загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

66. Економічні реформи в Російській Федерації

Реформування російської економіки проходило поетапно. На ранніх стадіях втілення в життя курсу переходу до ринку була допущена маса прорахунків як економічного, так і політичного характеру. Не відразу вийшло підготувати і закріпити механізми держрегулювання в галузі ринкового господарювання. У початковий період реформ з відносним успіхом використовувалися природні та людські ресурси, багатий науково-технічний потенціал, високий рівень кваліфікації фахівців. Вітчизняна модель економіки явно носила експортно-сировинний характер. Надмірне тиск імпорту в розширюється відкритості економіки Росії, пасивна інвестиційна політика, що підвищується диференціація населення за споживанням і доходам, а також низька монетизація і натуралізація господарських зв'язків сприяли розвитку економічних реформ в Росії.
Спад продуктивності праці, фондовіддачі, ступеня оновлення основного капіталу був викликаний регресом реального сектора економіки. Масове акціонування державних підприємств не давало запланованого виробничого підйому. Більш того, багато з них просто збанкрутували. Заводські території і корпусу, а також належить підприємствам соціальна інфраструктура (дитячі табори літнього відпочинку, туристичні бази, санаторії, підсобні господарства і т. д.) стали здаватися в оренду, або взагалі розпродаватися. Часто керівництво АТ було змушене йти на такі драконівські заходи, щоб хоч якось скинути такий своєрідний баласт і залишити підприємство на плаву. Скорочення інвестицій в реальний сектор економіки призвело до того, що з 1991 по 1999 рр.. їх потік скоротився майже в п'ять разів.
Страждало і сільське господарство. Після введення в дію механізму аграрної реформи колгоспи і радгоспи почали втрачати свої землі, які по частинах (паях) стали відходити до колишнім колгоспникам, що бажали організувати власне фермерське господарство.
У фермерів теж були свої проблеми. По-перше, не було грошей на купівлю чи оренду сільськогосподарської техніки, не вистачало коштів на закупівлю посівного матеріалу і племінної худоби. Недостатньо розвинена система банківського кредитування не дозволяла брати кредити в потрібному обсязі. У разі укладення договору фермера з банком у виграші часто залишався останній, так як процентна ставка по кредиту була дуже великою. По-друге, фермерські господарства (та й залишилися на плаву колгоспи і радгоспи) не могли реалізувати продукт своєї праці гідним чином. Допомоги від держави було чекати марно, обіцянки часто так і залишалися обіцянками. Перекупники за дуже маленьку ціну скуповували у колгоспів (радгоспів) і фермерських господарств овочі, зерно, м'ясо, молоко та іншу сільгосппродукцію. Це відбувалося тому, що самим виробникам виїжджати і стояти на ринку було і колись, і почасти неможливо. Майже всі території великих населених пунктів в ту пору були поділені між бандитськими угрупованнями, що займалися рекетом (насильницьким вибиванням грошей). Бідні селяни, практично не отримуючи прибутку від своєї праці, а часто і працюючи собі у збиток, іноді вдавалися до таких заходів, як знищення власного врожаю або худоби. Збути продукт своєї праці нерідко було дорожче, ніж його знищити.
Для виведення країни з важкої, майже тупикової ситуації, що склалася з 1992 по 1998 рр.., Керівництво Росії прийняло ряд важливих заходів з подолання наслідків фінансової кризи, яка після обвалу рубля в серпні 1998 р. втягнув країну в економічний і політичний хаос. Намічений курс повинен був забезпечити стабілізацію рубля, поступово усунути проблеми, пов'язані з нестачею обігових коштів у підприємств і недоступністю кредитів. Відновлення руху товарно-грошових потоків передбачалося налагодити за допомогою реструктуризації банківської системи і «точкової» розшивки неплатежів.
Заходи, спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки і турботи про споживача, підвищення рівня соцзахисту громадян, державна підтримка і стимулювання російського виробника за рахунок формування ефективної інвестиційної та податкової бази стали пріоритетними.
Вжиті Урядом кроки дали позитивні результати. У 1999 р. ВВП зріс по відношенню до 1998 р. на 3,2%, в 2000 р. - на 7,6%. Рівень промислового виробництва збільшився до 2000 р. на 9%, сільськогосподарського виробництва - на 5,2%. Підйом інвестиційних вкладень в основний капітал в 2000 р. досяг позначки 17%. Трохи підросли і реальні доходи населення (9,1%). У тому ж році у федеральний бюджет надійшло понад планованих обсягів 305 млрд руб., Що було на 167 млрд руб. більше, ніж у попередньому році. Золотовалютний резерв Центрального Банку РФ збільшився в 2,5 рази і досяг в 2001 р. 30 млрд дол Уповільнилися темпи інфляції, стабілізувався валютний курс рубля. Біч реформ - неплатежі і бартерний обмін між виробниками - істотно скоротилися, а вітчизняна економіка стала більш монетизувати.
Правда, з кінця 2000 - початку 2001 рр.. економічний підйом почав змінюватися помітною стагнацією. Це був результат політики «дешевого рубля», призначеної для скорочення імпорту та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної промисловості в рамках «нафтовий» фази. Але, незважаючи на проявилися негативні явища, економіка Росії встала на шлях одужання.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 66. Економічні реформи в Російській Федерації "
  1. Стаття 2. Захист валюти Російської Федерації
    1. Розрахунки між резидентами здійснюються у валюті Російської Федерації без обмежень. 2. Порядок придбання та використання в Російській Федерації валюти Російської Федерації нерезидентами встановлюється Центральним банком Російської Федерації відповідно до законів Російської
  2. Стаття 97. Державний борг Російської Федерації
    1. Державним боргом Російської Федерації є боргові зобов'язання Російської Федерації перед фізичними та юридичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями ... 2. Державний борг Російської Федерації повністю і без умов забезпечується усім, хто знаходиться у федеральній власності майном, що становлять державну
  3. Стаття 6. Питання, що знаходяться у веденні Російської Федерації в області зовнішньоторговельної діяльності
    економічної безпеки, захист економічного суверенітету та економічних інтересів Російської Федерації, економічних інтересів суб'єктів Російської Федерації і російських осіб; 3) державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, включаючи фінансове , валютне, кредитне, митно-тарифне і нетарифне регулювання, забезпечення експортного
  4. Стаття 98. Склад державного боргу Російської Федерації
    1. Боргові зобов'язання Російської Федерації можуть існувати у формі: 1. Кредитних угод і договорів, укладених від імені Російської Федерації з кредитними організаціями, іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями ... державних цінних паперів, що випускаються від імені Російської Федерації ... 2. Боргові зобов'язання Російської Федерації можуть бути
  5. Стаття 9. Центральний банк Російської Федерації як орган валютного регулювання
    1. Центральний банк Російської Федерації є основним органом валютного регулювання в Російській Федерації. 2. . Центральний банк Російської Федерації в рамках цього Закону: а) визначає сферу і Порядок звернення до Російської Федерації іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті; б) видає нормативні акти, обов'язкові до виконання в Російській Федерації резидентами
  6. Стаття 15. Кількісні обмеження експорту та імпорту
    . Експорт з Російської Федерації та імпорт в Російську Федерацію здійснюються без кількісних обмежень. Кількісні обмеження експорту та імпорту можуть вводитися у виняткових випадках Урядом Російської Федерації з метою: 1) забезпечення національної безпеки Російської Федерації, 2) виконання міжнародних зобов'язань Російської Федерації з урахуванням стану на
  7. Контрольні питання
    1. Які напрями використання державних зовнішніх запозичень існують в Російській Федерації? 2. Охарактеризуйте структуру зовнішнього боргу Російської Федерації. 3. Назвіть основні причини появи державної зовнішньої заборгованості в Російській Федерації. 4. У яких випадках держава вправі здійснювати реструктуризацію державного зовнішнього боргу? 5.
  8. Стаття 119. Обслуговування державного внутрішнього боргу Російської Федерації, державного внутрішнього боргу суб'єктів Російської Федерації, муніципального боргу
    1. Витрати з розміщення, виплаті доходів і погашенню боргових зобов'язань Російської Федерації здійснюються за рахунок коштів Федерального бюджету. 2. Обслуговування державного внутрішнього боргу Російської Федерації проводиться Банком
  9. Контрольні питання
    1. Охарактеризуйте бюджет Російської Федерації в останнє десятиліття, оцініть основні тенденції. 2. Що являють собою державні внутрішні та зовнішні запозичення Російської Федерації? 3. Назвіть основні види внутрішніх джерел фінансування дефіциту бюджету в Російській Федерації. 4. Назвіть основні види зовнішніх джерел фінансування дефіциту федерального бюджету.
  10. Стаття 4. Внутрішній валютний ринок Російської Федерації
    федерації. 2. Купівля та продаж іноземної валюти в Російській Федерації проводяться через уповноважені банки в порядку, що встановлюється Центральним банком Російської Федерації. Угоди купівлі-продажу іноземної валюти можуть здійснюватися безпосередньо між уповноваженими банками, а також через валютні біржі, діють у порядку і на умовах, що встановлюються Центральним банком
  11. Стаття 6. Валютні операції резидентів в Російській Федерації
    1. Поточні валютні операції здійснюються резидентами без обмежень. 2. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу, здійснюються резидентами в порядку, встановленому Центральним банком Російської Федерації. 3. Резиденти мають право без обмежень переводити, ввозити і пересилати валютні цінності в Російську Федерацію за дотримання митних правил ... 4. Резиденти мають
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний