|
Реформування російської економіки проходило поетапно. На ранніх стадіях втілення в життя курсу переходу до ринку була допущена маса прорахунків як економічного, так і політичного характеру. Не відразу вийшло підготувати і закріпити механізми держрегулювання в галузі ринкового господарювання. У початковий період реформ з відносним успіхом використовувалися природні та людські ресурси, багатий науково-технічний потенціал, високий рівень кваліфікації фахівців. Вітчизняна модель економіки явно носила експортно-сировинний характер. Надмірне тиск імпорту в розширюється відкритості економіки Росії, пасивна інвестиційна політика, що підвищується диференціація населення за споживанням і доходам, а також низька монетизація і натуралізація господарських зв'язків сприяли розвитку економічних реформ в Росії.
Спад продуктивності праці, фондовіддачі, ступеня оновлення основного капіталу був викликаний регресом реального сектора економіки. Масове акціонування державних підприємств не давало запланованого виробничого підйому. Більш того, багато з них просто збанкрутували. Заводські території і корпусу, а також належить підприємствам соціальна інфраструктура (дитячі табори літнього відпочинку, туристичні бази, санаторії, підсобні господарства і т. д.) стали здаватися в оренду, або взагалі розпродаватися. Часто керівництво АТ було змушене йти на такі драконівські заходи, щоб хоч якось скинути такий своєрідний баласт і залишити підприємство на плаву. Скорочення інвестицій в реальний сектор економіки призвело до того, що з 1991 по 1999 рр.. їх потік скоротився майже в п'ять разів.
Страждало і сільське господарство. Після введення в дію механізму аграрної реформи колгоспи і радгоспи почали втрачати свої землі, які по частинах (паях) стали відходити до колишнім колгоспникам, що бажали організувати власне фермерське господарство.
У фермерів теж були свої проблеми. По-перше, не було грошей на купівлю чи оренду сільськогосподарської техніки, не вистачало коштів на закупівлю посівного матеріалу і племінної худоби. Недостатньо розвинена система банківського кредитування не дозволяла брати кредити в потрібному обсязі. У разі укладення договору фермера з банком у виграші часто залишався останній, так як процентна ставка по кредиту була дуже великою. По-друге, фермерські господарства (та й залишилися на плаву колгоспи і радгоспи) не могли реалізувати продукт своєї праці гідним чином. Допомоги від держави було чекати марно, обіцянки часто так і залишалися обіцянками. Перекупники за дуже маленьку ціну скуповували у колгоспів (радгоспів) і фермерських господарств овочі, зерно, м'ясо, молоко та іншу сільгосппродукцію. Це відбувалося тому, що самим виробникам виїжджати і стояти на ринку було і колись, і почасти неможливо. Майже всі території великих населених пунктів в ту пору були поділені між бандитськими угрупованнями, що займалися рекетом (насильницьким вибиванням грошей). Бідні селяни, практично не отримуючи прибутку від своєї праці, а часто і працюючи собі у збиток, іноді вдавалися до таких заходів, як знищення власного врожаю або худоби. Збути продукт своєї праці нерідко було дорожче, ніж його знищити.
Для виведення країни з важкої, майже тупикової ситуації, що склалася з 1992 по 1998 рр.., Керівництво Росії прийняло ряд важливих заходів з подолання наслідків фінансової кризи, яка після обвалу рубля в серпні 1998 р. втягнув країну в економічний і політичний хаос. Намічений курс повинен був забезпечити стабілізацію рубля, поступово усунути проблеми, пов'язані з нестачею обігових коштів у підприємств і недоступністю кредитів. Відновлення руху товарно-грошових потоків передбачалося налагодити за допомогою реструктуризації банківської системи і «точкової» розшивки неплатежів.
Заходи, спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки і турботи про споживача, підвищення рівня соцзахисту громадян, державна підтримка і стимулювання російського виробника за рахунок формування ефективної інвестиційної та податкової бази стали пріоритетними.
Вжиті Урядом кроки дали позитивні результати. У 1999 р. ВВП зріс по відношенню до 1998 р. на 3,2%, в 2000 р. - на 7,6%. Рівень промислового виробництва збільшився до 2000 р. на 9%, сільськогосподарського виробництва - на 5,2%. Підйом інвестиційних вкладень в основний капітал в 2000 р. досяг позначки 17%. Трохи підросли і реальні доходи населення (9,1%). У тому ж році у федеральний бюджет надійшло понад планованих обсягів 305 млрд руб., Що було на 167 млрд руб. більше, ніж у попередньому році. Золотовалютний резерв Центрального Банку РФ збільшився в 2,5 рази і досяг в 2001 р. 30 млрд дол Уповільнилися темпи інфляції, стабілізувався валютний курс рубля. Біч реформ - неплатежі і бартерний обмін між виробниками - істотно скоротилися, а вітчизняна економіка стала більш монетизувати.
Правда, з кінця 2000 - початку 2001 рр.. економічний підйом почав змінюватися помітною стагнацією. Це був результат політики «дешевого рубля», призначеної для скорочення імпорту та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної промисловості в рамках «нафтовий» фази. Але, незважаючи на проявилися негативні явища, економіка Росії встала на шлях одужання.
|
- Стаття 2. Захист валюти Російської Федерації
1. Розрахунки між резидентами здійснюються у валюті Російської Федерації без обмежень. 2. Порядок придбання та використання в Російській Федерації валюти Російської Федерації нерезидентами встановлюється Центральним банком Російської Федерації відповідно до законів Російської
- Стаття 97. Державний борг Російської Федерації
1. Державним боргом Російської Федерації є боргові зобов'язання Російської Федерації перед фізичними та юридичними особами, іноземними державами, міжнародними організаціями ... 2. Державний борг Російської Федерації повністю і без умов забезпечується усім, хто знаходиться у федеральній власності майном, що становлять державну
- Стаття 6. Питання, що знаходяться у веденні Російської Федерації в області зовнішньоторговельної діяльності
економічної безпеки, захист економічного суверенітету та економічних інтересів Російської Федерації, економічних інтересів суб'єктів Російської Федерації і російських осіб; 3) державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, включаючи фінансове , валютне, кредитне, митно-тарифне і нетарифне регулювання, забезпечення експортного
- Стаття 98. Склад державного боргу Російської Федерації
1. Боргові зобов'язання Російської Федерації можуть існувати у формі: 1. Кредитних угод і договорів, укладених від імені Російської Федерації з кредитними організаціями, іноземними державами та міжнародними фінансовими організаціями ... державних цінних паперів, що випускаються від імені Російської Федерації ... 2. Боргові зобов'язання Російської Федерації можуть бути
- Стаття 9. Центральний банк Російської Федерації як орган валютного регулювання
1. Центральний банк Російської Федерації є основним органом валютного регулювання в Російській Федерації. 2. . Центральний банк Російської Федерації в рамках цього Закону: а) визначає сферу і Порядок звернення до Російської Федерації іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті; б) видає нормативні акти, обов'язкові до виконання в Російській Федерації резидентами
- Стаття 15. Кількісні обмеження експорту та імпорту
. Експорт з Російської Федерації та імпорт в Російську Федерацію здійснюються без кількісних обмежень. Кількісні обмеження експорту та імпорту можуть вводитися у виняткових випадках Урядом Російської Федерації з метою: 1) забезпечення національної безпеки Російської Федерації, 2) виконання міжнародних зобов'язань Російської Федерації з урахуванням стану на
- Контрольні питання
1. Які напрями використання державних зовнішніх запозичень існують в Російській Федерації? 2. Охарактеризуйте структуру зовнішнього боргу Російської Федерації. 3. Назвіть основні причини появи державної зовнішньої заборгованості в Російській Федерації. 4. У яких випадках держава вправі здійснювати реструктуризацію державного зовнішнього боргу? 5.
- Стаття 119. Обслуговування державного внутрішнього боргу Російської Федерації, державного внутрішнього боргу суб'єктів Російської Федерації, муніципального боргу
1. Витрати з розміщення, виплаті доходів і погашенню боргових зобов'язань Російської Федерації здійснюються за рахунок коштів Федерального бюджету. 2. Обслуговування державного внутрішнього боргу Російської Федерації проводиться Банком
- Контрольні питання
1. Охарактеризуйте бюджет Російської Федерації в останнє десятиліття, оцініть основні тенденції. 2. Що являють собою державні внутрішні та зовнішні запозичення Російської Федерації? 3. Назвіть основні види внутрішніх джерел фінансування дефіциту бюджету в Російській Федерації. 4. Назвіть основні види зовнішніх джерел фінансування дефіциту федерального бюджету.
- Стаття 4. Внутрішній валютний ринок Російської Федерації
федерації. 2. Купівля та продаж іноземної валюти в Російській Федерації проводяться через уповноважені банки в порядку, що встановлюється Центральним банком Російської Федерації. Угоди купівлі-продажу іноземної валюти можуть здійснюватися безпосередньо між уповноваженими банками, а також через валютні біржі, діють у порядку і на умовах, що встановлюються Центральним банком
- Стаття 6. Валютні операції резидентів в Російській Федерації
1. Поточні валютні операції здійснюються резидентами без обмежень. 2. Валютні операції, пов'язані з рухом капіталу, здійснюються резидентами в порядку, встановленому Центральним банком Російської Федерації. 3. Резиденти мають право без обмежень переводити, ввозити і пересилати валютні цінності в Російську Федерацію за дотримання митних правил ... 4. Резиденти мають
|