загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

10.2. Росія на міжнародному ринку товарів і послуг


Положення країни в світовому економічному співтоваристві багато в чому визначається її місцем на світовому ринку. Зовнішня торгівля забезпечує потоки товарів, послуг, інформації, капіталів між Росією та іншими країнами і тим впливає на структурну перебудову еконо-міки, стан національної грошової системи, формування доходів бюджету. Складні за-дачі в даній сфері стоять перед Росією у зв'язку з вступом до Світової органі-зацію.
Значення зовнішньої торгівлі товарами для Росії підкреслюється тим обстоятельст-вом, що її динаміка вже з 90-х рр.. відрізнялася від розвитку інших галузей в кращу сторону. У зовнішній торгівлі з 1993 р. спостерігалося стійке зростання по зовнішньоторговельному обігу, експорту та імпорту, зовнішньоторговельним сальдо. Ускладнювався цей процес впливом нестійкої кон'юнктури світового ринку.
Для економік, що розвиваються характерні дві крайні моделі розвитку:
1) імпортозаміщення;
2) першочергове розвиток експортних виробництв.
На основі першої моделі створювалися економіки Індії та Бразилії. Друга модель ха-рактерна для нових індустріальних країн Південно-Східної Азії. Для Росії ці моделі в чистому вигляді неприйнятні, оскільки її економіка пройшла процес індустріалізації і володіє значним науково-технічним, виробничим, кадровим та інтелектуальним, а не тільки природним потенціалом.
Створення імпортозамінних виробництв актуально для створення конкурентного сере-ди на внутрішньому ринку і для захисту вітчизняного виробництва. Для завоювання позицій на світовому ринку основним напрямком має стати розвиток експортних виробництв на базі глибокої переробки сировини, підтримки експортного потенціалу в паливно-енергетичному, во-енно-промисловому комплексах, в інших наукомістких галузях.
З 1992 по 1997 р. спостерігався безперервний ріст зовнішньоторговельного обороту з 96,6 до 161,0 млрд. дол і імпорту з 43,0 до 72,0 млрд. дол (табл. 10.1 ). Валютно-фінансова криза 1998 р. в поєднанні з падінням в 1997-1998 рр.. цін на нафту - головний експортний товар Росії - призвела до спаду зовнішньоторговельного обороту, експорту та імпорту. Зміна ситуації на світовому ринку нафти в 1999-2004 рр.., Коли ціни на неї зросли і зберігалися на високому рівні, дозволило збільшувати обсяг експорту (починаючи з 2000 р.) і при одночасному зростанні імпорту отримувати досить значне зовнішньоторговельне сальдо (максимальний обсяг якого - 87,2 млрд. дол - був досягнутий в 2004 р.).
Таблиця 10.1
Обсяг зовнішньої торгівлі в Росії в поточних цінах (млрд. дол)
Рік Зовнішньоторговельний оборот Експорт Імпорт Сальдо
1992 96,6 53,6 43,0 10,6
1993 104,0 59,7 44,3 15, 4
1994 118,3 67,8 50,5 17,3
1995 145,5 82,9 62,6 20,3
1996 158,6 90, 6 68,0 22,6
1997 161,0 89,0 72,0 17,0
1998 132,9 74,9 58,0 16,9
1999 115,2 75,7 39,5 36,2
2000 150,4 105,5 44,9 60,6
2001 156,4 103,0 53,4 49,6
2002 151,8 105,8 46,0 59,8
2003 212,0 135,9 76,1 59,8
2004 276,8 182,0 94,8 87,2

В умовах високої зовнішньої заборгованості позитивне сальдо зовнішньої торгівлі сприяло накопиченню іноземної валюти, обслуговування і погашення зовнішнього боргу і в цілому проведення Росією більш самостійної економічної політики.
У зовнішньоторговельних відносинах виділяються два великих політико-географічних сектора зовнішньої торгівлі Росії: країни СНД, або «близьке зарубіжжя», і «далеке зарубіжжя». Їх виділення пов'язане з низкою відмінностей у регулюванні, системі розрахунків і ціноутворення. У зовнішній торгівлі Росії абсолютно переважають зв'язки з розвиненими країнами з ринковою економікою, країни СНД займають друге місце. Третя група зовнішньоторговельних партнерів Росії - держави Центральної та Східної Європи, колишні члени РЕВ. В останні роки зростає обсяг торгівлі з країнами, що розвиваються. Головні партнери тут - Туреччина, Південна Корея, Індія, Китай. У той же час до мінімуму скоротилася торгівля з такими колишніми членами РЕВ, як Куба, Монголія і В'єтнам, а також КНДР.
Товарна структура імпорту та експорту Росії відповідає попиту, висунутій на російські товари на світовому ринку, і попиту на іноземні товари на внутрішньому ринку Росії. Однак вона не відповідає економічному, інтелектуальному, промислового і аг-рокліматіческому потенциалам Росії.
Вона є наслідком спаду виробництва та неконкурентоспроможності багатьох рос-сійських товарів.
В експорті Росії переважають сира нафта, природний газ і нафтопродукти. Питомої ний вага цієї групи традиційно перевищував 40%, а в даний час при високих цінах на нафту складає близько 50% вартості експорту. Його коливання у вартості експорту залежать від світових цін на енергоресурси.
Друге місце в експорті Росії займають метали. Експортні поставки металу, в першу чергу прокату, серйозно підтримують чорну металургію Росії.
Проблеми експор-та російського металу - в тому, що в США і низці інших країн проти російського прокату ве-деться антидемпінгове кампанія, загрозлива російським постачальникам квотуванням і анти-демпінговими митами. Росія - один з чотирьох головних експортерів алюмінію, один з трьох - нікелю, майже монополіст з експорту платини, паладію та інших металів платинової групи.
Експорт дорогоцінних каменів здійснюється за угодою з алмазним монополі-стом - фірмою «Де Бірс». Ця корпорація зобов'язалася закуповувати у російської компанії «Алроса» сирі алмази на суму не менше 550 млн. дол на рік.
Машини, обладнання та транспортні засоби займають дуже невелике місце в російському експорті, причому більше третини його направляється в країни СНД. Це найслабше зве-але російського експорту, що відбиває як неконкурентоспроможність російського маши-ня, так і недоліки державної промислової політики, «пороки» конверсії військово-промислового комплексу. Ринки країн Центральної та Східної Європи для російського ма-шіностроеніе втрачені, йде боротьба за ринки Китаю і ряду країн, що розвиваються.
У торгівлі зброєю Росія конкурує з США, Францією та іншими країнами. З по-чатку 2000-х рр.. Росія займала на світовому ринку озброєнь і військової техніки третє місце після США і Великобританії. У 2004 р. постачання озброєнь і військової техніки з Росії з-ставляют близько 6 млрд. дол Укладено перспективні контракти з країнами Південно-Східної Азії, насамперед з Індією.
В імпорті незмінно переважає товарна група «Машини обладнання та транс-кравці кошти» (31-36%). Це взагалі характерно для імпорту розвинених країн. Однак товар-ная структура даної групи за останні роки змінилася: скоротився ввезення промислового обладнання, а основне місце зайняли легкові автомобілі, побутова техніка, електронна апаратура, комп'ютери. Відповідні галузі промисловості Росії виявилися неконкурентоспроможними, за винятком вітчизняного автомобілебудування, яке тримається завдяки протекціоністським заходам.
Фінансовий криза серпня 1998 р. привів до певного витіснення імпортної продукції і, в ще більшому ступені, до переміщення ряду виробництв до Росії за допомогою прямих іноземних інвестицій. Це сталося в молочній, масложирової, кондитерської, пі-воваренной, тютюнової промисловості, виробництві соків, безалкогольних напоїв і т. д., нерідко під традиційними російськими марками.
Слід зауважити, що орієнтація Росії у зовнішній торгівлі на розвинені країни з ринковою економікою і сировинна спрямованість російського експорту взаємопов'язані. Хоча Росії і надали статус країни з ринковою економікою, їй ще доведеться домогтися ліквідувати-дації дискримінаційних обмежень щодо російського експорту готової продукції.
Росія на ринку послуг представлена ??слабо. У цьому напрямку найбільш перспектив-ними представляються ринки туристичних і транспортних послуг.
Швидке зростання міжнародних поїздок громадян Росії відбувається з другої половини 80-х рр.. Міжнародний туризм в Російській Федерації став динамічнішим, але навіть у кращі для міжнародного туризму роки потік російських туристів не складав і 1% світового потоку.
У 2002 р., за даними Держкомстату РФ, число громадян Росії, в якості туристів виез-таження за кордон, вперше перевищило 5 млн. чоловік. При цьому росіяни найбільше відвідували Туреччину, Польщу, Китай, Україна, Єгипет, Іспанію, Німеччину, Італію. Перші місця, які займають Туреччина, Китай, Україна, Польща, пов'язані з «човникової» і прикордонною торгівлею, а не з наданням туристичних послуг в їх класичних формах. Фінансова криза 1998 р. різко скоротив виїзний туризм в країни СНД.
У в'їзному туризмі в Росії лідирують Польща, Фінляндія, Китай, Німеччина і США. Експорт туристичних послуг вимагає великих інвестицій, перш за все на будівництво готелів та інших засобів розміщення. Хоча в Москві, Санкт-Петербурзі та Сочі з'явилися першокласні готелі, в тому числі і належать відомим міжнародним фірмам («Холідей Інн», «Кемпінські», «Маріотт», «Шератон»), зберігається брак готелів, забезпечують звичний рівень комфорту і сервісу для іноземних туристів.
Невідповідність в співвідношенні ціни і якості в організації в'їзного туризму, що не-достатки в рекламі і маркетингу, враження про Росію як про країну криміналу - все це сдерясі-кість зростання в'їзного туризму, незважаючи на найбагатші туристські ресурси .
Транспортні шляхи Росії включені в загальну світову транспортну систему, і Рос-ця бере участь у міжнародному ринку транспортних послуг. Величезна територія Росії обу-словила переважання залізниць, а також виняткову роль трубопроводів. Залізниці та магістральні трубопроводи Росії залишаються у державній власності, тоді як морський, річковий, автомобільний і авіаційний транспорт акціонований і приватизований. Виключне значення набувають в цих умовах тарифна політика, залучення інвестицій-стіцій і пошуки оптимального поєднання державного управління і ринкового регулювання.
У Росії не застосовуються протекціоністські методи щодо національних перевізників. За інших рівних умов російський перевізник програє іноземному через більш високих податків і тривалих адміністративних і митних процедур.
З усіх видів транспорту, задіяних в експорті транспортних послуг, в найбільш складному становищі опинився морський флот Росії. Розпад СРСР спричинив розділ флоту і відтіснив Росію від портів на Чорному та Балтійському морях. Близько 80% танкерів відійшли Латвії та Азер-байджану, 70% контейнеровозів - Україні та Литві, причому нові власники не в змозі еф-фективно їх використовувати.
Відбуваються старіння і скорочення флоту, а нові суду найчастіше реєструються за кордоном, оскільки побудовані під довгострокові заставні кредити іноземних банків. Зростаюча частина морських перевезень Росії обслуговується іноземними судами.
Внутрішній водний транспорт нарощує міжнародні перевезення, використовуючи свої переваги, так як іноземні судна на внутрішні водні шляхи Росії не допускаються.
Розвиток транспортного комплексу Росії передбачається за такими напрямками-ям:
1) зростання конкурентоспроможності російських перевезень;
2) створення шляхів для транспортування російських товарів на світовий ринок, минаючи порти країн Балтії, а частково і територію України, з метою зменшення витрат на транзит;
3) використання переваг географічного положення України для організації транзитних транспортних коридорів Схід - Захід, Північ - Південь.
Використання транзитного становища Росії пов'язано насамперед з Транссибірської магістраллю, яка має виходи в Азії на транспортні системи Китаю, Монголії, Кореї, а через Європейську територію Росії і Білорусію - до країн Західної Європи. Транзит по залізницях Росії зі Сходу до Європи скорочує час і вартість доставки вантажів у порівнянні з морським шляхом навколо Азії. Російські залізниці являють собою один з трансконтинентальних мостів з перевезення вантажів контейнерами без проміжних склад-ських операцій. Крім плати за транзит, Росія виграє від повного завантаження та реконструкції Транссибу, по якому вже зараз можна перевозити до 500 тис. контейнерів на рік.
Проект транспортного коридору Північ - Південь розробляється Росією у співпраці з Індією, Іраном та іншими державами Південної Азії і Перської затоки. У ньому мають бути задіяні автомобільний, залізничний, морський і річковий транспорт. Значно-ная частина коридору забезпечується існуючою російської інфраструктурою, але проект по-вимагає створення нових портів і поромної переправи на Каспії, більш сучасних типів суден - контейнеровозів. Тільки для облаштування портів і поромної переправи потрібно 2,5-3 млрд. дол інвестицій.
У 2001 р. почалися регулярні польоти за кроссполярного маршрутах, що з'єднує США і Канаду з країнами Східної і Південно-Східної Азії над сухопутною частиною Росії і Північним Льодовитим океаном.
 Розвивається трубопровідний транспорт. До числа здійснюваних транзитних проектів належить будівництво нафтопроводів з Азербайджану та Казахстану. Розроблено варіант екс-порту нафти Тимано-Печерської провінції «Балтійські трубопровідні системи». Проект по-лить скоротити витрати на транспортування нафти до Європи, в тому числі за рахунок економії пла-ти за транзит через порти країн Балтії. Для здійснення проекту частина коштів виділяється з бюджету, але необхідні і комерційні кредити, включаючи іноземні. Існують великі проекти прокладання магістральних газопроводів: «Ямал - Європа» через територію Білорусі та Польщі, «Блакитний потік» - по дну Чорного моря до Туреччини. 
 На міжнародному ринку технологій значного місця Росія не займає. Гос-подстве становище тут мають розвинені країни - США, Західна Європа, Японія, возрас-тане роль нових індустріальних країн, Китаю, Індії. 
 У 90-і рр.. науково-технічні дослідження в Росії опинилися в дуже важкому положенні, але з 1999 р. становище в області НДДКР починає змінюватися на краще, збільшуються бюджетні асигнування, кошти організацій підприємницького сектору та інших дже-ників складають вже до 50% фінансування. У березні 2002 р. були прийняті документи, визна-виділяється державну науково-технічну політику на найближчі 10 років: «Основи полі-тики Російської Федерації в галузі розвитку науки, технологій і техніки на період до 2010 року і подальшу перспективу», «Пріоритетні напрямки розвитку науки, технологій і техніки на період до 2010 року ». 
 На світовому ринку високих технологій Росія зберігає конкурентоспроможність з цілої низки напрямів. Насамперед, це відноситься до виробництва та послугам в ракетно-космічній промисловості і наукомістких галузей оборонно-промислового комплексу, включаючи участь у міжнародних космічних програмах та експорті озброєнь. У Росії є потенціал для створення конкурентоспроможної експортної продукції в таких галузях, як оптоелектроніка, ядерні технології, програмне забезпечення, телекомунікаційне обладнання, розробка нових матеріалів. 
 Російська торгівля технологіями із зарубіжними країнами має тенденцію до неко-торому зростанню, але в цілому залишається скромною. До кінця 90-х рр.. за вартістю імпорт у цій сфері перевищував експорт в 7 разів. Якщо експортні угоди реалізуються переважно у сфері науки і наукового обслуговування, то в імпорті переважають ліцензії та інжинірингові послуги, що застосовуються в промисловості. Роялті та ліцензовані платежі в експорті послуг не досягнень-гают 100 млн. дол У цієї диспропорції відображаються низький внутрішній попит на інновації та нестача коштів на доведення винаходів і відкриттів до виробництва. 
 Інші види послуг, крім перерахованих, на світовому ринку неконкурентоспроможні. Повна лібералізація ринків послуг відповідно до вимог СОТ здатна поставити під питання збереження нашої банківської системи, страхових та інших аналогічних інститутів, так як їх конкурентоспроможність значно нижче західних. Утретє російського суверенітету над ринком ЗМІ, інформаційно-телекомунікаційних, рекламних, консультаційних та інших послуг загрожує національній безпеці країни, бо ставить під сумнів можливість збереження національної культури, гуманітарної на спрямованості освіти і виховання громадян. 
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "10.2. Росія на міжнародному ринку товарів і послуг"
  1.  Тренувальні завдання
      міжнародна торгівля збільшує добробут громадян? 2. Росія і Польща виробляють два товари - картопля і вантажівки, витрати на виробництво яких, наступні. Які товари будуть експортувати Росія і Польща в умовах вільної торгівлі? Витрати на 1 тонну картоплі (чол.) Витрати на 1 вантажівка (чол.) Польща 200 400 Росія 600 500 Які товари будуть експортувати
  2.  Торгуються і неторгуємой товари та послуги
      міжнародному обміні (вивозяться і ввозяться), і неторгуємой, тобто споживаються тільки там, де вони виробляються, і які не є об'єктом міжнародної торгівлі. Рівень цін на неторгуємой товари складається на внутрішньому ринку і не залежить від цін на світовому ринку. Виняток неторгованих товарів і послуг з міжнародного товарообігу обумовлено двома основними факторами: великими
  3.  Тема 15 Міжнародне переміщення факторів виробництва
      міжнародного руху капіталу. Масштаби, динаміка і основні напрямки світової міграції капіталу. Інвестиційний клімат. Росія на світовому ринку капіталів. Закон Російської Федерації «Про іноземні інвестиції в РСФСР». Міжнародна міграція робочої сили: причини, форми, наслідки. Державне регулювання міждержавногопереміщення робочої сили. Міграція праці в сучасній
  4.  5. Росія в міжнародному русі капіталу
      міжнародному русі
  5.  № 126. Економічне значення імперської експансії Росії в царювання Катерини 2.
      міжнародне становище країни. За рахунок природного приросту і приєднаних територій значно зросло населення країни. Росія ставала все більш потужною державою, з яким були змушені рахуватися європейські держави. Катерина створила в Росії передову для свого часу систему управління, ефективну
  6.  Міжнародне регулювання подвійного оподаткування
      Всі розвинені країни зазвичай оподатковують доходи, зароблені на їх території. Багато країн (США, Канада, Японія, Великобританія, а також Росія) оподатковують також доходи своїх фізичних і юридичних осіб, одержані ними за кордоном. В результаті виникає так зване подвійне оподаткування. У Росії податкові органи зараховують сплачені за кордоном російськими фізичними та
  7.  2. Ринок товарів і послуг. Загальна економічна рівновага
      міжнародні фінансові ринки у відкритій економіці впливають на сукупний попит на товари і послуги. Ринок товарів і послуг - це форма конкурентного економічного зв'язку між суб'єктами ринку з приводу купівлі і продажу всіх благ, вироблених в національній економіці протягом певного періоду часу і призначених для кінцевого використання. Оскільки вся сума
  8.  2. Ринок товарів і послуг. Загальна економічна рівновага
      міжнародні фінансові ринки у відкритій економіці впливають на сукупний попит на товари і послуги. Ринок товарів і послуг - це форма конкурентного економічного зв'язку між суб'єктами ринку з приводу купівлі і продажу всіх благ, вироблених в національній економіці протягом певного періоду часу і призначених для кінцевого використання. Оскільки вся сума
  9.  ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
      міжнародному поділі праці. ОБ'ЄКТИ МЕВ - товари, послуги та матеріально-грошові та трудові ресурси, які є предметом міжнародного обміну. СУБ'ЄКТИ МЕВ - економічно відособлені боку, здійснюють міжнародний обмін. МЕХАНІЗМ МЕВ - система економічних інструментів, організаційних заходів та інститутів, що забезпечують здійснення
  10.  Міжнародний поділ праці
      міжнародний поділ праці базувався на відмінностях у наділеного країн природними ресурсами - кліматом, грунтами, надрами, водними і лісовими ресурсами та ін Однак потім стала посилюватися спеціалізація, що базується на відмінностях у наділеного країн рештою факторів виробництва - капіталом, працею, підприємницькими здібностями, знаннями. Саме це сьогодні багато в чому визначає,
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний