Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
І.В. АНТОНОВА, М.В. ЛИСЕНКО. Економіка. Курс лекцій для студентів, 2007 - перейти до змісту підручника

7.2 Циклічність науково-технічного прогресу і зміна технологічних укладів


У кожний період часу використовується техніка різного рівня новизни:
принципово нова техніка, в якій втілюються якісно нові наукові ідеї і технологічні принципи, застосування цієї техніки забезпечує різкий стрибок у підвищенні ефективності виробництва;
поліпшена техніка, що дозволяє еволюційно розвивати можливості конкретного технологічного принципу за рахунок заміни моделей, розширення параметричних рядів машин, поліпшення їх характеристик;
суспільно нормальна техніка, за допомогою якої проводиться в даний час основна маса виробів;
застаріла техніка, яка не забезпечує нормального рівня ефективності і втілює вже перевершений, але до кінця ще не витиснений технологічний рівень.
В основі технічного прогресу, як уже зазначалося, лежить науковий прогрес. У кожний період в розпорядженні суспільства є наукові ідеї і знання різного ступеня новизни:
великі наукові відкриття, революційно змінюють основи якої науки чи в цілому картину світу;
розвиваючі і уточнюючі ідеї та відкриття, які сприяють зміцненню, поширенню переважаючою системи поглядів, більш ефективної її реалізації в техніці;
утвердилися наукові знання, отримали загальне визнання;
застарілі , спростовані новими знаннями догми, які представляють рівень пізнання минулих епох, але зберігаються в силу традиції, або в інтересах верств суспільства, незацікавлених у відмові від них.
Типова структура циклу показана на рис.7.1, на прикладі життєвого циклу покоління техніки.

Рис. 7.1 Фази науково-технічного циклу


1 - обсяг виробництва (у фізичних одиницях); 2 - витрати на одиницю.
Цикл включає п'ять фаз.
Нульова фаза - інкубаційний період формування нової науково-технічної ідеї, її оформлення у велике винахід або кластер (пучок), групу взаємопов'язаних винаходів, їх втілення у дослідних зразках базового виробу або технології.
На інноваційної фазі відбувається освоєння нових виробів у сфері виробництва, що вимагає додаткових інвестицій, перебудови виробництва і коопераційних зв'язків, навчанням працівників, проникненням на нові ринки, жорсткістю конкуренції. Витрати в цей період великі, а виробів випускається небагато; щоб завоювати споживачів, нерідко ціни встановлюються нижче витрат.
Потім слід стадія поширення (дифузії) техніки нового покоління, коли збільшується число моделей, розширюється ринок, швидко зростає обсяг випуску, а витрати знижуються за рахунок зростання масштабів виробництва і отработанности технологій. Понесені раніше витрати можуть бути заповнені за рахунок диференціального інноваційного доходу, технологічної квазіренти. Слово диференційний (різницевий) означає, що цей дохід різний залежно від інноваційної активності конкретних підприємців, а для невдачливих інноваторів він може загрожувати збитками, для тих, хто взагалі нехтує інноваціями збитки можуть бути настільки великі, що спричинять їх банкрутство.
Далі слід період стабільної динаміки, насичення ринку. Виробництво розвивається на основі заміни моделей на більш досконалі або на основі диференціації моделей відповідно до різноманітними вимогами різних груп споживачів. Резерв зниження витрат вичерпується, але загальна маса прибутку досягає максимуму. Потім слід фаза морального (економічного) застарівання даного виду техніки, попит на неї скорочується, поступово наростає диференційний науково-технічний збиток. У результаті ця продукція витісняється, на зміну їй приходить більш ефективна техніка наступного покоління.
Між послідовно змінюють один одного циклами немає перерви (див. рис.7.2)
Нове покоління техніки звичайно зароджується і проходить ІННОВАЦІЙНИХ фазу в період стабільного розвитку попереднього покоління. Освоєння і початок дифузії принципово нової техніки відбувається під час кризової фази застаріваючої техніки. У цей складний період застаріла продукція вже неефективна, а нова ще не досягла своєї потенційної ефективності. З подоланням цього складного періоду технологічний ринок перебудовується, нове покоління набирає силу і дає зростаючі результати.
Тривалість кожного покоління техніки - приблизно 15-20 років, періодичність зміни поколінь - 8-10 років.

Рис. 7.2. Зміна поколінь техніки


Покоління техніки є складовим елементом циклів більш високого порядку - науково-технічних напрямів, які реалізують новий технологічний принцип (лазерна техніка, ЕОМ, робототехніка, телевізори, біотехнологія тощо). (См.ріс.7.3).

Рис. 7.3. Зміна покоління техніки та науково-технічних напрямів


Кожен напрямок, життєвий цикл якого 70-90 років, включає ряд змінюють один одного поколінь техніки, періодичність зміни або радикального оновлення складає 40-60 років. І, нарешті, зміна взаємопов'язаних напрямків у лідируючих областях техніки формує структуру загальнотехнічних, а з початку ХХ століття - науково-технічних революцій, які лежать в основі кардинальних змін не тільки в економіці, але й у всій соціального життя. Наш великий співвітчизник М. Д. Кондратьєв назвав такі ритмічні коливання «великими циклами кон'юнктури», він виявив, що останні сторіччя такі коливання відбуваються раз на півстоліття.
Ядро, генотип певного етапу у розвитку технічної бази суспільства висловлює сукупність взаємопов'язаних науково-технічних напрямів, яка називається технологічним укладом.
Технологічний уклад являє собою сукупність технологічно пов'язаних виробництв - від видобутку природних ресурсів та професійної підготовки кадрів до невиробничого споживання, - що зберігає свою цілісність у процесі розвитку. У технологічній структурі суспільства на кожній стадії взаємодіють різні технологічні уклади:
переважаючий;
черговий, який переживає фазу становлення в боротьбі з переважаючим укладом;
минає, який витісняється, але поки володіє значною вагою в багатьох країнах і регіонах;
реліктові - залишки давно пішли в минуле технологічних укладів.
Наприклад, в сучасних розвинених країнах переважають четвертий і п'ятий технологічні уклади, зароджується шостий уклад, активно витісняється третій уклад, майже витіснені реліктові другий і перший уклади, які свого часу були переважаючими.
Дамо коротку характеристику цих технологічних укладів.
Перший технологічний уклад формується з останньої третини XIX століття. Його ядро - електроенергетика та електротехнічне машинобудування, автомобілебудування, неорганічна хімія. Поширення цього укладу супроводжувалося механізацією основних технологічних процесів. Основний конструкційний матеріал - сталь, основний енергоносій - вугілля, головний вид сухопутного транспорту - залізничний, вид інформаційних комунікацій - телефонний зв'язок. Виробництва були орієнтовані на використання масових ресурсів, універсального обладнання, низько кваліфікованої (за сучасними поняттями) робочої сили.
Другий технологічний уклад в розвинених країнах формується з 30-х років ХХ століття. Його ядро - промисловість органічного синтезу і зв'язані з нею машинобудівні виробництва, авіаційна і радіотехнічна промисловість. З поширенням цього укладу пов'язана комплексна механізація і автоматизація основних технологічних процесів. Виробництво стає спеціалізованим і використовує спеціалізоване обладнання. Головний вид наземного транспорту - автомобільний. Підвищується роль нових конструкційних матеріалів. Місце ведучого енергоносія займає нафту, система масових комунікацій - телевізійна. Підвищується рівень кваліфікації працівників і культура виробництва, масовим стає середню освіту.
Третій технологічний уклад формується з середини 70-х років. У його основі - широка комплексна автоматизація виробничих процесів на базі електроніки, мехатроніки і мікропроцесорної техніки. Розвивається промислове виробництво і використання матеріалів з наперед заданими властивостями, все більш типовою стає глибока спеціалізація виробництва.
Четвертий технологічний уклад бурхливо розвивається з середини 80-х років. Його база - широке застосування нових біотехнологій у сільському господарстві та медицині. Нова система масових комунікацій побудована на використанні обчислювальних мереж і космічних систем зв'язку.

П'ятий технологічний уклад в розвинених країнах формується з кінця ХХ століття. Ядром цього укладу є: мікроелектроніка, мікропроцесорна техніка; генна інженерія мікроорганізмів, біотехнологія; інформатизація, комп'ютеризація, створення транснаціональних інформаційно-аналітичних мереж і баз даних. Головним енергоносієм стає природний газ. Використовуються суперпотужні обчислювальні засоби, системи штучного інтелекту, новітні біотехнології, розвивається виробництво нових матеріалів з наперед заданими властивостями. Відбувається мінікомпьютерізація сфери послуг, застосування інформаційних технологій і інтелектуалізація всього господарського життя. Передбачається, що період лідерства даного укладу триватиме до середини 20-х років XXI століття, співпадаючи з періодом переходу до постіндустріальної цивілізації.
Основи шостого технологічного укладу в зародковому стані починають вимальовуватися вже в наші дні: наноелектроніка, генна інженерія тварин і людини, нетрадиційна енергетика, інформатизація другого рівня, мультимедійні мережі. Вже формуються освітньо-культурні інформаційні системи, дистанційне навчання. Засоби мультимедіа, засновані на синтезі комп'ютерів, аудіо-та відеотехніки, у поєднанні з можливостями комп'ютерної графіки створюють можливість створення віртуальної (уявної) реальності, яка може стати основою швидкого освоєння та оновлення знань, широкого розвитку творчості. Розгортається інформаційна революція, що відкриває можливість для людей вливатися у всесвітнє співтовариство, не втрачаючи своєї індивідуальності, в тому числі звільняючись від маніпуляцій з боку ЗМІ (засобів масової інформації). Затвердження шостого укладу як переважаючого в розвинених країнах може статися в 20-30-ті роки нового століття.
В даний час, за експертними оцінками, на частку четвертого укладу припадає 52-55% від загального світового обсягу продукції наукомісткого сектора промисловості, більше однієї третини складає продукція п'ятого технологічного укладу. На жаль, в Росії стан справ з технічним прогресом, створенням стійких стимулів для інновацій в 90-ті роки «реформ» не тільки не покращився, але різко загострилося. За даними В.Н.Борісова, в структурі російської машинобудівної продукції за 1992 - 1998 роки відбулося різке (в 1,6 рази) скорочення (!) Дли п'ятого технологічного укладу, а частка застарілих другого і третього укладів, навпаки, зросла в 1, 4 рази.
Таблиця Структура виробництва продукції машинобудування
за технологічними укладами, у відсотках

Технологічні уклади 1992 м. 1998
Другий і третій 23 32
четвертий 44 47
п'ятий 33 21
За справедливим зауваженням академіка Д. С. Львова, «мало того, що наша економіка багатоукладність з переважанням старих укладів - вона постійно відволікає свої і без того мізерні ресурси на підтримку і розвиток безперспективних, відсталих виробництв. Відбувається прискорений режим «проїдання» ресурсів заради поточної сприятливої бюджетної кон'юнктури і заради подальшого збагачення невеликої групи фінансових олігархів.
Сьогодні в економіці країни склалася надзвичайно міцна структура господарських відносин, що забезпечує стабільні умови екстенсивного відтворення найбільш старих з існуючих технологічних укладів. Залишаються роками незмінні потоки ресурсів і продукції, характерні для технологічно відсталої економіки. Нові технологічні уклади, якщо абияк і розвиваються у нас, то розвиваються, по суті, економічно, фінансово автономно. Але таке розширене відтворення за рахунок внутрішніх ресурсів укладу відбувається досить повільно ».
Необхідно врахувати досвід передових країн, які здійснюють прогресивні зміни в відтворювальної структурі, спираючись не тільки на дію ринкових механізмів конкуренції, а й на механізми державної підтримки, програмно-цільового управління.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 7.2 Циклічність науково-технічного прогресу і зміна технологічних укладів "
  1. Науково-технічний прогрес в митній справі
    технічний прогрес в митній справі - планомірне, системне, безперервний розвиток і вдосконалення засобів праці, технологічних процесів, управління, професійного рівня працівників, здійснювані з метою підвищення ефективності діяльності митної
  2. 14.3. Науково-технічний прогрес і економічне зростання
    науково-технічний прогрес, який зачіпає всі елементи продуктивних сил. Класичний економічний аналіз виходить з того, що в міру збільшення маси використовуваного капіталу норма прибутку знижується і її стійке зростання можливий тільки за рахунок впровадження нових технологій (Солоу). Він призводить до зміни технологічних систем, а зрушення в них викликають підвищення сукупної
  3. Науково-технічний прогрес (технічний прогрес)
    наукові досягнення за останні два століття відбулися в технології виробництва продукції і особливо машин і устаткування. Англійський економіст, лауреат Нобелівської премії Джон Хікс запропонував ділити технічний прогрес на нейтральний, трудосберегающий і капіталосберегающій. Нейтральний технічний прогрес забезпечує одночасне підвищення продуктивності праці і капіталу. Трудосберегающий
  4. 1. Циклічність як форма розвитку національної економіки. Теорія циклів
      циклічність як проблема не може не цікавити сучасної людини. Циклічність - це форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого, це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншого. Тому циклічність можна розглядати як один із способів саморегулювання ринкової економіки. Так як характерна риса
  5. Монополія і тенденції розвитку науково-технічного прогресу
      науково-технічного прогресу. Таким чином, панування монополій обумовлює двояку тенденцію у розвитку науково-технічного прогресу: 1) до зростання; 2) до його гальмування;. Ні та, ні інша тенденція не є постійно діючою і одне-значної, яка виключає іншу. Залежно від конкретної ситуації - співвідношення сил конкуруючих структур, економічної доцільності і т. д. в
  6. 118. Економічне зростання і науково-технічний прогрес
      науково-технічний прогрес, який зачіпає всі елементи продуктивних сил. Технологічний прогрес в одних випадках включає процес інновацій, при цьому передбачається, що нові технології виробництва забезпечують випуск існуючих товарів і послуг з використанням меншої кількості капіталу і робочої сили. В інших випадках він включає оновлення продукту, створення нового або
  7. Поняття циклічності
      циклічністю розуміється періодичність повторюваних порушень рівноваги в економічній системі, що ведуть до згортання господарської діяльності, спаду, кризи. Циклічність - це загальна норма руху ринкової економіки, що відображає її нерівномірність, зміну еволюційних і революційних форм економічного прогресу, коливання ділової активності та ринкової кон'юнктури, чергування
  8. Г. Науково-технічні фактори
      науково-технічні зміни відбуваються в навколишньому регіональну економічну систему середовищі, як вони пов'язані з випускається в рамках регіону продукцією (надаються послугами)? 2. Які нові товари, послуги можуть і повинні пропонувати економічні суб'єкти, розташовані в регіоні, своїм споживачам з урахуванням науково-технічного
  9. Сутність науково-технічного потенціал
      науково-технічний потенціал у широкому сенсі цього поняття. Саме в цьому сенсі науково-технічний потенціал держави (промисловості, окремої галузі) можна представити як сукупність науково-технічних можливостей, що характеризують рівень розвитку даної держави як суб'єкта світового господарства і залежних від кількості та якості ресурсів, що визначають ці можливості, а також від
  10. ЦІЛЬОВА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
      науково-технічного, соціального, організаційного характеру, спрямованих на досягнення єдиної, спільної мети. Відомі федеральні і регіональні, науково-технічні, соціально-економічні, екологічні цільові комплексні
© 2014-2021  epi.cc.ua