| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.1. Перші прояви кризи |
||
|
Відомості про різке скорочення прибутку банківської групи Citigroup привело 15 січня до падіння на Нью-йоркській фондовій біржі. Індекс промислової активності Dow Jones знизився на 2,2%, Standard & Poor's - на 2,51%. Nasdaq Composite втратив 2,45%. 21 січня різке зниження цін на акції відбулося на всіх основних світових ринках. Торги на Франкфуртській, Лондонській і Паризької біржах завершилися падінням на 7,16%, 5,5% і 6,83%, найбільшим за останні шість років. У Росії воно вже склало більше 8%. Негативну роль у розв'язці біржової кризи зіграли запропоновані президентом Бушем заходи щодо зниження податків - «республіканська панацея» - не здатні поправити економічну ситуацію в США. Оголошене адміністрацією зниження податків лише посилило біржову паніку. Охопив 21-22 січня провідні світові біржі криза з'явився наслідком обнаружившегося розбіжності в рентабельності компаній з їх капіталізацією. Те, що відбулося падіння на фондових ринках планети було викликано інформацією про низьку рентабельність, а також великі збитки провідних банків. Ціна на акції впали, опустилися також папери «здорових компаній» - по яким на ринку не було відомостей про збитки або зниженні прибутковості. Навіть російські корпорації, такі, як «Газпром», зазнали серйозних втрат. Стабілізація фондових ринків за підсумками падіння кінця січня не виявилася тривалою. Фондові ринки вступили в смугу нестабільності, що відразу позначилося на товарних ринках. Уряду та економісти негайно взялися заспокоювати суспільство, пояснюючи, що відбулася лише «коригування курсу акцій». Однак через усього тиждень на світових ринках знову спостерігалося зниження. 28 січня знову відзначалося падіння на багатьох фондових ринках. 5 лютого потужний обвал стався на американських і європейських біржах. Потім настало чергове заспокоєння і нове падіння 17 березня. На Лондонській фондовій біржі 5 лютого сукупна вартість котируються акцій скоротилася на 2,63%. На Франкфуртській біржі падіння склало 3,36%, на Брюссельської - 3,17%, на Міланській - 3,07%, на Амстердамської - 3,34%. У Парижі папери подешевшали на 3,96%. На Мадридській біржі падіння виявилося ще більше. Воно склало 5,19%. Великі втрати в ціні зазнали акції банків та автомобільних компаній Євросоюзу. 7,4% від своєї вартості втратив французький Renault. Папери Peugeot подешевшали на 6%, італійського Fiat - на 6,5%. Акції аерокосмічного концерну EADS позбулися 6%. Біржові падіння в Росії також виявилося значним. Індекс РТС, один з основних вітчизняних фондових індикаторів, опустився на 3,38%. ММВБ впав на 4,04%. Найбільше втратили папери Ощадбанку Росії (-5% на ФБ ММВБ) і ВАТ «Роснефть» (-5,7% у РТС). Загальне зниження цін російських «блакитних фішок» опинилося в межах 5,7%. Відновлення після обвалів 21, 22 і 28 січня стало нетривалим, показавши, наскільки фондові ринки втратили колишню позитивну динаміку. У США 5 лютого індекс Dow Jones, що визначається на підставі сукупного курсу цінних паперів 30 американських компаній-лідерів, знизився на 2,53%. Standard & Poors 500 втратив 2,67%. Індекс електронної біржі NASDAQ позбувся 2,54%. Характерно, що падіння в США виявилося менш значним, ніж у країнах ЄС та Росії. Міф про незалежність національних економік, якому найбільше схильна Росія, ще раз опинився під ударом. Різниця показала, наскільки сильно відчуваються у світі будь-які негативні явища в американському національному господарстві. 14 березня на американських біржах знову з'явилися ознаки, що передвіщали нове падіння. Щоб запобігти визріває обвалення, Федеральна резервна система (ФРС) США в екстреному порядку знизила ставку рефінансування до 3,25%. Однак зниження дисконтної ставки, по якій кредитуються банки, на 0,25 процентних пункту не здобуло позитивної дії. 17 березня інформація про жалюгідний стан американської банківської сфери викликала загальносвітову паніку. Необгрунтованість високого курсу цінних паперів компаній, що зазнають лиха, привела до масового розпродажу трейдерами їхніх акцій. На всіх великих фондових майданчиках світу сталося падіння. Російський РТС позбувся 4%. Такими ж виявилися втрати на європейських майданчиках. Британський індекс FTSE 100 знизився на 2,93%. Японський Nikkei 225 обвалився на 3,71%. Жоден фондовий ринок від Азії до США не встояв. Одночасно з ланцюгом перших падінь на фондових ринках у світі відбулося помітне прискорення інфляційних процесів. У першу чергу це відбилося на зростанні продовольчих цін, що торкнулася практично всі країни планети. У Росії, за офіційними оцінками, з початку року до кінця березня 2008 року ціни на овочі та фрукти зросли на 23,5% і 14,9% відповідно. Хлібобулочні вироби і крупи стали коштувати дорожче на 6,9%. На світовому ринку багато продовольчі товари піднялися в ціні на 40-60%. Більше мільярда людей опинилися змушені скоротити свій раціон, виключивши з нього найнеобхідніші продукти. У багатьох регіонах планети різко загострилася ситуація з голодом. Відбулися перші масові виступи протесту. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2.1. Перші прояви кризи " |
||
|
||