загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

20.2. Сучасні тенденції світового розвитку

Сучасна світова економіка є закономірним результатом розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, залучення в світовий процес відтворення все більшого числа країн. Протягом
мсего XX в. йшло розширення і поглиблення міжнародного поділу I руда на всіх рівнях - від регіонального, міжрегіонального до мировою. Міжнародний поділ праці являє собою спеціалізацію країн на виробництві певних товарів, якими держави торгують один з одним. Зростає спеціалізація і зміцнюється кооперація, i) ти процеси переростають національні кордони. Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва перетворюють продуктивні сили в загальносвітові - країни стають не просто торговими партнерами, але взаємопов'язаними учасниками світового відтворювального процесу. У ході поглиблення процесів міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва зростає взаємозалежність, переплетення національних економік, які утворюють цілісну систему.
Приблизно з середини 1980-х рр.. прискорюються процеси інтернаціоналізації економічного життя, процеси оновлення техніки і технології виробництва, отримують бурхливий розвиток новітні галузі виробництва, зростає частка наукомісткої продукції в загальному обсязі виробництва, отримують розвиток інформатика і комунікації. Відбувається прискорений розвиток транспортних технологій. Зараз частка транспорту в створюваному світовому валовому продукті становить близько 6%, а в світових основних фондах - близько 20%. Нові транспортні технології дозволили знизити транспортні тарифи більш ніж в 10 разів. Розвиток транспорту забезпечує перевезення вантажів вагою близько 10 т на кожного жителя Землі.
Інформатизація розвивається на основі розвитку засобів зв'язку. Зв'язок стала однією з стрімко розвиваються галузей економіки, складаючи близько 20% світового валового продукту. Темпи зростання цієї галузі одні з найвищих порівняно з іншими галузями. Нові технології, які застосовуються у зв'язку, дозволили підняти на недоступний раніше рівень швидкість передачі інформації і її обсяги. Наприклад, оптоволоконні кабелі мають продуктивність, що перевершує мідні кабелі приблизно в 200 разів; розвинені країни світу вже пов'язані між собою даними видами зв'язку. Широке поширення набула в багатьох країнах світу мобільний зв'язок. У Росії також високі темпи зростання систем мобільного зв'язку, хоча охоплення регіонів країни мобільним зв'язком дуже нерівномірний. Однак поступово відбувається зниження тарифів цих систем, і вони стають навіть конкурентами провідного телефонного зв'язку. Ведеться робота по створенню єдиної світової мобільного зв'язку на основі близько 60 стаціонарно діючих супутників. Вже склалася світова супутникова система зв'язку, до якої входять близько сотні супутників зв'язку і мережа наземних ретрансляторів. Світова супутникова система доповнена національними системами зв'язку. Йде робота над створенням світової супутникової комп'ютерної мережі, яка б з'єднала персональних користувачів комп'ютерами через Інтернет в глобальну систему.
Досягнення в розробці та практичному застосуванні новітніх технологій поряд з заглиблюється спеціалізацією і зміцненням коопераційних зв'язків призвели до небачених перш темпами зростання міжнародної торгівлі - більше 6% на рік з середини 1980-х до середини 1990-х рр. . Обсяг міжнародної торгівлі становить нині 6 трлн дол Ще швидше зростав обмін послугами. За той же період їх обсяг збільшився в 2,4 рази і оцінюється до теперішнього часу в 1,5 трлн дол Міжнародний валютний фонд (МВФ) відзначає динаміку міжнародної торгівлі: щорічні темпи зростання оборотів складають близько 8%, що більш ніж двократно перевищує середньорічний зростання обсягів промислового виробництва.
Прискоренню міжнародних торговельних зв'язків сприяли поширення і уніфікація правил побутового поведінки, певна «стандартизація» уявлень людей про умови життя. Ці стандарти життя і поведінки поширюються як за допомогою світової масової культури (кінофільми, рекламні ролики), так і за допомогою споживання стандартної, виробленої світовими гігантськими корпораціями продукції: харчових товарів, одягу, взуття, побутової техніки, автомобілів і т.д. Нові товари обов'язково широко рекламуються, завойовуючи практично весь світ. Витрати на рекламу займають у ціні товарів все більшу питому вагу, але витрати на неї дозволяють завойовувати нові ринки збуту, приносячи величезні доходи виробникам.
Практично весь світ користується єдиними маркетинговими технологіями, єдиними прийомами обслуговування, збутовими технологіями. У структурі міжнародної торгівлі спостерігається прогресуюче збільшення сектора послуг (транспорт, туризм тощо). Наприкінці 1990-х рр.., За даними МВФ, у світовому експорті послуги складали близько третини. Зростанню міжнародної торгівлі товарами і послугами сприяє поширення інформації про них через Інтернет. За оцінками фахівців, зараз більше половини підприємств у світі знаходять вигідних партнерів, пропонуючи свої продукти в Інтернеті. Поширення відомостей про товари і послуги через Інтернет підвищує рентабельність бізнесу, так як це найекономічніший спосіб інформування потенційних покупців. Причому Інтернет дозволяє отримати зворотній зв'язок, передавати саму складну і детальну інформацію. Інтернет доповнює і вдосконалює традиційні торговельні та транспортні технології і дозволяє формувати на біржах і в електронних торговельних системах світові ціни на основні товари і послуги. Світові ціни дуже чуйно реагують на різні події в економіці та політиці провідних країн світу.
Високі темпи зростання міжнародного обміну товарами, послугами, інформацією, капіталами свідчить про те, що значно зросла взаємозалежність національних економік, причому темпи зростання міжнародного обміну набагато випереджають економічне зростання навіть
найбільш динамічно розвиваються. Це означає, що світова економіка набуває не просто торговельну, але більшою мірою виробничу цілісність. Процеси наростання рівня взаємодії, нзаімозавісімості національних економік, небувале збільшення і прискорення торгівлі товарами і послугами, обміну капіталами і зміцнення транснаціонального капіталу, утворення єдиного фінансового ринку, поява принципово нових мережевих комп'ютерних технологій, освіта та зміцнення транснаціональних банків і корпорацій отримали назви глобалізації світової економіки.
Глобалізація стосується, мабуть, усіх процесів, що протікають в економіці, ідеології, праві, наукової діяльності, екології. Процеси зближення і взаємопроникнення національних господарств (конвергенції) підтримуються і підкріплюються процесом зближення законодавств, нормативів, а возмолсно, і неформальних соціальних інститутів (правил поведінки, традицій і т.д.). Великий вплив на процес глобалізації надають ООН, міжнародні економічні та фінансові організації: Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі, Світовий банк та ін.) Телебачення і Інтернет також надають потужний вплив на життя і свідомість людей, створюючи, часом непомітно, єдині стереотипи мислення, поведінки. Засоби масової інформації роблять відомої практично миттєво будь-яку інформацію, подаючи її тим чи іншим чином, формують певне ставлення до подій, відомим людям, політичним діячам. Таким чином, формальні і неформальні соціальні інститути, «озброєні» сучасними новітніми технологіями, перетворилися на глобальну керуючий, формуючий свідомість елемент.
Глобалізація охоплює найважливіші процеси у світовій економіці. Однією зі сторін процесу глобалізації в економіці є глобалізація фінансів, що стала можливою також завдяки новітнім технологіям в області комунікацій і зв'язку. Наша планета покрита електронної мережі, яка дозволяє в режимі реального часу проводити фінансові операції, переміщати світові фінансові потоки. Так, щоденні міжбанківські операції в даний час досягли 2 трлн дол, що приблизно в 3 рази перевищує рівень 1987 У світі тижневий фінансовий оборот приблизно дорівнює річному внутрішньому продукту США, оборот менш ніж за місяць порівняємо зі світовим продуктом за рік. Можна також відзначити, що фінансові операції, що здійснюються в різних формах (позики, кредити, валютні операції, операції з цінними паперами та ін), за обсягами перевершують світовий товарообіг в 50 разів. Значне місце на ринку фінансів зайняли міжнародні електронні валютні ринки, на яких укладають угоди обсягом близько 1,5 трлн дол в день.
Фінансовий ринок завдяки мережевим комп'ютерно-інформаційних технологій став найпотужнішим елементом глобалізації, що здійснює вплив на світову економіку. У процесі глобалізації відбувається також глобалізація накопичення капіталу.
Початок цьому процесу поклали заощадження, здійснювані домашніми господарствами, фірмами і державою. Ці фінансові ресурси акумулюються в банківській системі, страхових компаніях, пенсійних та інвестиційних фондах, які і здійснюють їх інвестування. Укрупнення власності та її світовий переділ доповнюються інвестиціями, мобілізуються з ринків євродоларів, що виникли в 1960-х рр..
Головним фактором глобалізації відтворювальних процесів стали транснаціональні корпорації (ТНК) і транснаціональні банки (ТНБ). Більшість сучасних міжнародних корпорацій мають форму ТНК, що представляють собою компанії, в яких головна частина належить одній країні, а філії і прямі портфельні інвестиції здійснюються в багатьох країнах світу. В даний час у світовій економіці налічується близько 60 тис. основних компаній ТНК і більше 500 їхніх зарубіжних філій. ТНК здійснюють контроль над приблизно половиною світового промислового виробництва і над більш ніж половиною зовнішньої торгівлі. Вони контролюють чотири п'ятих всіх світових патентів і ліцензій на новітню техніку і технологію. ТНК практично повністю контролюють світовий ринок більшої частини (від 75 до 90%) сільськогосподарських товарів (кава, пшениця, кукурудза, тютюн, чай, банани та ін.) В економічно розвинених державах ТНК здійснюють основну частку експортних поставок країни. Наприклад, у США частка ТНК в експорті - близько 50%, у Великобританії - 80%. Загалом частка ТНК становить 25% світового обсягу продажів, з них близько третини продукції ТНК виробляють їх зарубіжні філії. У ТНК 70% міжнародних платежів за кредитами і ліцензіями проходять між головною організацією корпорації та її закордонними філіями. У числі 100 найбільших ТНК провідна роль належить американським: 27 ТНК базуються в США, на їх частку припадає понад 30% сукупних закордонних активів. Конкуренцію північноамериканським корпораціям складають 17 японських компаній: їх сукупні закордонні активи становлять 15,7% від показників першої сотні. Західноєвропейських корпорацій в кінці 1990-х рр.. налічувалося більше 45.
В умовах глобалізації конкуренція між ТНК посилюється. Наприкінці 1990-х рр.. число західноєвропейських корпорацій збільшилася, а північноамериканських і японських - зменшилася. Але домінують все ж північноамериканські. Загальний обсяг їх зарубіжних активів в два рази більше японських і більш ніж в два рази перевищує показник німецьких ТНК. Конкуренція між найбільшими корпораціями веде не тільки до злиття і взаємного придбання раніше самостійних компаній.
IJ останнім часом складаються зовсім нові транснаціональні структури. Злиття та поглинання охоплюють новітні галузі економіки: зв'язок і телекомунікації (наприклад, злиття найбільшої «інтернетівський» компанії «Америка Онлайн» та телекомунікаційної компанії «Тайм Уорнер»). Значні зміни відбуваються і в традиційних галузях, де також йде глобальний переділ власності.
Зародившись у повоєнній період, поглиблюється процес регіональної економічної інтеграції, яка представляє собою одну із сучасних форм інтернаціоналізації міжнародного економічного життя. В економічній інтеграції беруть участь від двох і більше держав. Країни, що беруть участь в економічній інтеграції, здійснюють узгоджену політику з взаємодії і взаємопроникнення національних відтворювальних процесів. Учасники інтеграційного процесу формують взаємні стійкі зв'язки не тільки у формі торгівлі, але і міцне технічне, технологічне та фінансову взаємодію. Вищою стадією інтеграційного процесу стане створення єдиного економічного організму, проводить єдину політику. Нині процес інтеграції проходить на всіх континентах. Склалися різні по міцності і ступеня зрілості торгово-економічні блоки. Зараз функціонують з різною ефективністю близько 90 регіональних торгових і економічних угод і домовленостей. Учасники інтеграції об'єднують свої зусилля у виробничій та фінансової кооперації, що дає їм можливість знижувати витрати виробництва і проводити єдину економічну політику на світовому ринку.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 20.2. Сучасні тенденції світового розвитку "
  1. СВІТОВА ЕКОНОМІКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАП
    Основні риси сучасного етапу розвитку світового господарства. Процеси інтернаціоналізації та інтеграції у світовій економіці. Еволюція світового господарства в другій половині XX століття зв'язується з поступальним розвитком економіки окремих, насамперед, промислово розвинених країн. На цей процес різноспрямований вплив надавали такі глобальні чинники, як протистояння двох
  2. Глава 39. Міжнародна економічна інтеграція
    В даний час у світовій економіці діють дві тенденції. З одного боку, посилюється цілісність світового господарства, його глобалізація, що викликано розвитком економічних зв'язків між країнами, лібералізацією торгівлі, створенням сучасних систем комунікації та інформації, світових технічних стандартів і норм. Особливо цей процес проявляється через діяльність ТНК. З іншого боку,
  3.  Питання для самоперевірки
      1. У чому сутність і головні причини міжнародної міграції робочої сили? 2. Яка правова база процесу міжнародної міграції робочої сили та населення? 3. Що являють собою сучасні світові міграційні потоки? 4. Які тенденції і причини еміграції з Росії? 5. Які тенденції і причини імміграції до Росії? 6. Що говорить світовий досвід про наслідки міжнародної міграції
  4.  Глава 20. Сучасна економічна система і тенденції її розвитку на початку третього тисячоліття
      Радикальні зміни в технологічному способі виробництва. Нові тенденції в еволюції власності. Основні закономірності розвитку економічної системи наприкінці XX-початку XXI ст. Мета теми - розкрити найважливіші зміни в економічній системі капіталізму до початку третього тисячоліття та основні тенденції її подальшої
  5.  1. Світова торгівля
      Зовнішня торгівля займає важливе місце в системі міжнародних економічних відносин. Для багатьох країн в останні роки вона стала основним фактором економічного розвитку. Широкий обмін товарами між країнами в результаті зростання зовнішньої торгівлі створює умови для розвитку світового ринку в цілому. Сучасний світовий ринок - це сфера обміну, яка охоплює сукупне товарне звернення
  6.  Лекція 7. Основні тенденції в розвитку світового господарства наприкінці XIX-першої третини XX ст
      Лекція 7. Основні тенденції в розвитку світового господарства наприкінці XIX-першої третини XX
  7.  Лекція 7. Основні тенденції в розвитку світового господарства наприкінці XIX-першої третини XX ст.
      Лекція 7. Основні тенденції в розвитку світового господарства наприкінці XIX-першої третини XX
  8.  2.1. Економічна роль держави
      Питання про економічну роль держави придбав в даний час ключове значення. Від його рішення багато в чому залежить подальша доля країни: чи зуміє вона в прийнятні терміни вийти з найглибшої економічної кризи; що буде з економічними реформами; чи вдасться в найближчому майбутньому створити сучасну економічну систему, що забезпечує динамічне та ефективний розвиток економіки і
  9.  16. Сучасні особливості процесу лібералізації світової торгівлі
      У сучасній практиці регулювання міжнародного обміну проявляється об'єктивна потреба у підвищенні ступеня інтернаціоналізації виробництва і капіталу. Ця тенденція в галузі міжнародних економічних відносин виражається, зокрема, в ослабленні обмежень зовнішньоторговельного обміну, прагненні до усунення перешкод на його шляху. Такому курсу відповідає політика лібералізації
  10.  Рух робочої сили
      . Одним з найважливіших факторів виробництва будь-якої господарської системи виступає робоча сила. Ступінь її міжнародного руху поступається інтернаціоналізації підприємницького та позичкового капіталів, ринку товарів. Міжнародна мобільність робочої сили в кінці XX в. набагато менше, ніж у другій половині XIX в., в той же час зріс ступінь часового переміщення людей за межі
  11.  § 2. Сучасні тенденції відтворення населення в різних країнах
      § 2. Сучасні тенденції відтворення населення в різних
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний