ГоловнаЕкономікаПодатки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн, 2004 - перейти к содержанию учебника

9.1. Федеральні податки


Федеральний податок на індивідуальний дохід передбачає оподаткування доходу платника як сукупності всіх його матеріальних вигод, джерелом яких є трудова і підприємницька діяльність, власність на майно та інші поступлення в грошовій і натуральній формі (в т. ч. пенсії, соціальні допомоги, доходи з капіталу, доходи від фермерства і риболовства та ін).
Таблиця 8.1
Шкала ставок податку на індивідуальні доходи
Оподатковуваний дохід, дол. у рік
Ставка податку, %%
Від 0 до 28275
17
від 28276 до 56549
26
від 56550 і вище
29
Податок на прибуток корпорацій. База даного податку складається з валового доходу фірми з усіх джерел за мінусом витрат, понесених в процесі одержання доходу (заробітна плата; вартість використовуваних у виробництві матеріалів, енергії і т. д.; процентів на позичений капітал; вартість основних фондів за мінусом амортизації). Ставки податку на доходи корпорацій диференційовані в залежності від статусу і категорії платника. Загальна ставка - 28% чистого доходу (прибутку); ставка для виробничих підприємств - 24%; для дрібних корпорацій, які знаходяться у власності канадців, - 12%. Великі корпорації сплачують додатковий податок у розмірі 0,175% від вартості капіталу, що складається з простих акцій, запасів, позик, облігацій, векселів, закладних). Податок на корпорації сплачується щомісячно.
Канадський уряд використовує режим оподаткування доходу корпорацій як засіб фіскальної політики стимулювання інвестицій, зайнятості, розвитку регіонів за допомогою таких заходів: інвестиційного податкового кредиту; податкового кредиту на витрати науково-дослідного характеру; прискореного списання амортизації; скидок на виснаження надр; податкових пільг для корпорацій, які створюють робочі місця в фармацевтичній, комп'ютерній, телекомунікаційній, аерокосмічній галузях промисловості.
На федеральному рівні справляються такі податки на споживання: податок на товари і послуги, акциз, акцизне мито, мито.
Податок на товари і послуги (GST) - 7%-ний канадський аналог податку на додану вартість, запроваджений у 1991 р. Поширюється на всі товари і послуги за винятком неоподатковуваних (нульова ставка) та звільнених від податку.
До першої групи, що має право на податковий кредит, відносяться основні продукти харчування, ліки та приладдя для хворих, товари на експорт. Звільняються від податку: послуги освітнього і медичного характеру, юридичні, страхові та фінансові послуги, рента за житло, продажі товарів second-hand.
Акцизи мають форму податків із одиниці продукції або її вартості. Основні підакцизні товари: тютюнові вироби; годинники та коштовності; вино; авіаперевезення; бензин та інші нафтопродукти. Наприклад, акциз на бензин складає 0,095 дол. на 1 л; акциз на вино вище 7% міцності - 0,4472 дол. на 1 л; на сигари і коштовності - 40% вартості; на сірники, ігри та іграшки, авіаперевезення - 10% вартості цих товарів і послуг.
Акцизне мито тим відрізняється від акцизів, що відносяться тільки до лікеро-горілчаної та тютюнової продукції канадського виробництва і, крім того, сплачується не в момент продажі товару споживачу, а на різних стадіях виробництва (з метою нагляду за виробничим процесом і якістю продукції). Наприклад, акцизне мито на пиво справляється ще на стадії бродіння, за 6 місяців до споживання. Тютюнові вироби поступають у реалізацію тільки після того, як виробник викупить акцизні марки. Цигарки, сигари і тютюн підлягають подвійному оподаткуванню акцизами і акцизним митом.
Таблиця 8.2
Ставки акцизного мита
Дистильований спирт
10,73 дол. на л
Пиво (міцністю не вище 2,5%)
9,66 дол. на гкл
Звичайне пиво
19,32 дол. на гкл
Цигарки
27,47 дол. на 1000 штук
Сигари
9,19 дол. на 1000 штук
Оброблений тютюн
18,33 дол. на кг
Листовий тютюн
0,97 дол. на кг
У залежності від темпів інфляції вказані ставки щорічно переглядаються. Слід задуматися, - з яких мотивів законодавець установив на низько градусне пиво податкову ставку в два рази нижчу, ніж на високо градусне, а на оброблений і необроблений тютюн різниця досягає майже 20 разів?
Під назвою прибуткові податки в канадській податковій системі фігурують по суті цільові внески на фінансування соціальних програм (пенсійного фонду та фонду зайнятості), що стягуються з працюючих і роботодавців у залежності відповідно від величини окремого заробітку або фонду заробітної плати по підприємству в цілому.
Величина внесків корегується по мірі змін соціального законодавства. За останніми даними внески у фонд зайнятості складали для працюючих 2,25 дол. із кожних 100 дол. тижневого заробітку, але не більше 635 дол.; внески роботодавців - 3,15 дол. із кожних 100 дол. фонду заробітної плати. Фінансування пенсійного фонду здійснюється за рахунок рівних відрахувань (по 2%) від працюючих і роботодавців, для працюючих - не більше 574 дол. на рік. Не працюючі за наймом (фермери, адвокати, лікарі, письменники, художники і т. п.) вносять 4,4% заробітку, але не більше 1148 дол.
Податок на індивідуальний дохід поступає в провінційні бюджети, але справляється на базі однойменного федерального податку у вигляді певного проценту від нього - в межах від 62% (Ньюфаундленд) до 43% (Північно-Західні території) - в залежності від рівня економічного розвитку певних регіонів. Отже, за спільною базою оподаткування податок на індивідуальний дохід має комбінований федерально-провінційний характер. Провінція Квебек має схожий із федеральним податок даного виду, але він справляється за окремою п'ятиступеневою прогресивною шкалою оподаткування.
Таблиця 8.3
Шкала ставок податку на індивідуальний дохід (провінція Квебек)
Оподатковуваний дохід, дол. у рік
Ставка податку, %%
Не вище 7000
16
від 7001 до 14000
19
від 14001 до 23000
21
від 23001 до 50000
23
від 50001 і вище
24
Податок на дохід корпорацій справляється по типу однойменного федерального податку з чистого доходу (прибутку) за пропорційними диференційованими по провінціях ставками в межах від 14 до 17%. Квебек застосовує трьохступеневу структуру ставок: 3% - на малий бізнес; 5,5% - на підприємства в галузях виробництва, переробки, будівництва, видобутку природних ресурсів; 13% - на доходи інших корпорацій.
Базу податку на капітал складає вартість випущених акцій, сума боргів і резервних фондів. Ставки податку залежать від типу підприємства і коливаються в межах від 0,3 до 0,5% вартості капіталу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "9.1. Федеральні податки"
  1. 6. 3. Основні види податків
    податків. До числа найбільш фіскально важливих із них, що забезпечують 90% податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, належать усього 15 податків. Загальні податки: - прибутковий податок; - корпоративний податок; - податок на доходи від капіталу; - податок на додану вартість; - податок з обороту імпорту. За бюджетами федерації, земель і общин закріплені власні податки.
  2. 11.2. Федеральні податки
    податки
  3. 11.2.9. Інші федеральні податки
    податкові надходження зараховуються до спеціалізованих цільових позабюджетних фондів - федерального дорожнього фонду, а також територіальних дорожніх фондів. Сьогодні діючим законодавством можуть справлятися наступні податки: - податок з реалізації паливно-мастильних матеріалів; - податок за користування автодорогами; - податок з власників транспортних засобів; - акциз на легкові
  4. 4.2. Система федеральних податків
    федеральні програми Medicare - безплатного лікування літніх людей (старших 65 років) і Medicaid - безплатної або пільгової медичної допомоги тим, хто не може оплачувати лікування. Податок на прибуток корпорацій (corporate income tax) складає близько 10% доходів федерального бюджету (близько 200 млрд. дол.). Він справляється за 8-ми розрядною шкалою оподаткування: Таблиця 4.5 Оподаткування
  5. 4.3. Система штатних і місцевих податків
    федеральні податкові декларації. Основу доходної бази штатних бюджетів складають прибуткові податки з громадян і корпорацій, а також податок із продаж. Ставки прибуткового податку диференційовані в залежності від штату в діапазоні від 2 до 15%. Реальну автономію штатів відображає також порядок визначення оподатковуваного доходу та справляння індивідуального прибуткового податку, що кожен із
  6. 6.1. Особливості національної податкової системи ФРН
    федеральні; земельні; общинні (місцеві); церковні. Так, до загальних належать податки (називаємо лише найбільш фіскально значимі з них): прибутковий, корпоративний, на додану вартість, на доходи від капіталу; до федеральних: акцизи на нафтопродукти, тютюнові та спиртогорілчані вироби; страховий податок; до земельних: податок із власників автомобілів, майновий, на спадщину і дарування, акциз на
  7. 6.2. Функціонування податкових органів та організація перевірок
    федеральні фінансові органи, решту податків адмініструють земельні фінансові органи. У кожній федеральній землі, крім того, є так звана Верховна фінансова дирекція (в іншому перекладі: Головне фінансове управління), підпорядкована одночасно і федеральному, і земельному міністерствам фінансів. Верховній фінансовій дирекції безпосередньо підпорядковані податкові інспекції і митні органи. Верховна
  8. ПЕРЕДМОВА
    податкування, інститути та організаційні структури функціонування податкових систем, моделі фіскальної політики. Актуальність даного курсу обумовлена тими міркуваннями, що як теоретична розробка питань оподаткування, так і фіскальна практика в західних країнах знаходяться на високому рівні наукової та професійної культури. Знання і досвід західних країн у сфері державних фінансів уже випробувані
  9. Тема 1. Всеосяжна дія оподаткування та передумови функціонування податкових систем
    податкування вкрай лібералізоване, податки за силою дії на всі верстви суспільства, по безпосередньому до всіх відношенню дошкуляють до живого усіх і кожного. Один американський автор у книзі під красномовною назвою "Оподаткування - долари і почуття" стверджував, що в США податки поглинають одну третину валового продукту, часу і таланту нації, стаття "податки" - крупніша від будь-якої іншої
  10. Тема 2. Природа, принципи, функції податків
    податкам фіскальної функції, призначення якої полягає в покритті фінансових потреб, оподаткування виконує також (пере)розподільчу (аллокаційно-дистрибутивну) та регулюючо-стабілізаційну функції. Тим самим податки виконують роль, властиву державним фінансам або державному фінансовому господарству взагалі, що забезпечує: а) утримання державних органів та реалізацію політики держави; б)