Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПодатки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн, 2004 - перейти к содержанию учебника

11.2.8. Єдиний соціальний податок


Єдиний соціальний податок (ЄСП) введений у податкову систему Росії з 2001 р. Базова ставка ЄСП складає 35,6% від фонду оплати праці. Надходження від ЄСП розподіляються в таких пропорціях між позабюджетними фондами: 28% відчисляються в Пенсійний фонд, із них 14% - на виплату базових пенсій, 10% - на страхову частину, 4% - на нагромаджувану частину пенсії; фонд соціального страхування - 4%; фонд обов'язкового медичного страхування - 0,2%; територіальні фонди медичного страхування - 3,4%. ЄСП сконструйований за регресивним принципом оподаткування фонду оплати праці, тобто, чим вищий рівень заробітної плати, тим нижча податкова ставка. Так, за працівників, зарплата яких не перевищує 100 тис. руб. у рік, роботодавець має перераховувати в бюджет на соціальні потреби 35,6%; за тих, хто заробив від 100 до 300 тис. - 20%, від 301 до 600 тис.
- 10%, а при будь-якій сумі заробітку, вищій 600 тис. руб., - 2%. Подібний порядок запроваджений у розрахунку, щоб роботодавцям було невигідно платити низькі зарплати.
Даний податок, його висота і порядок справляння постійно знаходяться під вогнем критики. Запроваджена з 2001 р. 13-процентна ставка прибуткового податку дійсно сприяла легалізації заробітної плати. Проте, російські спеціалісти вважають, що значна частина компаній продовжують платити зарплати "в конвертах" через зависокий рівень ЄСН. У Державну думу РФ поданий законопроект, згідно якого з 2005 р. намічається знизити ставку ЄСП до 26%, а також змінити регресивну шкалу ставок ЄСП та її нижній поріг таким чином: при річному фонді заробітку від 30 до 100 тис. руб. - 19,5%, від 300 до 600 тис. - 12%, 600 тис. і вище - 2%.
Під сукупною дією прибуткового податку (13%) і ЄСН (35,6%) загальне податкове навантаження на доходи складає 48,6%, що близько до міжнародного рівня оподаткування.
Російський уряд намагається не виходячи за ці межі, перерозподілити податкове навантаження - знизити для підприємств і збільшити для фізичних осіб. Розрахунок побудований на тому, що перенесення тягаря з юридичних осіб на фізичних має зменшити кількість компаній, які використовують тіньові схеми виплати зарплат. Для компаній зменшення ставки ЄСН вигідне, а рядовий працівник не зможе самостійно ухилитися від податку, оскільки підприємства та організації перераховують податок у бюджет при виплаті зарплати. Тим самим Росія зближається з міжнародною практикою, - адже в більшості зарубіжних країнах податки на соціальні потреби сплачують не компанії-роботодавці, а їх працівники.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "11.2.8. Єдиний соціальний податок"
  1. Тема 1. Всеосяжна дія оподаткування та передумови функціонування податкових систем
    Єдиний спосіб примирити, та й то не до кінця, ці контрастні мотивації - зробити так, щоб цілі та масштаби державної діяльності максимально співпадали з інтересами і цінностями основної маси платників податків. Саме до такої мети віками йшли і значною мірою реалізували її західні народи в умовах ринкової економіки та демократично-правової державності. В історичній ретроспективі податки існують
  2. 2.2. Концепції адміністративної та податкової держави
    соціальної солідарності, стає важливим чинником вдосконалення суспільства. Достатньо навести яскравий приклад - викорінення пияцтва в скандинавських країнах за так званою готебургзькою системою (від назви м. Готебург у Швеції). Введені в другій половині XIX ст. заходи адміністративного і фіскального характеру (запровадження високих акцизів або державної монополії на алкогольну продукцію)
  3. 2.3. Принципи оподаткування та податкова політика
    соціально-економічну роль податкових привілеїв: імунітетів, цензів і пільг. Імунітети (звільнення від податків представників окремих сфер діяльності і/або соціальних станів у силу їх привілейованого становища) і цензи (надання політичних і громадянських прав лише під умовою сплати певної суми прямих податків) мали вийти і справді вийшли з вжитку під впливом буржуазно-демократичних перетворень.
  4. 4.2. Система федеральних податків
    соціальні податки або внески (обов'язкові платежі) у фонди соціального страхування: податок для фінансування програм соціального страхування (social security tax), податок для медичного обслуговування (medicare tax), податок на фінансування допомог по безробіттю (unemployment tax). Податок на соціальне страхування (пенсії по старості та інвалідності, допомоги по тимчасовій непрацездатності)
  5. 11.2.4. Прибутковий податок із фізичних осіб
    соціальних благ, надані підприємствами, установами та організаціями своїм працівникам у персональному порядку. Якщо у випадку ліквідації чи реорганізації підприємств, установ, організацій здійснюється розподіл майна, то доля кожного працівника у грошовій або в натуральній формах входять до складу оподатковуваного доходу. У випадках, якщо підприємство або установа відпускає фізичним особам
  6. Додаток А Міжнародна хронологія еволюції податків
    соціальним статусом і майновим станом. Кожний клас обирав депутатів парламенту окремо, але в однаковій кількості. Реформувався в 1857, 1873, 1891 рр. 1822 р. За рахунок податку на землю Роберт Горлей рекомендує розвернути шляхове будівництво для прискорення колонізації земель у Канаді 1827 р. Відновлення в Росії відкупної системи справляння податку на горілку 1831 р. Чартисти
  7. 2.1. Передісторія оподаткування, базові засади сутності податку
    соціально-економічних інтересів. Аби не відриватися від реалій, і наукові погляди, і закони не можуть не залежати від домінуючих масових настроїв, а останні є функцією загального матеріального, культурного, інтелектуального рівня суспільства. "Как геологические наслоения отражают в себе жизнь своих эпох, так и финансовая структура отражает в себе общественные отношения своего времени,-" - писав
  8. 2.4. Соціально-економічні ефекти податків
    соціально-економічна дія податків, - тобто, ті ефекти і наслідки, котрі справляє оподаткування за межами власне податкової системи. Саме вивчення зовнішніх ефектів оподаткування, впливу податків на виробництво, обмін, розподіл і споживання, на мотивації поведінки людей як громадян і господарюючих суб'єктів і перетворює вчення про податки в галузь економічної науки. Дія зовнішніх ефектів, що
  9. Тема 3. Методологія дослідження податків
    соціально-психологічну природу людей як платників податків. Жанр фантастичного гротеску лише підкреслює серйозність і актуальність податкових проблем для всіх часів і народів. Не минула тема податків і сучасної соціально-орієнтованої естради. Так, в репертуарі знаменитого квартету "Бітлз" була пісня "Збирач податків": На машине держишь путь - мне за / улицу плати, / в парке сядешь отдохнуть от
  10. 3.1. Пізнавальні методи вчення про податки
    соціально-економічних явищ. Даний метод передбачає вивчення впливу (сприятливого, негативного, нейтрального) конкретних податків і фіскальних заходів на суспільно-економічну систему в цілому. Фінансове становище держави і стан фінансової науки не можна пояснити поза соціологічним контекстом. Ідеї та поняттєвий арсенал, пропоновані фіскальною соціологією, дозволяють охарактеризувати рівень
© 2014-2022  epi.cc.ua