Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Василь Колташов. Криза глобальної економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

2.1. Перші прояви кризи


Відомості про різке скорочення прибутку банківської групи Citigroup привело 15 січня до падіння на Нью-йоркській фондовій біржі. Індекс промислової активності Dow Jones знизився на 2,2%, Standard & Poor's - на 2,51%. Nasdaq Composite втратив 2,45%. 21 січня різке зниження цін на акції відбулося на всіх основних світових ринках. Торги на Франкфуртській, Лондонській і Паризької біржах завершилися падінням на 7,16%, 5,5% і 6,83%, найбільшим за останні шість років. У Росії воно вже склало більше 8%. Негативну роль у розв'язці біржової кризи зіграли запропоновані президентом Бушем заходи щодо зниження податків - «республіканська панацея» - не здатні поправити економічну ситуацію в США. Оголошене адміністрацією зниження податків лише посилило біржову паніку.
Охопив 21-22 січня провідні світові біржі криза з'явився наслідком обнаружившегося розбіжності в рентабельності компаній з їх капіталізацією. Те, що відбулося падіння на фондових ринках планети було викликано інформацією про низьку рентабельність, а також великі збитки провідних банків. Ціна на акції впали, опустилися також папери «здорових компаній» - по яким на ринку не було відомостей про збитки або зниженні прибутковості. Навіть російські корпорації, такі, як «Газпром», зазнали серйозних втрат. Стабілізація фондових ринків за підсумками падіння кінця січня не виявилася тривалою. Фондові ринки вступили в смугу нестабільності, що відразу позначилося на товарних ринках. Уряду та економісти негайно взялися заспокоювати суспільство, пояснюючи, що відбулася лише «коригування курсу акцій». Однак через усього тиждень на світових ринках знову спостерігалося зниження.
28 січня знову відзначалося падіння на багатьох фондових ринках. 5 лютого потужний обвал стався на американських і європейських біржах. Потім настало чергове заспокоєння і нове падіння 17 березня.

На Лондонській фондовій біржі 5 лютого сукупна вартість котируються акцій скоротилася на 2,63%. На Франкфуртській біржі падіння склало 3,36%, на Брюссельської - 3,17%, на Міланській - 3,07%, на Амстердамської - 3,34%. У Парижі папери подешевшали на 3,96%. На Мадридській біржі падіння виявилося ще більше. Воно склало 5,19%. Великі втрати в ціні зазнали акції банків та автомобільних компаній Євросоюзу. 7,4% від своєї вартості втратив французький Renault. Папери Peugeot подешевшали на 6%, італійського Fiat - на 6,5%. Акції аерокосмічного концерну EADS позбулися 6%.
Біржові падіння в Росії також виявилося значним. Індекс РТС, один з основних вітчизняних фондових індикаторів, опустився на 3,38%. ММВБ впав на 4,04%. Найбільше втратили папери Ощадбанку Росії (-5% на ФБ ММВБ) і ВАТ «Роснефть» (-5,7% у РТС). Загальне зниження цін російських «блакитних фішок» опинилося в межах 5,7%. Відновлення після обвалів 21, 22 і 28 січня стало нетривалим, показавши, наскільки фондові ринки втратили колишню позитивну динаміку.
У США 5 лютого індекс Dow Jones, що визначається на підставі сукупного курсу цінних паперів 30 американських компаній-лідерів, знизився на 2,53%. Standard & Poors 500 втратив 2,67%. Індекс електронної біржі NASDAQ позбувся 2,54%. Характерно, що падіння в США виявилося менш значним, ніж у країнах ЄС та Росії. Міф про незалежність національних економік, якому найбільше схильна Росія, ще раз опинився під ударом. Різниця показала, наскільки сильно відчуваються у світі будь-які негативні явища в американському національному господарстві.
14 березня на американських біржах знову з'явилися ознаки, що передвіщали нове падіння. Щоб запобігти визріває обвалення, Федеральна резервна система (ФРС) США в екстреному порядку знизила ставку рефінансування до 3,25%. Однак зниження дисконтної ставки, по якій кредитуються банки, на 0,25 процентних пункту не здобуло позитивної дії.
До зворотного ефекту призвело також безпрецедентне з часів Великої депресії рішення напряму кредитувати великі фінансові компанії. Намір ФРС фінансово сприяти банку JPMorgan Chase & Co в купівлі за 236 млн. доларів інвестбанку Bear Stearns спричинило обвал котирувань інших найбільших американських банків. Акції Bear Stearns подешевшали 14 березня на 47%. Від колишньої значною капіталізації компанії не залишилося і сліду. Ще рік тому вона становила 20 млрд. доларів.
17 березня інформація про жалюгідний стан американської банківської сфери викликала загальносвітову паніку. Необгрунтованість високого курсу цінних паперів компаній, що зазнають лиха, привела до масового розпродажу трейдерами їхніх акцій. На всіх великих фондових майданчиках світу сталося падіння. Російський РТС позбувся 4%. Такими ж виявилися втрати на європейських майданчиках. Британський індекс FTSE 100 знизився на 2,93%. Японський Nikkei 225 обвалився на 3,71%. Жоден фондовий ринок від Азії до США не встояв.
Одночасно з ланцюгом перших падінь на фондових ринках у світі відбулося помітне прискорення інфляційних процесів. У першу чергу це відбилося на зростанні продовольчих цін, що торкнулася практично всі країни планети. У Росії, за офіційними оцінками, з початку року до кінця березня 2008 року ціни на овочі та фрукти зросли на 23,5% і 14,9% відповідно. Хлібобулочні вироби і крупи стали коштувати дорожче на 6,9%. На світовому ринку багато продовольчі товари піднялися в ціні на 40-60%. Більше мільярда людей опинилися змушені скоротити свій раціон, виключивши з нього найнеобхідніші продукти. У багатьох регіонах планети різко загострилася ситуація з голодом. Відбулися перші масові виступи протесту.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.1. Перші прояви кризи "
  1. Частина 2. На пульсі кризи
    21-22 січня 2008 року світові біржі струсонули перші падіння. Потім пішов ряд нових обвалів. Ера неоліберальної стабільності підійшла до кінця. Економіку планети вразив важку кризу. Росія не стала в ньому «тихою гаванню», як обіцяв уряд. Падіння нафти зруйнувало надії верхів на перетворення країни в «світовий фінансовий центр». Усюди в світі прискорилася інфляція. Стало знижуватися
  2. Запитання і завдання для самоконтролю
    1. Охарактеризуйте основні погляди економістів на причини циклічного виробництва (а значить, і економічних криз). 2. Дайте характеристику основних фаз економічного циклу. 3. Який механізм дії основних важелів антициклічного регулювання економіки в різних фазах циклу? 4. Які причини фінансової кризи кінця 90-х рр..? 5. У чому сутність, причини і форми прояву
  3. 8.5. Фінансові кризи
    Розвиток світових валютно-кредитних відносин супроводжується спалахами фінансових криз. До утворення світового господарства фінансові потрясіння охоплювали національні системи окремих країн. У минулому столітті вони стали набувати міжнародного характеру. Яскраво виражений міжнародний характер фінансових криз проявився в 30-90-ті роки, що відносяться до нижньої фазі довгої хвилі розвитку
  4. № 132. Формування капіталістичних відносин на тлі кризи кріпосницької економіки Росії
    . Перехід до капіталізму висловлювався в розшаруванні, поділі селянства на 2 класу, відповідні буржуазного способу виробництва, - сільський пролетаріат (батраки) і сільську буржуазію (кулаки). Гострі прояви кризи феодально-кріпосницької системи послужили безпосереднім поштовхом до ліквідації кріпосного права. Банкрутство кріпосницьких методів господарювання в умовах
  5. Еволюція економічних циклів
    Промислові цикли чітко проявилися вже на початку XIX в. У 1825 р. в Англії, яка в той час була економічним лідером, вибухнув перший економічну кризу. Надалі економічні кризи повторювалися періодично через 8-12 років, поступово приймаючи світовий характер. Економічні цикли епохи вільної конкуренції і сучасної регульованої ринкової економіки істотно
  6. Запитання до теми
    1. Які причини призвели до кризи міжнародної заборгованості на початку 80-х років? 2. Який вплив зробила боргова криза на країни, що розвиваються? Які позиції зайняли розвинені країни Заходу щодо кризи міжнародної зайнятості? 3. Які форми врегулювання кризи заборгованості застосовувалися розвиненими і країнами, що розвиваються? 4. Які
  7. 2. Стабілізаційна і структурна політика
    Перехідний період майже у всіх країнах починався з системної кризи, проявами якого на макроекономічному рівні були: 1) інфляція, підриває стимули до виробничої діяльності; 2) трансформаційний спад, глибина якого залежить від величини накопичилися в структурі економіки диспропорцій, що встановлюються в ході макроекономічної стабілізації обмежень платоспроможного
  8. Заборгованість російських монополій дійсно дуже велика. Борги тільки однієї «Роснефти» перевищують $ 100 млрд. Все це тягар ляже на плечі держави?
    Вже лягає. Чим далі, тим більше казенних коштів витрачатиметься на підтримку «головних платників податків країни». $ 9 млрд. - тільки початок. Всього влада витратила вже на «боротьбу з кризою», тобто на вливання в корпорації та банки під тим чи іншим видом, не менше $ 50 млрд. І це ще лише в перші місяці кризи! На підтримку населення не витрачено ні
  9. № 160. Основні види монополій в промисловості Росії і галузі, в яких вони розвивалися
    . Перші об'єднання монополістичного типу виникли ще в 1880-і роки в галузях, які обслуговують залізничне будівництво, гірничодобувної, металургійної та нафтової промисловості. Вирішальний етап утворення промислових монополій в економіці країни настав на початку 20-го століття, після світової економічної кризи, сильно вдарив по російській промисловості. Процес монополізації
  10. 9.1. Криза міжнародної заборгованості в 80-ті роки і його наслідки
    Криза зовнішньої заборгованості почався в серпні 1982 р., коли ряд латиноамериканських країн виявився не в змозі виплачувати свою заборгованість іноземним комерційним банкам і оголосив про припинення частини своїх платежів за боргами. Криза зовнішньої заборгованості швидко поширився на велику кількість держав і перетворився з регіонального в
  11. Як скоро криза може прийти до Росії?
    У грудні, ще до першого стрибка інфляції, ми вважали, що внутрішнього ресурсу країни вистачить на півтора, можливо два роки. Однак наслідки політики Мінфіну останніх років («стерилізація економіки» сочетаемая з емісією) скорочують цей термін на очах. І все ж, незважаючи на звуження споживчого ринку в Росії через пожирають інфляцією доходів населення, криза проявиться в РФ кілька
  12. 1. Перші емпіричні узагальнення
    1. Перші емпіричні
  13. 1. ПЕРШІ ЕМПІРИЧНІ УЗАГАЛЬНЕННЯ
    1. ПЕРШІ ЕМПІРИЧНІ
  14. ЛЕКЦІЯ 2. ПЕРШІ ЕКОНОМІЧНІ ШКОЛИ
    ЛЕКЦІЯ 2. ПЕРШІ ЕКОНОМІЧНІ
© 2014-2022  epi.cc.ua