Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
А.Г. Войтов. Економіка. Загальний курс, 2003 - перейти до змісту підручника

ДОВГОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД


Період
--- + ---
короткостроковий? довгостроковий
--- + ---
тривалий? історичний
У довгостроковому періоді у зв'язку з розширенням виробництва і виробничих потужностей фірми всі витрати стають змінними, тобто немає поділу на постійні та змінні витрати. У різних галузях, в залежності від органічної будови капіталу, тривалість цього періоду може бути різною [см.: 102, Т.2, с.563]. Чим менше постійний капітал, тим коротше цей період. Тому в даному періоді при аналізі діяльності фірми використовують графіки змін середніх і граничних витрат.
Головним об'єктом аналізу при довгостроковому періоді є виявлення залежності витрат від масштабів виробництва або економія на витратах залежно від масштабів виробництва. Тим самим виявляють конкретно значення закону переваги великого виробництва над дрібним. На цій основі вивчають стратегію можливого розвитку виробництва за допомогою вдосконалення його технології та порівняльні переваги співіснують підприємств, що мають різну технологічну основу виробництва.
Аналіз цих витрат передбачає знання багатьох законів розвитку економіки. Перш за все, слід попередньо осмислити закон зростання продуктивності праці та її взаємовплив із законом вартості (цін), науково-технічним прогресом і т.п., як і проблеми їх розуміння. Науково-виробничий прогрес веде до концентрації і централізації капіталу і виробництва у всіх їхніх формах. У результаті цього діють закони економії, зростання продуктивності праці (ПТ) і продуктивної сили праці (ПСТ).
У ХХ столітті втрачена очевидність дії закону Пт Можливо, потрібно облік та інших факторів. В цілому, передбачається розвиток ПСТ, що виявляється у зростанні ПТ і зниженні витрат і цін. Все це проявляється неоднозначно в умовах сучасного ринку.
Виділяють такі основні форми кривих залежно від ефекту масштабу виробництва (див. дод. 16).
Ефект масштабу
--- + ---
немає? мається
--- + --- типовий? нетиповий --- + ---
| падаючий? зростаючий
| | | L --- | | L --- L ---
Типовою кривої є «у -подібна », яка проявляє обмеженість закону зростання продуктивності праці. На певному історичному етапі однозначно проявляється закон зростання продуктивності праці, який передбачає зниження витрат і цін на товари. На основі ж існуючої техніки, технології, організації тощо зростання продуктивності праці обмежений, що й проявляється в «У-образності» графіка. У такому випадку графіком притаманні два етапи? підвищення і падіння продуктивності праці, що, відповідно, проявляється спочатку в падінні і потім у зростанні витрат і відбиває її гілки графіка.
Продуктивність праці
| ССІ
¦
¦
| L --- + --- ---
«У-образна» крива може бути більш-менш яскраво вираженої і включати період незалежності витрат від обсягу виробництва.

«У образні» криві
--- + ---
| L --- L --- L ---
Крива довгострокових сукупних витрат (ДСІ) детермінована мінімальними точками середньострокових сукупних витрат (ССІ), які вона описує.
Невеликий
завод середній ССІ ССІ ССІ
завод
крупний | ДСІ
завод |
¦
L ---
Включення в аналіз довгострокових граничних витрат дозволяє виявляти оптимальну стратегію розвитку фірми з точки зору масштабів виробництва.
Змістовність аналізу витрат зростає при переході до використання кривих виробника? изоквант, ізокост, ізокліни. У такому випадку за осями декартової площини закріплюють два основних фактори виробництва? капітал і праця. Изокванта? крива, що відображає всі варіанти комбінацій факторів виробництва товарів, які можуть бути використані для випуску даного обсягу товарів (тільки натуральні показники, типу кривих байдужості покупців). Изокоста? грошові вимірники факторів виробництва, витрати на купівлю яких однакові (типу бюджетної лінії). Суміщенням карт таких графіків визначають оптимальні точки виробництва, через які проводять криві ізокліни, що показують напрямок оптимального розвитку фірм.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ДОВГОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД "
  1. 3. Праксиологической аспект полілогізма
    Ідеологія в марксистському розумінні цього терміна є теорія, яка, хоча і є хибною з точки зору правильної логіки пролетаріату, вигідна егоїстичним інтересам класу, її розробив. Ідеологія є об'єктивно порочної, але саме за рахунок цієї порочності вона служить інтересам класу, до якого належить мислитель. Багато марксисти вважають, що вони довели цей принцип,
  2. 3. Людська праця як засіб
    Працею називається застосування в якості засобу фізіологічних функцій і проявів людського життя. Прояв потенційних можливостей людської енергії і життєвих процесів, які людина не використовує для досягнення зовнішніх цілей, відмінних від простого перебігу цих процесів і від тієї фізіологічної ролі, яку вони відіграють у біологічному підтримці його життєвої структури, що не
  3. Коментарі
    [1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
  4. Сукупна пропозиція
    Сукупна пропозиція (AS) являє собою вартість тієї кількості кінцевих товарів і послуг, яке пропонують на ринок (до продажу) всі виробники (приватні фірми і державні підприємства). Як і у випадку сукупного попиту, йдеться не про фактичний обсяг виробництва, а про ту величиною сукупного випуску, яку всі виробники готові (мають намір) зробити і запропонувати до
  5. Класична модель
    Основи класичної моделі були закладені ще у ХVIII ст., а її положення розвивали такі видатні економісти, як А . Сміт, Д. Рікардо, Ж. - Б. Сей, Дж. - С. Мілль, А. Маршалл та ін Основні положення класичної моделі наступні. 1. Головна її передумова - існування на всіх ринках досконалої конкуренції, що відповідало економічної ситуації кінця ХVIII - початку ХIХ в. Усі
  6. Кейнсіанська макроекономічна модель
    Причини Великого краху, можливі шляхи виходу з нього та рекомендації щодо недопущення в майбутньому подібних економічних катастроф були проаналізовані та обгрунтовані в книзі видатного англійського економіста Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», опублікованій в 1936 р. Наслідком виходу в світ цієї книги було те, що макроекономіка виділилася в самостійний розділ
  7. Економічне зростання
    Економічне зростання - це довгострокова тенденція збільшення реального ВВП. У даному визначенні ключовими є слова: 1) тенденція, це означає, що реальний ВВП не повинен обов'язково збільшуватися щороку, мається на увазі лише напрямок руху економіки, так званий «тренд», 2) довгострокова, оскільки економічне зростання є показником, що характеризує довгостроковий період, а
  8. Переваги й витрати економічного зростання
    Значення економічного зростання полягає в тому, що він розширює можливості підвищення рівня добробуту. На його основі створюються умови здійснення соціальних програм, ліквідації бідності, розвитку науки та освіти, вирішення екологічних проблем. Економічне зростання збільшує виробничі можливості економіки, дозволяє вирішити проблему обмеженості ресурсів. Завдяки йому
  9. Інфляція та її показники
    Інфляція (від лат. Inflatio - здуття) - це стійка тенденція зростання загального рівня цін. У даному визначенні важливі наступні слова: 1) стійка. Це означає, що інфляція - процес тривалий, якась тенденція, і тому її слід відрізняти від стрибка цін, 2) загального рівня цін. Інфляція не означає зростання всіх цін в економіці. Ціни на різні товари можуть вести себе по-різному: підвищуватися,
  10. Рівняння кількісної теорії грошей. Емісія грошей та її наслідки
    Кількість грошей в обігу (поза банківською системою) визначається за допомогою рівняння кількісної теорії грошей: MV=PY, де M - кількість грошей в обігу, V - швидкість обігу грошей, під якою розуміється кількість оборотів, яке робить у середньому за рік одна грошова одиниця (1 долар, 1 фунт, 1 рубль); P - загальний рівень цін (дефлятор ВВП); Y - реальний ВВП, а твір PY