,4 ?? 0,3 0,3 0,4 ?? 0,4 ?? 0,4 ??
Бразилія 1,4 0,9 0,9 1,0 1,0 1,0 0, 9
Венесуела 0,8 0,5 0,4 ?? 0,4 ?? 0,4 ?? 0,4 ?? 0,4 ??
Чилі 0,2 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3
Африка 3,5 2,3 2,1 2,0 1,8 1,6 1,5
Весь світ 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Звертає на себе увагу та обставина, що протягом 90-х рр.. Російська Федерація незмінно зводила свій зовнішньоторговельний баланс з позитивним сальдо. Це відноситься і до балансу експортно-імпортних операцій Росії з країнами далекого зарубіжжя. У середині поточного десятиліття імпорт з країн ближнього зарубіжжя дещо перевищував постачання туди російських товарів.
Непоганими з 1993 р. були і темпи зростання обсягів зовнішньоторговельного обороту Російської Федерації, особливо в середині 90-х рр.., Коли вони збільшувалися за рік відповідно на 1/6 і 1/5.
В цілому динаміка і географічна структура зовнішньої торгівлі Росії в 90-і рр.. виглядає таким чином (див. табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Динаміка і географічна структура зовнішньої торгівлі Росії
Країни 1990р. 1991р. 1992р. 1993р. 1994р. 1995р. 1996р. 1997р.
США товарообіг всього, млрд. дол: 183,3 121,9 97,2 101,4 118,1 142,1 151 , 4 155,0
зростання до попереднього року,% - -32,5 -20,3 4,3 16,5 20,3 6,5 2,4
Країни далекого зарубіжжя товарообіг, млрд дол 152,9

95,4

79,4

77,3

89,9

109,8

115,9

119,6

% 30,4 26 , 5 17,8 24,1 28,1 32,3 35,5 35,4
в тому числі:                
експорт 88,5 66,8 54,2 59,2 67,7 81,1 89,1 87,4
зростання до попереднього року,% - -24,5 -18,9 9,2 14,2 20,0 9,7 -1,9
Далеке зарубіжжя 71,2 50,9 42,4 44,3 53,0 65,7 71,9 69 , 5
Ближнє зарубіжжя 17,3 15,9 11,8 14,9 14,6 15,4 17,1 17,9
імпорт 94,8 55,1 43,0 42,2 50,5 61,0 62,3 67,6
зростання до попереднього року,% - -49,1 -22,0 -1,9 19,7 20,8 2,1 8,5
Далеке зарубіжжя 81,8 44 , 5 37,0 33,0 36,9 44,2 44,0 50,1
Ближнє зарубіжжя 13,0 10,6 6,0 9,2 13,6 16,8 18,3 17,5
Сальдо -6,3 11,7 11,2 17,0 17 , 1 20,1 26,8 19,8

Як показують статистичні дані, частка регіонів далекого зарубіжжя в зовнішньоторговельному обороті Росії дещо коливається, складаючи все ж приблизно 4/5.
У географії російського експорту та імпорту превалюють саме ці регіони, хоча по-різному: їх питома вага в експорті Росії доходив до 80%, а в імпорті - майже до 70%.
Слід мати на увазі, що частка держав ближнього зарубіжжя в закупівлях Росією товарів за кордоном за 90-і рр.. збільшилася приблизно в 1,5 рази, склавши в 1997 р. 25,9% порівняно з 19,2% у 1991 р.
Розглянемо структуру російського експорту та імпорту (див. табл. 5.3) .
Таблиця 5.3
Структура російського експорту та імпорту,%
Експорт Імпорт
Всього 100,0 Всього 100,0
в тому числі:   в тому числі:  
Україна 10,2 Україна 16,0
Німеччина 7,8 Німеччина 10,8
Китай 6,0 Казахстан 6,8
США 5,4 США 6,5
Швейцарія 4,2 Білорусія 5,7
Великобританія 3,9 Італія 4,9
Японія 3,9 Фінляндія 3,4
Нідерланди 3,7 Франція 2,7
Білорусія 3,5 Великобританія 2,3
Італія 3,5 Китай 2,2

Дані таблиці свідчать про те, що основними торговими партнерами Росії в другій половині поточного десятиліття серед країн далекого зарубіжжя були Німеччина (традиційно), США, Італія і Великобританія; а з числа держав ближнього зарубіжжя - Україна (традиційно), Білорусія, Казахстан.
Розширення співпраці з країнами СНД є одним з пріоритетних напрямків зовнішньоторговельних і зовнішньоекономічних зв'язків Росії, які встановлені на трьох рівнях. Більшість країн СНД виконують зобов'язання відповідно до Угоди про створення зони вільної торгівлі, підписаному 15 квітня 1994, і двосторонніми угодами про вільну торгівлю. Росія, Білорусія, Казахстан, Киргизія уклали Угоду про створення Митного союзу, згідно з яким встановлено єдиний порядок зовнішньоторговельного регулювання. Країни - учасниці Митного союзу 23 березня 1993 підписали Договір про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях. Росія і Білорусь підписали 2 квітня 1996 Договір про утворення Співтовариства двох суверенних держав,
На частку країн СНД припадає близько 1/4 всього обсягу зовнішньоторговельного обороту Росії.
При розгляді товарної структури експорту та імпорту товарів слід виділити її специфіку. Розглянемо особливості російського експорту.
Вивіз Російської Федерації в даний час зберігає свою сировинну спрямованість. За вартістю в ньому превалюють паливно-енергетичні товари, частка яких у загальному обсязі російського експорту в 1997 р. склала 45,6% (у 1996 р. - 46,2%). На чорні і кольорові метали в загальній вартості вітчизняного вивезення товарів у 1996 - 1997 рр.. припадало близько 15,5%, тоді як на машини, обладнання та транспортні засоби в 1996 р. - 9,4%, а в 1997 р. - 9,9%. Питома вага інших товарних груп у російському експорті залишався в ці роки на рівні 28,9%.
В імпорті Росії основними статтями є вироби машинобудування (близько 30% сукупного імпорту), а також продовольство та сировину для його виробництва (близько 30%). Питома вага імпортованих хімічних продуктів складає близько 10%, виробів легкої промисловості - близько 10, чорних і кольорових металів і виробів з них - 3-4%.
Обсяги неофіційного імпорту по каналах так званої неорганізованої торгівлі в цілому оцінюються в 40% від офіційного, особливо велика його частка в імпорті споживчих товарів.
Серед негативних тенденцій у розвитку експортно-імпортних контрактів сучасної Росії останнім часом виділяється скорочення російської присутності на багатьох важливих регіональних і світових товарних ринках. Так, послаблюються свої позиції на ринках, що розвиваються, колись соціалістичних країн (колишніх членів РЕВ), а також у регіоні СНД. Крім того, вітчизняних товаровиробників потіснили іноземні конкуренти з внутрішнього ринку Росії.
Зарубіжні конкуренти прагнуть послабити позиції країни і на такому специфічному ринку, як ринок озброєнь. Згідно з аналітичними оцінками, ємність світового ринку озброєнь на період до 2000 р. повинна складати приблизно 40 млрд дол США щорічно, причому, як передбачається, в перспективі вона буде знижуватися.
Основними причинами щодо малої частки машин і устаткування в загальному обсязі експорту є зниження обсягів їх виробництва, низька конкурентоспроможність, невирішеність питань кредитування виробництва і поставок, відсталість виробничої бази, тривалі терміни освоєння сучасних видів обладнання, а також проблема неплатежів, відсутність системи страхування і банківських гарантій.
За даними Мінекономіки, в I кварталі 1999 р. зовнішньоторговельний оборот Росії (з урахуванням офіційно не зареєстрованим торгівлі) склав 24,2 млрд дол, і зменшився порівняно з відповідним періодом 1998 р. на 33 , 9%. Російський експорт склав 15 млрд дол, що на 18,9% менше, ніж за відповідний період 1998 р., імпорт - 9,2 млрд дол (менше на 49,2%). Позитивне сальдо торгового балансу в I кварталі 1999 р. склалася в обсязі 5,8 млрд дол (у I кварталі 1998 р. - 0,4 млрд дол) *.
 * Фінансова Росія. - 1999. - № 19. - С. 6. 
 Девальвація рубля і розлад банківської системи Росії призвели до різкого скорочення імпортних поставок. Якщо в серпні 1998 р. спад імпорту склав, за даними ГТК, 32%, то у вересні, згідно з оцінками Об'єднаної фінансової групи - вже 50%, а в четвертому кварталі - 70% (в порівнянні з жовтнем - груднем 1997 р.). 
 Однак поряд з негативними наслідками, а саме-чутливим ударом по споживчому ринку, скорочення імпорту має і свої позитивні сторони. У тактичному плані різке зниження імпорту означає зменшення попиту на валюту (за оцінками Об'єднаної фінансової групи, у розмірі 150-200 млн дол, в день), що автоматично гальмує зниження курсу рубля. 
 У довгостроковому плані скорочення імпорту дозволить утримувати набагато менший, ніж торік, але все ж позитивне торговельне сальдо, що збільшує шанси Росії на виконання своїх зобов'язань за зовнішнім боргом, які складуть в 1999 р. 18 млрд дол проти 9,9 млрд дол . в 1998 р. 
 Дані про зовнішню торгівлю Росії в 1995-1999 рр.. см. в табл. 5.4. 
 Таблиця 5.4 
 Зовнішня торгівля Росії в 1995-1999 рр.., (З урахуванням неорганізованої торгівлі, млрд дол) 
  Джерело:. Експерт. - 1998. - № 35; Фінансова Росія. - 1999. - № 19. - С. 6
 Показники

 1995

 1996

 1997

 1998 р. (оцінка)

 1999 р. (оцінка)

 Експорт

 Імпорт

 Сальдо
 81,6

 60,8

 20,8
 89,1

 62,2

 26,9
 87,5

 67,6

 19,9
 76,0

 64,0

 12,0
 70,4

 46,4

 24,0
.

 Розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин сприяло прийняття Урядом РФ і Центральним банком РФ міжнародних зобов'язань по поточних операціях в рамках 8 ст. Статуту МВФ. Це забезпечило розширення участі Росії в світовому торговельному обороті і зміцнило її позиції у взаєминах з провідними державами світу, оеооенно з країнами Європейського союзу. 
 Так, на країни ЄС припадає понад 45% російської зовнішньої торгівлі і 40% експорту. З усіх іноземних інвестицій в Росії близько 60% мають західноєвропейське походження. Крім того, слід зазначити, що найбільшу питому вагу в обсязі товарообігу Росії припадає на країни далекого зарубіжжя (у тому числі Німеччину, США, Китай), а в меншій мірі - на країни СНД. Це обумовлюється об'єктивною потребою національної економіки Росії в розширенні господарських зв'язків з промислово розвиненими країнами. 
 1 грудня 1997 набула чинності Угода про партнерство і співпрацю між Росією і ЄС. Відносини Росії і Євросоюзу будуть будуватися за аналогам з тими, які існують між ЄС і США чи ЄС і Японією. ЄС підтримує зусилля Росії по її інтеграції у світові економічні відносини та міжнародні організації. 
 Результати взаємодії Росії з іншими країнами та міжнародними фінансово-кредитними організаціями знаходять відображення в платіжному балансі, динаміка показників якого впливає на стан валютного регулювання. 
 Метою Центрального банку РФ в області зовнішньоторговельного регулювання зовнішньої торгівлі є забезпечення оптимальної структури платіжного балансу за рахунок переорієнтації зовнішньоторговельного обороту Росії з сировинного експорту та імпорту в основному у вигляді споживчих товарів на наукомісткі, високотехнологічні галузі; підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій шляхом більш чіткого контролю за рівнем контрактних цін, витрат на виробництво продукції, рівнем податкових зборів, митно-тарифних платежів, а також динамікою валютного курсу рубля та ін 
 Росія, не будучи членом Світової організації торгівлі, несла втрати від обмежувальних заходів у зовнішній торгівлі, які, за даними Міністерства промисловості і торгівлі РФ, застосовують щодо неї 18 торгових партнерів. Мінімальний прямий збиток від різного роду обмежень російського експорту становить 500 млн дол на рік. Тим часом спостерігалося зростання обсягу імпорту за рахунок збільшення закупівель машин і устаткування, що свідчить про деяке пожвавлення інвестиційної активності в країні. 
 Тому найважливішим завданням є вступ Росії до Світової організації торгівлі. 
 Однак радикальне відкриття ринку для Росії в даний час неприйнятно, воно має здійснюватися поступово. 
 Процес вступу країни до СОТ можна розділити на два етапи. Перший - представлення країною-кандидатом свого торгового, інвестиційного та валютного режимів. Другий - переговори між членами СОТ і претендентом про конкретні умови вступу країни до СОТ. 
 Перший етап Росія завершила. Другий почався навесні 1998 р. з подання Росією до СОТ своєї переговорної позиції з торгівлі товарами. Паралельно з цим почалося її обговорення. 
 Одним з основних принципів СОТ є застосування усіма її членами режиму найбільшого сприяння, тобто жодна країна не може отримати (або надати) гірші умови доступу на ринок, чим мають (або надають) інші. Інший головний принцип СОТ - надання країною-членом національного режиму роботи на своєму ринку компаніям інших країн - учасниць організації. Суть його - максимальне відкриття ринку товарів і послуг для іноземних постачальників. 
 Складність нинішнього моменту вступу Росії до СОТ пояснюється тим, що їй потрібно не один рік, щоб вийти на стійкі темпи економічного зростання. Багато сектора промисловості та послуг знаходяться на етапі становлення. Тому їх слід захистити від зовнішньої конкуренції, а для цього - обмежити доступ туди іноземних постачальників. Коли ситуація в Росії виправиться і національна промисловість стане випускати конкурентоспроможну продукцію, вищеназвані обмеження будуть поступово зніматися. 
 Особливість російських умов при вступі країни до СОТ - високий імпортний митний тариф, який носить багато в чому фіскальний характер. Високі ставки імпортних мит у тарифі пояснюються тим, що в них закладені максимально можливі значення ставок мит з метою збереження можливості для маневру, якщо реальні ставки будуть істотно нижче закладаються. 
 Високі імпортні мита встановлюються на продовольство, щоб врахувати не тільки одномоментні інтереси виходячи з нинішніх потреб галузі в захисті, а й можливості забезпечити їй підтримку через кілька років. 
 Можливо, Росія виявиться членом СОТ з урізаними правами. Так, законодавство США забороняє застосовувати відносно групи країн включаючи Росію, недискримінаційний торговий режим (так звана поправка Джексона-Веніка). Якщо ця норма не буде скасована, то США будуть змушені оголосити про незастосування до Росії норм СОТ у повному обсязі. 
 Є проблеми і в зв'язку зі створенням Митного союзу в рамках СНД. Відомо, що Киргизія і Казахстан ведуть роботу по самостійному приєднання до СОТ без участі Росії. При цьому вони мають намір вкрай лібералізувати умови допуску нерезидентів на свої ринки. Якщо це відбудеться, то все зводяться Росією перепони виявляться легко переборними для іноземців, так як у Росії з Киргизією і Казахстаном практично немає ніяких обмежень на торгівлю товарами і послугами. Отже, при створенні Митного союзу зобов'язання між цими дер-жави і Росією і умови їх приєднання до СОТ повинні бути єдиними, оскільки зобов'язання стосовно доступу на зовнішні ринки, які можуть взяти на себе Киргизія та Казахстан, можуть не влаштовувати Росію. 
 Таким чином, угоди СОТ забезпечують баланс прав і зобов'язань країн-учасниць, передбачають посилення системи арбітражного розгляду торговельних спорів. Зрозуміло, що без участі в багатосторонній системі регулювання торгівлі Росія буде неминуче піддаватися дискримінаційним односторонніх заходів і, перш за все з боку своїх західних партнерів. Приєднання Російської Федерації до СОТ зможе надати позитивний вплив на хід економічних реформ, структурну перебудову економіки, орієнтовану на подальше включення країни в міжнародний поділ праці. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "5.2. Географічна і товарна структура зовнішньої торгівлі"
  1.  Структура торгівлі
      товарна структура зовнішньої торгівлі, яка в цілому порушувався у бік продукції обробної промисловості. У 1998 р. на частку останньої доводилося 79% обсягу зовнішньої торгівлі світу, в країнах, що розвиваються - 68, в країнах з перехідною економікою - 54% товарного експорту. При цьому країни, що розвиваються не тільки стали більше експортувати продукції обробної промисловості, але і більше
  2.  Структура зовнішньої торгівлі Росії
      товарній структурі російського імпорту. У ньому скоротилася частка інвестиційних товарів, тоді як частка споживчих товарів зросла, складаючи близько 40% всього обсягу імпорту (табл. 34.2). Таблиця 34.2. Структура зовнішньої торгівлі Росії в 1998 р. (% до підсумку) {foto157} Джерело: Економіка і життя. 1999. № 8. С.
  3.  № 31. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
      географічні відкриття прискорили розкладання феодалізму і перехід до капіталізму в Європейських
  4.  Г Л А В А 16 МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
      географічному положенні, наявності тих чи інших ресурсів, носила епізодичний характер і грала невелику роль в економіці окремої країни. Значний поштовх світовій торгівлі дали великі географічні відкриття. Перехід на індустріальну стадію розвитку призвів до поглиблення, розширення торговельних зв'язків між країнами, надав їм систематичний характер. Сьогодні світова торгівля займає одне з
  5.  Тема 14 Міжнародна торгівля
      зовнішньої торгівлі. Зовнішньоторговельна політика держави. Фритредерство і протекціонізм. Методи регулювання зовнішньої торгівлі. Стан зовнішньої торгівлі Росії. Закони Російської Федерації «Про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності» та «Закон Російської Федерації про митний
  6.  Структура і основні товаропотоки світової торгівлі. Роль торгівлі послугами у міжнародному обміні
      географічного розподілу світової торгівлі характерно переважання країн із розвиненою ринковою економікою, промислово розвинених країн. Так, наприкінці 90-х рр.. на них припадає близько 75% світового експорту товарів. Розвинені країни торгують найбільше один з одним. Торгівля країн, що розвиваються також орієнтована в основному на ринки розвинених країн, а їх частка у світовому експорті становить близько
  7.  1. СВІТОВА ТОРГІВЛЯ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
      географічний (частки регіонів, груп країн і окремих країн). Що стосується першого, то можна констатувати: стійкі випереджальні темпи зростання світового товарообігу є показником нових якісних ознак між-народного торгівлі, пов'язаних із збільшенням ємності світових ринків. Характерними стали і випереджальні, досить високі темпи розширення торгівлі готовими промисловими
  8.  Зовнішня торгівля
      географічному напрямку зовнішньої торгівлі. Основними торговими контрагентами стали розвинені країни, на які припадає більше 60% російського торгового обороту. Частка країн СНД складає 15-20%, країн, що розвиваються - 15%. Відбулося скорочення країн СНД і держав, що розвиваються. Серед розвинених країн основними ринками збуту російських товарів є країни ЄС - 34% і США - 8%. У Західній
  9.  Динаміка і географія зовнішньої торгівлі
      товарний експорт країни щорічно збільшувався в середньому на 4,7%, то в 1980-1990 рр.. - Всього на 0,6%, а в 1990-1996 рр.. середньорічні темпи зростання товарного експорту склали мінус 5%. Зниження темпів зростання товарного експорту багато в чому було обумовлено проявом тенденції до зниження матеріаломісткості ВВП у промислово розвинених державах, переходом промисловості цих країн на
  10.  20. НАСЛІДКИ великих географічних відкриттів
      географічних відкриттів в торгівлі панували Португалія та Іспанія. Але основними виробниками промислових товарів були Нідерланди, Англія та Франція. Поступово вони витісняли конкурентів з морських шляхів, а потім з їх заморських колоній. У дослідженнях Тихого океану і південних морів ініціатива перейшла до Нідерландам, а потім до Англії. Одним з наслідків Великих географічних відкриттів став
  11.  Питання до теми
      товарній структурі китайського експорту? 7. Охарактеризуйте роль КНР в русі позичкового і підприємницького капіталу. 8. Яку роль відіграють іноземний капітал і відкриті експортні зони у розвитку зовнішньої
  12.  5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
      географічні відкриття кінця XV-сер. XVII в. Економічні причини великих географічних відкриттів: | криза Левантійської торгівлі італійських міст; | турецькі завоювання в Малій Азії і на Балканах, що завершилися розгромом Візантійської імперії; | нестача дорогоцінних металів для економічної та політичної діяльності розвинених держав, що отримала форму горезвісної «спраги
  13.  Висновки
      географічному ареалі. 8. Аналіз структури зовнішньої торгівлі показує, що зростаючу роль у ній відіграє внутрішньогалузевої обмін, який базується на ефекті від масштабів виробництва. У реальній практиці два типи міжнародної торгівлі - міжгалузевий і внутрішньогалузевої види обміну - взаємно доповнюють один
  14.  СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ РОСІЇ
      структурний криза, що вразила Росію в 90-ті роки, істотно вплинув на розвиток зовнішньої торгівлі, її динаміку й структуру. Після розпаду СРСР і утворення СНД значна частина внутрішнього товарообігу, обслуговуючого єдиний народногосподарський комплекс країни, перейшла до складу зовнішньої торгівлі. Істотно погіршилася структура експорту та імпорту. В експорті різко зросла питома вага