загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

11.2.3. Теорії міжнародної торгівлі


Ці теорії, створені економістами-класиками, стали відправною точкою для аналізу економічних зв'язків світового господарства.
Один з основоположників класичної політекономії Адам Сміт у своїй праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1775 р.) приділив велику увагу поділу праці на основі спеціалізації економічної діяльності. При цьому висновки про поділ праці він поширив на сферу світового господарства, обгрунтувавши принцип абсолютних витрат (переваг). Зокрема, він писав: «Хоча бідна країна, незважаючи на гіршу обробку землі, може певною мірою змагатися з багатою країною щодо дешевизни і якості свого хліба, вона не може претендувати на таку конкуренцію відносно продуктів своїх мануфактур, принаймні, якщо останні відповідають грунтових умов, клімату і географічним положенням багатої країни ... Якщо яка-небудь чужа країна може забезпечити нас якимось товаром за дешевшою ціною, ніж ми в змозі виготовити його, набагато краще купувати його у неї на деяку частину продуктів нашого власного промислового праці, прикладеного в тій області, в якій ми володіємо деяким перевагою »1.
Таким чином, сутність теорії Сміта зводиться до того, що основою розвитку міжнародної торгівлі є розходження в абсолютних витратах. Торгівля буде приносити економічний ефект, якщо товари ввозитимуться з країни, де витрати абсолютно нижче, а вивозитися ті товари, витрати на які в даній країні нижче, ніж за кордоном.
Інший видатний представник класичної політекономії Д. Рікардо в роботі "Початки політичної економії та оподаткування» (1817 р.) довів, що міждержавна спеціалізація вигідна не тільки в тих випадках, коли та чи інша країна має абсолютну перевагу у виробництві та збуті даного товару в порівнянні з іншими країнами. На його думку, не обов'язково, щоб витрати на виробництво цього товару були менше порівняно з витратами на аналогічні товари, створені за кордоном. Цілком достатньо, щоб дана країна експортувала ті товари, по яких вона має порівняльні переваги. Тобто по цих товарах співвідношення витрат країни з витратами інших країн було б більш сприятливим для неї, ніж по інших товарах.
Теорія Рікардо, як відомо, будується на певних умовних припущеннях. Вона виходить з наявності двох країн і двох товарів. Витрати на виробництво товару зводяться тільки до заробітної плати, однаковою для всіх професій. До того ж ігноруються відмінності в заробітній платі між країнами. Не враховуються витрати на транспортування товарів і наявність вільної торгівлі. Однак для виявлення основних принципів розвитку світової торгівлі такі абстракції допустимі.
Д. Рікардо проілюстрував свою теорію наступним прикладом. Припустимо, в Англії на виробництво 25 м сукна потрібна праця
100 робітників протягом року. На дану кількість сукна Англія може придбати в Португалії 50 л вина, власне виробництво якого вимагало б праці 120 робітників протягом року. Португалія на виробництво тієї ж кількості сукна і вина витрачає працю відповідно 90 і 80 осіб на рік. Тобто Португалія має абсолютні переваги щодо обох товарів. Проте країнам взаємовигідно обмінюватися товарами. Якщо Англія ввезе 50 л вина з Португалії в обмін на 25 м сукна, вона заощадить річний працю 20 своїх працівників. У свою чергу, Португалія, купивши в Англії сукно і продавши вино, заощадить річний працю 10 працівників.
Модель Рікардо може працювати і у випадку безлічі товарів, а також при обліку транспортних витрат. Таким чином, теорія порівняльних переваг рекомендує країні імпортувати такі товари, витрати виробництва яких у даній країні порівняно з іншими товарами вище, ніж експортованих товарів.
Міжнародна спеціалізація країн на основі порівняльних переваг сприяє економії трудових ресурсів у цих країнах при збереженні в колишньому обсязі (або при збільшенні) в них споживання товарів.

Наступним важливим кроком у розвитку теорії світової торгівлі стало створення в 30-х рр.. XX в. шведськими економістами Е. Хекшером і Б. Олином теорії співвідношення факторів виробництва. Ця теорія, викладена в книзі Олина «Міжрегіональна і міжнародна торгівля» (1933 р.), грунтується на тих же передумови, що і теорії Сміта і Рікардо. Основна відмінність між ними в тому, що теорія Хекшера-Оліна виходить з наявності не одного, а двох факторів виробництва - праці і капіталу. Відповідно до даної теорії кожна країна в різного ступеня наділена цими факторами виробництва, що й породжує відмінності в співвідношенні цін на них у країнах, що беруть участь у міжнародній торгівлі. Ціною капіталу є процентна ставка, а ціною праці - заробітна плата.
Рівень відносних цін, тобто співвідношення цін на капітал і праця в країнах, більш насичених капіталом, буде менше, ніж у країнах з дефіцитом капіталу і відносно великими трудовими ресурсами. А рівень відносних цін на працю і капітал в країнах з надлишковими трудовими ресурсами буде менше, ніж в інших країнах, де їх бракує. Це призводить до відмінності відносних цін на одні й ті ж товари, від яких залежать національні порівняльні переваги. Тому кожна країна прагне спеціалізуватися на виробництві товарів, що вимагають більше факторів, якими вона відносно краще наділена.
Під впливом міжнародної торгівлі відносні ціни на товари, що беруть участь у світовому товарообігу, мають тенденцію до вирівнювання. Це призводить до вирівнювання співвідношення цін на фактори виробництва, що використовуються при створенні цих товарів у різних країнах. Зазначена закономірність була розглянута видним американським економістом П. Самуельсоном, виходячи при цьому з теорії Хекшера-Оліна. Тому дана теорія стала називатися теорією Хекшера-Оліна-Самуельсона.
Теорія співвідношення факторів виробництва багаторазово піддавалася перевіркам дослідним шляхом, коли аналізувалися статистичні дані стосовно різних країнам. Вчені-економісти прагнули визначити кореляційну залежність між співвідношенням насичених працею і насичених капіталом галузей економіки окремих країн світу і реальною структурою їх імпорту та експорту.
Найбільш відоме дослідження на дану тему провів в 1953 р. американський вчений російського походження В. Леонтьєв. Він проаналізував структуру зовнішньої торгівлі США в 1947 і 1951 рр.. Після Другої світової війни американська економіка відрізнялася великою насиченістю капіталом і відносно більш високою в порівнянні з іншими країнами світу оплатою праці. У відповідності з теорією співвідношення факторів виробництва США повинні були експортувати переважно капіталомісткі, а імпортувати переважно трудомісткі товари. Леонтьєв визначив співвідношення витрат капіталу і праці, необхідних для виробництва експортної продукції на 1 млн дол., І такого ж по вартості обсягу імпорту. Однак, незважаючи на очікування, результати його дослідження показали, що імпорт виявився на 30% більше капіталомістким, ніж експорт. Результат цього дослідження стали називати «парадокс Леонтьєва».
Існують різні пояснення цього явища. Найбільш переконливе полягає в тому, що США раніше за інших промислово розвинених країн досягли значних переваг у створенні нових наукоємних товарів. Тому в структурі їх експорту велике місце займали товари, в яких були відносно високі витрати на кваліфіковану робочу силу, а в імпорті переважали товари, що вимагали щодо значних витрат капіталу, включаючи і різні види сировини. Згідно з «парадоксу Леонтьєва» при організації міжнародної торгівлі не можна занадто спрощено і прямолінійно використовувати теорію співвідношення факторів виробництва Хекшера-Олина. В. Леонтьєв зробив висновок, що при аналізі переваг у торгівлі слід враховувати більше двох факторів виробництва.

В даний час теорії міжнародної торгівлі розвиваються по двох напрямках. Перший напрямок - це теорії, які поглиблюють концепції, розроблені класиками. У них досліджуються проблеми, які не отримали в класичних працях належного освітлення. До другого напрямку відносяться теорії, автори яких критично ставляться до сформованим підходам щодо проблем міжнародної торгівлі. Вони створюють нові концепції, зокрема, теорію специфічних факторів виробництва П. Самуельсона і Р. Джонса, розроблену в 1970-х рр.. на основі теорії Хекшера-Оліна. На відміну від попередників, вони розглядають не два, а три фактори виробництва, додавши до праці (L) і капіталу (К) ще й землю (7). Такий підхід більш відповідає дійсності, ніж теорія співвідношення факторів виробництва в чистому вигляді.
Представляє інтерес концепція торгованих і неторговельних товарів і послуг, що дозволяє конкретизувати наслідки участі країни у зовнішній торгівлі. Всі товари і послуги можна розділити на дві групи: що торгуються, тобто експортовані та імпортовані, і нетор-гуем, тобто споживані всередині країни, де вони виробляються, і не беруть участь у міжнародній торгівлі. Ціни на неторгуємой товари складаються на внутрішньому ринку і не залежать від цін на світовому. Виняток неторгованих товарів і послуг з міжнародного обігу обумовлено великими транспортними витратами на їх переміщення через кордон країни і високим рівнем тарифних і нетарифних обмежень. До торгованих зазвичай відносять товари, вироблені в сільському господарстві, добувної й обробної промисловості. Велика частина товарів і послуг, сфери будівництва, транспорту і з & язи, комунальних, громадських послуг входить до групи неторгованих.
Поділ товарів і послуг на торгуються і неторгуємой умовно і може змінюватися під впливом НТП. У свою чергу воно відбивається на структурних зрушеннях в економіці, які відбуваються під впливом участі країни в міжнародній торгівлі. Справа в тому, що попит на неторгуємой товари і послуги може бути задоволений тільки за рахунок внутрішнього виробництва, а попит на торгуються товари та послуги - також за рахунок імпорту.
Багато країн в останній чверті XX в. що почали інтенсивно розробляти нові сировинні експортні ресурси, такі як нафта і газ, зіткнулися з низкою проблем, або «голландської хворобою». Ця назва виникла у зв'язку з тим, що на початку 1970-х рр.. в Голландії почалася розробка природного газу в Північному морі з збільшенням надалі обсягу його експорту. Економічні ресурси стали переміщатися в газовидобувну галузь. Що стався в результаті цього зростання доходів призвів до збільшення попиту на неторгуємой товари і, відповідно, зростанню їх виробництва. Водночас згорталося виробництво в традиційних експортних галузях обробної промисловості і розширювався імпорт відсутніх товарів. «Голландська хвороба» в різні роки вражала Норвегію, Великобританію, Мексику та інші країни. На думку фахівців, вона проявляється в даний час в Росії.
Подальше в 80-і рр.. зниження цін на сировинні товари викликало новий прояв «голландської хвороби». Відбулося зменшення доходів населення, скорочення виробництва неторгованих товарів, відтік ресурсів з галузей сировинного експорту. Знову зміцнилися позиції традиційних експортних галузей обробної промисловості. Структурні зрушення, що викликаються «голландської хворобою», можуть породити серйозні соціальні проблеми в суспільстві, наприклад, привести до структурної безробіття і, як наслідок, до погіршення загального рівня життя і соціального невдоволення електорату.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 11.2.3. Теорії міжнародної торгівлі "
  1. 6. Рікардіанський закон утворення зв'язків
    теорії. Вона не має відношення ні до цінності, ні до цінами. Це аналітичне судження; висновок формулюється в двох твердженнях: у різних місцях продуктивність технічно переміщуються факторів виробництва різна і їх переміщення інституційно обмежена. Ця теорема без шкоди для правильності її висновків може обійти проблеми цінності, зробивши кілька простих припущень. Ось вони:
  2. Коментарі
    теорії пізнання з XIX в. утвердився термін гносеологія. [5] спір про методи (Methodenstreit) полеміка з методологічних питань між австрійськими економістами (насамперед К. Менгером) і представниками нової (молодої) історичної школи (Г. Шмоллер). Почався з публікації К. Менгером Дослідження про методи суспільних наук, де він говорив про точний методі дослідження, за допомогою якого
  3. 2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта
    теорії вартості і теорії, яка в подальшому отримала назву теорії трьох факторів виробництва. У самого Сміта представлені три концепції вартості. o З одного боку, визнаючи рівнозначність всіх видів продуктивної праці з погляду створення вартості, Сміт приходить до висновку, що вартість ні що інше, як кількість укладеного в товарі необхідної праці. Таким чином, праця
  4. На малюнку показані надлишки споживачів і виробників при рівновазі ринку сталі в відсутність міжнародної торгівлі в
    теорії: міжнародна торгівля 197 Президент попросив їх відповісти на три питання : - Що станеться з ціною стали і обсягом її продажів на внутрішньому ринку, якщо уряд дозволить ізоландцам імпортувати та експортувати сталь? - Хто отримає вигоду з вільної торгівлі сталлю, а хто зазнає втрат; перевищать чи отримані вигоди втрати? - Чи повинні стати частиною нової торгової
  5. Ізоландци приймається-ють світову ціну такою, яка вона є.
    Теорії: міжнародна торгівля 199 Про Обсяг внутрішнього попиту Обсяг внутрішнього пропозиції Кількість стали Рис. 9.2 МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ І країни-експортера Як тільки прави-будівництві дозволяє міжнародну торгівлю, внутрішня ціна піднімається до рівня світової. Крива пропозиції показує кількістю-ство виробленої сталі внутрішніми
  6.  Розрахунки добробуту показують вигоди і програш сторін ринку стра- ни-експортера.
      теорії: міжнародна торгівля 201 Ціна стали Ціні до початку торгівлі Ціні після початку торгівлі Обсяг Обсяг внутрішньої пропозиції внутрішнього попиті Кількість стали
  7.  Митний тариф - податок на товари, вироблені за кордоном і продавані на
      теорії: міжнародна торгівля 203 Ціна стали Внутрішнє пропозицію Ціна при введенні тарифу Ціна за відсутності тарифу Кількість стали Рис. 9.6 ВПЛИВ МИТНОГО ТАРИФУ Введення тарифу веде до зменшення обсягу імпорту і зрушує ринок до стану рівноваги в відсутність торгівлі. Загальний надлишок зменшує-ся на суму, рівну площі D + F, -
  8.  Так як введення квоти призводить до підвищення внутрішньої ціни вище світової, положення вітчизняному- дарських постачальників поліпшується, а положення
      теорії: міжнародна торгівля 205 Ціна стали Внутрішнє пропозицію Внутрішнє пропозицію Імпортне пропозицію Внутріш-няя ціна з квотою Ціна в відсутність про-_ Світова ствие - ціна квоти Кількість стали Імпорт за відсутності стали Рис. 9.7 ВПЛИВ імпортних квот Імпортна квота, як і тариф, зменшує обсяг ввезення стали за кордону і зрушує
  9.  Питання Якщо уряд дозволить ізоландцам імпортувати та експорту: вать сталь, як це
      теорії: міжнародна торгівля 207 Відповідь: Як тільки торгівля буде дозволена, внутрішні ціни на сталь з рівняються зі світовою ціною. Якщо світова ціна вища внутрішніх цін на сталь, останні зростуть. Більш висока ціна скоротить кількістю-ство стали, спожите ізоландцамі, і збільшить кількість стали, яке виробляють ізоландци. Отже, Ізоландія перетвориться на
  10.  Проблема полягає в тому, що далеко не завжди загрози виявляються действен- вими, і в цьому
      теорії: міжнародна торгівля 2 після Другої світової війни, була відповіддю на високі митні тарифи, Зведення більшістю країн світу в період «великої депресії» 1930-х рр.. Багато економістів вважають, що ці тарифи внесли значний внесок у збільшення економічних труднощів того періоду. ГАТТ вдалося знизити середній розмір митних тарифів країн - членів угоди приблизно з
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний